Події у закарпатському Берегові, де представники українських націоналістичних організацій зняли з будівлі міської ради угорський триколор, набирають обертів і вже переростають у міжнародний скандал.

Тим часом чимало читачів ставлять питання: а на якій підставі прапор сусідньої держави висів на будівлі українського державного органу? І наскільки поширеною є така практика? "Європейська правда" за погодженням із закарпатським виданням mukachevo.net публікує статтю з відповідями на ці питання, а також даними про те, які інциденти з прапором Угорщини відбувалися раніше.

2008 рік

Використання угорських прапорів на будівлях установ, організацій та підприємств у Берегові було офіційно дозволене ще у 2008 році. Таке рішення ухвалили тодішні депутати міської ради закарпатського райцентру, а підписав – міський голова Іштван Гайдош. Останній більше відомий киянам як народний депутат, член фракції Партії регіонів у 2012-2014 роках та активний учасник "Антимайдану" під час Революції гідності.

Рішення 2008 року – спірне, на думку багатьох політиків та політологів, стало початком відліку також провокаціям навколо прапорів на Закарпатті. Причому не лише угорських...

У рішенні Берегівської міської ради йдеться про дозвіл на використання символіки угорської національної меншини поряд з державною на будівлях та установах усіх форм власності. Причина – 48% населення міста, згідно з переписом населення 2001 року, є угорцями. На протести деяких українських громадсько-політичних організацій прибічники цього рішення надавали відповідь: це, мовляв, не державний, а національний стяг, який символізує місцеву національну меншину.

Примітно, що угорські прапори розміщені не тільки на фасаді, а й у сесійній залі Берегівської міської та районної рад.

Але слід зауважити, що масове вивішування угорських прапорів на будівлях місцевих органів держвлади та місцевого самоврядування на Закарпатті почалося набагато раніше, аніж було ухвалене це рішення. У багатьох випадках без будь-яких рішень, просто за фактом проживання угорської меншини у населеному пункті. Так триколори з'явилися на багатьох сільрадах, школах, дитсадках і фельдшерсько-акушерських пунктах – звісно, поруч із державним українським стягом.

2011 рік

За три роки депутати Берегівської райради пішли ще далі, коли вирішили починати свої засідання з виконання угорського національного гімну – після гімну України. Тоді заступник голови Закарпатської облради Андрій Сербайло назвав цю практику такою, що є "поза межами здивування". Згодом Берегівська міжрайонна прокуратура внесла протест на таке рішення райради та зупинила його.

Але повернемося до прапорів.

Демократична партія угорців України (лідером якої тоді теж був Іштван Гайдош) заперечила звинувачення, що прапор Угорщини на будівлях сільрад та шкіл становить загрозу територіальній цілісності України. А голова Ужгородського районного осередку партії Бейло Сані пояснив, що ці стяги є не "прапорами іноземних держав", а "червоно-біло-зеленим прапором, символікою місцевих угорців".

На цьому ця гучна тема потрохи почала вщухати, адже суспільство переключилося на інші політичні баталії, а на Закарпатті на угорські національні стяги на будівлях вже мало хто звертав увагу.

Нова хвиля загострення ситуації навколо прапорів здійнялася у 2013 році на тлі протистояння двох політичних радикальних сил – угорського "Йоббіка" та української "Свободи".

2013 рік

Все почалося з того, що 9 березня 2013 року на будівлі у Берегові, де знаходиться приймальня депутата Європарламенту від Угорщини, представника "Йоббіка" Бейли Ковача, було встановлено синьо-золотистий прапор секеїв (угорців) Трансільванії, які домагаються автономії на території Румунії (детальніше про цього політика "Європейська правда" писала в 2015 році, приміром, у новині "Європарламент позбавив імунітету депутата, якого підозрюють у шпигунстві на РФ").

Та повернемося до секеїв. Офіційний Бухарест вважає, що вони пропагують сепаратизм, і тому їхній прапор заборонено вивішувати на державних будівлях. У Берегові його поява була, очевидно, не протизаконною, але досить дивною...

16 березня вулицями Берегова пройшла хода симпатиків ВО "Свобода", приурочена до 74-ї річниці Карпатської України. Вони запалили смолоскипи і рушили вулицями Берегова під вигуки: "Одна мова, одна нація, одна Батьківщина – це Україна!", "Берегово – українське!", "Пам'ятай, чужинець – тут господар українець!", "Будапешт – покайся!". 5 квітня 2013 року у Берегові представники закарпатської ВО "Свобода" провели акцію протесту – пікетували приймальню Бейли Ковача, де саме були угорський парламентар та один із лідерів партії "Йоббік" Іштван Саваі. Цей пікет мало не завершився бійкою – охочі до цього були з обох сторін...

А на світанку 31 серпня 2013 року невідомі особи зняли прапор України з флагштока біля офісу "Свободи" в Берегові, підпалили його у декількох місцях та демонстративно повісили на дереві поруч.

Фактично було здійснено наругу над державним символом України.

Міліція згодом встановила, що злочин здійснили четверо молодих людей віком від 16 до 23 років, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння. Підозрюваних затримали, ними виявилися жителі одного із сіл Берегівщини. Великого суспільного резонансу ця ганебна історія не мала – вандали сплатили лише незначний штраф.

А в листопаді стається ще одна подія, на яку мало хто звернув увагу. 8 листопада за участі держсекретаря МЗС Угорщини Жолта Неймета на будівлі Закарпатського угорського інституту в Берегові відновили старий угорський герб та додали великий надпис "Угорський королівський суд". У навчальному закладі кажуть, що керамічний герб виготовлено згідно з архівними документами та фотографіями.

2014 рік

Лише у березні 2014 року з офісу Бейли Ковача у Берегові зняли табличку та прапор секеїв. У пресі йшлося, що цього домоглася СБУ. Діяльність євродепутата від партії "Йоббік", пізніше звинуваченого у шпигунстві на користь Росії, на території України була заборонена. Ще через певний період персонами нон грата в Україні оголосили і керівництво цієї партії.

З припиненням присутності представників угорського "Йоббіка" на Закарпатті стало значно менше і конфліктних ситуацій на національному підгрунті.

Тема прапорів припинилася... Якщо не рахувати дивного випадку, коли мерія у Берегові зняла 18-метровий стяг України з Будинку культури... але згодом повернула його на місце.

2017 рік

Однак напруження знову з'явилося, вже у 2017 році.

Причому – задовго до початку конфлікту щодо закону "Про освіту". Новий виток загострення знову почався у Берегові. І теж через угорський прапор.

5 квітня 2017 року місцевий мешканець розмістив світлини з начебто пошкодженим угорським прапором, що встановлений на горі Керек у Берегові. І це викликало неабиякий резонанс, дійшло навіть до заяв на рівні урядів України та Угорщини. Водночас у офіційній заяві Берегівської РДА йдеться про те, що угорський прапор пошкодили не вандали, а вітер і дощ.

А вже у жовтні, коли набрав обертів мовний конфлікт, з'явилася інформація, що у селі Соломоново Ужгородського району невідомі зняли з будівлі школи всі угорські символи – а саме прапор, у фойє – герб та гімн Угорщини. Директор школи твердить, що чоловіки представилися співробітниками СБУ.

І, нарешті, у листопаді дійшло до конфлікту, якій однозначно матиме продовження. В тому числі – на урядовому рівні.

Як повідомлялося, днями у Берегові активісти зняли з мерії прапор Угорщини. Будапешт вимагає розслідування, натомість поліція розслідує зняття угорського прапора у Берегові як хуліганство.

Автор: Іван Романчук,

републікується "Європейською правдою" за погодженням з редакцією Mukachevo.net