Засіб проти пропаганди: як Євросоюз підтримує ЗМІ в країнах Східного партнерства

Сергій Сидоренко, Європейська правда _ Вівторок, 19 вересня 2017, 09:00
Версія для друку Коментарі
Кадр з фільма StopFake "Nothing but Lies: Fighting Fake News"

"Три факти, які ви повинні знати про Russia Today і Sputnik" – так починається відео, опубліковане на офіційних акаунтах представництва ЄС в Україні. Ролик пояснює, що державні російські ЗМІ "не хочуть бути неупередженими" і "створюють фейкові новини". Українцям ці факти давно відомі, але це англомовне відео орієнтоване не на нас, а на західного глядача.

Особливо важливо, що автором відео стала офіційна структура ЄС – "стратком" Європейської служби зовнішніх дій.

Ще пару років тому таку публікацію неможливо було уявити. Але часи змінюються.

Дискусії про антиєвропейську пропаганду вже не є прерогативою одних лише країн Балтії, реальність цієї загрози визнають і в Брюсселі, і в західноєвропейських столицях. У Нідерландах нарешті визнали втручання росіян у підготовку минулорічного референдуму; президент Франції публічно назвав російські державні ЗМІ "органами пропаганди", в Швеції говорять про інформаційну війну з боку РФ...

Але що на практиці робить ЄС для протидії новому феномену? І чи можна взагалі йому ефективно протистояти?

Це питання обговорювали на медіа-конференції Східного партнерства, яка відбулася 13 вересня, зібравши в Києві близько 300 журналістів, експертів з ЄС та країн СхП, а також офіційних представників.

Якщо коротко, то висновок такий: протидіяти реально, але робити це нелегко.

П'ять пріоритетів

"У країнах Східного партнерства російська пропаганда – особливо активна й витончена", – пояснила Катаріна Матернова, яка представляла Єврокомісію на конференції.

При цьому в Брюсселі вже визначилися з ключовими інструментами цієї боротьби; про них і говорили на медіа-конференції в Києві. "Неможливо боротися з неправдою за допомогою іншої неправди. Хоча треба визнати, що боротися з брехнею за допомогою правди – також складно", – зазначила представниця ЄК.

В ЄС зійшлися на думці, що найкраща протидія пропаганді – підтримка незалежних ЗМІ.

Зусилля Євросоюзу будуть сконцентровані на п'яти підходах, стверджується в документах, представлених на конференції. Ось їх перелік:

  • поліпшення медіа-середовища (в тому числі – допомога в реформі законодавства);
  • підвищення стандартів, якими керуються ЗМІ;
  • екстрена фінансова підтримка незалежних видань;
  • окремі лінії фінансування для кількох медіа-категорій (суспільне мовлення, нові ініціативи, малі регіональні ЗМІ);
  • підвищення кваліфікації журналістів.

Частина цих напрямків вже профінансована. Євросоюз та країни-члени ЄС запустили три проекти, дія яких поширюється на Східне партнерство, включно з Україною. Перший має назву "Російськомовна медіамережа" і створений для обміну контентом і досвідом між тими ЗМІ регіону, що орієнтовані на російськомовну аудиторію. Другий – OPEN Media Hub, мета якого – підвищення кваліфікації та професійного рівня ЗМІ чи окремих журналістів. І третя ініціатива – підтримка незалежних ЗМІ через Європейський фонд демократії.

Зверніть увагу, ані в пріоритетах, ані в конкретних ініціативах немає згадок про роспропаганду.

З цим можна погоджуватися або сперечатися, але обраний саме такий підхід – в ЄС визнають проблему російського впливу на інфополе, але вважають, що боротьба з нею – завдання в першу чергу для місцевої влади, активістів та журналістів.

Як це працює

"Ми взагалі не говоримо про протидію пропаганді. Наша мета – підтримка і розвиток незалежних ЗМІ", – розповіла ЄвроПравді Марія Садовська-Комлач, координатор "Російськомовної медіамережі".

Формально в основі проекту – обмін контентом (як гарячими новинами, так і "лайфовими" історіями) як між ЗМІ різних країн, так і всередині країни, між її регіонами. Фактично ж ідея в тому, щоб ЗМІ не тільки обмінювалися відео або текстами, але й набиралися досвіду один в одного. "Обмін контактами, знаннями, експертизою – все це важливіше, ніж простий обмін контентом", – підкреслює Садовська-Комлач.

Ідея обміну контентом зараз стала "модною" в ЄС, тож ця компонента є також у проекті OPEN Media Hub, але основна його діяльність – консультації та навчання для тих ЗМІ, які подали заявку на участь у проекті.

Причому йдеться не тільки (і навіть не стільки) про тренінги для журналістів. Набагато важливіше – навчити ЗМІ працювати в непростій бізнес-реальності; в ситуації, коли медіа в усьому світі стикаються з проблемами.

За словами тренера OPEN Media Hub Петко Георгієва, на всіх без винятку тренінгах для ЗМІ обговорюється компонент фінансової стійкості, а найближчим часом планується запустити онлайн-курси, присвячені бізнес-складовій і доходам онлайн-ЗМІ.

Фінансовому питанню недаремно приділяється така увага.

На медіа-конференції в Києві кожен другий згадував про те, що без фінансової самостійності ЗМІ не варто розраховувати на незалежність.

Саме в цьому – ключова проблема ЗМІ і в Україні, і в інших країнах регіону. Рекламний ринок – швидше мертвий, аніж живий. Медіа, які виживають за рахунок реклами – рідкісний виняток, а не правило. І, що найголовніше, виходу з глухого кута не видно.

"Минуть роки, поки самостійне фінансування істотно зросте", – вважає Джейсон Ламберт, засновник данської компанії Newsgain, який виступав на конференції в Києві.

Підтримка ЄС важлива ще й з тієї причини, що найбільше труднощів мають незалежні медіа. І не тільки через те, що у них немає "фінансової подушки" від власника; їм також складніше почати заробляти на рекламі. "У нас три найбільших рекламних агентства підконтрольні владі. Як розумієте, вони не ведуть рекламодавця до тих ЗМІ, які не лояльні владі", – пояснює Каріне Арутюнян, головний редактор вірменської телекомпанія Gala. Дуже схожа ситуація в Молдові і в низці українських регіонів – чим менша ємність ринку, тим частіше він опиняється під контролем однієї політичної сили.

Природно, що і європейська допомога виділяється перш за все для малих, регіональних медіа.

І про проблеми

Звісно, ситуація далека від райдужної.

Грантове фінансування – реальна допомога, але вона не може тривати вічно.

Консультативна допомога може підтримати редакцію, але не здатна вирішити її насущні проблеми.

І навіть "улюблена фішка Євросоюзу", система обміну контентом між ЗМІ, не завжди виявляється успішною. "Ми – опозиційне ТБ, і якщо ми зробили сюжет, то його точно не візьме провладний телеканал. Так само і ми не візьмемо їхній продукт. Або, скажімо, українські сюжети: нам би хотілося не отримати готове відео, а самим приїхати і зняти його", – розповіла Каріне Арутюнян (телеканал, яким вона керує, бере участь у проекті OPEN Media Hub).

Втім, попри критику, вона визнає: нехай допомога ЄС і не ідеальна, але вона корисна.

Запорука успіху – реалістичність очікувань.

Достатньо усвідомити, що Євросоюз надає підтримку – але не замінює редакцію.

"Ми не зможемо змінити ринкові умови в будь-якій країні. Ми допомагаємо редакціям контентом, але цим ситий не будеш, потрібно платити зарплати. Тож якщо у ЗМІ не буде інших джерел фінансування, не буде свого іншого контенту, Євросоюз йому не допоможе ", – пояснює Марія Садовська-Комлач.

З нею важко не погодитися.

І, нарешті, навіть успішна робота декількох незалежних ЗМІ не вирішує всіх проблем – в тому числі пов'язаних із впливом російської пропаганди.

"Треба усвідомлювати, що у нас немає такої собі "чарівної кулі", яка б виправила ситуацію. Потрібні комплексні дії... Для боротьби з фейками, зокрема, потрібно підвищувати медіаграмотність населення", – вважає Свен Міксер, міністр закордонних справ головуючої в ЄС Естонії.

Але головне, що потрібно для протидії пропаганді та фейковим новинам – це усвідомлення того, що вони є, і що вони є реальною проблемою.

І можна лише з радістю відзначити, що це усвідомлення в ЄС нарешті з'явилося.

 

Автор: Сергій Сидоренко,

редактор "Європейської правди"

Дана стаття була підготовлена в рамках проекту "Східне Сусідство ЄС". Думки, висловлені в статті, належать виключно автору.

ЧИТАЙ ТАКОЖ






Микола Капітоненко, МЦПД

Розмова про цінності: що сказав та про що промовчав Петро Порошенко в Мюнхені

Європейці прекрасно бачать рівень деградації демократичних інститутів та захисту прав. Наше повчання Заходу на тему цінностей виглядає не дуже переконливо. Так само, як слова, що ані політика, ані бізнес не можуть існувати окремо від цінностей. Як ми точно знаємо - можуть (рос.)

Олександр Балдинюк, Укркондпром

Шоколадна "зрада": правда та міфи навколо регулювання якості української кондитерки

1 січня Мінагрополітики продовжило дію перехідного періоду щодо вимог до продуктів з какао та шоколаду. Це рішення часто трактується як небажання українських кондитерів переходити на європейські стандарти. Спробуємо розібратися, чи відповідають ці побоювання дійсності.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter