Якою має бути зовнішня політика країни: думка українців

Інститут світової політики _ Середа, 14 вересня 2016, 12:41
Версія для друку Коментарі

Якою має бути зовнішня політика України? А точніше — якою є думка українців з цього питання?

Щоб відповісти на нього, в рамках проекту "Аудит зовнішньої політики України" на замовлення Інституту світової політики було проведено опитування. 

З 16 по 21 серпня 2016 року TNS Ukraine в межах проекту TNS On-line Track провели онлайн-опитування серед міського населення віком від 18 до 55 років по всій території України (окрім АР Крим). В опитуванні взяли участь 1 тис. респондентів (вибірка репрезентативна, квотна за статтю, віком, регіоном, розміром та типом населеного пункту).

Що з'ясувалося?

Абсолютна більшість громадян України переконані, що зовнішня політика України потребує змін. Українці прагматично підходять до вибору пріоритетів  та виступають за економізацію зовнішньої політики.

Ми поставили два питання:

1. Якими, на вашу думку, мають бути головні пріоритети у зовнішній політиці України?

(респонденти могли обрати до трьох варіантів відповіді)

2. Зовнішня політика якої країни (станом на сьогодні) має стати прикладом для України?

(респонденти могли обрати лише одну країну)

Якими, на вашу думку, мають бути
головні пріоритети у зовнішній політиці України?

Громадяни України в абсолютній більшості, незалежно від віку, статі та регіону проживання, переконані: зовнішня політика України потребує змін. Цю тезу не підтримали тільки 0,2% (!) респондентів.

Більше половини респондентів вважають, що пріоритетом зов­нішньої політики України має бути пошук нових ринків збуту (54,1%). До того ж цей показник однаково високий в усіх регіонах України серед усього дорослого населення (старше 18 років), як серед чоловіків, так і серед жінок (50% і більше).

Друге і третє місця в рейтингу пріоритетів зовнішньої політики України посіли варіанти відповідей "інтеграція до ЄС" та "інтеграція до НАТО".

 

На їхню підтримку висловилися 30,4% та 27,9% громадян відповідно. Очікувано найвищим цей показник є на Заході (48,6% за ЄС та 40,9% за НАТО), а найнижчим — на Сході України (23,7% та 20% відповідно).

Підтримка євроатлантичної та європейської інтеграції характеризується виразними ґендерними відмінностями: "за" виступає більше чоловіків, ніж жінок (37,1%  і  24,2% щодо інтеграції до ЄС та 35,2% та 21,1% щодо євроатлантичної інтеграції).

Чим старший респондент, тим більше він підтримує європейську та євроатлантичну інтеграцію України.

Це є новою тенденцією для України, де інтеграція до НАТО традиційно мала найбільше прихильників серед молоді.

Трохи менше українців (26,7%) виступили за посилення спів­праці з сусідами для протидії російській агресії. Найбільше цю ідею підтримують мешканці західного регіону (36,5%) та Києва (35,4%). До того ж п’ята частина респондентів вважають, що Україна повинна стати регіональним лідером у Східній Європі (19,4%). Чоловіки частіше поділяють таку думку (25,9%), ніж жінки (13,3%).

Кожен четвертий українець вважає, що Україна повинна бути нейтральною державою (24,7%). На Сході України так вважають утричі більше громадян (32,9%), ніж на Заході (9,9%).

Приблизно така ж кількість респондентів висловились за те, щоб Україна підтримала політику багатовекторності (21,5%). Таку думку особливо поділяють на Півночі, в Центрі та на Півдні України (понад 27%), а найменше — на Заході (10,5%).

Десята частина підтримує повернення до співпраці з Росією на попередньому рівні навіть ціною національних інтересів (10,4%). Приблизно ж стільки вважають, що Україна повинна стати мостом між Заходом та Росією (8,6%).

Підтримка такої політики має виразні регіональні розбіжності: ідею співпраці з Росією найбільше підтримують мешканці східних областей (18,6%), найменше — західних та північних. Так, у західному регіоні України співпрацю з РФ практично не підтримують (за це виступають лише 1,7%).

У цілому традиційно мешканці східних областей більше підтримують нейтралітет або співпрацю з Росією, а мешканці західних областей та Києва — європейську та євроатлантичну інтеграцію України.

Можна припустити, що багато українців не виступають за військове вирішення конфлікту на Сході України, враховуючи, що лише 2,2% громадян підтримують оголошення війни РФ.

Водно­час п’ята частина опитаних вважають, що підвищення рівня професіоналізму українських дипломатів має стати пріоритетом зовнішньої політики держави. Цей показник практично однаковий по всіх регіонах України і вищий серед жінок (25,9%), ніж серед чоловіків (17,2%).

 

Прикметно, що абсолютній більшості громадян України небайдужі питання зовнішньої політики: тільки 1,8% респондентів визнали, що ніколи не замислювались над ними, а дати відповідь не змогли тільки 4,6%. Більшість тих, хто не відповів на це питання — жінки (7,2% проти 1,9% чоловіків).

Вірогідно, що такий високий інтерес до зовнішньої політики пов’язаний з агресією Росії та необхідністю чітко визначитися щодо своїх відносин зі стратегічно важливими партнерами.

Зовнішня політика якої країни (станом на сьогодні)
має стати прикладом для України?

Серед топ-3 країн, на які рівняються українці в питаннях зов­нішньої політики — Швейцарія (12,2%), Польща (11,3%) та Німеччина (11,2%). Таку позицію, імовірно, можна пояснити передусім рівнем життя та добробуту, притаманним цим країнам.

Окрім того, вибір на користь Швейцарії свідчить про прихильність до концепції нейтралітету серед частини опитаних.

Високий показник Ізраїлю (8%) може вказувати на прагнення українців посилити обороноздатність держави. Найменше Ізраїль називали мешканці північної України (3,6%), жінки (4,1% на противагу 12,2% чоловіків) та молодше покоління (3,6%).

 

Прихильність до Польщі можна пояснити тим, що для України вона є взірцем економічного розвитку та європейської і євроатлантичної інтеграції. Імовірно, зіграло роль і традиційне ставлення до Польщі як до партнера і союзника в Європі. Цікаво, що найбільше прихильників польської зовнішньої політики живе у Києві, на Півдні та на Заході України.

Не дивним є вибір Німеччини, яка належить до найбільш економічно розвинених країн світу та є одним із ключових геополітичних гравців Європейського Союзу. Також є очевидним вибір США або Великої Британії — одних із найбільш заможних, військово потужних та впливових країн у світі.

Високий рівень прихильності (8%) серед українців має Білорусь, чиєю "м’якою силою" в Україні є стабільність.

 

Водночас, якщо проаналізувати всі результати, громадяни частіше вибирали країни-члени НАТО (у цілому це 45,8%), ніж членів інших військових організацій.

Лише 3% громадян вважають, що Україні варто рівнятись на Росію у питаннях зовнішньої політики

(хоча співпрацю з нею підтримує 10,4% респондентів). Найбільше прихильників Росії — на Сході України (5,6%). В інших регіонах — близько 1% громадян.

 

Разом з тим, далеко не всі громадяни України обізнані зі сферою міжнародних відносин: майже п’ята частина респондентів не змогла дати відповідь на питання.

Головні висновки

Абсолютна більшість громадян України (понад 90%) переконані, що зовнішня політика України потребує змін.

Більше половини українців вважають, що пріоритетом зовнішньої політики України має бути її економізація — пошук нових ринків збуту (54,1%).

Попри переважну підтримку європейської та євроатлантичної інтеграції України, у країні зберігаються регіональні розбіжності щодо пріоритетів зовнішньої політики. На Заході України найбільше підтримують європейську та євроатлантичну інтеграцію України, на Сході — найменше.

Четверта частина українців підтримує нейтралітет держави (24,7%). П’ята частина називає зразком для наслідування у зовнішній політиці країни, які не належать до військових альянсів (Швейцарія та Ізраїль).

Швейцарія, Польща та Німеччина входять до трійки лідерів серед країн, зовнішню політику яких українці вважають прикладом для наслідування.

Обираючи країну-приклад для зовнішньої політики України, більшість громадян називали одну з країн ЄС та/або НАТО.

Існують гендерні розбіжності в результатах опитування:

на 13% більше чоловіків, ніж жінок, підтримують інтеграцію до ЄС та на 14% — до НАТО.

Натомість більше жінок, ніж чоловіків, виступають за підвищення рівня професіоналізму українських дипломатів.

Десята частина респондентів підтримує повернення до співпраці з Росією на попередньому рівні. Найбільше з цією тезою погоджуються мешканці Сходу (18,6%), найменше — Заходу України (1,7%).

Думки та позиції, викладені в цій публікації, є позицією Інституту світової політики та не обов’язково відображають позицію уряду Швеції (SIDA), Фонду розвитку аналітичних центрів (TTF) та Міжнародного фонду "Відродження".

Інститут світової політики висловлює вдячність компанії TNS Ukraine за проведення опитування.

ЧИТАЙ ТАКОЖ
powered by lun.ua






Юрій Панченко, Європейська правда

Війна навколо могил: що заважає Києву в діалозі з Варшавою

Остання спроба залагодити конфлікт із Польщею показала: тактика "малих поступок" вже не працює, адже польський уряд сприймає їх як щось самоочевидне. Якщо найближчим часом Київ не зможе сформувати свою стратегію у діалозі із сусідом, то цим займуться українські праворадикали.

Олена Бабакова, журналіст (Варшава)

Педагогіка "чорного списку": чому дії Польщі ослаблять її позиції в ЄС

Польське МЗС справ вирішило використати інструмент SIS, створений для захисту європейців, для покарання ідейних супротивників. Забороною на в’їзд до ЄС були покарані люди, "злочином" яких є незгода з польським баченням подій часів Другої світової війни.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter