Заборона молока та інші жахи: правда і брехня про наслідки асоціації з ЄС

Анатолій Марциновський, Європейська правда _ П'ятниця, 19 січня 2018, 09:45
Версія для друку Коментарі

Українським селянам заборонять здавати молоко на молокозаводи, а також продавати його на базарах. І нібито все це записано в Угоді про асоціацію з Євросоюзом.

Останніми тижнями медіа переповнені подібними "жахалками". Які, враховуючи чутливість питання для мільйонів українських домогосподарств, користуються попитом та спричиняють відповідну реакцію.

Що ж насправді?

Найперше, питання продажу селянського молока переробним заводам та зміни в правилах торгівлі ним та м’ясом на базарах - це дві різні історії. Спільне в них лише одне - і те, й інше спрямовано на покращення безпечності продуктів харчування.

Молочний коктейль з додатками дези

"Згідно з домовленостями, які підписала наша країна в рамках асоціації з ЄС, домашнє молоко та вироби з нього мають зникнути з продажу вже з 1 січня 2018 року" - так починається недавня стаття в одному з інтернет-видань, що має імідж близького до газпромівських фондів.

Правда ж зовсім інша. Звичайно, домашнє молоко зникати нікуди не збирається.

Зміни для домогосподарств та переробної промисловості будуть, більше того - такі зміни потрібні. Однак катастрофічними вони аж ніяк не виглядають.

У чому суть питання?

У рамках записаних в Угоді про асоціацію зобов’язань у сфері фітосанітарії справді було змінено стандарт, який стосується виробництва сирого коров’ячого молока. У новому ДСТУ 3662:2015 "Молоко-сировина коров'яче. Технічні умови" молоко ділиться на три сорти - екстра, вищий і перший.

Зник другий сорт, прописаний у старому стандарті від 1997 року і якому відповідає переважна більшість селянського молока. Попросту кажучи - цей сорт допускає значно більше забрудення сировини, ніж інші.

Новий стандарт мав набути чинності з 1 січня 2018 року, однак початок його застосування перенесли на 1 липня.

До слова, в Європейському союзі немає поділу сирого коров’ячого молока на сорти - все воно має відповідати класу "екстра", і це записано у відповідному регламенті. Отже, можна говорити лише про "м’який" перехід України на стандарти Євросоюзу.

Тим не менше, проблема справді є, і вона обопільна.

Близько 25% всієї сировини українські молокозаводи отримують від селянських домогосподарств - а для них ці прибутки становлять важливу частину бюджету.

Тактично нинішню проблему адаптації до зміни стандарту і впливу цього чинника на галузь збираються вирішити в уряді.

У Міністерстві аграрної політики повідомили, що незабаром оприлюднять проект відповідного наказу, який буде затверджено після широкого обговорення. В уряді водночас стверджують, що перехід з другого сорту на перший не вимагатиме від селян великих витрат - йдеться насамперед про гігієну тварин та людей, що їх обслуговують.

Однак зрозуміло, що стратегічно питання галузі можна вирішити лише створенням молочних кооперативів - шляхом, який пройшов весь цивілізований світ. Для цього потрібні усвідомлення питання та вигоди самими селянами (наприклад, що якісніше молоко можна дорожче продати) та реальна фінансова підтримка з боку держави.

Власне, молочні кооперативи в Україні вже є, однак продукують вони ще незначний відсоток від усього молока. Останніми роками завдяки тому ж Євросоюзу та іншим міжнародним донорам проводиться значна робота з популяризації кооперативів та навчання з їх створення.

Торгівля на базарах: заборони не буде

В Україні вже тривалий час ходять чутки, що "ось-ось" буде введена заборона торгівлі домашніми молоком, сиром, м’ясом тощо на базарах. Останніми роками це також прив’язують до вимог Угоди про асоціацію з ЄС.

Однак це так само не відповідає дійсності: і щодо "авторства" нібито заборони, і щодо неї самої.

Та й історія значно давніша, ніж асоціація між Україною та ЄС.

Обмеження, які фактично унеможливлювали торгівлю на базарах молоком, м’ясом та іншими продуктами від селянських домогосподарств, було законодавчо запроваджено ще 2005 року в рамках підготовки до вступу України до Світової організації торгівлі.

Однак початок дії обмежень тоді відклали на 2010 рік із розрахунку, що розвиток ринку позбавить селян потреби возити продукти на базари. Виникнуть закупівельні пункти, приватні бойні тощо.

Однак за п’ять років нічого не змінилося, тож початок змін посунули на 1 січня 2015 року. З наближенням цього терміну і незмінністю стану речей знову постало природне запитання - що робити? Адже базари і далі залишаються важливими і для селян, і для споживачів.

Тому в липні 2014 року було ухвалено зміни до низки законів у сфері безпечності харчових продуктів. У тому числі нові положення стосувалися й торгівлі на ринках.

Простий підсумок і теперішня ситуація такі: найближчим часом нічого не мінятиметься.

Згідно із законом, лише з вересня 2020 року для продажу на базарах домашнього молока, м’яса, риби, яєць, меду потрібно буде проходити лабораторний ветеринарний контроль, який має бути на тому ж базарі.

Аж з 1 січня 2025 року настануть зміни для селян, які торгують м’ясом - продукти, отримані в результаті забою не на офіційній бойні, можна буде використовувати для власного споживання або продажу на ринках в межах 50 кілометрів від місця забою або в області, де він був здійснений.

Отже, жоден молочний чи інший апокаліпсис на селян не насувається.

Водночас треба розуміти, що передбачені міжнародними зобов’язаннями зміни, спрямовані на безпечність продуктів харчування, є насамперед в інтересах України. І тут не має бути місця популізму та безкінечним відкладанням справ "на післязавтра".

Адже мета цих змін - гарантувати безпечність продуктів, які купують українці. І як показав досвід багатьох країн, де пройшла подібна реформа - вона аж ніяк не призводить до масового забою корів та зникнення "домашнього" молока. Водночас гарантує людям якісні та безпечні продукти.

Натомість теперішня плачевна ситуація в цій сфері в Україні - починаючи від вирощування рослин з безконтрольним застосуванням хімікатів і до мораторію на перевірки переробних підприємств - може, й зручна для одних, але небезпечна для суспільства в цілому.

І дієві реформи в цьому напрямку є надзвичайно важливим елементом європейської інтеграції України. 

Автор: Анатолій Марциновський,

"Європейська правда"

ЧИТАЙ ТАКОЖ
20:33
фото
СДПН голосує за коаліцію: ЗМІ зареєстрували собаку, партія - виправдовується
20:11
Парламент Косова голосуватиме за угоду про кордон з Чорногорією, яка гальмує безвіз
19:48
ЄС офіційно не підтверджував закриття проекту з модернізації КПП - ДФС
19:29
фото
Королева Єлизавета ІІ орендувала земельну ділянку в центрі Києва на 49 років
19:11
Соратниця Пучдемона із Женеви відмовилася прибути на суд до Мадрида
18:55
Парламент Угорщини прийняв резолюцію про захист Польщі від "тиску" Брюсселя
18:33
Британія може залишити митний союз ЄС і не мати жорсткого кордону з Ірландією - Джонсон
18:23
У Греції засудили до 13 років палестинця, який заробив 10 млн на контрабанді мігрантів
18:08
Порошенко і Меркель обговорили Мінські угоди і звільнення заручників
17:58
Президента Банку Латвії, якого підозрюють у корупції, відсторонили від роботи






Наталія Слободян, Експертний центр з питань безпеки

Науковий прорив на тлі війни: декілька ізраїльських рецептів

Один із секретів успіху Ізраїлю – "коротка дистанція влади". Надмірний контроль за науковцями з боку влади або контролюючих інститутів демотивує, руйнує ініціативність, пригнічує, а в результаті – брак креативності та нових ідей.

Володимир В'ятрович, Український інститут національної пам'яті

Польсько-українські переговори: погляд із середини

З 2014 року в Польщі відбулося 15 актів вандалізму на українських місцях пам’яті, в тому числі — на могилах. Їх виконавцями були спочатку невідомі вандали, потім відповідальність за частину знищень взяли на себе деякі громадські об’єднання.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter