Безпека перехідного періоду. Як з обмеженими ресурсами протидіяти агресії

Олексій Семеній, для Інституту світової політики _ Понеділок, 26 грудня 2016, 09:30
Версія для друку Коментарі
Фото dsvv.gov.ua

За останні роки стало зрозуміло, наскільки важливими для України є питання можливих гарантій безпеки. Однак новітній досвід переконливо довів - відомі класичні моделі або не спрацьовують, або спрацьовують не дуже ефективно. 

Це підводить до висновку, що Україні потрібна нова модель безпеки, яка забезпечить надійність та сталість безпеки у мирний час і здатність зламати волю супротивника (а не військову міць) щодо продовження подальшої агресії проти України, якщо конфлікт все-таки розпочався.

Це само по собі непросте завдання, але нинішній економічний стан країни додатково ускладнює його.

Ми повинні у плануванні відповідей у сфері безпеки серйозно проробити варіанти асиметричних відповідей чи дій у разі агресії та асиметричних моделей безпеки (гарантування безпеки переважно за допомогою неконвенційних асиметричних засобів), тобто створити модель гарантування безпеки держави за наявності обмежених ресурсів.

Військовий фактор

Варто визнати очевидне - за наявним збройним та людським потенціалом і досвідом тривалого ведення збройних дій у різних умовах Україна наразі відчутно поступається Росії.

Водночас, домінантною рисою нової війни стає дистанційний безконтактний вплив на супротивника з масовим використанням високоточної зброї, що приходить на зміну фронтальним зіткненням великих угруповань.

Тому доцільним є розвиток власних конвенційних елементів з першочерговим акцентом на стримування та завдання відчутної шкоди людській та матеріальній складовій армії РФ у разі її агресії.

На особливу увагу тут заслуговують засоби розвідки, ППО, берегової охорони, артилерійських систем. Критичним є створення ефективної та оперативної системи мобілізації на випадок агресії і періодичного тренування більшої частини людського резерву, який можна задіяти для цього.

Окремим важливим елементом повинні стати ефективні Сили спеціальних операцій (нещодавно отримали необхідне нормативне-правове забезпечення їх діяльності відповідно до сучасних умов), які у разі необхідності повинні будуть завдавати відчутної шкоди ключовим ланкам системи забезпечення та управління військом і державою загалом у агресора як вздовж фронту, за лінією фронту в Україні, так і на його власній території.

До певної міри Україна повинна стати готова застосувати гібридні засоби війни проти агресора, які він використовував проти неї останні роки.

Загалом для успішної побудови системи розумної оборони необхідно застосувати системний підхід у реформування військового сектора — нова модель армії (кадри, схема взаємодії між різними ланками та якість управління, технічна оснащеність), розвиток ВПК відповідно до потреб армії нового покоління (модернізація наявного озброєння, нові якісні моделі та швидкий їх запуск в серію), активна практична кооперація із закордонними партнерами для набуття необхідного передового досвіду та навичок використання новітнього обладнання в інтегрованій моделі сучасного ведення бою.

Особливу роль в асиметричних діях при Smart defense відіграватимуть інформаційні та кібер-технології, а також використання космічного простору для ефективної розвідки та ушкодження комунікацій супротивника.

За багатьма із вказаних напрямків в Україні наявні вже непогані наробки, але поки бракує системності у їх впровадженні та координації між собою, а також сталої державної політики в цьому напрямі.

Критичним питанням у цьому контексті є відповідне кадрове та фінансове забезпечення створення такої армії нового покоління. Для цього, серед іншого, варто було б, наприклад, законодавчо закріпити на наступні 5 років рівень витрат на армію не менше 3-4% від ВВП.

Розумна дипломатія

Дипломатія відіграє ключову роль у розбудові ефективної системи асиметричної безпеки, бо дозволяє стримувати агресора за рахунок зусиль інших акторів і на різних напрямках, тим самим блокуючи його ресурси та зв’язуючи йому руки для більш агресивних дій.

Історія знає багато прикладів успішної дипломатичної гри за явного диспаритету у збройному компоненті.

У цьому контексті та з огляду на нинішні реалії варто активніше зайнятися впливом на РФ через її важливих партнерів чи авторитетних для неї держав (Китай, Індія, Японія, Білорусь, Казахстан, США, ФРН, Франція).

Особливу увагу при цьому Україні треба звернути на налагодження такого контакту з КНР, яка зараз відіграє ключове значення у глобальній стратегії Росії. Поки що, про ефективну співпрацю в політично-безпековому вимірі між Україною та Китаєм не може йтися, хоча для цього є всі передумови, бракує лишу політичної волі.

За кризової ситуації контакти з вказаними країнами мають набувати оперативного та системного характеру, щоб загальний сигнал та дія його на Росію з різних сторін досягала максимальної ефективності.

Економічні важелі

Похідним елементом від ставки на розумну дипломатію є політика перетворення України на важливий хаб у своєму субрегіоні та ключовий стабілізатор-балансир на пере­тині між Європою, Євразією та Азією.

З огляду на нестабільність в Азії, Євразії та Євроатлантиці, що дедалі зростає, створення стабільного хабу з необхідною інфраструктурою та людським ресурсом могло б задовольнити певний запит на надійне місце для проведення різних транзакцій з боку широкого кола суб’єктів.

Водночас, існування його додатково підвищило б вартість агресивних дій щодо такого хабу через автоматичне нанесення шкоди багатьом суб’єктам із різних регіонів світу.

Ще один економічний інструмент впливу – іноземні інвестиції.

Наявність серйозних активів за кордоном може слугувати практичною гарантією, що у разі агресивних дій з боку іншого актора, їх будуть активно захищати та, як мінімум, тиснути на агресора у разі небезпеки, а то й надавати суттєву допомогу жертві агресії для убезпечення власного активу.

Водночас, Україна має диверсифікувати подібні стратегічні інвестиції як за країнами походження, так і за конкретними секторами. Кінцевою метою має стати збалансована система присутності закордонного капіталу без суттєвого домінування жодного з них, зокрема і через залучення декількох сторін в один сектор.

Ще одним важливим засобом економічного характеру у розбудові асиметричної моделі є свідоме вбудовування якомога більшої кількості українських підприємств та фірм у виробничі ланцюжки світових корпорацій.

При цьому треба цілеспрямовано прагнути зайняти у них критичні позиції, що б виключало чи мінімізувало можливість швидкої заміни "українського елементу" в таких ланцюжках.

На початковому етапі таке вмонтовування потребуватиме індивідуального підходу до залучення кожної великої ТНК до певного проекту чи сектору (зокрема і контакти на найвищому політичному рівні), щоб створити історію успіху для інших ТНК. Надалі його треба систематизувати і пропонувати вже конкретним ТНК досить якісно підготовлені проекти, де Україна прорахувала бажані для себе позитивні й мінімізувала можливі негативні наслідки.

Робота з суспільством

У більшості країн світу сьогодні існує досить ефективний зв’язок між думкою громадян та діями влади (у західних демократіях аж занадто висока чутливість до настроїв через фактор виборів).

Тому ключового значення набуває питання формування цієї думки чи вплив на неї, причому не тільки у звичайних форматах.

Наразі ми маємо більш-менш позитивне тло в більшості важливих для України країн щодо українсько-російського протистояння, але такому позиціонуванню наразі властива віктимність та майже повна відсутність власних серйозних успіхів, які і є сталою основою для продуктивної довгострокової співпраці з групами прихильників за кордоном.

Тому для фіксації позитивного до себе ставлення треба створювати і потім розумно промотувати власні історії успіху, бо тільки це може бути сталою основою позитивного ставлення до нас.

Це передбачає постійний контакт з ними, залучення до двосторонніх проектів на різних напрямках, періодичні запрошення до різних програм та візитів до України.

Окремий момент – вплив на громадську думку РФ. Поки що в силу різних обставин Україна займає переважно оборонну позицію в інформаційній війні проти неї.

Водночас, у неї наявні передумови для ефективних контрдій на цьому напрямку, незважаючи на дуже ефективну систему інформаційного впливу та контролю власного інформаційного поля в Росії нині.

З огляду на сьогодення, найбільш реалістичним на найближчу перспективу є вплив на суспільну думку в Росії та зміна відповідного інформаційного мейнстріму щодо України. Це може справити опосередкований (на більше за нинішньої системи влади в Росії сподіватися не варто) вплив на підходи та дії керівництва РФ, але найбільший ефект вона може мати для розриву чи пошкодження вже наявних і негативних щодо України інформаційних шаблонів та матриць, що можна буде вважати задовільним результатом.

Людський капітал та мігранти

Наступний елемент моделі передбачає акцент на розвиток і оптимальне використання власного людського капіталу, максимальне стримування його безповоротного відтоку з країни.

Україна вже у найближчому майбутньому повинна бути в змозі приймати все більшу кількість мігрантів ззовні. Сучасний світ серед критеріїв міцності держав та їхніх економік на перше місце ставить якість людського капіталу та наявність можливостей для його сталого розвитку.

Тому для підвищення власної стійкості ми повинні, крім акценту на вже наявний людський капітал, розробити політику цілеспрямованого залучення якісного людського капіталу ззовні та його успішної інтеграції в українське суспільство.

Водночас, для послаблення спроможностей супротивника варто продумати можливість витягування в нього найбільш талановитих представників його людського капіталу.

У випадку з РФ Україна має досить вагомі переваги через щільність контактів та вже наявну міграцію значної частини опозиційно-налаштованих до нинішньої влади людей поза межі Росії. Водночас, варто взяти до уваги також і низку ризиків, які може нести подібна міграція з РФ до України за нинішніх умов.

Скільки це коштуватиме?

Із фінансово-економічної точки зору вартість розвитку та використання такої моделі важко більш-менш точно обрахувати. Суто військові компоненти потребуватимуть приблизного щорічного рівня витрат від 2% до 6% від ВВП залежно від критичності стану безпеки та рівня агресії-загрози для безпеки України.

Невійськові статті витрат на модель неможливо достовірно обрахувати, бо вони мають занадто велику варіативність та високу залежність від внутрішнього розвитку держави і ситуації навколо неї.

Політична вартість розбудови асиметричної моделі для нинішньої системи влади в України є дуже високою або навіть неприйнятною, адже з високою вірогідністю передбачає або її кардинальну трансформацію (реальної готовності до чого поки не простежується), або її повну заміну (саму модель і конкретні персоналії).

Варто також зазначити, що не в усіх нинішніх союзників застосування такої асиметричної моделі викличе схвалення.

Україна у разі успішного застосування асиметричної моделі стане досить незалежним суб’єктом і в деякій мірі навіть гравцем на шахівниці Євроатлантики та Євразії. Подібна трансформація України від її нинішнього жалюгідного стану може суперечити низці інтересів впливових гравців у цих регіонах, зокрема і через небажаність появи досить міцного конкурента на деяких напрямках.

У цьому контексті вартість моделі може також бути досить високою через необхідність долати певний зовнішній спротив на цьому шляху навіть з боку дружніх на сьогодні до України країн.

Автор: Олексій Семеній,

для Інституту світової політики 

Публікацію підготовлено у рамках "Ініціативи з розвитку аналітичних центрів України", яку виконує Міжнародний фонд "Відродження" (МФВ) у партнерстві з Фондом розвитку аналітичних центрів (TTF) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні.

Інститут світової політики висловлює щиру подяку колегам із інших аналітичних центрів як в Україні, так і за кордоном, представникам органів влади України, закордонним дипломатам і політикам, які зробили свій внесок у це дослідження, але побажали лишитися неназваними. Особлива подяка за інтерес до цього дослідження Міністерству закордонних справ України. 

powered by lun.ua


Олена Пристайко, Брюссель

Шлях американського Януковича: інавгурації нового президента США присвячується

Вибори американського президента, риторика, а також те, як різні верстви населення відреагували на обрання Трампа, наводять на думку, що ми це десь вже бачили. І навіть не "десь", а у себе, в Україні. В 2010 році, коли президентом був обраний Віктор Янукович...

Віктор Довгань, заступник глави Мінінфраструктури

5 кроків до відкритого неба з ЄС. Як змусити запрацювати заблоковану угоду

Компроміс щодо "відкритого неба" полягає у включенні до проекту Регламенту EASA положень щодо його незастосування до військових аеропортів, які надають послуги цивільної авіації. Це дозволить вивести Гібралтар з-під дії застосування Регламенту.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter