Свобода слова чи безпека: як розділилася Європа щодо заборони соцмереж та "Яндексу"

Сергій Сидоренко, Європейська правда _ Середа, 17 травня 2017, 15:15
Версія для друку Коментарі

Рішення РНБО про санкції проти російських соціальних мереж та IT-компаній викликало протилежні відгуки не лише в Україні, але й на Заході.

В Європі знають про рішення, що стало безумовною "темою номер один" для обговорення в Україні, але коментують його доволі неохоче.  Приміром, в ЄС заявили, що чекають від України детальніших пояснень, а до того – мовчатимуть.

Та навіть тих декількох коментарів, що з’явилися за останню добу, достатньо, щоби стверджувати: думки розділилися.

Офіційна лінія

Генсек Ради Європи Турбйорн Ягланд заявив, що занепокоєний рішенням Києва, і наголосив, що заборона доступу до сайтів, на його думку, не відповідає загрозі, яку вони несуть.

"Блокування соціальних мереж, пошукових систем, поштових служб і новинних веб-сайтів суперечить нашому спільному розумінню свободи вираження думок і свободи засобів масової інформації", – йдеться в заяві Ягланда. "Крім того, такі широкі заборони не відповідають принципу пропорційності (відповідності між порушенням і покаранням)", – додав він.

Точно такої думки дотримуються правозахисні організації.

"Порошенко має невідкладно скасувати рішення про заборону", – йдеться в заяві HRW. "Це – неприйнятна атака на свободу слова і свободу інформації", – вважають "Репортери без кордонів".

Діаметрально протилежна позиція прозвучала з Брюсселя, зі штаб-квартири НАТО.

Там не вважають, що наразі є підстави звинувачувати Україну в порушенні демократичних принципів.

"Український уряд дав чітко зрозуміти, що цей указ є питанням безпеки, а не свободи слова", – йдеться у коментарі, який надіслали ЄвроПравді зі штаб-квартири Альянсу.

Так, Альянс не взявся стверджувати, що рішення не має вад, переклавши відповідальність за це на українську владу, але водночас окремо підкреслив, що не має підстав для сумніву в тому, що офіційний Київ правий.

До речі, дотримання демократичних свобод для НАТО не є "чужою" темою – навпаки, Альянс зобов’язує Україну дотримуватися їх. Але в цьому разі – не бачить порушень. "Ми віримо у відданість України своїм міжнародним зобов'язанням і тому, що в країні діє система стримувань і противаг", – йдеться у заяві Альянсу.

Медійна лінія

Реакція на новини з України в іноземних ЗМІ до повної міри схожа на реакцію офіційних осіб.

Українське рішення помітила більшість ключових світових ЗМІ. Однак переважно медіа лише "взяли до уваги" цей факт та щонайбільше обмежилися інформаційним повідомленням про нього, без висновків чи аналітики. Так зробили, до прикладу, Le Figaro, The Washington Post чи китайська "Сіньхуа".

Певна кількість ЗМІ вчинила, як британська служба BBC або "Німецька хвиля" – зазначили, що рішення українського президента є суперечливим і складним для виконання (DW) або викликало негативну реакцію та звинувачення на адресу влади (BBC), але уникнули цитування найжорсткіших моментів.

Нарешті, третя група – медіа, статті яких щодо рішення Порошенка мають очевидно негативну тональність. Навіть якщо ця тональність дається через цитати опитаних людей.

І це – доволі впливові ЗМІ.

"Дурним та ірраціональним", а також "досить дорогим" називає українське санкційне рішення у підзаголовках статті французька газета Le Monde. "Якщо йдеться про поширення фейкових новин, то (користувачі інтернету) зазначають, що вони так само поширюються в Facebook, як і у "Вконтакте", – йдеться у публікації. Видання також наводить цитату з України: "Ми все більше стаємо схожими на Росію... тільки без нафти".

Швейцарський Le Temps у цитуванні вдається до ще жорсткішої характеристики. "Я заснула в Україні, де щойно був скасований візовий режим з ЄС, а прокинулася в КНДР", – наводить журналіст слова української співрозмовниці.

Що далі?

Наразі складно стверджувати, чи матиме рішення Порошенко подальший розголос у західних ЗМІ і, відповідно, чи лунатимуть претензії до офіційного Києва від західних політиків.

Схвальних відгуків у зв’язку з інформаційною війною проти РФ українська влада, напевно, не дочекається. НАТО лишається єдиною організацію, що зважилася на позитив; у спілкуванні із західними журналістами "Європейська правда" також чула перш за все критику.

Але й протестів, схоже, не варто чекати.

На Заході, здається, зрозуміли, що українська реальність в період конфлікту з РФ не завжди відповідає звичним лекалам, тому перші висновки можуть бути й хибними. А бізнес-сторону санкційного рішення (зокрема, заборону продажу ліцензій на 1С) чи зміни на інтернет-ринку через заборону "Яндекс" на Заході ніхто навіть не помічає.

Тому нині можна говорити: враховуючи неоднозначність рішення Порошенка та попри жорстку його критику з боку інституцій, відповідальних за права людини, в першому "інформаційному раунді" Банкова точно не програла. А можливо, навіть вийшла з нього переможцем.

Автор: Сергій Сидоренко,

редактор "Європейської правди"

ЧИТАЙ ТАКОЖ
powered by lun.ua






Олена Бабакова, журналіст (Варшава)

Педагогіка "чорного списку": чому дії Польщі ослаблять її позиції в ЄС

Польське МЗС справ вирішило використати інструмент SIS, створений для захисту європейців, для покарання ідейних супротивників. Забороною на в’їзд до ЄС були покарані люди, "злочином" яких є незгода з польським баченням подій часів Другої світової війни.

Юрій Панченко, Європейська правда

Вікно можливостей для Києва: чи вдасться заморозити конфлікт із Польщею

Після гучного скандалу з праворадикалами на марші у Варшаві польській владі більше не потрібні нові проблеми на етнічному ґрунті. І це дає Києву шанс на конструктивнішу позицію Польщі в історичному діалозі. Але наскільки тривалим буде це "вікно можливостей"?


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter