Президентські вибори в США завжди були об'єктом великої міжнародної уваги.

Важливо розуміти, хто може опинитися за кермом однієї з найбільших та найвпливовіших економік у світі.

Тим більше – коли діючий президент вже завершує свою другу, останню каденцію.

Та нинішні перегони виявилися особливо важливими. Одному з фаворитів вдалося не тільки налаштувати майже всю свою партію проти себе, але й замахнутися на основні американські цінності – права та свободи людини.

Йдеться про 69-річного мільярдера Дональда Трампа, який завдяки гучним скандалам змусив говорити про себе чи не весь світ.

Нетерпимість до мусульман

Найостанніший скандал навколо Трампа спалахнув у понеділок після його заяви про "всеохоплюючу та повну заборону в'їзду мусульман до Сполучених Штатів".

У ній політик апелював до результатів соцопитування Центру Pew Research, де, серед іншого, зазначалося про існування "великої ненависті" значної частини мусульман до американців. Для більшої конкретики Трамп навів цифри, де рівно чверть учасників опитування погодилося з визначенням, що насильство проти американців є частиною глобального джихаду, а 51% респондентів вважали, що мусульмани в Америці повинні мати право жити за законами шаріату.

"Шаріат виправдовує такі звірства, як вбивство невіруючих, які не хочуть змінювати віру, обезголовлення та інші немислимі акти, що ставлять під загрозу американців, особливо жінок", - напустив страху Трамп.

Через це політик запропонував спочатку повністю закрити в'їзд для всіх мусульман, а потім вже розбиратися.

Така заява кандидата від республіканців очікувано викликала різку критику від його опонентів – Демократичної партії й безпосередньо Білого домі, адже Трамп пропонував ввести серйозні обмеження для людей за релігійною ознакою. Його почали звинувачувати не тільки в порушеннях прав і свобод, але й у використанні людських фобій заради політичних дивідендів, що є достатньо серйозним звинуваченням.

Звинувачення проти Трампа прокотилися світом – так, в Британії за три години зібрали понад 100 000 підписів під петицією про заборону його в’їзду до країни.

Однопартійці відхрещуються

Та ще показовішою стала реакція на висловлювання кандидата з боку його однопартійців – республіканців – які "спустили всіх собак" на Трампа.

Так, спікер Палати представників (третя людина у владі США після президента й віце-президента), республіканець Пол Раян, який ще недавно закликав зупинити програму США з прийому сирійських біженців, заявив що Трамп перейшов усі межі.

"Ні наша партія, ні вся країна не підтримують цієї пропозиції", - поспішив заявити Раян, нагадавши, що багато мусульман захищають Америку зі зброєю в руках.

Інший впливовий партієць – лідер республіканської більшості в Сенаті Мітч Макконелл назвав пропозицію Трампа такою, що "повністю розходиться з американськими цінностями".

Негативно висловилися й інші кандидати в президенти від РП. Єдиний чорношкірий учасник перегонів Бен Карсон назвав ініціативу Трампа "неконституційною", сенатор від Флориди Марко Рубіо звинуватив опонента в "одіозності". Карлі Фіоріна наголосила, що Трамп перестарався, і це є небезпечним. Ліндсі Грем навіть не поскупився на сварливі вислови.

Висловився й сенатор від Техасу Тед Круз, який зазвичай уникає публічно критикувати Трампа. Він, зокрема, заявив, що не згоден з пропозицією однопартійця.

Хто підтримує мільярдера

Хоча еліта країни розкритикувала Трампа за те, що зіграв на базових почуттях електорату, його розрахунок – принаймні, короткочасно – виявився вдалим. Виборці одразу ж відплатили йому новим стабільно високим рейтингом. Нині він вдвічі випереджає всіх конкурентів-однопартійців.

Хто ж представляє основну масу виборців мільярдера?

Нестандартні, іноді безпардонні та навіть шокуючі заяви Трампа припадають до душі, здебільшого, неглибоко освіченій частині американців.

Вони сприймають мільярдера за "свого хлопця", який говорить простою мовою прямо в обличчя пихатим політикам, які вже давно "відірвалися від земного життя".

Крім того, сюди же входить частина середнього класу, незадоволена діяльністю політиків, "які красиво говорять, але нічого не роблять", незалежно від партійної приналежності. Тобто, Трамп для багатьох став таким собі позапартійним ідолом, який не соромиться голосно заявляти про те, чого вже давно хочуть почути люди.

фото www.breitbart.com

Він, своєю чергою, вдало користується ситуацією, натискаючи на болісні мозолі суспільства – крім звичайної критики влади, розворушує проблему мігрантів, або як зараз – лякає терористами. Криваві події у Сан-Бернардіно стали вдалим моментом для цього, і Трамп одразу скористався ним. Про нього навіть активно заговорили далеко за кордонами США – й не тільки в країнах мусульманського світу.

Більше того, в такій ситуації

рейтинги Трампа можуть злетіти ще вище, якщо раптом, не приведи Господь, станеться чергова трагедія,

і там спливе слід джихадистів, або конкретно ІДІЛ, Аль-Каїди тощо.

Стратегія республіканців

Такого розвитку подій найбільше бояться не противники Трампа в Демократичній партії, а його однопартійці – республіканці.

Адже Трампу, який явно виходить за рамки правил "джентельменської" гри, вдається раз за разом уводити за собою все більші маси електорату, обходячи як мінімум на дві голови конкурентів-однопартійців.

Цей феномен пояснюється просто.

Американці звикли довіряти один одному, навіть політикам – на цій довірі та прозорості й будується вся система. Трамп же озвучує обіцянки, які подобаються виборцям. І мало хто з його прибічників замислюється від самого початку вони не можуть бути виконані. Через масу причин.

У випадку з мусульманами, наприклад, вони суперечать Конституції США.

В Республіканській партії це розуміють, і тому намагаються одразу дистанціюватися від одіозних заяв політика, який, судячи з усього, і не думає про відповідальність за свої висловлювання.

Водночас, партія не може допустити, щоб Трамп перед виборами вийшов з її лав та виступив на перегонах як незалежний кандидат.

В принципі, він і так є абсолютно незалежним у фінансовому плані, тому без прив'язки до партійних грошей може дозволити собі багато чого. Та це невигідно республіканцям, бо в такому разі він може забрати у них більшу частину електорату, створити розкол усередині самої партії та майже гарантовано віддати перевагу демократам.

Саме через це партійна верхівка республіканців, сполошена високим рейтингом Трампа напередодні провела неформальне закрите засідання в одному з ресторанів Вашингтона, на якому обговорила подальшу стратегію боротьби на виборах.

Демократи наступають

Тим часом, в Демократичній партії не обмежуються просто спостереженням за ситуацією в таборі опонентів. На тлі офіційних заяв Білого дому, який засудив висловлювання Трампа та виступив на захист основ Конституції, демократи, схоже, застосовують більш продуманий підхід.

Фаворит перегонів від демократів Гілларі Клінтон оголосила в четвер, що готує цілу стратегію боротьби з тероризмом, "яка захистить територію США від атак".

Вона пообіцяла презентувати її вже наступного тижня в штаті Міннесота, який вважається одним із вирішальних в плані голосів виборців. При цьому Клінтон обдумано сфокусувала увагу на боротьбі з "внутрішнім радикалізмом" (за свіжими спогадами про розстріл у Сан-Бернардіно) та недопустимості "демонізації мусульман Америки" (з явним натяком на заяви Трампа).

Клінтон має високі шанси на перемогу.

Рейтинг її підтримки серед демократичного електорату, за останніми даними, сягає 55,4%.

І вона залишається, практично недосяжною для свого найближчого опонента - Берні Сандерса, який має 30,8% підтримки. Втім колишня сенатор, держсекретар і перша леді США, очевидно, спираючись на свій політичний досвід, не веде ризикованої гри, до якої вдається Трамп. І ситуація в самій партії демократів виглядає стабільною в порівнянні із загрозою розколу у республіканців.

Скоріше за все, подальша боротьба на президентських перегонах в США не обійдеться без нових сюрпризів.

Особливо в стані Республіканської партії, яка, до речі, за попередніми оцінками – попри нинішні проблеми – все ж має більше шансів зайти в Білий дім. Адже американський електорат вже показав на минулих виборах до Конгресу, що за два терміни президентства демократа Обами він встиг втомитися від його політики.

Тому цікаво буде спостерігати, як американська демократія розв'яже проблему, коли один із кандидатів з високими шансами стати президентом дозволяє собі чинити наступ, хоча й на словах, на святе для американців – Конституцію країни.

Це ставить під удар збереження основних принципів, на яких побудоване само американське суспільство, і які проповідує весь Західний світ. І куди, до речі, прагне приєднатися Україна.

Автор: Ярослав Довгопол,

кореспондент Укрінформу у Вашингтоні,

спеціально для "Європейської правди"