Заплутаний трикутник. Чи вдасться ЄС розблокувати Угоду про асоціацію

Яна Бровдій, VoxUkraine, для Європейської правди _ П'ятниця, 21 жовтня 2016, 12:50
Версія для друку Коментарі

6 квітня близько 2,5 мільйони голландських громадян, з населення у 17 мільйонів, проголосували проти Угоди про асоціацію (УА) між ЄС і Україною.

Референдум був результатом нового закону про консультативний референдум, який дозволяє ініціювати плебісцит, як тільки будь-який закон буде схвалений парламентом.

На момент проведення  референдуму ЄС підписав угоди про асоціацію, наприклад, з Молдовою, Грузією, Йорданією, Алжиром, але GeenStijl - блог правого спрямування, що ініціював онлайн-петицію, нібито вибрав Україну випадково, щоб дати Брюсселю урок демократії.

Під час інформаційної кампанії багато виборців були дезінформовані і не розуміли, що УА не означає прискорений вступ до ЄС, право на роботу або виділення додаткових коштів і військової підтримки для України.

Більше того, реальні мотиви багатьох виборців, які обрали відповідь "ні", не мали нічого спільного з Україною.

Референдум став заручником насамперед нестабільних політичних подій і кризи всередині ЄС, недовіри до Брюсселя з його бюрократами та необраними політиками і неготовність деяких національних лідерів захищати цінності, на яких був побудований союз. Європейське майбутнє України, за результатами референдуму, накрила хвиля євроскептицизму.

Політична гімнастика

Відповідно до законодавства Нідерландів, референдум носить рекомендаційний характер. Проте існує низка причин, через які уряд і парламент, незважаючи на малу явку громадян (32,2%), не можуть ігнорувати його результатів.

Перш за все, багато політиків пообіцяли прислухатися до вибору народу, незалежно від результату референдуму.

Крім цього, країна вступає в передвиборчий сезон, який триватиме до 15 березня 2017 року. Ультраправа "Партія за свободу" з її лідером - популістом Гертом Вілдерсом вже лідирує в опитуваннях громадської думки і не пропустить можливості показати, що правляча еліта не чує людей.

При такому розкладі у прем'єр-міністра Нідерландів Марка Рютте і його коаліції залишається дуже мало можливостей для маневрів.

Донедавна влада дотримувалася стратегії "виграти час" і зволікала з офіційною відповіддю. Проте часу залишається дуже мало.

Парламент зобов'язав уряд представити свою пропозицію щодо ратифікації УА до 1 листопада 2016 року. Компроміс знайти буде непросто, адже прем'єр-міністр Нідерландів хоче додати нові положення до угоди, які стануть сигналами  руху назустріч своїм невдоволеним громадянам.

Проти цього рішуче виступають Київ та Брюссель. Такий крок не тільки призведе до можливих додаткових поправок з боку інших держав-членів, але також буде означати перезапуск процесу ратифікації 27 державами-членами. Ця процедура, зазвичай, займає кілька років.

На сьогодні Нідерланди є єдиною країною, яка хоче внести зміни до угоди, що значно послаблює її позицію.

Один із способів переконати Європейську комісію змінити УА і перезапустити процедуру ратифікації – заручитися підтримкою інших країн. Але це навряд чи вдасться зробити, адже аргументи у Нідерландів непереконливі: відносно невелика кількість голландських виборців, які взяли участь в референдумі, й сумнівні мотиви його ініціаторів.

Незважаючи на похмурі перспективи, у всіх сторін, здається, є бажання знайти вихід із глухого кута.

Всі розуміють можливі негативні наслідки голландського вето в Раді ЄС для 45 мільйонів українців. Процес реформ в країні дуже крихкий, і ЄС є одним з найбільш важливих міжнародних гравців, які підтримують та сприяють реформам.

Окремі положення Угоди почали тимчасово застосовуватись з 1 листопада 2014 року, і вони є орієнтиром в боротьбі з корупцією,  у реформуванні системи правосуддя, в адаптації українського законодавства у відповідності зі стандартами ЄС.

Існує ще один небезпечний побічний ефект голландського вето - падіння репутації ЄС не лише в Східній Європі, але і в усьому світі.

Було б важко серйозно сприймати нещодавно прийняту "Глобальну стратегію із зовнішньої та безпекової політики Європейського Союзу", якщо країни-члени ЄС не можуть погодити спільну позицію щодо свого найближчого сусіда.

Перші докази такого падіння можна помітити вже зараз - наприклад, у спробі бельгійського регіону Валлонія блокувати угоду про створення зони вільної торгівлі з Канадою. В даному випадку реакція Євросоюзу була показовою - Бельгія має самостійно вирішити цю проблему, прибравши загрозу для ЄС.

Але чому Євросоюз діє так вибірково? У випадку з нідерландським референдумом ЄС промовчав.

Варіанти розвитку подій

Одним із можливих виходів із ситуації, що склалася, могло б стати ухвалення висновків Ради ЄС, у яких країни-члени дали б відповідь на конкретні питання, що викликають занепокоєність у голландців, які виступили проти УА.

Якщо цього буде недостатньо, Нідерланди також можуть відмовитися від ухвалення деяких положень Угоди, або взагалі відмовитися її підписати: подібна практика не є новою для ЄС.

Ірландія та Велика Британія так ніколи і не підписали Шенгенську угоду, а Данія залишила за собою можливість самій вирішувати, чи їй переходити на євро.

Такий крок дозволив би демократичним механізмам показати свою ефективність, пану Рютте – "зберегти обличчя" перед виборами, а Угоді про асоціацію - повністю вступити в силу.

Доти, доки рішення цього заплутаного трикутника не знайдено, Угода про асоціацію буде продовжувати діяти попередньо. Природа цієї угоди є такою, що більшість областей, які вона охоплює, підпадають виключно під компетенцію ЄС, наприклад - Зона вільної торгівлі, яка почала діяти з 1 січня цього року.  

Адже згідно з аналізом інформаційної кампанії "Сильніші разом", тільки 15% Угоди знаходяться у сфері компетенції держав-членів ЄС, а отже, є замороженими до моменту ухвалення рішення Нідерландами.

Яким би не було це рішення, важливо, щоб відносини між ЄС і Україною поглиблювалися і надалі.

Економічний, політичний і соціальний розвиток України, розірване порочне коло корупції та олігархії - в інтересах усіх, у тому числі, громадян Королівства Нідерландів, які голосували проти Угоди.

Україна має стати сильним партнером та захисником європейських цінностей в регіоні.

Автор: Яна Бровдій,

асоційований експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма"

Стаття підготовлена VoxUkraine спеціально для "Європейської правди"

ЧИТАЙ ТАКОЖ
powered by lun.ua






Юрій Панченко, Європейська правда

Війна навколо могил: що заважає Києву в діалозі з Варшавою

Остання спроба залагодити конфлікт із Польщею показала: тактика "малих поступок" вже не працює, адже польський уряд сприймає їх як щось самоочевидне. Якщо найближчим часом Київ не зможе сформувати свою стратегію у діалозі із сусідом, то цим займуться українські праворадикали.

Олена Бабакова, журналіст (Варшава)

Педагогіка "чорного списку": чому дії Польщі ослаблять її позиції в ЄС

Польське МЗС справ вирішило використати інструмент SIS, створений для захисту європейців, для покарання ідейних супротивників. Забороною на в’їзд до ЄС були покарані люди, "злочином" яких є незгода з польським баченням подій часів Другої світової війни.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter