Україна ще не лідер: що показав рейтинг країн Східного партнерства

Катерина Зарембо, Центр "Нова Європа" _ Середа, 14 лютого 2018, 09:00
Версія для друку Коментарі
Фото: president.gov.ua

Нещодавно у Брюсселі був представлений Індекс європейської інтеграції "Східного партнерства" (СхП). Висновки для Києва невтішні: процес реформ далекий від "незворотності"; до того ж, після виконання Україною безвізового плану Євросоюз втратив вагомий інструмент просування змін у нашій державі.

І хоча документ не враховує останні досягнення України (він відбиває прогрес за 2015-2016 роки), все одно вкрай тривожить той факт, що наша держава не є лідером "Східного партнерства". В одному з двох оцінювальних блоків (через низькі результати у категорії "Громадяни в Європі") вона посіла навіть третє місце, пропустивши вперед Грузію та Молдову, а у іншому виявилася другою, нехай навіть із мінімальним відставанням від Кишинева.

Та є всі підстави розраховувати, що у наступному рейтингу, який врахує 2017 рік, наша позиція зміниться на краще.

В середу центр "Нова Європа" проведе відкриту презентацію дослідження в Києві. А перед тим пропонуємо вашій увазі деякі цікаві спостереження щодо результатів Індексу.

Євроінтеграція з 2015 року: який поступ?

Попри скепсис, можна сміливо стверджувати, що за останні три роки Україна зробила для зближення з Євросоюзом більше, ніж за попередні двадцять три. До того ж, зробила це в умовах, які за складністю не мали собі рівних за весь період нашої незалежності.

Йдеться передусім про ратифікацію Угоди про асоціацію та початок її виконання та про набуття чинності безвізовим режиму з ЄС – попри російську агресію та попри кризу в самому ЄС. Цьому не завадили референдум у Нідерландах, Brexit та зростання євроскептичних настроїв у цілій низці країн.

Україна розпочала реформу судової системи, прийняла нове законодавство про державну службу, створила цілу низку органів по боротьбі з корупцією, запустила систему електронних закупівель ProZorro та електронне декларування...

Не секрет, що ці реформи далекі від "незворотності" (якщо взагалі існує така річ, як "незворотні реформи").

Але заперечувати наявність позитивних змін також не можна.

Індекс євроінтеграції підтвердив, що Україна є лідером серед країн "Східного партнерства" за такими показниками, як свобода слова та зібрань і незалежність судів (останнє є наслідком реформ, здійснених в Україні у 2016 році).

Загалом у трійці лідерів Індексу – Молдова, Україна та Грузія, із незначними відмінностями у балах.

У категорії "міжнародна безпека, політичний діалог та співпраця" Україна отримала найвищий бал серед шести країн, та й загалом свій найвищий серед усіх вимірюваних категорій. Цей показник передусім відображає інтегрованість України до євросоюзівських безпекових структур у політичному вимірі (Україна єдина з усіх країн СхП проводить щорічні саміти з ЄС, має найбільшу кількість двосторонніх візитів на високому рівні тощо).

Україна також є регіональним лідером у категоріях "секторальна співпраця та торговельні потоки" та "адаптація до норм ЄС".

Водночас за показником наукових та культурних обмінів Україна разом із Азербайджаном відстає від усіх інших країн регіону – це пояснюється, зокрема, неспівмірністю коштів на наукові та культурні обміни, які виділяє ЄС на душу населення для України у порівнянні з іншими, меншими країнами "Східного партнерства".

Натомість оцінка бізнес-клімату є "холодним душем". Не лише для Києва.

Попри наявність Угод про асоціацію, які включають створення глибокої та всеосяжної зони вільної торгівлі з ЄС, Україна та Молдова "пасуть задніх" серед країн СхП за показником сприятливості умов для бізнесу.

Нагадаємо, у рейтингу "Doing Business 2018" Україна поступається усім (!) країнам "Східного партнерства". З шести країн Україна та Молдова найгірше захищають права власності та мають найменш ефективну антимонопольну політику, незважаючи на те, що за Угодою про асоціацію ми брали на себе зобов’язання реформувати антимонопольну систему.

Виклики у 2018 році

Нині на порядку денному в Україні стоїть втілення багатьох реформ – як в рамках Угоди про асоціацію, так і поза нею – від створення Антикорупційного суду та продовження реформи судової системи до нових реформ у сфері освіти, соціального захисту, ринку землі тощо.

Перед ЄС також стоять нові виклики. Брюссель має знайти нові способи тиску на українську владу після того, як "морквинка" безвізового режиму вже здобута.

Додатковою перепоною для реформ є наближення року виборів, коли в Україні традиційно спостерігається загострення популізму. Звісно, ця хвороба притаманна не лише нашим політикам, та сама проблема є в багатьох країнах Євросоюзу. Але для нас її вплив може вартувати надто дорого.

Подобається це нам чи ні, але ми маємо пам’ятати: успіхи реформ в Україні озброюють її друзів на Заході в дискусіях з усіх питань, від підтримки територіальної цілісності України та санкцій проти РФ до фінансової допомоги. Поразки України, натомість, шкодять не тільки Києву, але й нашим прибічникам в ЄС – передусім, репутаційно.

Як рахували Індекс?

Індекс європейської інтеграції "Східного партнерства" виходить уп’яте, починаючи з 2011 року. Це – масштабне дослідження, підтримуване самим Євросоюзом.

Авторський колектив, інституційно представлений Форумом громадянського суспільства "Східного партнерства", складається з представників усіх країн СхП – України, Молдови, Грузії, Білорусі, Вірменії та Азербайджану. Індекс євроінтеграції цих країн розраховується для шістьох головних категорій – демократія і права людини (своєю чергою, ця категорія складається з дев’яти підкатегорій); адаптація до норм ЄС; сталий розвиток; міжнародна безпека, політичний діалог та співпраця; секторальна співпраця та торговельні потоки; громадяни в Європі (культурна, наукова та освітня співпраця).

Для розрахунку Індексу експерти збирають як готові дані (наприклад, показники міжнародних рейтингів), так і "сирі" дані, які обробляються за допомогою спеціально розробленої формули. Окрім того, Індекс містить текстову аналітику як по країнах, так і за категоріями, де країни порівнюються між собою. Останній випуск Індексу охоплює дані за 2015-2016 роки, однак у текстових частинах експерти торкалися і динаміки 2017 року.

Індекс є поки що єдиним продуктом, який дозволяє дати відповідь на одвічне питання: "чи йдуть реформи".

Як і у кожному рейтингу, який намагається виміряти складну реальність за допомогою цифр, показники країн не завжди відображають усі нюанси їхнього розвитку. Тому текстова, тобто наративна частина Індексу є не менш важливою, аніж власне оцінки.

Відповідно, вища оцінка тієї чи іншої країни не означає, що у ній є помітно менше проблем. Так само найвищий теоретично можливий показник "1 бал" не означає ідеалу, а відповідає аналогічним показникам середньостатистичної країни ЄС (у якості країни-шкали розробники методології обрали Литву як одну з найближчих до країн "Східного партнерства" за історичною спадщиною та траекторією необхідних перетворень).

Повний текст дослідження можна прочитати за посиланням.

Автор: Катерина Зарембо, Центр "Нова Європа"

ЧИТАЙ ТАКОЖ






Микола Капітоненко, МЦПД

Розмова про цінності: що сказав та про що промовчав Петро Порошенко в Мюнхені

Європейці прекрасно бачать рівень деградації демократичних інститутів та захисту прав. Наше повчання Заходу на тему цінностей виглядає не дуже переконливо. Так само, як слова, що ані політика, ані бізнес не можуть існувати окремо від цінностей. Як ми точно знаємо - можуть (рос.)

Олександр Балдинюк, Укркондпром

Шоколадна "зрада": правда та міфи навколо регулювання якості української кондитерки

1 січня Мінагрополітики продовжило дію перехідного періоду щодо вимог до продуктів з какао та шоколаду. Це рішення часто трактується як небажання українських кондитерів переходити на європейські стандарти. Спробуємо розібратися, чи відповідають ці побоювання дійсності.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter