Заробити на безкоштовному: як Таллінн скасував оплату в міському транспорті та що з цього вийшло

Юрій Панченко, Європейська правда, Таллінн–Київ _ П'ятниця, 13 листопада 2015, 13:03
Версія для друку Коментарі

Громадський транспорт вимагає все більше коштів з міського бюджету. Такі заяви дедалі частіше лунають від муніципальних чиновників, особливо напередодні підвищення тарифів на проїзд.

Але у світі є й зворотні приклади. В останні роки в Європі все більше поширюється система безкоштовного міського транспорту. Відмовитися від стягнення плати повністю або частково змогли близько сотні міст ЄС.

В основному це невеликі населені пункти, однак є і виняток – Таллінн.

Ось вже три роки столиця Естонії забезпечує безкоштовний проїзд у громадському транспорті для своїх жителів.

У квітні 2012 року це питання було винесено на міський референдум і підтримано понад 70% городян.

Скажете, нема куди гроші витрачати? Але в Таллінні запевняють, що такий крок був економічно виправданий, а головне – цілком окупився.

Саме тому "Європейська правда" не могла оминути увагою такий цікавий досвід.

Наш кореспондент побував у мерії Таллінна, коли готував репортаж про російськомовні околиці Естонії (див. публікацію "Місто, готове до російського вторгнення: спецрепортаж із Нарви"). 

 

На наш запит у мерії відгукнувся Аллан Алакула – керівник міського офісу ЄС. Перше питання – як офіс Євросоюзу пов'язаний з безкоштовним транспортом? Виявляється, безпосередньо. Завдання цього офісу – популяризація Таллінна в ЄС, як серед туристів, так і, насамперед, серед інвесторів. А така особливість міста – гарна "фішка" для зарубіжних партнерів.

"Наявність у нас такої продуманої системи, що приносить при цьому прибуток – дуже хороший сигнал для інвесторів. Причому інвесторів не лише столичних, а й по всій Естонії", – стверджує Аллан.

Підкреслити цю думку має і численна сувенірна продукція зі слоганом: "Таллінн – столиця безкоштовного транспорту".

Але де тут економічний зиск?

"Традиційно міський транспорт субсидується в усіх країнах. Десь не так сильно (наприклад, у Великій Британії муніципалітети покривають лише 20% витрат), але в цілому в Європі компенсується 50-70% витрат комунальних транспортних підприємств. Така ж ситуація була і в Таллінні – міська влада компенсувала 70% витрат", – розповідає Аллан.

У такій ситуації перехід на 100-відсоткову (а точніше – на 90-відсоткову) компенсацію проїзду не був таким вже й витратним. Це вимагало від міста збільшити видатки на 12 млн євро.

Але чому йдеться про 90%? У цьому й полягає ключ до успіху.

Транспорт у Таллінні безкоштовний лише для мешканців міста, в яких є документально підтверджена реєстрація, тоді як гості столиці сплачують проїзд, як і раніше. Аллан демонструє персональну магнітну картку – вона дає право на безкоштовний проїзд лише за наявності документа, що посвідчує особу.

Проте в Таллінні живуть тисячі людей, які формально зареєстровані в інших містах, а отже – платять податки іншим муніципалітетам.

Можливість безкоштовного проїзду в громадському транспорті мала стати вагомою підставою "зареєструвати свої стосунки" з Таллінном.

Так і вийшло – за останні три роки населення міста зросло з 416 тис. до 440 тис.

"Вважається, що кожен зареєстрований мешканець сплачує до міського бюджету податків на 1 тис. євро. Звісно, зростання населення пов'язане не лише з безкоштовним транспортом. Однак, за різними розрахунками, саме цей наш крок збільшив міські збори на суму від 14 млн до 21 млн євро. Тобто – в будь-якому разі ми не лише окупили транспортні витрати, а й навіть трохи заробили", – говорить Аллан.

Алакула зазначає: на референдумі в Таллінні міська влада гарантували, що робота міського транспорту не погіршиться.

"Зростання бюджетних доходів дозволило не тільки втримати, а й навіть поліпшити якість транспорту. Проте завжди існує ризик, що нова влада захоче заощадити, що призведе до погіршення роботи транспорту. У такій ситуації настрої громадян можуть змінитися – ніхто не хоче поганих послуг, хай навіть і безкоштовних", – пояснює він.

Чи можна запровадити такі зміни в Україні?

Перший заступник виконавчого директора Асоціації міст України Олександр Слобожан зазначає: з одного боку, таких вигод, як в Естонії, в Україні досягти неможливо. "Все ж українці сплачують податки за місцем роботи, а не реєстрації проживання. Це правильніше, але це не створює таких стимулів приваблювати жителів, як це відбулося в Таллінні", – зазначає він.

З іншого боку, для України величезним кроком вперед став би перехід від звичайної системи пільг "за посвідченням" до електронної системи контролю за проїздом. "Якщо в Естонії вдається заробити на безкоштовному транспорті, то в Україні можна істотно заощадити, відмовившись від фальшивих або невиправданих пільг", – каже Олександр Слобожан.

Найбільшою проблемою став безкоштовний проїзд містом на залізничному транспорті, собівартість якого набагато вища

При цьому вигода Таллінна – не лише у фінансовій сфері. Перехід на безкоштовний транспорт дозволив вирішити ще одну проблему – завантаженість центру міста автомобілями.

Звичайно, причина зменшення кількості машин у центрі – не лише безкоштовний транспорт. Два інші кроки для цього – платне паркування і виділені смуги для громадського транспорту.

"Окремі смуги для громадського транспорту були найболючішою темою для багатьох, адже до цього такі смуги були лише у нецентральних районах. Однак референдум про підтримку громадського транспорту показав – переважна більшість громадян виступає за розвиток саме громадського транспорту, і цього не можна було не враховувати", – пояснює Аллан.

Так само успіх експерименту зняв заперечення в міських зборах, хоча спочатку ця ініціатива не дуже подобалася "правим".

Та як все ж таки інші естонські муніципалітети? Їм така ініціатива навряд чи сподобалася, адже вони втратили частину своїх доходів? Нехай навіть Таллінн від початку мав більше прав на ці гроші.

Безумовно, погоджується Аллан, і одразу ж додає: цю проблему можливо вирішити, перейшовши на 100-відсоткове покриття витрат на транспорт – не лише в Таллінні, а й по всій країні.

Така ідея – безкоштовний проїзд у всьому міському та приміському транспорті Естонії, за винятком міжрегіонального, – вже зараз обговорюється в естонських передвиборчих кампаніях.

Нехай наразі це ідея опозиції, і її не підтримують в уряді, проте суспільна дискусія вже почалася.

Звісно, в масштабах країни важко говорити про економічний ефект, як при столичному експерименті. Однак тут є важливий соціальний ефект: такий крок має уповільнити внутрішню міграцію – переїзд жителів невеликих міст до столиці.

 

Всі ці проблеми актуальні й для України. Тим більше, що розвиток системи безкоштовного транспорту в Європі рано чи пізно обов'язково поставить це питання перед українською владою.

Багато міст обмежено використовують систему безкоштовного транспорту.

Наприклад, у Ризі проїзд стає безкоштовним у разі сильних снігопадів.

А в китайському Ченду – столиці провінції Сичуань з населенням понад 7 млн осіб – проїзд безкоштовний з 5 до 7 ранку, що дозволяє розвантажити транспорт в наступну годину пік.

Цілком ймовірно, що дуже скоро нам доведеться писати не тільки про естонський, а й про польський досвід безкоштовного транспорту. Зараз така система діє в кількох польських містечках, а також у передмісті Варшави Жомбки.

Причому така ініціатива у Польщі, як правило, була результатом роботи місцевої влади з партквитком "Права і Справедливості" (ПіС), і тепер, після перемоги ПіС на парламентських і президентських виборах, вона може одержати підтримку на центральному рівні. До речі, на останніх місцевих виборах кандидат від ПіС в мери Варшави обіцяв безкоштовний транспорт у польській столиці, але вибори він програв.

Зараз же ініціатива про безкоштовний транспорт у польських містах може отримати друге дихання.

Що, безумовно, не буде непоміченим і в Україні.

powered by lun.ua


Дмитро Шемелін, юридична фірма "Астерс"

Інвестиції як загроза: навіщо ЄС перекриває кисень китайському капіталу

ЄС чи не вперше в історії замислився над обмеженням однієї з базових свобод: свободи руху капіталу. Європейців непокоїть, що китайці купують компанії для використання їхньої інтелектуальної власності у себе вдома.

Софія Лінн, Світовий банк

ЖКГ додали відповідальності: що гальмувало європейські реформи в галузі

Ухвалення закону "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" знімає перешкоду для реформування ЖКГ. Боротьба за європейські оселі для українців ще не виграна. Однак ми тепер на крок ближче до перемоги.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter