Лишити щоби вигнати – Рада Європи готується до виходу Росії з організації

Сергій Сидоренко, Європейська правда, Страсбург _ Вівторок, 23 червня 2015, 19:00
Версія для друку Коментарі
neurope.eu

В середу вранці в Парламентській асамблеї Ради Європи голосуватимуть питання про повноваження російської делегації.

Це – плановий крок. Ще в січні, коли ПАРЄ позбавила їх права голосу, було вирішено, що в червні асамблея знову повернеться до цієї теми. І якщо росіяни не підуть на деескалацію конфлікту на Донбасі, то санкції  можуть бути посилені.

Асамблея мала позбавити росіян повноважень в рамках ПАРЄ на залишок 2015 року.

Вже відомо, що цього не станеться. Повноваження РФ не будуть припинені, хоча існуючі санкції – подовжать. І, як не дивно, це – найкращий для України розвиток подій.

А тепер – детальніше про документ, який ухвалять, про його наслідки, та – не дивуйтеся – про шанси на збереження Росії в якості члена Ради Європи.

Чому повноваження не скасують?

Підготовку доповіді з російського питання доручили главі моніторингового комітету ПАРЄ, австрійцю Штефану Шеннаху. Не найкращий вибір для України – Шеннах відомий своїм прихильним ставленням до Росії.

Зокрема, на січневій сесії асамблеї він намагався будь-що зупинити можливе запровадження санкцій проти РФ, а коли з’ясувалося, що українська сторона близька до перемоги, Шеннах не ховаючись обговорював з главою російської делегації Пушковим можливий розвиток подій.

Шеннах та Пушков у кав'ярні ПАРЄ, січень-2015

Зрештою, як відомо, українська сторона виграла. Росіян позбавили права голосу і вони у відповідь залишили пленарне засідання асамблеї.

За п’ять місяців, що минули відтоді, Москва не виконала жодної вимоги РЄ і продовжила збройну агресію на території України. А тому на цій сесії – відповідно до попереднього рішення – ПАРЄ була зобов’язана підняти питання про посилення санкцій.

Нова доповідь Шеннаха, на відміну від січневої, не виявилася компліментарною для Росії. Однак завершується вона словами: "Асамблея, беручи до уваги ті санкції, які діють зараз, вирішує  не анулювати повноваження російської делегації".

І хоча ще навесні представники Верховної ради в ПАРЄ відкрито говорили про намір виключити Росію з асамблеї, тепер їхня позиція змінилася.

Жоден з українських депутатів не запропонував поправку про те, щоби ПАРЄ відкликала повноваження російської делегації.

Чому так? Чи дійсно навіть українці вирішили "пробачити" Росію?

Звісно ж, ні. Причин "пасивності" української делегації декілька.

По-перше – і це підтвердили одразу кілька депутатів – в ПАРЄ нині немає достатньої кількості голосів для того, щоби посилити дипломатичні санкції проти РФ. "Ми не хочемо пропонувати санкції лише для того, щоби програти під час голосування", - пояснив один з представників ВР.

По-друге – і це ще важливіше – нові санкції проти РФ підуть на користь самим росіянам.

Наразі Росія де-факто – за своєї волі – все одно позбавлена важелів впливу на асамблею. Росіяни цього року принципово не приїздять до Страсбурга, а тому – не можуть "працювати" з іншими депутатами.

Однак формально у ПАРЄ є право говорити, що асамблея "лишає відкритим вікно для діалогу з РФ". А те, що Росія не приїздить на сесії – то це її особисте рішення. Якщо ж санкції будуть посилені до максимальних – м’яч відразу перейде на поле Росії. Вона матиме право заявити, що їй не дають права брати участь у роботі асамблеї.

Здавалося б, кого цікавлять пояснення РФ (які до того ж значною мірою спрямовані на російського телеглядача)?

Насправді ж, цікавить. І багатьох. Адже нині є реальна перспектива, що Росія скористається цим, щоби не тільки припинити роботу в ПАРЄ, але й взагалі залишити Раду Європи.

Вихід Росії з Ради Європи – погроза чи реальність?

Ще півроку тому розмови про можливий вихід Росії з ПАРЄ сприймалися чи то як жарт, чи то як некомпетентність. Дипломати перепитували, чи не йдеться про припинення роботи "тільки в асамблеї", і відразу зауважували: "Вихід з організації – це нереально".

Нині ж це – одна з ключових тем для обговорення в кулуарах Страсбурзького Палацу Європи.

Виключення чи вихід РФ означає, що РЄ втратить російське фінансування, а Страсбург буде позбавлений будь-якої можливості впливати на роботу російської влади.

Навіть рішення Європейського суду з прав людини не поширюватимуться на РФ. А в ЄСПЛ, як відомо, на розгляді перебуває низка позовів від України – щодо анексії Криму.

І кількість цих справ "Україна проти РФ" чи "громадянин України проти РФ" з часом лише збільшуватиметься.

Про можливість виходу РФ з Ради Європи (а для цього потрібно скасувати дію на російській території Європейської конвенції з прав людини) у вівторок під час пленарного засідання ПАРЄ навіть запитали генсека РЄ Турбйорна Ягланда.

"Зараз в деяких країнах йде підготовка до денонсації конвенції", - нагадала йому заступниця керівника фракції ліберал-демократів Керстін Лундгрен.

Ягланд визнав, що з Росією в цьому питанні є проблеми, але наголосив, що не лише з Росією, але також с Великою Британією та Швейцарією, які ставили під сумнів потребу виконувати всі рішення Європейського суду з прав людини.

"В Москві також зараз точаться дискусії щодо обов’язковості виконання рішень суду. Я звернувся листом до голови верховного суду Британії, запропонував обговорити цю проблему. І знайшов позитивний відгук. Я розраховую, що схожий відгук буде також від інших держав", - дипломатично пояснив він.

Аргументом, який змушує росіян розмірковувати щодо свого членства в РЄ, є, звичайно ж не асамблея.

Все крутиться навколо страсбурзького Суду з прав людини, де Росія вже програє мільярдні суми. Лише ЮКОС виграв тут у РФ 1,8 млрд євро. Українські позови будуть значно дорожчими.

При чому справа "Україна проти РФ" щодо конфіскації української власності в анексованому Криму є гарантовано виграшною.

І питання тут не лише в грошах.

Рішення по ЮКОСу для Путіна видається особистою образою. Рішення по Криму в керівництві РФ так само не сприймуть. А ще є сотні дрібних, але політично важливих рішень, які вже винесені ЄСПЛ – щодо прав ЛГБТ, щодо відповідальності РФ за дії в Придністров’ї, а це означає, що скоро будуть точно такі рішення про відповідальність Москви за безлад і масштабні порушення прав людини в окупованому Донбасі.

Разом з тим вихід з Ради Європи наразі – лише варіант розвитку подій (хоча й дуже імовірний).

Тож повернімося до тексту резолюції, яку буде ухвалено в середу.

"Порушення перемир’я всіма сторонами"

Формально резолюція ще має бути ухвалена на засіданні ПАРЄ в середу вранці, кожну поправку будуть обговорювати окремо і, нібито, все ще може змінитися.

Але цього разу – мабуть, вперше при обговоренні в ПАРЄ українсько-російського конфлікту – результат відомий заздалегідь.

Сателіти росіян в асамблеї (а їх тут багато – це і вірмени, і серби, і азербайджанці, і частина іспанців, турок, німців...) не зареєстрували жодної поправки до резолюції. Це, до слова, ще одна побічна ознака того, що ПАРЄ втрачає вагу для Російської Федерації.

Отже, поправки до резолюції Шеннаха реєструвала лише українська делегація. Більшу частину з них підтримав моніторинговий комітет ПАРЄ. Саме в тому формулюванні, що було затверджено на комітеті, в середу документ підтримає асамблея.

Документ досить жорсткий щодо РФ.

Асамблея визнає присутність на Донбасі підрозділів регулярної російської армії. Більше того, зона АТО названа "територією під контролем проросійських сепаратистів та російських військ".

В тексті є засудження нападів на Дебальцеве, Мар’їнку, Маріуполь, причому підкреслюється відповідальність РФ за ці дії – стверджується, що ці напади було скоєно за підтримки російських регулярних підрозділів.

Також у вимогах резолюції йдеться, що Росія повинна не лише відкликати всі свої війська з території України, але також звільнити полонених, що утримуються на території РФ.

І, звісно ж, в документі є вже звичні вимоги – про звільнення Надії Савченко, про потребу скасувати анексію Криму і так далі.

Однак компліментарною до України майбутня резолюція також не є.

ПАРЄ в середу визнає, що порушення режиму припинення вогню відбувається "з боку усіх сторін (конфлікту)".

Український  депутат ПАРЄ Сергій Соболєв намагався переконати членів моніторингового комітету у зворотньому, але марно. Шеннах послався на звіти ОБСЄ, де зафіксовані постріли як сепаратистів, так і українських військ.

Також у резолюції затверджено фразу про те, що "всі сторони конфлікту" причетні до "подальшого погіршення ситуації з дотриманням прав людини у Східній Україні, до порушення міжнародного гуманітарного права та міжнародних актів з прав людини, що підтверджують численні повідомленя, гідні довіри".

Шансів виправдатися щодо цих звинувачень в України не було, тому українські депутати навіть не ініціювали зміни до цих пунктів.

Після даного рішення ПАРЄ українські парламентарі втратять підстави стверджувати, що ми не причетні до порушень в зоні АТО. Хоча ступінь вини Росії і України є неспівставною – і в резолюції це чітко підкреслено.

"Європейська правда" і далі слідкуватиме за розвитком подій щодо ухвалення резолюцій і щодо можливого виходу Росії з Ради Європи.

powered by lun.ua
ПУБЛІКАЦІЇ
Олександр Левченко, посол в Хорватії в 2010-2017 роках

Рецепти успіху в інформаційній війні з Росією: досвід українського посла

Ситуація в Криму погіршувалася з кожним днем, ставши хітом для місцевих медіа. Але навіть за такої ситуації на ефіри до телеканалів доводилося пробиватися з боями. Медійники розуміли, що український посол коментуватиме гостро, а російська сторона нервуватиме...

Геннадій Максак, для Європейської правди

Безпека для Східного партнерства: які зміни варто лобіювати Україні

До саміту "Східного партнерства" Україна підходить з повністю виконаними проміжними завданнями по розділу "Безпека" та на 50% досягнутими цілями, запланованими на період до 2020 року. Це дає підстави порушувати питання про поглиблення безпекової складової партнерства.







Юрій Панченко, Європейська правда

Війна навколо могил: що заважає Києву в діалозі з Варшавою

Остання спроба залагодити конфлікт із Польщею показала: тактика "малих поступок" вже не працює, адже польський уряд сприймає їх як щось самоочевидне. Якщо найближчим часом Київ не зможе сформувати свою стратегію у діалозі із сусідом, то цим займуться українські праворадикали.

Олена Бабакова, журналіст (Варшава)

Педагогіка "чорного списку": чому дії Польщі ослаблять її позиції в ЄС

Польське МЗС справ вирішило використати інструмент SIS, створений для захисту європейців, для покарання ідейних супротивників. Забороною на в’їзд до ЄС були покарані люди, "злочином" яких є незгода з польським баченням подій часів Другої світової війни.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter