До загострення готові: Хорватія та Словенія підвищують ставки в суперечці щодо кордону

Наталя Іщенко, для Європейської правди _ Вівторок, 05 вересня 2017, 12:50
Версія для друку Коментарі
Словенські ЗМІ глузують з хорватського прем'єра Пленковича. Карикатура Marko Kočevar, Delo.si

НАТО та ЄС більшою чи меншою мірою розуміють, як годиться відповідати, якщо держава з-поза меж об'єднання загрожує її членам. Але що робити, коли територіальний спір виникає між двома членами Альянсу та Євросоюзу?

Відповідь на це питання нині доводиться шукати обом європейським об’єднанням.

В останні тижні літа відбулося загострення прикордонного конфлікту між Словенією та Хорватією.

На Адріатиці завершується курортний сезон, добігає кінця період відпусток політичних лідерів та чиновників, а з їх поверненням до активної роботи збурюються і міждержавні суперечки в традиційно неспокійному регіоні.

"Європейська правда" вже розповідала про цю суперечку (детальніше – в статті "ЄС отримав територіальну суперечку: чому Хорватія не визнала рішення Гаазького суду"). 29 червня поточного року Гаазький арбітраж ухвалив рішення, за яким три чверті до того спірної Піранської/Савудрійської затоки відійшли Словенії. Окрім того, суд зобов’язав Хорватію надати Словенії "коридор" для вільного доступу до міжнародних вод і "перерозподілив" деякі ділянки суші в цьому ж регіоні на Південному Заході Хорватії, в Істрії.

Загреб відмовився визнавати поразку та одразу ж після оприлюднення вердикту заявив, що не виконуватиме рішення арбітражу.

Відмова Хорватії не стала несподіванкою. Ще влітку 2015 року країна вийшла з Арбітражної угоди через дискредитацію суду – після того, як у ЗМІ "злили" відомості про те, що представник Словенії в Гаазькому арбітражі, всупереч правилам, узгоджував свою роботу зі словенськими урядовцями.

Спроби владнати конфлікт на найвищому рівні не дали успіху: прем’єри двох країни зустрілися в середині липня та розійшлися без жодних домовленостей.

А з початком осені конфлікт різко загострився.

Злочинні рибалки

Новий політичний сезон відкрила заява прем'єр-міністра Словенії Миро Церара про те, що словенська поліція вже контролює спірну морську акваторію. Тобто, на думку Словенії, вона вже не є спірною, бо розташована в межах кордонів, встановлених Гаазьким арбітражем.

Голова словенського уряду, щоправда, зазначив, що прикордонники поки що не починають застосовувати силу: жодних дій проти тих хорватів, хто перетинає кордон, досі не було.

Місцеві хорватські рибалки, щоправда, вважають інакше.

Мешканці розташованих неподалік від спірної території міста Умаг та поселення Савудрія (основним видом діяльності тут є вилов риби) кажуть, що вже відчули активізацію словенських прикордонників.

А тепер заявили, що готові до опору.

"Ми, хорватські рибалки, захищаємо хорватські території нашими човнами та рибальськими сітками з 1991-го (рік розпаду Югославії та початку війни).

Як військові боронили країну зі зброєю, ми дотепер захищаємо з сітками та човнами.

Думаємо так і продовжувати", – переказав журналістам думку місцевої громади один із найвідоміших рибалок Савудрії Данило Латин.

Напруженість дійшла до того рівня, що прем'єру Хорватії Андрею Пленковичу довелося виїжджати на місце та особисто заспокоювати рибалок. Він запевнив, що хорватські рибалки зможуть нормально продовжувати працювати в морі, навіть попри те, що Словенія тепер вважає ці води своїми. У відповідь Данило Латин подарував Пленковичу мапу 1947 року, коли морський кордон між Словенією та Хорватією ділив спірну бухту навпіл – тобто зовсім не так, як вирішив Гаазький арбітраж.

 

Охорона Шенгену

Годі й казати, що дії та заяви Пленковича додатково загострили конфлікт між Словенією та Хорватією

Висловлювання прем’єр-міністра Хорватії в розмові з рибалками обурили словенських урядовців. Міністр закордонних справ Карл Ер'явец висловив своє здивування тим, що прем'єр-міністр Хорватії закликає хорватських громадян вдертися на словенську територію – адже з позиції Любляни, яка вже вважає акваторію своєю, це звучить саме таким чином.

Голова словенського МЗС каже, що тепер треба постійно нагадувати лідеру сусідньої держави, де і як він порушує суверенітет Словенії.

Окрім того, Словенія вирішила поскаржитися до ЄС. "Це також має бути повідомлено Брюсселю", – заявив Ер’явець.

Словенська влада недарма шукає підтримки в Європейському Союзі. Річ у тім, що арбітражні слухання в Гаазі розпочалися за посередництва Європейської комісії.

По суті, обіцянка Хорватії виконати рішення арбітражу була однією з умов її вступу до ЄС!

Звісно, Словенія не обмежиться скаргами на заяви Пленковича.

Кожне порушення "гаазького кордону" рибалками з Хорватії Ер'явец пропонує розглядати як незаконне вторгнення в Шенгенську зону, адже Словенія вже є частиною Шенгену, а Хорватія – ще ні.

Він резонно зазначив, що останні події не викликають оптимізму щодо намірів Хорватії вирішити питання демаркації кордонів зі Словенією через діалог, але відразу натякнув: Словенія готується до подальшого загострення конфлікту.

"Думаю, настав час, коли ми маємо розпочати імплементацію арбітражного рішення щодо частини, яка стосується моря", – заявив Ер'явец, додавши, що немає сенсу "витрачати час" на розмови з Хорватією, адже вони нагадують "діалог глухих".

Коли прикордонники перейдуть від фіксації порушень до покарання за них, словенський міністр не уточнив.

Питання принципу

У той час, як конфлікт із кожною заявою набирає обертів, його сторони не втомлюються говорити, що прагнуть домовитися, а не ворогувати.

Пленкович хоча й запевняє рибалок, що ті не мають звертати уваги на прикордонників, але щоразу додає, що Словенія є для Хорватії дружньою країною та сусідом.

Його словенський колега Миро Церар також каже про мир і навіть зібрався до Загреба з візитом, але наголошує, що на зустрічі з хорватським колегою буде обговорювати "тільки те, як спільно реалізувати арбітражне рішення". Якщо з’ясується, що Загреб не має наміру обговорювати саме це питання, то "зустріч не матиме жодного сенсу".

Тобто вереснева зустріч – якщо навіть вона відбудеться – наперед приречена на провал.

А коли цей провал стане реальністю, Словенія, за словами Церара, "самостійно зробить те, що зможе". Словенський прем’єр вже проінформував про це віце-президента Єврокомісії Франса Тіммерманса.

ЄС у цій суперечці, до слова, лишається на боці Словенії: Брюссель сподівається, що вердикт Гаазького арбітражу буде втілено в життя. Днями про це заявили і віце-президент ЄК Франс Тіммерманс, і голова європейської дипломатії Федеріка Могеріні.

Але в тому-то й справа, що Загреб навіть за тиску ЄС не погодиться визнавати рішення, яке вважає необ'єктивним та програшним (а на морі Словенія справді отримала незаперечну перемогу).

Розподіл акваторії за рішенням арбітражу

Хорватія має територіальні суперечки різного масштабу та змісту з усіма сусідами, окрім Угорщини, а тому не хоче створювати прецедент із добровільною відмовою від своєї території.

Балкани є Балкани.

Якщо Хорватія поступиться у прикордонному спорі зі Словенією, це цілком може підштовхнути до агресивніших дій Сербію, яка намагається пересунути межу на Дунаю. Це також зробить більш впевненими в собі боснійців, що намагаються перешкодити будівництву Хорватією моста через Неумську затоку, що є єдиним виходом Боснії і Герцеговини до моря. Це також примусить Чорногорію замислитися стосовно морських та сухопутних кордонів біля хорватського півострова Превлака в Которській бухті…

На виконання рішення Гаазького арбітражу відводиться шість місяців, та наразі його імплементація – у тій самій точці, де вона була в день оголошення вердикту, тобто "на нулі".

Поки що невідомо, які саме кроки Словенія має намір здійснити для "одностороннього втілення арбітражного вердикту".

ЗМІ оприлюднили лише неофіційні плани Любляни щодо примусу Загреба до виконання рішення арбітражу. За цими даними, на порядку денному – позов проти Хорватії до Суду ЄС у Люксембурзі та блокування Словенією членства Хорватії у Шенгенській зоні. На щастя, силових дій Любляни в оприлюднених планах немає.

 

Автор: Наталя Іщенко,

журналіст, підприємець із Чорногорії,
активіст української громади 

ЧИТАЙ ТАКОЖ
powered by lun.ua






Юрій Панченко, Європейська правда

Вікно можливостей для Києва: чи вдасться заморозити конфлікт із Польщею

Після гучного скандалу з праворадикалами на марші у Варшаві польській владі більше не потрібні нові проблеми на етнічному ґрунті. І це дає Києву шанс на конструктивнішу позицію Польщі в історичному діалозі. Але наскільки тривалим буде це "вікно можливостей"?

Олександр Мішин, Центр дослідження Африки

Так йдуть диктатори: примара військового перевороту в Зімбабве

Політична боротьба у Зімбабве загострилася на тлі погіршення стану здоров’я президента Роберта Мугабе. Ймовірною причиною заколоту стало бажання 93-річного диктатора передати владу в руки своєї дружини Грейс.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter