Саміт розчарувань: як Петро Порошенко приїхав до Брюсселя за порцією критики

Сергій Сидоренко, Європейська правда, Брюссель _ П'ятниця, 24 листопада 2017, 10:15
Версія для друку Коментарі
Фото: president.gov.ua

Саміт "Східного партнерства", який відбудеться в п’ятницю в Брюсселі, ще до свого офіційного старту попсував нерви багатьом причетним до нього. Ці проблеми зачепили ледь не всіх, але зашкодили – передусім Україні.

– За два дні до зустрічі на найвищому рівні Київ дізнався, що втрачає 600 млн євро макрофінансової підтримки ЄС;

– Петро Порошенко неочікувано для себе став об’єктом критики з боку колег і був змушений виправдовуватися як через корупцію в Україні, так і через переслідування команди Саакашвілі;

– Підсумкова декларація саміту до останнього моменту лишалася під загрозою зриву, і це також стало ударом по Україні. Документ "тримала" саме наша держава. Ми так і не "вибили" переваг для себе, але погіршили сприйняття нашої держави серед дипломатів.

Про те, як тривала підготовка до саміту, як Юлія Тимошенко стала головною захисницею грузинів, а Нідерландський референдум продовжив шкодити Україні, читайте у статті "Європейської правди" з Брюсселя.

Удар Саакашвілі

Саміт Європейської народної партії (ЄНП), який проходив у четвер ввечері у Брюсселі, мав стати доволі позитивною подією для України – щонайменше, виходячи з тексту схваленої на зустрічі резолюції.

В цей документ включили чимало бажаних для Києва положень. Тут є і згадка про "європейські амбіції" України, Молдови та Грузії, і заклик до ЄС створити окремий формат відносин з ними, і жорстке засудження російської агресії.

Є навіть посилання на так званий "план Маршалла", про який в інституціях ЄС нині воліють не згадувати. До слова, цей план отримав нове ім’я – Литва відреагувала на критику з приводу того, що слово "Маршалл" у назві робить її занадто "американською".

Відтепер документ має назву "Європейський план для України".

Щоправда, партії-учасниці ЄНП не взяли на себе жодних зобов’язань щодо втілення плану. Більше того, в окремому пункті підкреслюється, що без реального прогресу в реформах та без жорстких антикорупційних дій Україні не допоможуть "жодні обсяги західної допомоги".

Та темою переговорів щодо України на закритій зустрічі лідерів ЄНП стали зовсім не інвестиції, і навіть не корупція (хоча трохи про неї таки поговорили), а переслідування команди Міхеіла Саакашвілі. Як відомо, партія екс-президента Грузії, "Єдиний національний рух", є частиною сім’ї ЄНП, тож її лідер Ніка Мелія також був присутній на зустрічі.

Але чомусь (чи то за домовленістю, чи то просто так склалося) цю тему підняв не він, а... Юлія Тимошенко, ще одна гостя саміту в Брюсселі.

Лідерка "Батьківщини" запевнила, що колишнього главу Одеської ОДА було позбавлено громадянства "в незаконний спосіб". "А те, що відбувається зараз з членами його команди – це взагалі неприйнятно. Хочу про це сказати чітко в присутності президента України, що цьому має бути покладений край", – додала вона. Вже після цього до атаки долучився Ніка Мелія, розповідають джерела ЄП.

Цікаво, що грузинський політик "вимагав відповіді" від Порошенка не через боротьбу президента із самим Саакашвілі, а через нещодавні депортації його соратників з України. Мелія розповів присутнім, що з України видворяють громадян Грузії, незважаючи на дійсні посвідки на проживання і навіть на те, що дехто має в Києві родину. 

Порошенко, звісно ж, був готовий до цих претензій та запропонував усім ображеним судитися з СБУ та міграційною службою. "Моя країна – це країна верховенства права. Люди мають повне право звернутися до суду, в тому числі до ЄСПЛ, і якщо Україну визнають винною – держава виплатить компенсацію", – заявив президент.

Та слова Порошенка про чесні українські суди справили зовсім не те враження, на яке він розраховував.

Кілька виступаючих натякнули, що до українських судів є серйозні питання, втрутився навіть президент ЄНП Жозеф Доль – мовляв, він чудово знає, що суди в країнах-партнерах досі не є незалежними, а отже, аргумент "йти до суду" – це несерйозно.

Тут "закипів" вже сам Порошенко. Він звинуватив у брехні опонентів, передусім грузинського візаві. "Ви спотворюєте факти. Ті, кого видворили з України – злодії в законі, тяжкі злочинці (heavy criminals)", – обурився президент.

Саме на взаємних звинуваченнях дискусія і завершилася. А прес-служба президента, яка до того детально розповідала про всі зустрічі Порошенка, проігнорувала перебіг саміту ЄНП та написала лише про його резолюцію.

Реформи вранці, гроші ввечері

Президенту в Брюсселі вже довелося коментувати суперечності між Києвом та ЄК.

В останні дні від Єврокомісії лунає доволі жорстка критика на адресу України. Спочатку посол ЄС попередив, що Україна майже напевно втратить 600 мільйонів євро макрофінансової допомоги через невиконання необхідних вимог, у тому числі в сфері протидії корупції.

В четвер, у розмові з журналістам в Брюсселі, посла підтримав комісар Йоганнес Ган, натомість Порошенко заявив, що спробує змінити це рішення. Він запевнив, що відносини України та ЄС лишаються позитивними, а повідомлення ЗМІ про проблеми, швидше за все, є перебільшенням. "Нашим відносинам з ЄС не притаманне слово "обурення", тому я думаю, що заголовки ЗМІ є не дуже коректними", – заявив Порошенко, не уточнивши, де саме він побачив заголовки, які йому не сподобалися.

За інформацією кількох джерел ЄвроПравди, Україна спробує переконати Брюссель надати Києву хоча б частину грошей.

Мовляв, ми виконали 18 з 22 вимог ЄС – то можемо претендувати на відповідну частку макрофінансової допомоги.

Однак шансів на успіх Київ має небагато. Навіть якщо Порошенко має рацію і в Брюсселі немає "обурення" на адресу Києва, то є принаймні "втома" та "нерозуміння". Більше того, два незалежних одне від одного джерела в Брюсселі розповіли ЄП: Йоганнес Ган та Жан-Клод Юнкер вважають, що Україна і особисто Порошенко "обманули Брюссель".

"Президент обіцяв, що ці питання будуть вирішені, називав терміни. І де перевірка декларацій?" – пояснював один зі співрозмовників, наголосивши, що ЄС один раз вже закрив очі на невиконання вимог та перерахував Києву другий транш авансом.

Повторювати цю історію в Брюсселі не хочуть.

В ЄК звертають увагу, що небажання Києва налагодити перевірку електронних декларацій – це ключова проблема, через яку гроші були заблоковані. Тут не потрібно ухвалювати нові закони абощо, достатньо виконувати існуючі. В те, що паралізоване та політично забарвлене НАЗК запустить цю перевірку – Брюссель вже, схоже, не вірить. 

Битва за документ

Та головною інтригою саміту "Східного партнерства" лишається його підсумкова резолюція.

Точніше, питання про те, чи буде вона схвалена, чи ні.

Комісар Ган напередодні зустрічі лідерів спрогнозував, що компроміс буде досягнутий. Однак певності у цьому немає. Приміром, Дональд Туск у своєму виступі на саміті ЄНП був значно скептичнішим, кажуть джерела ЄвроПравди.

У документі є два камені спотикання, і обидві проблеми стоять на порядку денному на вимогу України.

Київ вже кілька тижнів поспіль переконує Брюссель відмовитися від згадки про "нідерландське" рішення Ради ЄС, ухвалене в 2016 році, яке дозволило розблокувати ратифікацію Угоди.

Цей параграф (точніше, два параграфи, пов’язані один з одним) звучать наступним чином:

"Учасники Саміту схвально оцінюють повне набуття чинності Угодами про асоціацію з Грузією, Молдовою та найостаннішої – з Україною, після схваленого в грудні 2016 року рішення глав держав та урядів ЄС.

У цьому контексті учасники Саміту визнають європейські прагнення та європейський вибір цих партнерів, як зазначено в Угодах про асоціацію".

Київ виходив з купою пропозицій: видалити перше речення, видалити згадку про 2016 рік, видалити згадку про країни... Лунала також пропозиція, яка поставила ЄС "на вуха" – в якийсь момент наші переговірники запропонували видалити навіть згадку про європейські прагнення України!

Жоден із варіантів не знайшов згоди з боку ЄС. Для Нідерландів ця згадка є важливою – через внутрішньополітичні причини. Та й країни-партнери не надто підтримують Київ у цій боротьбі.

Вимоги України дійсно є неочевидними.

Навіть якби Нідерланди виконали прохання Києва, це не додало би нам ані крихти визначеності щодо майбутніх відносин із ЄС.

Натомість вимоги Києва додали європейським партнерам стільки головного болю, що згадка про Україну нині викликає у багатьох дипломатів щире роздратування.

Дійшло до того, що європейці попередили Україну: якщо згоди не буде, то не буде і декларації, при цьому всі дізнаються, що у зриві документа винний виключно Київ.

Варто додати, що "нідерландський параграф" – не єдиний, щодо якого велися жорсткі суперечки.  

Серйозні розбіжності пов’язані також із параграфом про конфлікти на території "Східного партнерства". Київ хотів додати туди норму про російську агресію, але це не було реальним, адже потрібна згода Білорусі, та й неможливо згадати про українсько-російський та російсько-грузинський конфлікти, але не помітити вірмено-азербайджанський. Також нас непокоїла пролобійована Угорщиною норма про мову освіти меншин (і ця норма, на відміну від нідерландської, є справді важливою, але для її зміни не було докладено співставних зусиль!)

То чи буде декларація ухвалена, попри серйозні розбіжності у баченні її тексту? Як не дивно, але швидше так, аніж ні. Висока імовірність, що Порошенко виступить у вигляді миротворця, який чує європейських партнерів і готовий на поступки, а отже – погодиться схвалити документ у редакції ЄС. Чи так станеться – ми дізнаємося дуже скоро.

До слова, саміт сам по собі точно не буде "провальним". Він не стане також і проривним, не принесе Україні нових горизонтів у відносинах з ЄС – просто робоча зустріч, не більше, але і не менше.

Але напруженість у відносинах з європейськими партнерами, яку ми "здобули" за останні тижні, навряд чи зникне так само швидко.

Автор: Сергій Сидоренко,

редактор "Європейської правди",

з Брюсселя

powered by lun.ua






Сергій Сидоренко, Європейська правда

Досить неправди: що не так в українсько-угорському освітньому конфлікті

Українське питання в Угорщині – яскрава ілюстрація терміну "пост-правда". Байдуже, якою є реальність; важливо, що про неї кажуть. Фраза про повну заборону навчання угорською, згадана в заяві МЗС, не обмежується лише урядовим сайтом...

Павло Клімкін, міністр закордонних справ України

Старші брати лишилися в минулому: Павло Клімкін про вимоги щодо освітнього закону

Наш намір посилити в Україні позиції української мови викликав у сусідів спонтанний протест. Виходить, що Україні не дозволено те, що дозволено решті країн, виходить, що українці мали б і надалі залишатися комфортними для всіх.

Олена Омельченко, «Ілляшев та Партнери»

ЄС посилює торговельний захист: що треба врахувати Україні

ЄС пішов на масштабні зміни законодавства про боротьбу з демпінговим імпортом. При ухваленні рішення про запровадження захисних заходів буде враховуватися частка держави в економіці, незалежність фінсектора і навіть соціальні та екологічні стандарти.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter