Свиня під євроінтеграцію. Навіщо президент ветував закон з "пакету ЄС"

Любов Акуленко, для Європейської правди _ Четвер, 03 листопада 2016, 13:17
Версія для друку Коментарі

Україна вкотре опинилася у ситуації невиконання зобов’язань відповідно до Угоди про асоціацію через нещодавнє вето президента на закон "Про оцінку впливу на довкілля" (№2009а-д).

Навіщо було ветовано євроінтеграційний закон?

Серед причин, які навів президент з приводу накладення вето на законопроект, названі недоліки щодо нормотворчої техніки, надто широка сфера застосування, корупційні ризики та необґрунтовані перешкоди для економічного розвитку.

Насправді законопроект охоплює дуже велику кількість об’єктів, які попадають під процедуру оцінки екологічного впливу на довкілля – починаючи від нафтопереробних заводів та теплоелектростанцій і закінчуючи стоянками для машин, сховищами для викопного палива чи продуктів його переробки та тваринницькими господарствами.

Звичайно, це дуже багато сфер і, відповідно, не всі готові проходити оцінку впливу на довкілля, звідси, можливо, і беруться стейкхолдери, які чинять спротив законопроекту.

Автори документа при його розробці та доопрацюванні пішли так званим шляхом "позолочення директив".

Зокрема, вони зробили більш розширений список об’єктів, які підпадають під процедуру оцінки впливу на довкілля. Їхню логіку можна зрозуміти, адже та ситуація, яка відбувається у нас із водою та повітрям, а також із будівництвом тваринницьких комплексів, біля яких неможливо жити, і останній випадок із Грибовицьким сміттєзвалищем у Львові дають для цього підстави і є передумовою для покращення екологічної ситуації в Україні.

Але водночас цей підхід створює велику кількість противників законопроекту, які, ймовірно, і посприяли його ветуванню.

Швидше за все, парламент не зможе "подолати" вето президента 300 голосів. Тому документ потрапить назад у комітет, що має стати шансом на його доопрацювання із залученням представників уряду та експертів.

Оскільки робота над документом має продовжитися, ми наголошуємо на важливості дотримання основних євроінтеграційних вимог, навколо імплементації яких також виникло чимало маніпуляцій.

Чому Україна має запровадити сучасну "оцінку впливу на довкілля"?

Україна взяла на себе зобов’язання ухвалити закон "Про оцінку впливу на довкілля" перед Європейським енергетичним співтовариством та відповідно до Угоди про асоціацію Україна-ЄС.

Відтак, законопроект №2009а-д розроблявся для імплементації Директиви 2011/92/ЄС (зазначена в Угоді про асоціацію як обов’язкова для адаптації, доповнена новою Директивою 2014/52/ЄС) Європейського парламенту та Ради "Про оцінку впливу окремих державних і приватних проектів на навколишнє середовище (кодифікація)", що міститься у додатку XXX до глави 6 "Навколишнє природне середовище" Угоди про асоціацію.

Варто нагадати, що метою Директиви 2011/92/ЄС є досягнення високого рівня захисту довкілля та здоров’я населення шляхом впровадження мінімальних вимог щодо оцінки впливу на довкілля інвестиційних проектів.

Фундаментальна ціль директиви – забезпечити, щоб проекти, які можуть мати значні наслідки для довкілля, були об’єктом згоди на розробку (дозволу) та об’єктом оцінки їхніх наслідків для довкілля.

В ідеалі законопроект мав би запровадити ефективну процедуру оцінки впливу на довкілля, оскільки існуючі – застарілі та асоціюються з корупцією. Відповідно, це неодноразово викликало критику зі сторони міжнародних організацій, які використовують європейську процедуру оцінки впливу на довкілля під час прийняття рішень про погодження проектів (МВФ, Світовий банк тощо).

До слова, важливість імплементації відповідних норм та увагу міжнародної спільноти підтверджує той факт, що Європейське енергетичне співтовариство порушило процедуру визнання України порушницею зобов’язань за Угодою в контексті тривалого неприйняття національного законодавства для впровадження оцінки впливу на довкілля.

Які проекти мають підпадати під ОВД?

В ЄС вважається, що найкраща політика у сфері охорони навколишнього середовища полягає у запобіганні виникненню забруднень і небезпек на початку, а не в наступних спробах боротьби з їхніми наслідками.

Відповідно, у фокусі опиняється дуже широкий ряд сфер, у яких розробляються та реалізовуються проекти, що мають значний влив на довкілля.

Відповідно до частини І статті 2 Директиви (2011/92/ЄС), "держави-члени вживають усіх необхідних заходів, щоб забезпечити, що проекти, які можуть значно вплинути на навколишнє середовище, між іншим у зв’язку з їх видом, масштабом чи локалізацією, відповідають вимогам з метою отримання згоди на розробку і підлягають оцінці щодо їх наслідків, перед наданням дозволу".

Зокрема, у директиві визначено список об’єктів, які обов'язково потрапляють під екологічну оцінку (додаток І), і об’єктів, що можуть потрапляти під оцінку.

Варто наголосити:

ми не можемо порушувати дискусії щодо об’єктів, які визначені в Додатку І Директиви 2011/92/ЄС, оскільки вони всі підпадають під обов’язкову процедуру ОВД.

Варто вести дискусію лише щодо об’єктів, які зазначені в Додатку ІІ, оскільки директива дозволяє країні самостійно визначати, чи підпадають певні об’єкти під процедуру ОВД, і так само самостійно розглядати пороги.

Однак не менш цікавим та чи не більш важливим є перший список, який саме і породив маніпуляції у ЗМІ. Оскільки він дуже чітко прописаний у додатку І Директиви 2011/92/ЄС, то відповідно має бути імплементований в українське законодавство.

Цікаво, що окрім нафтопереробних заводів, атомних електростанцій, обладнання для переробки опроміненого ядерного палива, інтегрованого хімічного обладнання, кар’єрів і відкриті розробки, у цьому списку є обладнання для інтенсивної годівлі домашньої птиці або свиней місткістю понад 85 000 місць для бройлерів, 60 000 місць для курей, 3000 місць для продуктивних свиней (понад 30 кг) або 900 місць для свиноматок (!!!). Для уникнення подальших маніпуляцій вважаємо за потрібне опублікувати відповідний додаток директиви.

Саме ця норма й викликала шалений спротив українських аграріїв. Законопроект навіть звинуватили у бажанні знищити українське тваринництво!

"Свиней прирівняли до атомних станцій" – такі тези противників закону можна було почути в останні тижні.

Врешті-решт, противники законопроекту досягли свого. Але чи надовго?

Адже ці вимоги включені у Додаток І, а відповідно – є обов'язковими для імплементації.

Зрештою, важливе питання – коли небезпечні для довкілля та здоров’я громадян об’єкти почнуть будуватися з урахуванням європейських екологічних норм, залежатиме від оперативності доопрацювання законопроекту.

Що ж можна змінити у законі?

Згідно із законодавством ЄС, країна сама має обрати методологічний підхід до визначення об’єктів з другого додатку: йти шляхом індивідуальних рішень (в Україні може породити корупційні ризики, хоча в ЄС ця практика працює) або визначати пороги.

Автори законопроекту вирішили підійти до другого списку шляхом визначення порогів, що цілком відповідає вимогам директиви. Однак пороги до деяких об’єктів в законопроекті виявились дуже низькими.

Наприклад, в законопроекті зазначено, що під процедуру ОВД потрапляє поверхневе та підземне зберігання викопного палива чи продуктів його переробки на площі 500 кв. м і більше або об’ємом (для рідких або газоподібних) 15 куб. м і більше. Це йдеться фактично про АЗС, оскільки всі вони мають підземні та наземні сховища.

Якщо дивитися на норми ДБН, то 15 куб. м – це мінімальний розмір. А відповідно, під екологічну оцінку потраплять усі автозаправки.

Для пояснення методології індивідуального підходу розглянемо питання побудови стоянки. У законопроекті визначено, що під ОВД потрапляють стоянки для понад 100 автомобілів. Однак цей об’єкт може розташовуватися як біля заповідника, так і в місті.

У випадку індивідуального аналізу, якщо стоянка біля заповідника, то вона потрапляє під ОВД, якщо в місті – ні. Але у випадку України написати, що певний об'єкт потребуватиме індивідуального аналізу для визначення, чи треба йому проходити процедуру ОВД, – це несе величезну невизначеність і корупційний ризик. Хоча є логічним і правильним.

Це ті позиції, які можуть бути змінені у законі без порушення наших вимог перед ЄС. Сподіваємося, що корегування екологічного закону не вийде за ці "червоні лінії".

 

Автор: Любов Акуленко,

виконавчий директор
"Українського центру європейської політики"

ЧИТАЙ ТАКОЖ
powered by lun.ua
21:13
Порошенко закликає створити міжнародну групу з деокупації Криму
20:27
РФ використовує окупований Крим як форпост для своїх дій у Сирії - Порошенко
20:16
Порошенко: представники агресора не можуть входити у місію ООН на Донбасі
20:05
Мандат миротворців ООН на Донбасі повинен включати українсько-російський кордон - Порошенко
20:00
Гібридними "миротворчими пропозиціями" РФ хоче заморозити конфлікт - Порошенко
19:55
Росія, постійний член Радбезу ООН, найбільша загроза міжнародній безпеці - Порошенко
19:39
Віце-президент США озвучив небезпеки 21 століття: РФ, КНДР та ісламський тероризм
18:57
Порошенко закликав генсека ООН направити місію з технічної оцінки на Донбас
18:44
Порошенко закликав Радбез ООН розгорнути миротворчу місію на Донбасі якнайшвидше
18:32
Фото
Порошенко продемонстрував у Радбезі ООН російські військові квитки


Тарас Качка, для Європейської правди

Зупинитися без членства: чим небезпечна для України ідея про митний союз з ЄС

Наразі ми далекі від вичерпання можливостей Угоди про асоціацію, особливо в нетарифних бар’єрах в торгівлі і в послугах... Митний союз просто не відповідає прагненням України. Зрештою, турецька модель митного союзу – дітище перших років існування ЄС...

Анатолій Марциновський, Європейська правда

Безроумінг до безвізу: міфи та правда про нову обіцянку Порошенка

За процедурами ЄС, Європарламент не може от так взяти й скасувати роумінг чи будь-що інше – це результат тривалої законодавчої роботи, здійсненої спільно з Радою ЄС та Єврокомісією. Історія, що не раз виставляла "обіцяльників" посміховиськом, нічому не навчила.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter