Велика Британія у середу отримає нового прем’єр-міністра, якому доведеться скеровувати процес виходу країни з Європейського Союзу.

Девіда Кемерона, який очолював британський уряд з 2010 року, змінить нинішній міністр внутрішніх справ Тереза Мей.

Ще місяць тому Мей брала участь у кампанії проти Brexit. Тепер, за іронією долі, саме вона виводитиме Британію зі складу ЄС.

Зміна уряду між виборами – вимушений крок.

Кемерон подав у відставку після оголошення результатів червневого референдуму, на якому британці проголосували за вихід із Європейського Союзу, а в партії натомість почалося змагання за визначення нового керівника уряду.

– То ким є нова прем’єр-міністр?

– Чому її ім’я стало відоме за три місяці до планового завершення прем’єріади?

– На яких умовах Британія може вийти з ЄС та чи не забуде Британія про свій намір залишити європейську спільноту?

– І, нарешті, як зміниться ставлення Лондона до України та до українсько-російського конфлікту?

"Європейська правда" підготувала відповіді на ці та інші питання щодо майбутнього британського прем’єра.

Експрес-прем’єріада

Девід Кемерон пішов у відставку наступного дня після британського референдуму. Тоді ж оголосили: нового прем’єра оберуть у жовтні.

Консерватори мають одноосібну більшість у Британії, тому для зміни уряду достатньо підтримки цієї партії. На партійні праймеріз висунули чотирьох претендентів, включно з найбільшими агітаторами за Brexit... Але минуло лише два тижні і 59-річна Тереза Мей залишилася без конкурентів.

Примітно, що Мей була єдиним серйозним кандидатом на посаду лідера правлячої Консервативної партії, яка не підтримувала вихід з ЄС.

Та не варто думати, що через це країна змінить плани та залишиться в складі Євросоюзу.

Насправді участь Мей у кампанії проти Brexit була дуже слабкою.

Британський Університет Лафборо підрахував кількість заяв для преси про вихід з ЄС провідних політичних діячів у період з початку травня і до початку червня, і виявилося, що вона зробила їх набагато менше, ніж відомі британські політики, і навіть менше, ніж канцлер Німеччини Ангела Меркель.

А коли стало зрозуміло, що Тереза Мей стане прем’єром, вона заявила, що збирається довести до кінця справу виходу Британії з ЄС.

"Brexit означає Brexit. Як прем'єр-міністр, я потурбуюся, щоби ми залишили Євросоюз", - сказала Мей, додавши, що хоче "знайти нову роль для Британії у світі".

Поспішати повільно

Двоє консерваторів, які очолювали кампанію за вихід Британії з ЄС – Борис Джонсон і Майкл Гоув – вже заявили про підтримку нового прем’єра.

"Немає сумнівів, що Тереза стане відмінним лідером партії і прем'єр-міністром, і я радий, що вона дала зрозуміти, що (референдум про) Brexit призведе до виходу Великої Британії з ЄС", - сказав Джонсон.

Але тут – знову несподіванка.

Раніше в Брюсселі обурювалися тим, що Британія чекатиме аж до жовтня, і лише потім розпочне процедуру виходу з ЄС. Мовляв, невизначеність – це найгірше, і якщо вже вирішили виходити – то робіть це якнайшвидше.

Чекали, що експрес-прем’єріада дозволить швидше вивести Британію з ЄС? Дарма!

Майбутня прем’єр-міністр вже пообіцяла, що не ініціюватиме застосування статті 50 Лісабонського договору (тобто процедуру виходу з євроспільноти) одразу після свого вступу на посаду. Навпаки, процедура може затягнутися. Зараз майбутня прем’єрка каже, що у 2016 році взагалі не планує подавати заявку про вихід.

"Ми не маємо застосовувати статтю 50 негайно, цього не треба робити принаймні до кінця року.

Ми маємо виробити власну переговорну позицію. Для нас важливо отримати гарну угоду з ЄС, як у контролі за вільним пересуванням, так і в торгівельних питаннях", - наголосила вона на початку тижня.

"Хто ви, міссіс Мей?"

Останні шість років Тереза Мей очолювала міністерство внутрішніх справ і була відповідальна, зокрема, за питання міграції.

Вона неодноразово висловлювала невдоволення високим рівнем міграції у Британії і закликала до реформ механізму вільного пересування в ЄС.

"Вільне переміщення початково означало свободу переміщення для праці, а не свободу перетину кордону для пошуків роботи або отримання допомоги. Ще минулого року чотири з 10 мігрантів з ЄС, 63 тисячі осіб, приїхали сюди, щоб шукати роботу", - заявляла вона.

Цього року Мей запровадила політику обмеження кількості громадян ЄС, які зможуть отримати право жити і працювати у Великій Британії.

Британські оглядачі припускають, що Мей навмисно була малоактивною під час кампанії проти Brexit, щоб заручитися підтримкою всього спектру консерваторів – і тих, хто виступав за вихід з ЄС, і тих, хто хотів залишити країну у складі Євросоюзу.

І якщо це так, то її тактика виявилася вдалою.

Під час голосування за лідера Консервативної партії серед депутатів-консерваторів Мей отримала 2/3 голосів, ставши безсумнівним лідером у змаганні за прем’єрську посаду.

Та це не означає, що вона є ідеальним кандидатом навіть для своїх однопартійців. Швидше, можна говорити про брак охочих очолювати країну в непростий період.

В європейських колах звертають увагу на те, що всі лідери кампанії за вихід з ЄС після перемоги на референдумі відмовилися від лідерства.

"Герої Brexit вчорашніх днів тепер є сумними героями сьогодення. Ті, хто зробив свій внесок в ситуацію у Британії, пішли у відставку – Борис Джонсон (був одним з ключових кандидатів на посаду голови уряду, але взяв самовідвід), Найджел Фарадж (пішов з посади голови UKIP) та інші.

Патріоти не йдуть, коли все стає складно, вони залишаються.

А вони, замість розробки плану, кидають човен", - прокоментував прем’єріаду голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер.

Залізна леді, version 2.0

Противники Терези Мей закидають їй брак досвіду у міжнародних справах. Нова очільниця британського уряду досі справді не часто брала участь у міжнародних переговорах.

А тому – справді не ясно, чи вистачить їй досвіду для переговорів із лідерами ЄС.

Наразі ніхто не намагається прогнозувати майбутні рішення Мей, адже її знають як досить непередбачуваного політика.

Вона підтримувала як ініціативи консерваторів (наприклад, голосувала за війну в Іраку), так і лібералів, підтримавши одностатеві шлюби.

Серед колег Мей називають людиною, "з якою ви навряд чи захочете зв’язуватися" – кажуть, що з нею важко працювати. В ЗМІ її порівнюють з німецьким канцлером Ангелою Меркель і, звісно, із "залізною леді" Маргарет Тетчер – першою жінкою, яка очолювала британський уряд.

Колишній канцлер британського казначейства Кеннет Кларк охарактеризував Терезу Мей так: "Вона до дідька складна жінка, але знає свою справу".

Мей не стала з цим сперечатися і тільки сказала, що "складна жінка" - це саме те, що зараз потрібно Британії.

Під час своєї виборчої кампанії вона також обіцяла, що президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер дуже швидко дізнається, якою "до дідька складною" вона може бути.

Отже, чи будуть переговори з ЄС успішними, говорити зарано, але точно відомо, що вони стануть непростими.

Для обох сторін.

Адже при виході з ЄС доведеться вирішити чимало конфліктних питань, і ціна програшу для країни може виявитися завеликою (детальніше – в статті "Економічні наслідки Brexit: три сценарії для Європи та Британії").

Лондон на переговорах з ЄС хоче домовитися про вільний доступ до спільного європейського ринку і зберегти право вільного пересування для своїх громадян в Європі, але водночас – впровадити обмеження для працевлаштування європейських трудових мігрантів.

При цьому британці не хочуть, аби на країну поширювалося європейське нормативне поле, не бажають платити членські внески і вийдуть з-під юрисдикції Європейського суду, що розташований в Люксембурзі.

Позиція ЄС з усіх цих питань лишається незрозумілою для Лондона. Лідери ЄС вже заявили, що жодних попередніх переговорів з Британією не буде. Перемовини почнуться тільки тоді, коли Британія активує статтю 50 і запустить механізм "розлучення з ЄС". Після того переговори будуть обмежені у часі – вони мають тривати не довше ніж два роки.

Український вектор

Та якщо у відносинах Британії та ЄС у наступні роки точно буде чимало конфліктів та суперечок, то на українському та російському напрямках, на щастя, змін не очікується.

Обидві ключові британські партії – лейбористи та консерватори – вважають Росію загрозою світовому порядку та підтримують Україну у протидії російській агресії.

Тереза Мей, очолюючи МВС протягом останніх шести років, не відповідала за зовнішню політику, тому українським питанням майбутня очільниця уряду безпосередньо не опікувалася.

А от російську тему їй вже довелося коментувати.

Всі її заяви свідчать – новий британський прем’єр не має ілюзій щодо намірів Кремля на світовій арені.

Російська служба BBC нагадує, що саме поліція, підлегла Терезі Мей, мала розслідувати політичне вбивство колишнього російського ФСБшника Олександра Литвиненка.

В січні поточного року вона представляла в парламенті доповідь щодо розслідування "справи Литвиненка". Тоді вона заявила: "Рішення вбити Литвиненка було, ймовірно, схвалено містером Патрушевим, тодішнім главою ФСБ, і президентом Путіним".

Тож щонайменше про сентименти до лідера РФ точно не йдеться.