Держава трьох народів. Як зміниться політичний устрій Боснії і Герцеговини

Наталя Іщенко, для Європейської правди _ Середа, 05 квітня 2017, 13:32
Версія для друку Коментарі
Фото jutarnji.hr
Новообраний президент Сербії Александар Вучич та хорватський прем'єр Андрей Пленкович

Розгортання політичної кризи в Боснії і Герцеговині останнім часом так налякало європейських політиків, що в ЗМІ всерйоз почалися розмови про розвал країни, нову війну та поширення хаосу на весь регіон.

Але поки авторитетні експерти виступали зі стурбованими заявами та статтями, лідери Західних Балкан вирішили не чекати допомоги ззовні, від міжнародних інституцій та іноземних держав, та самотужки розібратися з проблемами "Дейтонської" БіГ.

Господарський ярмарок у Мостарі керівники країн регіону перетворили на справжній саміт і, як видається, дещо посунули з мертвої точки вирішення боснійської проблеми.

Відкриття ювілейної, 20-ї Міжнародної виставки-ярмарки в найвідомішому в світі герцеговинському місті стало масштабною подією – 800 учасників з 30 країн – та місцем зустрічі очільників Боснії і Герцеговини і усіх держав-сусідів БіГ.

Прем’єр-міністри Сербії та Хорватії Александар Вучич та Андрей Пленкович, президент Чорногорії Філіп Вуянович, керівники БіГ в особі двох президентів Федерації Боснії і Герцеговини та Республіки Сербської Маринко Чавара та Мілорада Додіка, члени керівних органів БіГ Бакир Ізетбегович від боснійців, Драган Чович від хорватів та Младен Іванич від сербів, привітали Вучича з перемогою на виборах та обговорили "обов’язкові" теми - економічний розвиток, регіональну співпрацю та європейську інтеграцію БіГ.

 

Виставка в Мостарі, країною-партнером якої виступила Хорватія, до речі, якраз і стала нагальною демонстрацією участі цієї країни в справах БіГ. Але ще більш про хорватсько-боснійську економічну дружбу говорить той факт, що Хорватія є найбільшим іноземним інвестором Боснії і Герцеговини.

Але головною темою зустрічей стала політична ситуація в БіГ та шляхи її вирішення. Подробиці обговорення не розголошуються, але після зустрічі, після коментарів учасників, стало зрозуміло, що

сторони дійшли попередньої згоди щодо підвищення статусу хорватів у БіГ.

Планується розпочати обговорення внесення змін до виборчого законодавства, завдяки яким хорватські представники отримають виборчі квоти до тих керівних органів Боснії і Герцеговини, де досі вони не мали гарантованих посад. Обговорення змін у відповідні закони планується провести найближчими тижнями.

За словами Бакира Ізетбеговича, від боснійців очікують, що вони підтримають хорватів. Натомість хорвати, вочевидь, обіцяють підтримку європейської інтеграції Боснії і Герцеговини та допомогу в економічної сфері.

У порівнянні з ініціативами боснійських сербів, спрямованих на посилення фактичної незалежності Республіки Сербської, аж до обговорення питання проведення референдуму про незалежність цієї частини Боснії і Герцеговини, вимоги хорватів щодо підвищення свого політичного статусу в БіГ виглядають незрівнянно більш поміркованими та обґрунтованими.

Але дискусію викликають майже таку саму.

Якщо коротко казати про суть справи, хорватські політичні лідери останнім часом наполегливо просувають ідею рівноправності усіх трьох народів БіГ і через це вимагають розширення прав хорватів у Боснії і Герцеговині "в дусі Дейтона".

На відміну від сербів з їхньою автономною Республікою Сербською (президент якої Мілорад Додік неодноразового говорив про неминучість виходу з єдиної держави), хорвати та боснійці не мають кожен власної, окремої автономії в межах БіГ та "живуть" разом у межах Федерації Боснії і Герцеговини. Остання, як і Республіка Сербська, є частиною держави Боснія і Герцеговина.

Хорвати хотіли б дещо виправити положення, але досі такі ідей зустрічали шалений опір. Зокрема, нещодавно парламент ФБіГ ухвалив резолюцію про неприпустимість федералізації Федерації. Втім, це рішення не сприймається як цілком легітимне, адже воно приймалося за відсутності хорватських депутатів, які залишили залу засідань.

Хорватські політики намагалися провести рішення про забезпечення рівноправності усіх народів БіГ через Європарламент, але не дуже вдало. Після тривалих консультацій євродепутати схвалили документ із настільки розмитими формулюваннями, що тепер кожна зі сторін трактує рекомендації ЄП так, як вважає за потрібне.

Єдине, що не викликає сумнівів –

Європа в жодному разі не підтримає ініціативи, в яких буде хоча б натяк на сепаратизм та дезінтеграцію, але підтримає ідеї щодо захисту прав громадян.

Зрозуміло, що в ситуації, яка склалася, хорватам для реалізації своїх планів вкрай потрібен загальний консенсус і підтримка не тільки від боснійців, але й від сербів - причому не тільки боснійських, але і в самій Сербії.

Прем’єр та без п’яти хвилин сербський президент Вучич, що позиціонує себе як проєвропейський, не стане кардинально свариться з ЄС та розвалювати Боснію і Герцеговину навіть на догоду Москві. Але підтримки процесів посилення фактичної самостійності автономій, починаючи від Республіки Сербської і закінчуючи хорватською частиною ФБіГ, від Белграда чекати реально.

Тим більше, що ці процеси офіційно позиціонуються як втілення справжніх ідей Дейтонських угод, за які так тримаються європейські та міжнародні інституції.

Як сприймають ці тенденції боснійці? Не дуже добре.

Відомо, що сепаратистська активність нинішнього керівництва Республіки Сербської визнана неконституційною на офіційному рівні центральної влади БіГ. Але активність хорватів боснійці теж не схвалюють – хоча в даному випадку в більш неофіційному форматі.

Так, за підсумками зустрічі в Мостарі боснійський "Громадській союз" звинуватив Бакира Ізетбеговича в тому, що він "продав державу за вечерю". Активісти обіцяють акції протесту проти змін до виборчого закону, який би надав хорватам більшу автономію.

Чи призведе розвиток цієї ситуації до перетворення політичної кризи в серйозний конфлікт, може, і збройний (чого найбільше бояться європейці)? Ні – обіцяють… військові миротворці.

Нещодавно командуючий силами EUFOR в Боснії і Герцеговині прямо попередив політиків, що миротворчі підрозділи готові втрутиться в ситуацію за найменших ознак її загострення, а якщо в Боснії відбудеться сплеск насильства, то НАТО може швидко розгорнути в регіоні свої війська з Італії і Німеччини.

Мир на Балканах, він такий…

 

Автор: Наталя Іщенко,

підприємець із Чорногорії,
активіст української громади

powered by lun.ua






Сергій Сидоренко, Європейська правда

Досить неправди: що не так в українсько-угорському освітньому конфлікті

Українське питання в Угорщині – яскрава ілюстрація терміну "пост-правда". Байдуже, якою є реальність; важливо, що про неї кажуть. Фраза про повну заборону навчання угорською, згадана в заяві МЗС, не обмежується лише урядовим сайтом...

Павло Клімкін, міністр закордонних справ України

Старші брати лишилися в минулому: Павло Клімкін про вимоги щодо освітнього закону

Наш намір посилити в Україні позиції української мови викликав у сусідів спонтанний протест. Виходить, що Україні не дозволено те, що дозволено решті країн, виходить, що українці мали б і надалі залишатися комфортними для всіх.

Олена Омельченко, «Ілляшев та Партнери»

ЄС посилює торговельний захист: що треба врахувати Україні

ЄС пішов на масштабні зміни законодавства про боротьбу з демпінговим імпортом. При ухваленні рішення про запровадження захисних заходів буде враховуватися частка держави в економіці, незалежність фінсектора і навіть соціальні та екологічні стандарти.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter