Європейський Союз заборонив українцям продавати молоко із приватних домогосподарств. Таку неправдиву інформацію поширюють російські, а після них також деякі українські медіа.

Вони, наприклад, пишуть, що молочні продукти подорожчають, але все одно не стануть більш якісними. А молоко від населення не може відповідати новим нормам. А ще у селян не лише зникне джерело додаткового заробітку – вони почнуть масово вирізати корів на м’ясо.

В результаті, лякають українців, доведеться споживати лише неякісне іноземне молоко.

Багато з побоювань, які поширюють українські медіа щодо наслідків введення нових молочних норм, були притаманні Польщі, Чехії, балтійським країнам, коли вони впроваджували схожі вимоги.

Подорожуючи цими країнами, ви можете пересвідчитись, що ці міфи та побоювання не справдились. Звичайно, що для підвищення стандартів потрібно інвестувати кошти. Проте центральноєвропейські фермери вижили й сьогодні процвітають.

Тож варто розвіяти поширені міфи, пояснивши, в чому суть змін та як нові норми щодо молока вплинуть на українських фермерів і на споживачів.

Мінагрополітики відклало впровадження нових молочних стандартів з 1 січня на 1 липня 2018 року. Нові стандарти значно покращать безпечність молока в Україні. Прийняття цих стандартів є одним із зобов’язань України в рамках Угоди про асоціацію.

Сьогодні в Україні лише молоко ґатунку екстра відповідає високим вимогам безпечності в ЄС. Для уявлення, рівень дозволеної кількості мікроорганізмів молока першого ґатунку в п'ять разів вищий, ніж це дозволено в ЄС.

В результаті, коли нові стандарти запрацюють, лише молоко екстра класу повністю відповідатиме нормам ЄС. В Україні за період із січня по жовтень 2017 року збільшилась частка такого молока до 15%, отриманого від сільськогосподарських підприємств. Асоціація виробників молока України вимагає від своїх членів вже зараз, щоб її члени перейшли повністю на виробництво молока лише екстра ґатунку до 2022 року.

Тому введення нових норм буде поступовим, щоб виробники могли адаптувати своє виробництво. Передбачено перехідний період в два роки.

В чому полягають ці зміни?

Наразі молоко від населення найчастіше відповідає лише нормам другого ґатунку через погану санітарію при доїнні та зберіганні.

Як підвищити рівень безпечності цього "домашнього" молока? Для цього при доїнні потрібно мити руки та бути в чистому одязі. Слід використовувати чисті ємкості та доїльні установки. Також молоко потрібно зберігати при температурі нижче 10°С.

Заходи безпеки також стосуються захисту молочної продукції від антибіотиків. Адже потрапляння залишків антибіотиків з молока в організм людини посилює резистентність організму до них.

Щоб не допустити цього при використання антибіотиків для лікування худоби варто зачекати, поки їхні залишки не виведуться з організму тварини. Це стандартна практика у всіх країнах світу.

Ці заходи не потребують значних коштів. Натомість держава може компенсувати 20% витрат на закупівлю нового устаткування.

В результаті молоко буде безпечнішим. Нові стандарти краще захистять споживачів. Завдяки їм ми будемо пити безпечне молоко від здорових корів. Ризик отруєння буде мінімізовано.

Покращення безпечності молока не означає зміни в якості. Проте завдяки новим нормам ви як споживач можете бути певні, що будь-яке молоко в магазині не зашкодить вашому здоров’ю.

А це те, чого очікує і на що має право споживач.

Фермери ж можуть об’єднуватися в кооперативи. Разом буде легше й дешевше запровадити ці заходи та підвищити ґатунок молока.  Адже молоко вищого класу можна дорожче продати.

З’являться також кошти для розвитку інфраструктури для доставлення продукту на переробні заводи. В 2018 році уряд України виділяє 1 млрд грн на співпрацю та розвиток малого фермерства.

Спростуємо ще один поширений міф – молоко другого ґатунку не обов’язково зникне.

Його можна буде додатково переробляти на молокозаводах. Хоча харчова цінність після цього значно знизиться. Відповідно до запланованих змін, використання такого молока буде дозволено для виробництва кормів для тварин або казеїну.

І наостанок – вказані зміни є частиною масштабних реформ, що наразі впроваджуються Україною. 

Сьогодні Україна здійснює адаптацію системи безпечності харчових продуктів до реалій ринкової економіки. Адже попередні радянські підходи тут не діють.

Київ прагне наблизити її до системи, що діє в ЄС та інших розвинених країнах. Йдеться про впровадження системи НАССР, яка дозволяє мінімізувати потенційні небезпечні фактори та ризики виробничого процесу та потужностей.

Завдяки контролю за безпечністю продукції, який має відбуватися на всіх стадіях харчового ланцюжка: від виробництва та транспортування до зберігання та продажу в магазині, споживач матиме гарантовано безпечну для його здоров'я продукцію.

Звичайно, така гарантія потребує контролю за всіма стадіями виробництва всіх видів продукції. І винятків тут бути не може. 

Саме тому реформа "молочних стандартів" так потрібна Україні. І ця реформа аж ніяк не знищує приватне виробництво. Споживач лише отримує гарантію, що вживання цього молока є безпечним для його здоров'я. 

Стаття підготовлена Представництвом ЄС в Україні