Як фальшиві українці вплинули на референдум у Нідерландах – розслідування NYT

П'ятниця, 17 лютого 2017, 13:52
Версія для друку Коментарі
Агітаційна зустріч у Нідерландах перед референдумом, фото NYT

Про те, що минулорічний референдум у Нідерландах проходив не без допомоги російських "друзів" України, "Європейська правда" писала неодноразово. Найяскравіше втручання РФ було помітно на агітаційних подіях, в яких брали участь як росіяни, що видавали себе за українців, так і фінансовані РФ агітатори (детальніше – в статті ЄП "Україна нам до лампочки" - репортаж про останні дні агітації у Нідерландах").

Тепер, після вдалої спроби РФ вплинути також на результат американських виборів, у світі зрозуміли небезпеку цього фронту "гібридної війни".

16 лютого впливове американське видання The New York Times опублікувало розслідування, яке доводить: росіяни справді були вагомими гравцями на нідерландському референдумі та діяли разом із євроскептичними партіями.

"Європейська правда" публікує виклад статті українською; повний текст англійською доступний на сайті NYT.

* * * * *

New York Times звернулася до прикладу Гаррі ван Боммеля – одного з ключових агітаторів проти Угоди про асоціацію Україна–ЄС. Як з’ясувалося, член лівого крила голландського парламенту, переконуючи виборців, що вони повинні відхилити угоду, мав авторитетних союзників.

Розслідування NYT підтвердило: разом із ним працювала його "українська команда" – група емігрантів, чиї симпатії були на боці Росії.

Вони відвідували громадські зібрання, виступали на телебаченні й використовували соціальні медіа, змальовуючи владу України як "кровожерну клептократію, не гідну голландської підтримки". Як визнав згодом сам Ван Боммель, "було дуже зручно показати, що не всі українці підтримують (Угоду з ЄС)".

Стратегія справді була зручною, але неправдивою.

Найактивніші члени "української команди" насправді були з Росії або з російськомовних регіонів України, та вони чітко слідували лінії Кремля.

Поки незрозуміло, чи була українська команда напряму керована з РФ, чи діяла з власних симпатій, та пан Ван Боммель визнав, що не перевіряв їхні паспорти.

Примітно, що NYT називає референдум не так антиукраїнським, як антиєвропейським. "Голландський референдум у квітні минулого року став тараном, націленим на Євросоюз", – йдеться у статті.

Референдум у Нідерландах став передвісником подальших подій – Brexit та обрання Дональда Трампа президентом США.

Нині лунають попередження, що росіяни активно втручаються у підготовку до цьогорічних виборів у Франції, Німеччині і, можливо, в Італії, що стало відлунням втручання Москви у президентські вибори в Сполучених Штатах.

Нідерланди проводять свої власні національні вибори 15 березня, і тамтешня розвідка каже, що зарубіжні країни, зокрема Росія, сотні разів за останні кілька місяців намагалися проникнути в комп'ютери державних установ і підприємств. Голландська газета Volkskrant повідомила минулого тижня, що до цього причетні ті ж дві російські хакерські групи, що були залучені до передвиборчої активності в США.

Та йдеться не лише про комп’ютерні системи.

"Реальний ризик становлять популісти, які просувають, свідомо чи несвідомо, російський порядок денний – з тих міркувань, що він шкодить статус-кво в Європі, який вони й самі хочуть знищити. Все, що потрібно Росії – це щоби ми сиділи склавши руки і дозволили популістам нав’язувати їх волю", – цитує NYT Сійбрена де Йонга з Гаазького центру стратегічних досліджень.

Між тим через катастрофу MH-17, до якої була причетна Росія, в Нідерландах не надто електорально вигідно світити свої російські зв’язки.

"Навіть Герт Вілдерс, антиєвропеєць та противник іммігрантів, борець з істеблішментом, зберіг дистанцію від Москви, на відміну від лідерів популістських сил у Франції і Італії", – зазначає NYT.

Проте якщо сам пан Вілдерс, чия партія лідирує в опитуваннях громадської думки, не є союзником РФ, його євроскептичний порядок денний чудово узгоджується з порядком денним Кремля.

В опублікованій торік доповіді голландської спецслужби AIVD зазначено, що виміряти масштаб проросійського втручання вкрай важко, оскільки зусилля Москви відбуваються "у сутінковій зоні між дипломатією та роботою спецслужб". Однак у доповіді зазначено, що в Нідерландах Москва використовувала "мережу контактів, побудованих протягом багатьох років".

Один з таких контактів – Володимир Корнілов, росіянин за походженням, історик і політичний аналітик, який народився в Росії, зростав у Донецьку, а нині живе в Гаазі, де створив дослідницький центр "однієї людини" за назвою Центр євразійських досліджень. До голландського референдуму Корнілов провів кампанію проти Угоди про ассоціацію з Україною, представляючись "українським емігрантом в Гаазі" (хоча насправді він більшу частину своєї кар'єри працював на РФ. – ЄП).

В інтерв'ю NYT Корнілов заперечив будь-які фінансові чи інші зв’язки з російською державою. "Існує величезна криза в Євросоюзі", – наголосив політолог, пояснюючи свої мотиви.

Та Корнілов агітував не сам.

Він зв'язався з Ван Боммелем, а також з Тьєррі Боде, главою групи "Форум за демократію", яка стає на бік Росії з цілої низки питань і є ворожою до Євросоюзу.

Під час кампанії до референдуму Боде розмістив повідомлення в Twitter про те, що Україна "не є державою", і цитував фейкові новини російських ЗМІ про те, що українські солдати розіп'яли трирічного російськомовного хлопчика.

Вигадана російським ТБ історія поширювалася через соціальні медіа та супроводжувалася ще більш кричущим прикладом фейкових новин, коли на YouTube з'явилося відео, на якому нібито члени "Азову" спалили голландський прапор і пригрозили здійснити терористичні атаки на Нідерланди, якщо голландські виборці не підтримають Україну.

Кліп був швидко розпізнаний як фейковий ("Європейська правда" була активно долучена до спростування. – Ред.), а пізніше розслідування Bellingcat виявило його зв’язок із так званою "фабрикою" тролів у Ольгино, під Санкт-Петербургом.

New York Times пише, що Тьєррі Боде в інтерв'ю в Амстердамі заперечив поширення роспропаганди і сказав, що він просто намагається протистояти "вражаючій русофобії в Європі" і переконатися в тому, що російська сторона була почута.

Натомість українські посадовці і активісти лобіювали в Нідерландах підтримку голосування "так", подаючи Україну в якості жертви російської агресії. При цьому вони відкрито повідомляли про те, ким вони є.

На відміну від деяких активістів з іншого боку.

Голландський парламентар Міхель Серваес, який агітував на користь Угоди з Україною, розповів про те, як отримав шквал критики на свою адресу на одному публічному зібранні від учасника з аудиторії, який представився як українець, але згодом з’ясувалося... що той був росіянином.

"Я насправді досить шокований цим, – сказав Серваес. – Люди представилися українцями, хоча насправді вони були росіянами".

Зі свого боку Гаррі ван Боммель у спілкуванні з NYT визнав, що деякі з його "українських" помічників, імовірно, були громадянами Росії, але додав, що перевірка громадянства – це не його робота.

"Я ніколи не просив людей показати паспорти, – сказав він в інтерв'ю NYT в Гаазі. – Якщо вони підтримують нашу політичну платформу, я радий їх бачити".

Особливо активним членом "збірної України" був Микита Ананьєв, 26-річний студент. Хлопець народився у Москві, згодом переїхав разом з матір'ю до Нідерландів, де живе і досі, працюючи головою Російської студентської асоціації.

Микита Ананьєв

Микита Ананьєв особисто визнав, що в ході кампанії з проведення референдуму він брав участь у 15 або більше агітаційних зустрічах по всій території Нідерландів, виступаючи проти української Угоди, яку він називає продуктом "іржавої і корумпованої номенклатури", а також наслідком негативного ставлення до Росії в ЄС.

Ананьєв, який вчиться в університеті в регіоні Твенте на сході Нідерландів, у 2013 році їздив до Москви в "школу молодіжних лідерів" за фінансування Росспівробітництва – державної організації, яка сприяє культурному обміну і працює над просуванням поглядів Москви в усьому світі. У грудні він відвідав Брюссель для участі в Європейському російському форумі – щорічних зборах проросійських політиків і експертів за підтримки МЗС РФ.

Микита скаржиться, що росіян, які захищають свою країну і критикують її противників, часто несправедливо вважають російськими шпигунами.

При цьому сам він сказав в інтерв'ю New York Times: "Я не шпигун. Поки що ні".

Зміст рослідування викладений скорочено, повний текст публікації читайте на сайті NYT.

powered by lun.ua




Барбара Тот, Falter

Гібридна стратегія Себастьяна Курца: основні уроки австрійських виборів

Всі, хто вважав, що Курцу вдасться зупинити правих популістів, помилилися. У своїй передвиборчій кампанії він зробив ставку на теми безпеки та міграції, взявши на озброєння основні аргументи правих популістів.

Іван Божко, "Ільяшев і Партнери"

Грантовий ревізор: що дасть Україні створення Європейської прокуратури

Європейська прокуратура, яка повинна запрацювати за 3 роки, серед іншого, повинна зайнятися розслідуванням злочинів, пов'язаних з шахрайськими схемами з розкрадання коштів, виділених ЄС на різні українські програми.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter