Що їдять українські корови і чому це важливо для євроінтеграції?

П'ятниця, 19 червня 2015, 10:40 — Любов Акуленко, для Європейської правди

На перший погляд може здатись дивним, чому в час економічної кризи і війни ми повинні дбати про свійських тварин і те, чим їх годують.

Але, як не дивно, маємо, оскільки реформи повинні проходити не лише у судовій сфері, поліції чи децентралізації, реформи мають проникати в нудні й специфічні сфери, які досі є оплотом радянських принципів і стандартів.

Харчова галузь – одна з них, адже згідно з Угодою про асоціацію Україна зобов’язана поступово прибрати всі санітарні та фітосанітарні бар’єри в торгівлі з ЄС. Це означає, що Україна має запровадити європейські стандарти у харчовій галузі та сільському господарстві, якщо, звісно, нас цікавить торгівля з ЄС.

В іншому випадку Європа ніколи не відкриє нам ринок і туди потраплятиме лише продукція великих агрохолдингів,

які мають колосальні ресурси і консультантів для запровадження європейських стандартів і виходу на світові ринки.

Чому саме корми є такими важливими для експорту?

Корми важливі у виробництві м'ясо-молочної галузі, тому що те, що їсть тварина, потрапляє в людський організм, коли ми споживаємо молоко чи м’ясні продукти. І насправді це має хвилювати не лише наших майбутніх експортерів до ЄС, це питання побудови ефективної системи безпеки харчових продуктів в Україні.

А вона у нас, як відомо, шкутильгає на обидві ноги. Яскравий приклад – недавнє масове отруєння на початку травня стравами з курятини у Львові у відомій мережі ресторанів "Театр пива "Правда", коли до інфекційних відділень потрапило близько 50 людей. Це говорить про те, що система працює не досконало, і що отруїтись може кожен з нас.

Що вже зараз Україна робить для експорту м'ясо-молочної продукції до ЄС?

Щоб виконати всі вимоги ЄС, в ланцюгу експорту ми маємо контролювати три важливих етапи:

- вакцинація продуктивних тварин;

- контроль виробництва кормів для продуктивних тварин (свійські тварини, призначені для споживання людиною);

- контроль виробництва, розповсюдження та продажу продуктів харчування.

Наразі ми прийняли в липні 2014 р. закон "Про безпечність харчових продуктів", який дав змогу закрити третю ланку для експорту м'ясо-молочних продуктів. "Закон про корми" дасть змогу завершити другий етап і довести ЄС, що у нас у системі виробництва і обігу кормів запроваджено європейські вимоги.

 для збільшення натисніть на зображення

Чому система безпечності харчових продуктів і надалі дає збої?

Це відбувається тому, що новий закон про безпечність харчових продуктів набере чинності у вересні 2015 р.

З цього часу має почати працювати європейська система контролю за безпечністю харчових продуктів, але для нормальної роботи нової системи нам потрібно створити новий орган, що відповідатиме за контроль безпечності харчових продуктів. Але його керівника і досі не призначено, а без нього не розписати структуру органу і функції.

До вступу в силу закону про безпечність залишилось три місяці, якщо не враховувати літні відпустки – місяць.

Складно повірити, що за цей час це буде зроблено, адже нового керівника не призначають через політичні торги за посаду, оскільки ця людина матиме високі політичні повноваження у сфері безпечності харчових продуктів, хоча мали б думати про наші зобов’язання перед ЄС і про реформування галузі, як того вимагає Угода про асоціацію.

Закон прийняли, але тепер відстаємо з його виконанням.

Що дасть нам, споживачам, окремий законопроект про корми?

- Підвищить рівень захисту життя та здоров’я людей, які споживають продукцію тваринного походження, до рівня, що існує в країнах ЄС;

- Оптимізує державні витрати на забезпечення контролю;

- Зменшить адміністративний тиск на операторів ринку та міру втручання держави у господарську діяльність;

- Створить умови для розширення ринків збуту вітчизняної продукції і підвищення її конкурентоспроможності та сприятиме підвищенню інвестиційної привабливості аграрного сектора економіки;

- Запровадить регулювання, без якого неможливий вільний обіг кормів та  харчової продукції тваринного походження між Україною та країнами ЄС.

Ось чому ми повинні контролювати, що їдять корови та інші свійські тварини, якщо ми справді хочемо запроваджувати європейські стандарти реально, а не просто на словах.

 

Автор:

Любов Акуленко,

координатор Інформаційної кампанії "Сильніші разом!"

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.