Правда та міфи про "сирійську загрозу" від пункту для біженців в Яготині

Дмитро Лиховій, "Новинарня", для Європейської правди _ Середа, 23 березня 2016, 09:00
Версія для друку Коментарі

 Фото www.fakty.ua

У процесі здобуття Україною безвізового режиму з’явилася ще одна слабка ланка – не в Кабміні, не в АП і не у Верховній раді, а в місті Яготин Київської області. Йдеться про ПТРБ – Пункт тимчасового розміщення біженців.

Всеукраїнський скандал з цього приводу наприкінці лютого роздмухали канал "112 Україна" та інтернет-видання "Страна.ua" – новий проект Ігоря Гужви. Слідом за ними тему підхопили й інші ЗМІ.

Суть конфлікту, як його бачать невдоволені: у спокійному райцентрі антинародна влада нібито перетворює один із гуртожитків на притулок для біженців "із Сирії". Серед них буде стільки терористів, що патріархальний куточок Київщини перетвориться на нову гарячу точку Європи або, як мінімум, у місті значно погіршиться криміногенна ситуація та поширяться заразні азійські захворювання. 

Пункт тимчасового розміщення біженців у Яготині 

Притулок для біженців у 18-тисячному Яготині будується не рік і не два, але

пристрасті навколо нього спалахнули саме тепер, коли і до його запуску, і до остаточного рішення ЄС щодо безвізового для України лишається кілька місяців.

Протести місцевих мешканців набули значно більшого розмаху завдяки "активістам" із Києва та сусідніх районів. 

Причому ситуацію розігріли як праворадикали і ксенофоби, котрі лякають яготинців нашестям бойовиків ІДІЛ та інших "мігрантів-злочинців, які переховуються від міжнародного правосуддя", так і, наприклад, адвокат з претензією на регалії правозахисниці Тетяна Монтян.

"Коли яготинці стрибали на Майдані, вони вважали, що їх всіх пустять в Європу. Ну, тепер у них є прекрасна нагода продемонструвати суто європейську толерантність", – накинула Монтян пристрастей на вентилятор у перший же день поширення "скандалу".

Маніпуляції замість здорового глузду

І ось уже колишні учасники Євромайдану публікують у соцмережах обурені пости про те, що влада не має морального права розміщувати біженців у збудованому державним коштом яготинському притулку, якщо в Україні залишаються без даху над головою ветерани АТО й вимушені переселенці з Донбасу.

До мітингу місцевих жителів проти нашестя мігрантів долучаються активісти "Свободи" та "Азову".

"Це наша земля! Ми загинемо, але ви тут не будете! Ганьба!!!" – кричать націоналісти у відповідь на виступ чиновниці Державної міграційної служби (ДМС).

Люди в камуфляжі влаштовують "яготинський майдан" і виставляють блокпост, аби не допустити в місто "бойовиків ІДІЛ".

Автомобіль представниці ДМС в Яготині закидують яйцями.

 Активісти ЦК "Азов" на мітингу проти біженців у Яготині

Яготинська міськрада приймає "політичну" ухвалу про скасування свого колишнього рішення про виділення Державній міграційній службі земельної ділянки на вул. Студентській, 2 для будівництва Пункту тимчасового розміщення біженців та звертається до Верховної ради із закликом забрати це неподобство куди-інде.

На "Новому каналі" та "1+1" в один день виходять два схожих сюжети в програмах, відповідно, "Абзац" і "Гроші", в яких журналісти перевдягаються в східне вбрання, клеять собі бороди і приїздять до Яготина, напитуючи собі квартири, умови перебування серед українців та "достроково" лякаючи містян своєю присутністю.

Журналістські кліше типу "сирійське нашестя", "гетто для втікачів із Сирії" цілком вклалися в матрицю російської пропаганди щодо ролі України у відносинах з ЄС.  Виходить також сюжет в програмі "Вести недели" Дмитра Кисельова – ключового рупора пропаганди Кремля. "Безвизового режима – нет, членства в ЕС – не будет, зато сирийских беженцев – пришлют. Украинцам объясняют, что это и есть "перемога", – "пояснив" Кисельов.

Та українські журналісти часом один в один повторюють тези роспропаганди. "Прагнули в Європу? Звикайте жити за європейськими правилами", – каже ведучий "Грошей" Олександр Дубинський.

(Лишимо за дужками те, що на адресу Дубинського неодноразово лунали звинувачення у виробництві замовних сюжетів. – Ред).

Але годі емоцій. Перейдімо до фактів.

Звернувшись за коментарями до ДМС та зібравши дані з відкритих джерел, "Новинарня" спробувала прояснити картину.

З’ясувалося, що не такий страшний яготинський пункт, як його малюють деякі медіа, соцмережі та учасники мітингів.

Що його тимчасовими мешканцями цілком можуть бути росіяни – втікачі від путінського режиму. А занадто активні танці з бубнами навколо ПТРБ можуть стати ще однією перешкодою на шляху до безвізового режиму з ЄС.

Отже, пункт за пунктом.

  • Чи існують в Україні інші пункти тимчасового розміщення біженців?

Яготинський ПТРБ – далеко не перший такий пункт в Україні. Уже тривалий час функціонують два заклади.

Перший – в Одесі (вул. Зої Космодем’янської, 7), розпочав свою діяльність у 2001 році, розрахований на одночасне проживання 200 осіб. Розміщені в ПТРБ іноземці проживають у гуртожитку, в якому обладнано кухні, душові, санвузли, а також приміщення для проведення культурно-масових заходів, комп’ютерний клас та клас для проведення занять з вивчення української мови, дитячу кімнату, фітнес-зал.

Другий – у Закарпатській області, розпочав діяльність у 2004 році, розрахований на одночасне проживання 120 осіб (м. Мукачево – 70 осіб, м. Перечин – 50).

І досвід свідчить, що заголовки про навалу сирійських біженців до України не мають нічого спільного реальністю.

У цих мультинаціональних центрах – мінімум біженців із Сирії. І присутність ПТРБ не погіршує криміногенну, а тим паче епідемічну ситуацію.

"Вони (ПТРБ в Одесі та Мукачеві й Перечині) не тільки не спричиняють незручності місцевим мешканцям, а й несуть певні блага для міста, зокрема підвищену увагу з боку ЄС, фінансові вливання, допомогу неурядових організацій", – пояснила в коментарі "Детектору медіа" Наталія Гуржій, голова правління благодійного фонду "Рокада", що є виконавчим партнером Управління Верховного Комісара ООН з питань біженців.

  • Коли почалося будівництво та на коли заплановано відкриття установи в Яготині?

Введення в дію першої черги ПТРБ у місті Яготин Київської області заплановане в першому півріччі 2016 року. Перша черга – будівля на 101 ліжко-місце.

При цьому, як повідомила "Новинарні" директор Департаменту у справах іноземців та осіб без громадянства ДМС  Наталія Науменко (та сама, чиє авто закидали яйцями), де-юре ПТРБ в Яготині було утворено ще в 2003 році Державним комітетом України у справа національностей та міграції відповідно до Закону України "Про біженців". Для його розміщення МНС передало недобудований гуртожиток чорнобильського медучилища.

Недобудована споруда простоювала 15 років. Будівельні роботи вже в ПТРБ поновилися навесні 2014 року.

"(Передбачене) не тільки надання захисту біженцям, але й створення нових робочих місць для яготинської громади. На сьогодні в даному пункті працевлаштовано понад 20 осіб, а в перспективі кількість працівників буде подвоєна", – прокоментував днями плани відкриття пункту голова Київської ОДА Максим Мельничук.

  • Які заходи проводилася для узгодження відкриття цього пункту з місцевою громадою?

"Утворення та реконструкція ПТРБ у м. Яготин супроводжувалося рішеннями Яготинської міської ради від 2003... та 2011 року", – йдеться  в письмовій відповіді Державної міграційної служби України на запит "Новинарні".

Як зазначили в ДМС, громада має право проводити громадські слухання.

Однак "під час прийняття Яготинською міською радою всіх необхідних рішень щодо реконструкції та введення в експлуатацію ПТРБ територіальною громадою не порушувалося питання щодо недоцільності облаштування ПТРБ", – наголошують у Державній міграційній службі. А тепер на пікетах у Яготині місцеві жителі обурюються тим, що громадські слухання з приводу притулку для біженців не проводилися.

Нині, намагаючись розрядити напругу, посадовці кажуть про потребу діалогу з містянами.

"З огляду на неоднозначне ставлення мешканців Яготина до майбутнього відкриття пункту, міграційна служба спільно з Регіональним представництвом УВКБ ООН, громадськими організаціями та місцевими органами влади проводитимуть масштабну інформаційно-роз’яснювальну роботу.

За будь-яких обставин біженців не поселятимуть до пункту, допоки не буде досягнуто згоди більшості населення міста", – йдеться в публікації прес-служби ДМС.

  • Кого саме планується розміщувати в ПТРБ в Яготині? Наскільки тривалим є "тимчасове розміщення"?

Згідно із Законом України "Про біженців...", у ПТРБ тимчасово розміщуються особи, котрі перебувають у процедурі визнання біженцем (або особою, яка потребує додаткового захисту), та котрі вже отримали такий статус.

"До ПТРБ направляються сім’ї та окремі іноземці, які не мають можливості самостійно придбати або піднайняти житло", – зазначають у ДМС.

Голова ДМС Максим Соколюк підкреслює, що пункти тимчасового розміщення біженців призначені для поселення найбільш соціально вразливих категорій – багатодітних сімей, одиноких матерів з дітьми, дітей-біженців без супроводу, а також жертв насильства та тортур.
Діючі пункти є багатонаціональними.

Тобто говорити про "сирійське гетто" і "загони бойовиків" щонайменше некоректно.

"Мова зовсім не йде про самотніх чоловіків", – наголошує Наталія Гуржій із БФ "Рокада".

За її словами, в ПТРБ живуть до тих пір, доки шукачі притулку не отримають офіційний статус біженця (якщо отримають). Надалі вони прирівнюються в правах до громадян України, мають право на працевлаштування і починають шукати житло, роботу, "і ми їм в цьому допомагаємо".

"У центрі ж їм потрібно підтвердити свій статус, вивчити мову, адаптуватися, дізнатися про місцеві культурні традиції", – каже представниця фонду, який є виконавчим партнером УВКБ ООН.

  • Чи можливе проникнення через цей пункт в Україну радикальних ісламістських елементів із Сирії та інших "гарячих точок" на Близькому Сході, в Африці і Центральній Азії?

Заяви іноземців про визнання їх біженцями (в тому числі тих, хто розміщується в ПТРБ), розглядаються СБУ.

Власне, літера "Т" в абревіатурі ПТРБ означає тимчасове розміщення. Тож у разі виявлення фактів, які свідчать про неможливість надання людині офіційного статусу біженця в Україні, цю людину висилають за межі України.

"Провокації в ЗМІ почалися з сюжетів, де повідомляли про "250 сирійських біженців", але ніхто на мітингу не зміг відповісти нам, звідки взялася ця цифра і чому саме сирійські біженці", – каже Наталія Гуржій.

"Ніде не вказано, що (шукачі притулку в пункті) - це сирійці. Це можуть бути і політичні біженці з Російської Федерації, якщо вони потребують допомоги і не можуть винайняти собі житло, і біженці з інших країн СНД – наприклад, узбеки або казахи.

А також біженці з Афганістану, Іраку, Ірану – Міграційна служба каже, що у нас зараз зафіксовані люди з 41 країни світу, котрі просять притулку в Україні".

  • Чи є організація подібних пунктів умовою ЄС до отримання Україною безвізового режиму?

Так, зазначають у Державній міграційній службі.

"Створення інфраструктури для розміщення біженців, зокрема необхідність завершення будівництва ПТРБ у м. Яготин та введення його в експлуатацію, визначені Національним планом з виконання ПДВЛ від 2011 року, Національним планом заходів з виконання другої фази ПДВЛ від 2014 року, Планом заходів з імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС", – ідеться у відповіді ДМС на запит "Новинарні".

Висновки

Що додати до сказаного? Якщо говорити про "розпил коштів", виділених на облаштування яготинського пункту (а це один з аргументів противників ПТРБ), то, напевно, варто оперувати документальними фактами. І якщо ці факти є – то порушувати розслідування.

Але тема даної статті – інша. Тимчасовий притулок для біженців у Яготині вже став справою державної ваги.

 Фото Німецької хвилі 

Через обсяги виконаних робіт говорити про перенесення цього ПТРБ в інший населений пункт навряд чи доводиться.

Та й немає такої доцільності, адже є досвід безпроблемного існування таких пунктів в Одесі й Мукачеві.

Просто першим двом ПТРБ пощастило "стартувати" раніше – коли питання європейської інтеграції та візової лібералізації для України не дійшло до фінальних раундів, коли суспільство не було настільки "розігріте" й радикалізоване, а російська пропаганда ще не вела "последний и решительный бой" проти зближення України та ЄС.

...А для ветеранів АТО й вимушених переселенців із Криму й Донбасу є багато інших варіантів розміщення, інших статей держбюджету України зі значно більшим порядком витрат.

 

Автор: Дмитро Лиховій
Початкова публікація  на сайті "Новинарні". "Європейська правда" републікує скорочений та редагований текст за погодженням з автором.

Повний текст відповіді ДМС на запит "Новинарні": стор. 123

powered by lun.ua






Сергій Сидоренко, Європейська правда

Досить неправди: що не так в українсько-угорському освітньому конфлікті

Українське питання в Угорщині – яскрава ілюстрація терміну "пост-правда". Байдуже, якою є реальність; важливо, що про неї кажуть. Фраза про повну заборону навчання угорською, згадана в заяві МЗС, не обмежується лише урядовим сайтом...

Павло Клімкін, міністр закордонних справ України

Старші брати лишилися в минулому: Павло Клімкін про вимоги щодо освітнього закону

Наш намір посилити в Україні позиції української мови викликав у сусідів спонтанний протест. Виходить, що Україні не дозволено те, що дозволено решті країн, виходить, що українці мали б і надалі залишатися комфортними для всіх.

Олена Омельченко, «Ілляшев та Партнери»

ЄС посилює торговельний захист: що треба врахувати Україні

ЄС пішов на масштабні зміни законодавства про боротьбу з демпінговим імпортом. При ухваленні рішення про запровадження захисних заходів буде враховуватися частка держави в економіці, незалежність фінсектора і навіть соціальні та екологічні стандарти.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter