В уряді визначилися зі стратегією повернення до країни іноземних інвесторів.

Минулого тижня міністр економічного розвитку і торгівлі Айварас Абромавичус заявив, що зараз Україна пропонує західним країнам визначити обсяг держгарантій для інвесторів, які вирішили вкладати в українську економіку.

Суть пропозиції полягає в тому, щоб кожна країна Євросоюзу визначилася з сумою, на яку вона готова надати держгарантії.

"Наприклад, французи - на 100 млн євро, литовці - на 50 млн євро, і так разом зібрали б кілька мільярдів євро інвестицій за кілька місяців. Повірте, кількість компаній, які хочуть отримати для своїх іноземних інвестицій державні гарантії, величезна", - повідомив міністр.

Примітно, що Литва тут вказана не випадково - за його словами, саме ця країна і підказала ідею.

Наскільки незвичайним є цей механізм? З одного боку, така форма держгарантій - особливо у запропонованому українським урядом вигляді - не є звичною схемою.

З іншого боку, цей механізм відповідає стандартній схемі страхування ризиків. Вся різниця в тому, що нинішній рівень ризиків неприйнятний для страхових компаній, а тому тут необхідні політичні рішення.

"Цілком зрозуміло, що жодна з міжнародних страхових компаній не візьметься виступити гарантом бізнесу в українських умовах", - визнає Айварас Абромавичус.

Тому ризикову складову беруть на себе європейські уряди.

За словами співрозмовників ЄвроПравди, в уряді до цієї ідеї ставляться дуже серйозно.

Зокрема, тема держгарантій буде однією з основних на донорській конференції, яка відбудеться 28 квітня.

Потреба країни в інвестиціях очевидна - згідно з даними Держстату, лише за минулий рік обсяг іноземних інвестицій в Україну впав з $57 млрд до $45,9 млрд.

Основна причина відходу капіталу - військові дії на сході країни. Саме тому, згідно з даними НБУ, відтік інвестицій спостерігався лише у другому півріччі, коли активізувалися бої.

Якщо переконати інвесторів піти досить легко, то для зворотного процесу потрібні дуже вагомі підстави. Ненадійне перемир'я, а головне - загроза відновлення активних бойових дій, робили повернення інвесторів неможливим.

Таким вагомим аргументом і можуть стати гарантії з боку європейських держав.

"Такі гарантії нівелюють політичні ризики. Виходячи з нашого досвіду спілкування з іноземними клієнтами, дуже багато хто всерйоз розмiрковує про інвестування в Україну. Цьому сприяють і низька вартість виробництва в країні через девальвацію, і хоч і повільне, але все ж просування реформ. Однак військові ризики зупиняють інвесторів", - пояснює головний економіст інвесткомпанії Dragon Capital Олена Білан.

"Присутність приватних та державних інвесторів з Європи створюватиме здорову опозицію місцевим корумпованим інтересам і послабить позиції російського бізнесу. Таким чином, залучення приватних іноземних кредитів під гарантії іноземних урядів - це виграш для всіх, крім місцевих олігархів і Росії", - уточнює професор Пітсбурзького університету Тимофій Милованов.

При цьому він звертає увагу на те, що прихід європейських інвестицій матиме не тільки економічні, а й політичні наслідки.

"Європейські уряди мають більш ефективні інструменти тиску на українську владу, ніж європейський бізнес, і при цьому часто краще розуміють стан інститутів в Україні. З приходом інвесторів вони стануть більш зацікавлені в стабільності України, бо це захищає їхні національні інтереси", - упевнений Милованов.

Однак чи достатньо для зарубіжних інвесторів держгарантій країн ЄС?

Питання непросте. Ще кілька років тому вкладення в Україну було ризикованим, але й високоприбутковим. Зараз, в умовах стрімкого падіння купівельної спроможності українців, знайти ніші для високоприбуткових вкладень в Україні стає дедалі складніше.

Однак поки що ключове питання - чи вдасться переконати країни ЄС надати своєму бізнесу такі гарантії. Як мінімум - цей крок призведе до збільшення держборгу, адже в ньому враховуються і держгарантії.

Поки що, виходячи із заяв глави МЕРТ, можна розраховувати на допомогу Литви. Позиція інших країн визначиться пізніше - цілком можливо, що лише за підсумками донорської конференції.

"Найбільше лякає те, що, як я бачу, в уряді не готуються до цієї конференції. А це ж ключова економічна подія! Учасникам конференції треба запропонувати конкретні результати роботу уряду: прийняті закони, що спрощують роботу бізнесу, реальні успіхи в боротьбі з корупцією.

Якщо ми в чергове заявимо, що будемо боротися з корупцією - ця конференція стане величезним розчаруванням для всіх", - застерігає голова правління Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський.

Не менш важливе завдання - забезпечити нормальні умови для тих інвестицій, які все ж прийдуть в країну.

За словами Олени Білан, навіть невеликий обсяг держгарантій може переламати тренд, довівши, що інвестування в Україну значно менш ризиковане, ніж вважається. "Однак для цього потрібно суттєво покращити бізнес-клімат, довівши, що в Україні можна комфортно працювати", - уточнює вона.