Таємний лобізм: як США борються з російською пропагандою

Оксана Бедратенко, Українська служба "Голосу Америки" _ Вівторок, 19 вересня 2017, 15:30
Версія для друку Коментарі
 

Як відділити діяльність ЗМІ від лобізму? І чи не стане такий розподіл наступом на свободу слова? Це питання, відповідь на які зараз шукають США.

Втім, нинішня ситуація з прихованим лобізмом Кремля аж ніяк не нова. Відповідний досвід США засвоїли ще 80 років тому, борючись із пропагандою Третього рейху.

Українська служба "Голосу Америки" продовжує аналізувати участь лобістів в ухваленні принципових змін у США. Перший текст описував боротьбу лобістів у законодавчому закріпленні санкцій, а другий – лобістів, що захищають інтереси України

Третій та останній текст присвячено діяльності таємних лобістів, або прихованих "агентів впливу" в США.

Статтю опубліковано в рамках партнерства з Українською службою "Голосу Америки".

* * * * *

Через гібридну війну, пропаганду, підозри про втручання Росії у вибори в США і використання нею "агентів впливу", американські політики все частіше почали згадувати початкову мету введення обов’язкової реєстрації лобістів іноземних урядів (FARA) в 1938 році в США – виявляти пропагандистів фашистської Німеччини та комуністів.

"Через те, що Росія та інші намагаються вплинути на наші вибори, цей закон (про реєстрацію лобізму) ще ніколи не був таким важливим. Нам потрібно знати, хто ці закордонні агенти і чого вони прагнуть", – наголосив сенатор Чак Ґресслі під час слухань у юридичному комітеті Сенату США, присвячених питанню реєстрації лобістів.

Вимога реєструватись в якості лобіста не порушує права на свободу слова, пояснив Роберт Макконнелл, співзасновник Фундації США–Україна, голова компанії з урядових зв’язків McConnell & Associates в інтерв’ю Українській службі "Голосу Америки".

"Тут, у Сполучених Штатах, у нас є конституційне право подавати запити нашому урядові. Будь-хто може звертатись до уряду, – зазначив Макконнелл, – а от якщо ви займаєтесь лобізмом від чийогось імені і вам за це платять, то тоді потрібно реєструватись, повідомивши, для кого ви реєструєтесь, з яких питань будете лобіювати і скільки вам платитимуть. Таким чином, діяльність не обмежується, але є державний запис того, що ви робите".

"Існує закон про реєстрацію іноземних агентів (FARA) – якщо ви представляєте іноземний уряд чи іноземну установу, ви реєструєтесь в Міністерстві юстиції за цим законом", – пояснив експерт. В 1995 році США законодавчо виокремили комерційний лобізм, спростивши вимоги для лобістів, якщо вони не діють у політичних інтересах. Такі лобісти мають реєструватись в Конгресі, незалежно від того, чи планують вони лобіювати через виконавчу чи законодавчу гілку влади.

Небажання реєструватись чи запізніла реєстрація можуть коштувати лобісту репутації, а саме на репутації засновується весь його бізнес.

Закон передбачає покарання за порушення вимог реєстрації, однак багато хто у Вашингтоні вважає його "беззубим".

Однак така законодавча поблажливість – не надовго. Через низку скандалів, пов'язаних з минулорічною президентською кампанією Трампа, неурядові організації та конгресмени закликають посилити закон про реєстрацію лобістів.

Особливу увагу привернув скандал із запізнілою реєстрацією в якості лобіста Пола Манафорта – колишнього голови передвиборчої кампанії Трампа та радника Віктора Януковича.

"Справа Манафорта – надзвичайно резонансна", – заявила Шейла Крумгольц, виконавчий директор Центру відповідальної політики США – провідної американської неурядової організації, що відстежує гроші в політиці в США, коментуючи справу в ексклюзивному інтерв’ю Українській службі "Голосу Америки".

"Не в останню чергу тому, що вона пов’язана з чинним президентом. Ця справа може вплинути на розслідування, яке наразі проводить Роберт Мюллер стосовно зв’язків Кремля та Білого дому, зв’язків Кремля та передвиборчої кампанії Трампа", – сказала Крумгольц.

Державні російські ЗМІ у Вашингтоні часто називають радше лобістами Росії, аніж пресою.

Пропагандистська діяльність російських ЗМІ Sputnik та RT нещодавно привернула увагу ФБР, яке почало розслідування, щоб з’ясувати, чи порушував Sputnik закон про реєстрацію лобістів і чи є він справжньою пресою, або ж інструментом пропаганди Кремля.

"RT мусить зареєструватись в якості лобіста Росії в рамках FARA, адже воно насправді є інструментом пропаганди Кремля", – наполягають дослідники Atlantic Council у своєму звіті "Агент впливу. Чи мусить російське RT реєструватись в якості іноземного агента?".

"В розвідувальному звіті, виданому минулого місяця, йдеться про те, що Росія займалась пропагандою та хакерством під час виборів. RT однозначно використали для пропаганди. Ми підозрюємо, що RT порушує американське законодавство, поширюючи пропаганду на користь російського уряду без відповідної ідентифікації", – зазначає конгресмен Девід Сисиліні.

"Для авторитарних лідерів, таких як Путін, ЗМІ – це потужний урядовий інструмент, який використовується для поширення пропаганди, полювання на опонентів та поширення культу особистості", – наголосив Сисиліні. Він також оголосив про розробку законопроекту, який розширить повноваження Міністерства юстиції США в забезпеченні виконання вимог реєстрації лобістів. 

Неурядові антикорупційні організації також закликають до посилення вимог до реєстрації лобістів, щоб виявляти прихованих "агентів впливу".

"Ми бачимо те, про що звітують, – говорить Шейла Крумгольц. – Проблема в тому, про що не звітують. Не вистачає реального забезпечення виконання (закону), справжніх "зубів", наслідків для тих, хто не звітує, але лобіює від імені іноземної установи".

Вона навела приклади "резонансних скандалів цього року з генерал-лейтенантом Майклом Флінном і Полом Манафортом, які обидва лобіювали від імені установ, пов’язаних з російським урядом". Крумгольц не бентежить сам факт лобіювання від іноземних урядів, адже "Росія, як і багато країн, надзвичайно цінує можливість пояснити свою позицію, донести свою точку зору... 

Гроші дозволяють будь-якій іноземній установі найняти представників, які пояснять їхню позицію Конгресу або іншим частинам уряду США".

Ця інформація має бути публічною, наполягає Крумгольц, адже якщо інформацію закрито, "немає можливості знати, скільки вони витрачають, кого вони наймають, з ким зустрічається ця особа і чому. Як це може вплинути на наше законодавство та те, що відбувається в нашому уряді?".

Діяльність неурядових організацій з виявлення впливу грошей в політиці підтримують політики всього спектру в США.

"Консерваторам і лібералам – всім подобається те, що ми робимо. Тому що американці по всій країні вважають, що гроші відіграють занадто велику роль, впливають на політику та стратегію, що існують потужні інтереси, підігріті грошима. Вони не представляють широкі кола американців. Вони діють в інтересах вузького прошарку дуже впливових компаній та інтересів", – заявляє Крумгольц.

Вона наголосила, що як консерватори, так і ліберали – всі хочуть мати дані, які заслуговують на довіру, щоб використовувати ці дані один проти одного. "Але, щонайменше, так Америка потроху отримує інформацію", – зауважила Крумгольц. 

Загалом

лобізм у США викликає запеклі суперечки між тими, хто вважає його узаконеною корупцією, та тими, хто вважає це найвищим проявом демократії.

"Багато людей пишуть про лобізм чи особливі інтереси в негативному світлі, – дивується Макконнелл. – Кожного американця насправді представляють щонайменше чотири або п’ять різних установ.

Можливо, це корпорація, чи асоціація, чи це може бути група із захисту прав тварин, чи вегетаріанці, клуб "Сьєрра" з питань навколишнього середовища. Існують численні організації, які займаються лобізмом в Конгресі та уряді з різноманітних питань".

Через нові загрози недружніх впливів в американських політичних колах, видається, назріла готовність змінювати систему реєстрації лобізму, щоб ефективніше "витягти на світло" прихованих "агентів впливу".

Автор: Оксана Бедратенко, 

Українська служба "Голосу Америки"

Публікується зі змінами від редакції "Європейської правди". Повна републікація потребує письмової згоди; цитування та часткове використання можливі за умови посилання на "Голос Америки"

 

ЧИТАЙ ТАКОЖ






Cергій Власко, "mySafety Україна"

Захист персональних даних: чий досвід може стати в нагоді Україні

У питанні захисту персональних даних України спирається на міжнародний досвід. Але в державі поки немає достатньої законодавчої бази і системи, здатної ефективно працювати в сучасних умовах.

Тарас Качка, Міжнародний фонд "Відродження"

Наш вимір Brexit: навіщо ЄС ставить Україну за приклад для Британії

ЄС все частіше згадує Угоду про асоціацію з Україною як модель майбутньої співпраці з Британією. Це великий плюс для України, адже тим самим ЄС розглядає угоду не лише як зону вільної торгівлі, а як модель нашої інтеграції. Втім, саме це й не влаштовує Британію, яка хоче обмежитися ЗВТ.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter