3 жовтня у Туреччині сталася загадкова та певною мірою містична подія.

Відомий саудівський журналіст, блогер і колишній політичний радник Джамаль Хашкаджі (деякі ЗМІ пишуть його прізвище як "Хашоггі") зник безвісти після того, як зайшов у будівлю консульства Саудівської Аравії у Стамбулі. Історія ця цілком може претендувати на цілий гостросюжетний детектив.

Протягом кількох днів вона розлетілася світом та спровокувала загострення стосунків між Туреччиною і Саудівською Аравією.

Моторошна історія зі зникненням, а можливо й вбивством журналіста у саудівському консульстві зачепила увагу світових ЗМІ, які кинулися розкручувати різноманітні версії про те, що могло статися з Хашкаджі. А тим часом Туреччина на повну включила свою інформаційно-пропагандистську машину та почала експлуатувати історію у своїх політичних іграх із саудитами.

Детективна історія

Джамаль Хашкаджі відомий по-різному. У Саудівській Аравії його знають як близького до королівської родини політичного радника і талановитого аналітика-консультанта.

Поза межами королівства у арабському світі Хашкаджі – відомий журналіст, експерт і блогер, який часто з'являвся у різноманітних телепередачах, ток-шоу, інтерв'ю і програмах, коментуючи актуальні питання регіональної політики: від Лівії і Палестини до Катару та Ємену. А в Європі та США журналіст відомий перш за все як колумніст впливового видання Washington Post.

Проблеми з Джамалем Хашкаджі розпочалися ще рік тому, коли він несподівано почав критикувати нинішню владу Саудівської Аравії, насамперед – спадкового принца Мухаммеда бін Сальмана. Тоді ж журналіст виїхав у добровільне вигнання до Сполучених Штатів, побоюючись, що в Ер-Ріяді його кинуть за ґрати за його критику, як було до того з багатьма опозиціонерами принца Мухаммеда.

Одним із питань, які остаточно розсварили Хашкаджі та правлячі еліти Аравії, стала блокада Катару, що розпочалася у травні 2017 року.

Журналіст жорстко критикував агресивну зовнішню політику принца, вважаючи, що вона веде країну лише у безодню і не поліпшує її міжнародний імідж. Після того як принц санкціонував масштабні арешти інакодумців і своїх ворогів серед членів королівської родини у листопаді минулого року, Хашкаджі зрозумів, що назад шляху йому немає і продовжував критикувати правлячий режим уже з-за океану.

Джамаль Хашкаджі

Обставини зникнення саудівського журналіста оповиті загадками та підозрілими збігами, які свідчать про те, що все це не просто якесь непорозуміння.

На початку жовтня Хашкаджі прибув зі США до Стамбула разом зі своєю нареченою, щоб підписати документи про розлучення зі своєю дружиною. Вже на цьому етапі виникає чимало запитань, адже підписати подібні документи він міг би й у саудівському консульстві в США, де він жив. Однак там йому відмовили у цьому та направили до Стамбула.

Іншими словами, саудівці могли від самого початку планувати його викрадення або вбивство, якщо це дійсно мало місце, і умисно направити його у консульство в Туреччині, де вони могли б здійснити цю операцію легше, аніж під пильним оком американських спецслужб.

Вранці 2 жовтня Хашкаджі зайшов до саудівського консульства у Стамбулі, а його наречена чекала його на вулиці. Як повідомляє вона сама в інтерв'ю турецьким ЗМІ, перед тим як зникнути у глибині консульства, Джамаль дав їй два номери, на які можна подзвонити, якщо з ним щось трапиться. Тобто журналіст підозрював, що його подорож до консульства у Стамбулі може бути пасткою. І, судячи з усього, він не помилився, адже того дня Хашкаджі так і не вийшов із консульської будівлі.

"Команда вбивць"

Минув рівно тиждень з моменту, коли стало відомо про зникнення Хашкаджі. За цей час Туреччина та Саудівська Аравія встигли обмінятися взаємною критикою, а офіційний Ер-Ріяд ледь не вислав турецького посла.

Зворотний бік реформ: що стоїть за дипломатичною війною Канади та Саудівської Аравії

Щойно стало відомо про журналіста, турецька влада на чолі з президентом Реджепом Таїпом Ердоганом почала відкрито натякати на імовірність його вбивства на території консульства, а радник президента Ясін Актай взагалі розповів, що, швидше за все, Хашкаджі вбили, його тіло розчленували та вивезли з консульства.

Такі сміливі та резонансні заяви ще перед початком формального слідства демонструють або непомірне бажання турецької влади використати цей інцидент у своїй інформаційній боротьбі проти Ер-Ріяда, або те, що турецька розвідка щось знала.

Днями турецькі провладні медіа опублікували нові шокуючі подробиці у справі Хашкаджі. За їхніми даними, які вони отримали від силових структур, того ж дня, коли Хашкаджі прибув до Стамбула, в аеропорту сіли ще два приватні чартери з Саудівської Аравії.

На борту перебували дві групи саудівських молодиків, яких турецька влада охрестила "командою вбивць".

Усі 15 – громадяни Саудівської Аравії, а за даними Анкари – оперативники саудівських спецслужб або ж прості найманці. У день прибуття до Туреччини журналіста вони розмістилися у готелях Movenpick та Wyndham неподалік будівлі консульства. А наступного дня, коли Хашкаджі зайшов у консульство, ці саудівці вже були там.

Більше того, того дня в усьому консульстві раптом перестали працювати камери відеонагляду, а усім співробітникам будівлі з турецьким громадянством несподівано дали вихідний день.

Знову-таки, за даними Туреччини, коли Хашкаджі зник, 15 саудівців того ж дня покинули будівлю консульства з пакетами у руках та залишили територію країни.

Козир для Ердогана

Ця моторошна історія, якщо виявиться правдивою, поставить Саудівську Аравію у доволі незручне становище.

Хоча про репресивну політику спадкового принца Мухаммеда бін Сальмана щодо своїх критиків всі і так знають, але цей випадок не має прецедентів.

Зворотний бік реформ: що стоїть за дипломатичною війною Канади та Саудівської Аравії

Умисне жорстоке вбивство людини на території консульства може ще більше підірвати міжнародний імідж королівства, а також репутацію і зовнішню легітимність самого принца Мухаммеда. А це якраз те, чого він прагне уникнути, особливо з огляду на його амбітні плани покращення іміджу Саудії у світі для залучення інвестицій та зміцнення власних позицій у відносинах з зовнішніми партнерами.

Власне, це чудово усвідомлюють в Анкарі. Розганяючи цю історію по всіх телеканалах, а також у світі, президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган посилює тиск на Ер-Ріяд з метою шантажу, погрожуючи саудівцям викриттям імовірного вбивства.

За своє мовчання турецькі еліти можуть попросити багато чого. Інтерес Анкари варіюється від Ізраїлю до Катару, а список вимог до Саудівської Аравії – дуже довгий. Посилення підтримки палестинців проти Ізраїлю, послаблення блокади проти свого союзника Катару, поступки у питанні ізоляції Ірану, допомога у впливі на екстремістські угруповання у сирійській провінції Ідліб, тиск на єгипетські еліти, фінансовані Ер-Ріядом – це неповний список того, що Туреччина хотіла би вибити у саудівців. 

Наявність такого компромату, як вбивство Джамаля Хашкаджі – непоганий козир у руках Ердогана.

Зі свого боку, Саудівська Аравія опинилася у складному становищі. З одного боку, королівство вже багато десятиліть має одіозну репутацію країни-розсадника ісламського екстремізму та однієї з найжорсткіших і закритих диктатур світу. Разом з Іраном, Саудія лідирує у світі за кількістю застосування смертної кари.

Однак, з іншого боку, спадковий принц Мухаммед бін Сальман, який розчистив собі дорогу до трону у 2017 році, не хоче подальшого погіршення іміджу своєї країни.

Це суперечить його планам "Бачення 2030", які передбачають, що Саудівська Аравія поліпшить свій авторитет, а також відходитиме від тих негативних асоціацій, з якими її пов'язують, шляхом відкриття економіки та суспільства світові.

Справа Джамаля Хашкаджі може цьому зашкодити і навіть викликати санкції з боку західних держав.

Опозиціонер, що занадто багато знав

Наскільки ймовірна корекція курсу західних країн щодо Саудівської Аравії?

Швидше за все, Сполучені Штати на це не підуть, оскільки базують свою близькосхідну політику на підтримці Ер-Ріяда.

Але, приміром, Євросоюз цілком здатний обмежити свої інвестиції у країну та відмовитися від співпраці з Ер-Ріядом. Болючим ударом по саудитам могла б стати відмова європейців постачати зброю Саудівській Аравії, яка застосовується у війні в Ємені – вкрай непопулярній серед громадськості.

Вже зараз різноманітні правозахисні групи лобіюють у європейських столицях відмову від співпраці з Саудією через війну в Ємені. Зникнення Хашкаджі – додатковий козир їм в руки і можливий привід для цих країн героїчно вийти з ситуації, рішуче відмовившись продавати зброю під виглядом "боротьби за справедливість".

Виникає логічне запитання: а за що ж Саудівська Аравія могла так жорстоко і поспішно вбити свого журналіста? Адже у них і так чимало критиків.

Річ у тім, що Джамаль Хашкаджі – не просто журналіст. Багато років він працював радником колишнього начальника саудівської розвідки, принца Туркі Аль-Фейсала. З 1978 по 2001 рік Хашкаджі працював зі своїм керівником у тісній зв'язці з багатьох і до сьогодні неоднозначних питань.

Наприклад, журналіст особисто знав колишнього лідера "Аль-Каїди" Усаму бін Ладена і навіть кілька разів зустрічався з ним, щоб записати інтерв'ю. Більше того, Хашкаджі допомагав організовувати зустрічі між бін Ладеном і своїм начальником – принцом Туркі Аль-Фейсалом. Аналогічні переговори відбувалися за допомоги Хашкаджі й з терористичним рухом "Талібан" в Афганістані.

Саме за Аль-Фейсала США, Саудівська Аравія і Пакистан сформували рух моджахедів у Афганістані у 1970-х роках, який згодом переріс у "Талібан" та "Аль-Каїду". Принц несподівано пішов у відставку з посади начальника розвідки 1 вересня 2001 року, за 10 днів до терактів 11 вересня у Нью-Йорку. З ним пішов і Джамаль Хашкаджі.

Журналіст також був близьким соратником іншого впливового члена королівської родини – принца Аль-Валіда бін Талала, найбагатшого саудівця у світі та одного з головних опонентів нинішнього спадкового принца Мухаммеда бін Сальмана. Аль-Валід бін Талал був серед тих, кого арештовували за корупцію у листопаді 2017 року.

Іншими словами,

людина, яка занадто багато знала про зв'язки Ер-Ріяда з "Аль-Каїдою" і талібами, а також про внутрішню "кухню" королівської родини, раптом виїжджає за кордон і стає опозиціонером.

Цілком вірогідно, що Хашкаджі міг шантажувати принца Мухаммеда "злиттям" конфіденційної інформації про внутрішні проблеми Ер-Ріяда. 

Зрозуміло, що тепер саудівське керівництво робитиме все, щоб завадити Туреччині провести належним чином розслідування і знайти бодай якісь докази вбивства Хашкаджі на території консульства. Максимум, що можуть допустити в Ер-Ріяді, то це щоб турецька поліція знайшла рештки тіла журналіста, але подалі від консульства, щоб не асоціюватися з цією справою і мати змогу заявити, що Хашкаджі вбили місцеві жителі.

Натомість Туреччина просуватиме це питання на міжнародному рівні та намагатиметься тиснути на Ер-Ріяд, висуваючи підозри громадянам королівства. Як сказав радник президента Туреччини Ясін Актай: "Ми знайдемо винних і покараємо їх, навіть якщо це сам саудівський консул".

Судячи з усього, ставки у цій цинічній детективній грі лише підвищуватимуться.

Автор: Ілія Куса,

експерт з міжнародної політики Українського інституту майбутнього