Варшавський саміт НАТО: чого чекати Україні

Віталій Мартинюк, для Європейської правди _ Вівторок, 12 квітня 2016, 13:01
Версія для друку Коментарі
Фото msz.gov.pl

Менш ніж за три місяці, 8-9 липня цього року, у Варшаві буде проведений черговий саміт НАТО. У центрі уваги цього заходу буде політика Альянсу у Східній Європі, зокрема, зміцнення безпеки союзників з урахуванням агресивної поведінки Росії.

Рішення, ухвалені у польській столиці, визначать спрямованість НАТО щонайменше на наступні два роки.

Зокрема, вже на етапі підготовки Варшавського саміту можна побачити, що слід очікувати Україні від подальшої співпраці з Альянсом.

Російський фактор у політиці НАТО напередодні саміту

Агресія Росії проти України відродила ризик міждержавних зіткнень та показала, що територіальна цілісність будь-якої європейської країни перебуває під загрозою. Це примушує НАТО продовжити трансформацію своєї політики та повернутись до позиції сили в колективній обороні.

На Варшавському саміті Альянс приділить особливу увагу зміцненню і розвитку свого потенціалу на східному і південному напрямках, що буде закладено у "Варшавському пакеті". Його ключовими принципами вже визначено баланс та адаптацію.

Баланс означає "вирівнювання безпеки" між союзниками на Сході і союзниками на Заході, а також "рівновагу між стримуванням і діалогом з партнерами", перш за все з ЄС.

Адаптація НАТО до нових реалій передбачає виконання рішень Уельського саміту 2014 року, насамперед щодо зміцнення східного флангу Альянсу.

Так, у лютому цього року на зустрічі міністри оборони НАТО домовилися про зміцнення Сил передового базування на Сході, а генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що подальші рішення будуть схвалені на Варшавському саміті та посилять присутність союзницьких військ у Східній Європі.

Східні союзники НАТО, які 4 листопада 2015 року у Бухаресті провели свій міні-саміт Альянсу, наполягають на поверненні до спрямованої на Схід жорсткої військової стратегії колективної оборони та постійно стимулюють Альянс до стримування та нейтралізації агресивних дій з боку Росії.

Розгортання сил і засобів Альянсу на Сході здійснюється по лінії Естонія–Латвія–Литва–Польща–Словаччина–Угорщина–Румунія–Болгарія.

Фото @NATO 

В усіх країнах створюються передові штаби з управління спільними діями національних і союзницьких військ, так звані інтеграційні підрозділи сил НАТО, шість з яких уже функціонують та ще два – у Словаччині та Угорщині – готуються до розгортання.

У Польщі на п'яти базах заплановано розміщення американської військової техніки та озброєння з можливістю швидкого розгортання на їх основі американських підрозділів. В Румунії запрацював штаб багатонаціональної дивізії "Південний Схід" як регіональний пункт управління НАТО.

У Болгарії на ротаційній основі розміщуються підрозділи США, чисельність яких може сягати 2,5 тис. осіб з терміном перебування до 90 днів. У Балтійському і Чорному морях забезпечується постійна морська присутність сил Альянсу.

На ротаційній основі планується розмістити по одному бойовому батальйону НАТО чисельністю 500-1000 осіб в кожній з цих країн, що теж має бути схвалене на Варшавському саміті.

На відміну від часів холодної війни, Альянс не розміщує стаціонарні угруповання, а створює можливості для швидкого перекидання необхідних сил в завчасно підготовлені місця з наявними там пунктами управління, засобами логістики, технікою та озброєнням.

У такій побудові Україна виглядає як форпост, який стримує російську агресію в Європі за підтримки НАТО, країни якого поки що обмежуються поставками обладнання і небойової техніки, підготовкою українських військових та їх реабілітацією, реформуванням українських збройних сил.

Однак перспективи членства України в НАТО залишаються невизначеними.  

Розширення НАТО триває, але без України  

Подальше розширення буде одним з питань Варшавського саміту НАТО, але не ключовим. На сьогодні офіційними кандидатами на вступ до Альянсу є Чорногорія, Македонія, Боснія і Герцеговина (БіГ) та Грузія.

Україна в офіційних документах НАТО як кандидат на вступ не згадується. Перспективи розширення Альянсу будуть обговорені у Варшаві з урахуванням рішення засідання міністрів закордонних справ НАТО від 2 грудня 2015 року, згідно з яким, зокрема, Чорногорії було надане запрошення розпочати переговори про вступ.

Вірогідно, що на Варшавському саміті Альянс констатує певний прогрес Чорногорії у переговорах, підтвердить зацікавленість інтегрувати Македонію та Боснію і Герцеговину як країни, які знаходяться всередині Європи.

Щодо Грузії погляди країн-членів не є такими одностайними, хоча у лютому цього року міністри закордонних справ Альянсу підтвердили підтримку її перспектив членства.

 Фото @NATO

Наприклад, у Франції вважають, що вступ сусідніх з Росією країн може створити загрозу застосування Альянсом статті 5 Північноатлантичного договору, враховуючи їхні триваючі конфлікти з Росією.

Такий підхід стосується не тільки Грузії, а й України.

Перспективи членства нашої держави в Альянсі останнім часом не обговорюються на вищому рівні контактів Україна-НАТО. 

Це питання не порушувалось ані під час візиту Єнса Столтенберга в Україну у вересні 2015 року, ані під час засідань Комісії НАТО-Україна.

До того ж, Україна офіційно не взяла курс на членство в НАТО, а лише на зближення. У Стратегії національної безпеки України визначена "довгострокова ціль приєднання до загальноєвропейської системи безпеки, основу якої становить НАТО". 

Тому з цього питання від Варшавського саміту якихось кардинальних змін очікувати не слід.

Альянс може лише констатувати перспективу членства України, що було закріплено ще у Декларації Бухарестського саміту 2008 року, та зосередити увагу на завершенні неоголошеної війни між Україною і Росією, стабілізації політичної ситуації в Україні, втіленні демократичних реформ в Україні, зокрема у сфері безпеки та оборони.

Прагматичне співробітництво з НАТО – шлях до майбутнього членства

При цьому безумовно, що підтримка України Альянсом та протидія агресії Росії знайдуть своє відображення у Декларації Варшавського саміту.

"Наша підтримка України триває. Вона буде важливою частиною нашої підготовки до саміту у липні. Я впевнений, що саміт висловить потужну політичну і практичну підтримку Україні", – заявив Столтенберг після засідання Комісії НАТО-Україна у грудні 2015 року.

Вірогідно, Альянс висловить необхідність мирного і дипломатичного врегулювання конфлікту і вкотре задекларує повагу до територіальної цілісності та суверенітету України.

В нинішній ситуації для Альянсу важливо, щоб Україна не допустила розповзання російської агресії, адже НАТО не хоче прямого військового зіткнення з РФ.

Тому Варшавський саміт підтвердить допомогу Україні в подальшому зміцненні її обороноздатності, реалізації внутрішніх реформ і трансформації сектора безпеки й оборони, спрямованих на підвищення оперативної сумісності між Україною і силами НАТО.

Можна очікувати, що ця допомога буде стосуватися модернізації систем управління і контролю, розвитку системи логістики, стандартизації та кібер-безпеки, відповідно до п’яти погоджених цільових фондів із загальним фінансуванням в розмірі 5,4 млн євро. На саміті може бути заявлено про створення нового цільового фонду з розмінування.

Постачання ж летальної зброї є сферою компетенції кожної країни окремо, а не НАТО як організації, і тому це питання не буде документально зафіксоване у Варшаві.

Оскільки на Варшавському саміті Альянсу про членство України не йтиметься, то НАТО міг би знову підтвердити рішення Бухарестського саміту про "відкриті двері" як перспективну ціль для України.

 

Автор: Віталій Мартинюк

експерт з міжнародних питань

Українського незалежного центру політичних досліджень (УНЦПД)

powered by lun.ua






Володимир Кулик, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень

Чи легко буде виконати рекомендації "Венеціанки" щодо мови освіти?

Рекомендацію щодо російської мови політики воліють не коментувати. Схоже, що її не виконуватимуть... Немає жодної певності, що при ухваленні нового закону буде знайдено компроміс, який влаштує і прибічників українізації, і представників меншин...

Рольф Мютценіх, депутат Бундестагу

Життя без Дональда Трампа: Європа вчиться політичній незалежності

Трамп – це не Америка, і він не буде керувати вічно. Зараз завдання Європи має полягати в тому, щоб наступному американському президенту не довелося вступати на посаду на руїнах західного світу...

Сергій Сидоренко, Європейська правда

Досить неправди: що не так в українсько-угорському освітньому конфлікті

Українське питання в Угорщині – яскрава ілюстрація терміну "пост-правда". Байдуже, якою є реальність; важливо, що про неї кажуть. Фраза про повну заборону навчання угорською, згадана в заяві МЗС, не обмежується лише урядовим сайтом...


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter