Другий строк для “друга Путіна”: чим небезпечна перемога Мілоша Земана

Юрій Панченко, Європейська правда _ Неділя, 28 січня 2018, 10:57
Версія для друку Коментарі
Фото: idnes.cz

Чи перетвориться Чехія на новий центр проблем для України? На жаль, після перемоги на президентських виборах Мілоша Земана, такий ризик стає куди більш ймовірним.

Ще за тиждень до виборів екзит-поли віддавали перемогу опоненту Земана – колишньому президенту Чеської академії наук Їржі Драгошу. Втім, чинному президенту вдалося мобілізувати своїх прихильників.

В результаті Мілош Земан здобув підтримку 51,3% виборців, випередивши свого опонента менш ніж на 3%.

Чому Земан?

Це для нас головною і ледь не єдиною політичною ознакою Земана була його близькість до Путіна та постійні хамські висловлювання на адресу України.

Водночас, для чеських виборців це не було визначальним – кампанія розгорталася навколо інших питань. Понад те, перемогу Земана забезпечили не реальні погляди кандидатів, а… міфи про них!

Два тижні між першим та другим туром чеських виборів перетворилися на час чорного піару.

Попри те, що Драгош доволі обережно ставиться до міграційного питання, у ці тижні влада старанно "ліпила" до нього імідж прихильника прийому біженців з Середземномор’я.

"Проти мігрантів та Драгоша", – таким стало нове гасло президентської кампанії Земана. При чому сам президент дистанціювався від нечесної гри: білборди з портретом Земана та таким написом розміщував не його виборчий штаб, а "друзі президента", з якими Земан формально не пов’язаний.

Зрештою, Їржі  Драгоша підвів брак політичного досвіду.

Він програв перші телевізійні дебати Земану. В першу чергу – через те, що науковець не зумів знайти ключ до опонування популістським гаслам президента.

Другі (та останні) дебати пройшли у більш рівній боротьбі, але і на них Драгош не зумів знайти "протиотруту" до популістських гасел Земана.

 Передвиборчи дебати

Дні голосування пройшли спокійно – на відміну від першого туру, "родзинкою" якого став напад активістки Femen на Земана.

Натомість вже після оголошення результатів, під штабом Земана його прихильники напали на журналістів. Зокрема, було побито журналіста чеського державного телебачення, який намагався поставити кілька питань прихильникам Земана. У двох інших журналістів, що знімали це, були розбиті камера та телефон.

За фактом інциденту вже відкрито кримінальну справу. Але найбільше здивувала реакція оточення Земана.   "Нас це не стосується",- відреагував на інцидент президентський прес-секретар.

Що зміниться?

Що означає перемога Мілоша Земана?

З першого погляду може здаватися, що для України нічого не зміниться. Так, перемога Драгоша дозволила б сподіватися на більш проєвропейську та більш дружню до України Чехію – але цього не сталося, президент лишився той самий.

Натомість Земан і надалі дружитиме з Путіним, а його заяви дратуватимуть Україну. Але за зовнішній курс Чехії відповідальний не президент, а уряд, тому проросійський президент у Празькому Граді досі обмежувався заявами, а не діями.

То, можливо, не варто чекати погіршення відносин із Прагою?

На жаль, не все так просто. Ризик є і він досить вагомий.

Так, Земан ніколи не був "другом України", але у останні місяці він перетворився, по суті, на ворога.

Восени 2017 року, після скандальної заяви про визнання анексії Криму та про те, що Україні треба "заплатити за мовчання" – політик став нерукоподаваним для України. Наразі всі контакти із Чехією відбуваються через уряд, оминаючи президентський палац.

Це не було великою бідою у останні кілька місяців, але в перспективі наступних п’яти років – якщо Земан пробуде на посаді весь президентський термін – це однозначно стає проблемою.

Інша, ще більша проблема, полягає в тому, що уряд Чехії також змінився. Досі проросійським думкам Земана опонував чеський уряд – а після скандальної кримської заяви Україна отримала чимало вибачень із Праги.

Та не факт, що це триватиме й надалі.

Політична ситуація у Чехії близька до кризової. Парламентські вибори восени минулого року, принесли перемогу партії ANO скандального олігарха Андрея Бабіша. Втім, абсолютної більшості переможець не отримав, а жодна з чеських партій не стала входити із ними у коаліцію.

Це не дивно, адже особисто Бабіш є фігурантом кримінальної справи за розкрадання грошей ЄС.

Єдиним партнером Бабіша у чеській політиці лишається … президент Земан.

Самі він у грудні дозволив Бабішу стати прем’єром і сформувати уряд меншості. В січні парламент оголосив цьому уряду вотум недовіри, але Земан знову призначив прем’єром свого скандального партнера.

 Андрей Бабіш та Мілош Земан

За чеськими законами, дострокові вибори оголошуються лише після трьох вотумів недовіри. А відповідно – прем’єр має ще два шанси. Залишається питання – яких змін зазнає цей уряд за другою та третьою спробою.

Але немає питань щодо того, кому Андрей Бабіш зобов’язаний своєю прем’єрською посадою.

У першому уряді меншості Земан не втручався у вибір конкретних міністрів. Тоді МЗС очолив Мартін Стропніцький – політик, відомий заявами на підтримку України.

Втім, після завершення президентських виборів риторика Земана суттєво змінилася.

Зокрема, він заявив, що вірний своїй обіцянці затвердити новий уряд Бабіша, однак тепер він матиме вдосталь часу на детальні консультації із кандидатами на урядові посади.

Ключове питання – які саме  зауваження до уряду озвучить Земан, і чи не вимагатиме президент заміни Стропніцького на більш лояльного до нього голову МЗС.

Чеський виклик

Та попри численні ризики, створені перемогою Земана, ситуація не безнадійна.

Можна як завгодно критично ставитися до одіозного прем’єра Бабіша, але він точно не є проросійським політиком. Досі голова чеського уряду не демонстрував бажання потрапити у коло "опонентів ЄС" – навпаки, він намагався стати респектабельним політиком із гарними контактами в інших європейських столицях.

Дійсно, після перемоги Земана його можливість впливати на формування курсу зростає. Однак – лише до офіційного призначення цього уряду.

 

Втім, останні президентські вибори вкотре довели – Земан уміє грати на існуючих конфліктах та на розділенні суспільства, отримуючи від цього бонуси для себе.

І саме такий курс є спільною проблемою – і для самої Чехії, і для її сусідів. Та особливо небезпечним такий підхід є для України, яка і надалі потребує єдності в ЄС у ставленні до російської агресії.

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"

ЧИТАЙ ТАКОЖ






Ілія Куса, Український інститут майбутнього

Російський зять для Трампа: новий підозрюваний у справі про вплив РФ на американські вибори

Непримітна справа проти одного з лондонських юристів може серйозно вдарити по РФ. Алекс ван дер Зваан – зять одного з найбагатших російських бізнесменів. І його справа – удар по двох колишніх помічниках Трампа, які "вели" його передвиборчу кампанію.

Наталія Слободян, Експертний центр з питань безпеки

Науковий прорив на тлі війни: декілька ізраїльських рецептів

Один із секретів успіху Ізраїлю – "коротка дистанція влади". Надмірний контроль за науковцями з боку влади або контролюючих інститутів демотивує, руйнує ініціативність, пригнічує, а в результаті – брак креативності та нових ідей.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter