Крок до вигнання: Росія шантажує Раду Європи новою кризою

Сергій Сидоренко, Європейська правда, Страсбург–Київ _ Вівторок, 04 липня 2017, 14:18
Версія для друку Коментарі
Фото svoboda.org

Наприкінці минулого тижня Російська Федерація знову довела, що вміє діяти асиметрично.

Попри очікування посадовців у Страсбурзі, Кремль виконав свої погрози та призупинив фінансування Ради Європи. Цей крок не залишає багато варіантів: або у наступні роки Росія "схаменеться" та сплатить борг з відсотками та пенею, або – рано чи пізно – постане питання про її членство у Раді Європи.

Та не варто сподіватися, що Росія втратила інтерес до РЄ.

Навпаки, подекуди її активність нині зросла.

Зокрема, тепер у Москві ставлять під питання законність ключових кадрових рішень Ради Європи.

Також "Європейській правді" стало відомо про створення в ПАРЄ об’єднання депутатів на захист Росії та Азербайджану. Цей союз має працевлаштувати головного російського лобіста в асамблеї – французького екс-депутата Тьєррі Маріані, який зазнав поразки на цьогорічних виборах.

Триває скандал навколо президента асамблеї. Педро Аграмунт продовжує боротьбу за цю посаду, хоча його вже відсторонили від виконання обов’язків. Та навіть його звільнення не зведе до нуля симпатії до РФ: вже відомо, що наступним повноважним президентом знову стане політик із сентиментами до Росії.

Зрештою, нині є всі підстави припускати, що РФ до останнього працюватиме в Страсбурзі, підриваючи організацію зсередини, доки інші країни РЄ не поставлять питання про її виключення з організації.

Лічильник для Росії

Нервову сесію Парламентської асамблеї Ради Європи, під час якої вийшов на новий етап виток конфлікту між асамблеєю та її проросійським президентом Педро Аграмунтом, підсумувала заява МЗС РФ.

Росіяни оголосили, що призупиняють сплату членських внесків до бюджету РЄ у 2017 році через "глибоку кризу в ПАРЄ". Час для публічної заяви Москви був обраний якнайкраще – вона прозвучала в п’ятницю в обідню пору, щойно завершилася літня сесія асамблеї і депутати вже не мали трибуни для реакції на неї.

Щоправда, це рішення не можна назвати несподіваним.

Росіяни здавна погрожували Страсбургу зменшити або призупинити фінансування організації, що слідкує за дотриманням прав людини. В останні два роки ці погрози стали регулярними, а на початку червня спікер Держдуми зробив заяву, що його країна має намір "оштрафувати" РЄ на 11 млн євро, не сплативши залишок річного внеску. Нині ця лінія підтверджена офіційно.

Що означає рішення Кремля про призупинення фінансування Ради Європи?

По-перше, щоби уникнути різночитань, треба підкреслити: в Москві не кажуть про повну відмову від сплати членських внесків, а лише зменшують їх на третину.

Росія мала сплатити до бюджету РЄ 33 млн євро у 2017 році, а нині оголосила, що не платитиме 11 млн євро з цієї суми. Однак із заяви МЗС РФ виходить, що наступного року вони відновлять платежі – ймовірно, знову заплативши лише частину свого внеску.

От тільки є проблема: Росія не має права змінювати суму, як заманеться.

Внесок кожної держави-члена РЄ визначається за єдиною для всіх країн методикою; зокрема, він залежить від кількості населення та ВВП країни. Виняток для Росії не є можливим, адже в цьому разі інші держави також можуть забажати зменшити свої витрати. І те, що Росія відновить виплати наступного року, не вирішує проблему цьогорічного неплатежа: він перетворюється на міжнародно визнаний борг.

Вже з 1 липня за боргом РФ почали нараховувати відсотки.

Перші 6 місяців "лічильник" додаватиме до боргу Росії по 0,5% за місяць, далі – по 1%, тобто більше ніж 100 тисяч євро на місяць. Не буде повної оплати ще й наступного року – сума російського боргу додатково збільшиться.

І жодні пояснення РФ про те, що вона "незадоволена роботою організації", не будуть достатнім обґрунтуванням для того, щоб інші держави закрили очі на проблему неплатежів.

Як довго РФ лишатиметься у складі Ради Європи із багатомільйонним боргом? Відповідь на це запитання лишається відкритою, та зрозуміло, що це не може тривати вічно.

Шантаж на 11 мільйонів

Насправді борги перед Страсбургом з’являються не лише в Росії. Традиційними боржниками є балканські країни – торік у Страсбурзі скаржилися, що на балансі вже більше року "висить" залишок боргу Чорногорії та Македонії.

А якщо йдеться не тільки про основний бюджет організації, але також про її "дочок" у різних сферах, то боржників ще більше. Приміром, Україна в минулорічному звіті зазначена серед кількарічних неплатників до європейського директорату з питань якості ліків.

Та головна відмінність – у масштабах бюджетної дірки.

До прикладу, балканський борг від 2015 року – це лише... 8 тисяч євро. Український кількарічний борг перед медичною складовою Ради Європи торік був зазначений у сумі трохи більше за 100 тисяч євро (в представництві України уточнили, що цьогоріч він скоротився до менше ніж 30 тисяч)

Натомість рішення Росії створило у бюджеті Ради Європи діру в 11 мільйонів, з перспективою щорічного збільшення цієї суми. Це понад 7% бюджету організації – сума, несплата якої створює серйозні проблеми для неї.

Причому РФ не приховує: йдеться про прямий політичний шантаж Страсбурга.

У відомстві Сергія Лаврова вже зробили заяву про те, що заплатять внесок в обмін на зняття санкцій у ПАРЄ. "Платіж за 2017 рік призупинений до безумовного відновлення повноважень делегації Федеральних зборів РФ в асамблеї", – йдеться в офіційному повідомленні на сайті МЗС РФ.

Отже, є три базових варіанти:

– або Асамблея піде на поступки і скасує санкції;

– або в якийсь момент Москва "схаменеться" та виплатить борг;

– або на порядку денному постане питання про призупинення членства Росії в організації.

Перший сценарій – малореальний. Санкційне рішення ухвалюють не бюрократи в Страсбурзі, а депутати з національних парламентів, які все одно не постраждають від фінансової кризи в РЄ. Всі останні рішення з питання українсько-російського конфлікту давали впевнену більшість голосів на боці України. До того ж Росія публічно вимагає скасування всіх санкцій без винятку, тому їх часткове пом’якшення навряд чи буде схвалене.

Другий сценарій був би бажаним для Страсбурга, але мало віри в те, що Росія, розпочавши відкритий шантаж на адресу Ради Європи, відступиться від своєї позиції.

Тож лишається третій сценарій. Хоча з ним також не все просто.

Розлучення зі слов'янкою

Численні джерела "Європейської правди" твердять, що у Страсбурзі побутує інша думка: там вірять, що з росіянами буде знайдений компроміс. В офісі генсека Ягланда також до останнього сподівалися, що нинішні погрози залишаться на папері, а російський МЗС зможе переконати Кремль не зупиняти платежі. Та життя підтвердило правоту скептиків.

Нині Росія має купу мотивів для виходу з Ради Європи.

Йдеться не лише про ситуацію в ПАРЄ, де Москва зазнала низку поразок, після чого просто припинила подавати списки на участь в асамблеї. Росіяни втратили підтримку в усіх ключових органах РЄ.

Щороку Росія має більше й більше проблем з Європейським судом з прав людини.

Вже не йдеться лише про справу ЮКОСа. Нещодавно відновився потік рішень, в яких ЄСПЛ визнає Росію відповідальною за дії Придністров’я. На підході сотні справ щодо російських дій в Криму та на Донбасі, щодо яких також будуть винесені рішення проти Росії, попри всі заяви про "нас там нет" (детальніше про це – в статті "Страсбург готується карати Росію за Донбас").

Ще одна пілотна справа – рішення проти РФ щодо "пропаганди гомосексуалізму". А ще у цій черзі – рішення у справах "в’язнів Болотної". Перелік можна продовжувати довго.

Ці рішення Росія напевно вважатиме політичними і не буде їх виконувати, створюючи додаткові проблеми у відносинах з Радою Європи.

Водночас аргументів на користь збереження членства в РЄ для Росії лишається все менше.

Росіяни вже давно не впливають на рішення організації з ключових питань, а голосування в комітеті міністрів щодо Криму та російської агресії перетворилося на гру в одні ворота: рішення затверджуються майже одноголосно, і тільки Росія та Вірменія голосують проти.

По суті, лишився один плюс від членства. І він – вагомий.

Москва виграє там, де є криза. А її участь у Раді Європи створює постійну кризу в організації.

Доволі показовим прикладом є діяльність ПАРЄ. Через історію з Педро Аграмунтом асамблея вже півроку не може повернутися до нормальної роботи, ця тема пересварила провідних депутатів і лідерів груп.

Схоже, саме це підштовхує росіян до рішення про те, щоби залишатися в складі Ради Європи.

І найголовніше: Росія навряд чи колись оголосить, що виходить з організації зі своєї волі. Вона чекатиме на виключення, щоби опинитися у ролі жертви. І це додатково затримує вирішення нинішньої кризи.

Атака на асамблею

До слова, про Аграмунта.

"Європейська правда" детально писала про ситуацію, яка склалася нині (див. публікацію "Аграмунта по осені знімають: всі деталі та сценарії скандалу з проросійським президентом ПАРЄ").

Ця проблема буде вирішена не пізніше осінньої сесії, але не варто сподіватися, що відтоді проблема проросійських поглядів нового керівника ПАРЄ зникне.

Восени буде призначений тимчасовий президент, лише на одну сесію. Постійного, на два роки, обиратимуть у січні.

Інтриги з його обранням немає. Представники кількох політичних груп підтвердили ЄП, що є чітка домовленість: асамблею очолить представник соціалістів. Фракція соціалістів у червні вже оголосила свого кандидата. Ним стане голова групи, італійський депутат Мішель Ніколетті.

Новий керівник навряд чи повторюватиме дурниці, які робив Аграмунт: нинішній скандал наочно продемонстрував, наскільки небезпечною є відкрита підтримка росіян.

Але це не скасовує того факту, що майбутній президент ПАРЄ підтримує відновлення тісніших стосунків з РФ.

І, нарешті, в асамблеї з’являється ще один агент впливу РФ.

Офіційно про це ще не повідомлялося, але ближчим часом в ПАРЄ має з’явитися офіційна "фракція підтримки" Росії та Азербайджану. Політичну групу за назвою "Вільні демократи" мали створити ще в червні, але через помилки організаторів її створення заблокували (якщо конкретніше, то депутати знайшли плагіат в установчих документах, а члени групи вчасно не вийшли зі своїх політичних груп).

Але це – виключно технічне питання, яке швидше за все буде вирішено до осінньої сесії.

"Європейська правда" має на руках копії установчих документів групи. До її складу мають увійти 24 депутати (мнімальний склад групи - 20 депутатів), а очолить її італійка Адель Гамбаро.

Один із документів, поданий на реєстрацію групи в секретаріат ПАРЄ

До групи увійшли депутати з різних фракцій, що раніше підтримували позицію Росії та Азербайджану. І жодних сумнівів, що в разі повернення Росії до ПАРЄ (хоча цей варіант і є малоймовірним) її поповнять чимало росіян.

Це означає, що проросійська група отримує місце в президентському комітеті та в Бюро асамблеї, квоту керівників комітетів і доповідачів, яких намагатиметься призначати на питання, критично важливі для Баку та Москви.

Примітно, що на посаду генерального секретаря групи номіновано скандально відомого Тьєррі Маріані, проросійського екс-депутата з Франції, який цього року зазнав поразки на парламентських виборах. Маріані  відомий як ключовий лобіст російських інтересів в ПАРЄ. Він неодноразово очолював делегації парламентарів, що відвідували Крим попри протести Києва.

Наразі Маріані зберігає статус члена ПАРЄ, тому фігурує також серед представників даної групи. Але навіть після заміни складу французької делегації він, імовірно, залишиться  в асамблеї – секретарі інших політичних груп є співробітниками секретаріату ПАРЄ.

Все це означає, що битва за ПАРЄ ще далека до завершення. І наступні роки у Страсбурзі точно не будуть нудними ані для депутатів, ані для журналістів. От тільки Раді Європи це навряд чи піде на користь.

Автор: Сергій Сидоренко,

редактор "Європейської правди", Страсбург–Київ

ЧИТАЙ ТАКОЖ
powered by lun.ua






Олена Бабакова, журналіст (Варшава)

Педагогіка "чорного списку": чому дії Польщі ослаблять її позиції в ЄС

Польське МЗС справ вирішило використати інструмент SIS, створений для захисту європейців, для покарання ідейних супротивників. Забороною на в’їзд до ЄС були покарані люди, "злочином" яких є незгода з польським баченням подій часів Другої світової війни.

Юрій Панченко, Європейська правда

Вікно можливостей для Києва: чи вдасться заморозити конфлікт із Польщею

Після гучного скандалу з праворадикалами на марші у Варшаві польській владі більше не потрібні нові проблеми на етнічному ґрунті. І це дає Києву шанс на конструктивнішу позицію Польщі в історичному діалозі. Але наскільки тривалим буде це "вікно можливостей"?


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter