Напівперемога України в ПАРЄ: як Росія постраждала від власних контрсанкцій

Сергій Сидоренко, Європейська правда, Страсбург _ Середа, 27 січня 2016, 10:28
Версія для друку Коментарі
Фото Council of Europe
Іспанський сенатор Техера перед тим, як залишити ПАРЄ, спробував відстояти честь та інтереси російської делегації

Російська Федерація починає "збирати врожай" після припинення роботи в Парламентській асамблеї Ради Європи.

Вже в перші дні нової сесії, завдяки відсутності росіян, асамблеї вдалося ухвалити кілька рішень не на користь РФ – просто через те, що росіяни були відсутні в залі та в кулуарах.

У виграші виявилися і Україна – нашим та грузинським депутатам вдалося змінити позицію ПАРЄ і затвердити право Києва вводити санкції проти парламентарів інших держав.

За присутності делегації РФ рішення було би принципово іншим, та й від початку планувалося не дозволити, а заборонити такі санкційні обмеження.

У підсумку текст не став "проукраїнським", значну частину наших правок відхилили. Але за тих вхідних умов, які ми мали, цей результат – фантастичний.

Причому простий підрахунок доводить: присутність російської делегації змінила б розклад сил на протилежний – навіть якщо не брати до уваги їхнє вміння впливати на думку інших депутатів.

Проблема санкцій

Ця історія розпочалася ще в 2014 році, коли відразу декілька впливових російських парламентарів (включно з главою Держдуми Сергієм Наришкіним) потрапили під санкції з боку ЄС через свою участь в анексії Криму.

Їхні лави дуже скоро поповнили проросійські депутати з країн ЄС (переважно – праві радикали та комуністи), які підтримали анексію "не словом, а ділом", здійснюючи показові візити до Криму. Таких парламентарів Київ час від часу оголошував персонами нон грата через порушення правил в’їзду до України.

А оскільки найактивніші європейські комуністи присутні також в ПАРЄ (асамблея має відбивати все парламентські політичні сили), то в Страсбурзі неминуче мали розпочатися протести проти українських рішень. І вони розпочалися.

І, нарешті, ситуацію загострили контрсанкції з боку Росії – як відомо, навесні 2015 року стало відомо про чорний список європейських депутатів, яким РФ заборонила в’їзд до своєї країни.

Після цього обговорення персональних санкцій стало неминучим.

В чорних списках виявилося надто багато членів ПАРЄ, які поставили за мету визнати таку практику незаконною.

Варто також додати,  що такі заборони з’являлися й раніше. Приміром, Азербайджан вже багато років забороняє в’їзд усім без винятку (включно з депутатами), хто до того відвідував окупований Вірменією Нагірний Карабах.

Але українсько-російські заборони зачепили справді багатьох, і маховик Ради Європи закрутився...

Російський вплив

Проект резолюції, погоджений комітетом ПАРЄ  та винесений на засідання асамблеї, був, відверто кажучи, катастрофічним для України.

Цей документ відбивав усі поточні інтереси РФ. І це не дивно, адже ініціатором розгляду питання був депутат Держдуми Олексій Пушков. Та й автор доповіді з цього питання – іспанець Аркадіо Діаз Техера – не приховував своєї прихильності до РФ. Минулого року він був одним із небагатьох, хто голосував проти позбавлення росіян права голосу в ПАРЄ. До нового складу асамблеї іспанець не потрапив, але доповідь підготувати - встиг.

Тож Росія, хоч і не поїхала на нинішню сесію ПАРЄ, не втратила шансу лобіювати вигідні для себе рішення. І, виходячи з початого тексту резолюції, – ефективно лобіювати.

Оцініть самі, який текст асамблея планувала ухвалити у вівторок пізно ввечері. 

Це – лише один із пунктів документа. Хоча так – один із найпроблемніших.

 "Асамблея шкодує про те, що існують чорні списки, до яких додають парламентарів, забороняючи їм видачу візи або в’їзд до країни.

ПАРЄ засуджує випадки за участю членів асамблеї, коли вони стикалися із загрозами кримінального або адміністративного провадження лише через те, що вони (депутати) порушували законодавство відповідної країни щодо в’їзду на її територію, здійснюючи своє право на вільне переміщення.

Асамблея підкреслює, що незалежно від того, чи є легітимними наполягання окремих країн на своїй територіальній цілісності, суверенітеті, а також на належності цій країні певної території, вони (країни) не можуть звільняти себе від дотримання фундаментальних свобод та верховенства права, впроваджуючи обмеження проти окремих осіб", – йшлося в документі, винесеному на голосування.

Тобто порушення закону країни – це ще не привід для покарання?

Українську пропозицію видалити два останніх абзаци (тобто, по суті, весь цей пункт) асамблея не сприйняла, і після довгих кулуарних переговорів її автор, Володимир Ар’єв, відмовився від поправки.

Натомість українські депутати витратили півтора дні на лобіювання трохи м’якших поправок від грузинської колеги Чори Тактакішвілі. Зрештою, їх вдалося підтримати.

Ці зміни хоч і були м’якшими, та прибрали найбільшу проблему резолюції.  

Зрештою, ПАРЄ визнала, що в деяких випадках Україна (і так само інші держави) можуть запроваджувати санкції і навіть кримінально переслідувати іноземних парламентарів.

"Кримінальні  та адміністративні провадження за порушення (депутатом) законодавства про в’їзд на територію країни мають здійснюватися у повній відповідності до міжнародного права... Всі обмежувальні заходи (санкції) мають відповідати міжнародному праву, принципам доброчесності та поваги до закону", – йдеться в новій редакції "проблемного" пункту.

Погодьтеся, відчутна різниця з тим, що планували проголосувати від початку!

Ще одна атака РФ, яку вдалося відбити, стосується санкцій, запроваджених в самій ПАРЄ. Росіяни планували використати цю резолюцію, щоби згодом оскаржити обмеження, накладені на них асамблеєю. Цей сценарій вдалося помітити, тому в документ додали пункт про законність санкцій, накладених асамблеєю; ця пропозиція України заперечень у депутатів не викликала.

То що, перемога?

Ні, про однозначну перемогу України не йдеться й близько.

В документі лишилися проблемні пункти, які українським депутатам не вдалося виправити. Вже після голосування співрозмовники ЄвроПравди в українській дипслужбі зізнавались, що краще було б не мати такого документа взагалі, але реальність – інша.

Навіть у зміненій редакції резолюція каже, що заборону на в’їзд неприпустимо впроваджувати "лише за політичну позицію депутата", не пропонуючи винятку для випадків, якщо ця "позиція" полягає в запереченні територіальної цілісності країни. Тобто мають бути конкретні дії (приміром, приїзд до окупованого Криму), щоби депутат міг стати об’єктом санкцій.

"Має бути чіткий зв’язок між санкціями, накладеними на іноземного парламентаря, та метою цих санкцій.

При цьому ‘міркування національної безпеки’ не мають використовуватися для обмежень проти парламентаря, який лише мирно висловлює певну політичну позицію", – йдеться в ухваленому рішенні.

При цьому асамблея відхилила всі українські та грузинські поправки, які пропонували обмежити дію рішення лише депутатами ПАРЄ.

Ще одна вимога документа – інформувати іноземних парламентарів про накладені на них санкції.

Та в тому, що відбувалося в Парламентській асамблеї, є ще одна особливість. Вигідна Україні. Але тимчасова. Її причина – відсутність Росії в Страсбурзі.

Як відомо, Росія вирішила бойкотувати роботу ПАРЄ – Москва не надіслала до РЄ перелік своїх депутатів, щоби формально уникнути накладення на них санкцій.

Та у підсумку росіяни самі постраждали через свою відсутність.

По-перше, українська делегація опинилася в "тепличних умовах", коли лобіювала свої та грузинські поправки. В Страсбурзі не було іншої сили, яка б одночасно системно відстоювала російську позицію.

І навіть за цих умов ключова поправка пройшла з різницею всього в 14 голосів. Це – дуже мало. Лише російська делегація – це 18 голосів. Ще 4 голоси росіяни завжди мають в запасі за рахунок вірменських депутатів, які цього разу – за відсутності "російського брата" – просто не прийшли на голосування.

Отже, лише присутність росіян у Страсбурзі схилила би результат у протилежний бік.

А тому дуже радіти від нинішньої "напівперемоги" – точно не варто. І для справжньої підтримки з боку ПАРЄ нам ще потрібно чимало працювати. 

Автор: Сергій Сидоренко,

редактор "Європейської правди", 
зі Страсбурга

ЧИТАЙ ТАКОЖ
powered by lun.ua
21:13
Порошенко закликає створити міжнародну групу з деокупації Криму
20:27
РФ використовує окупований Крим як форпост для своїх дій у Сирії - Порошенко
20:16
Порошенко: представники агресора не можуть входити у місію ООН на Донбасі
20:05
Мандат миротворців ООН на Донбасі повинен включати українсько-російський кордон - Порошенко
20:00
Гібридними "миротворчими пропозиціями" РФ хоче заморозити конфлікт - Порошенко
19:55
Росія, постійний член Радбезу ООН, найбільша загроза міжнародній безпеці - Порошенко
19:39
Віце-президент США озвучив небезпеки 21 століття: РФ, КНДР та ісламський тероризм
18:57
Порошенко закликав генсека ООН направити місію з технічної оцінки на Донбас
18:44
Порошенко закликав Радбез ООН розгорнути миротворчу місію на Донбасі якнайшвидше
18:32
Фото
Порошенко продемонстрував у Радбезі ООН російські військові квитки


Тарас Качка, для Європейської правди

Зупинитися без членства: чим небезпечна для України ідея про митний союз з ЄС

Наразі ми далекі від вичерпання можливостей Угоди про асоціацію, особливо в нетарифних бар’єрах в торгівлі і в послугах... Митний союз просто не відповідає прагненням України. Зрештою, турецька модель митного союзу – дітище перших років існування ЄС...

Анатолій Марциновський, Європейська правда

Безроумінг до безвізу: міфи та правда про нову обіцянку Порошенка

За процедурами ЄС, Європарламент не може от так взяти й скасувати роумінг чи будь-що інше – це результат тривалої законодавчої роботи, здійсненої спільно з Радою ЄС та Єврокомісією. Історія, що не раз виставляла "обіцяльників" посміховиськом, нічому не навчила.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter