Чи здатна Східна Європа відсторонити від влади авторитарних популістів? Ще донедавна вірогідність такого сценарію вважалася вкрай низькою.

Але вибори у Словаччині багато що змінили. Перемога на президентських виборах юристки та громадської активістки Зузани Чапутової, ще донедавна мало відомої за межами свого рідного міста, показала, що прагнення змін здатне змінити будь-які розклади.

Саме тому до словацьких виборів була прикута увага в усьому регіоні – вони можуть стати початком масштабних перетворень як у самій Словаччині, так і в сусідніх країнах.

А для Києва результат цих виборів виявився справжнім подарунком – новий президент Словаччини підтримує європейську перспективу для України та санкції проти РФ.

Перемога молодих та забезпечених

Чи може партія влади змінити розклади, якщо за результатами першого туру її кандидат має двократне відставання від опозиціонерки?

Віце-президент Єврокомісії Марош Шефчович, формально незалежний кандидат, якого підтримувала словацька партія влади Smer, отримав лише 18,66% голосів виборців, тоді як опозиціонерка Чапутова – 40,57%.

Від абортів до покарання РФ: як обрання нової президентки Словаччини допоможе Україні

Єдиним шансом подолати такий розрив було залучення ультраправого виборця. І Шефчович миттєво загострив свою риторику, наголошуючи на неприйнятності ультраліберальної позиції Чапутової, її позиції по мігрантах та ЛГБТ.

Більше того, між першим та другими турами Шефчович відвідав Прагу та був прийнятий президентом Мілошом Земаном – ще одним відомим борцем із мігрантами та ліберальними цінностями.

Частково ця тактика дала свої результати. Як згодом вирахують соціологи, переважна більшість виборців ультраправих кандидатів Штефана Гарабіна та Маріана Котлеби у другому турі підтримала саме Шефчовича.

Проте для перемоги цього було явно недостатньо. Тим більше, в певний момент здалося, що, додавши правої риторики, Шефчович злякався наслідків цього для своєї кар’єри у Брюсселі – і в останній тиждень перед другим туром був набагато обережніший у заявах.

Слабка інтрига вплинула на явку – у другому турі вона склала лише 41,8%, тоді як у попередньому – 48,7%.

Саме тому результати другого туру вже не стали сенсацією. Новим президентом Словаччини стала Зузана Чапутова – за неї віддали голоси 58,4% словаків. За Шефчовича проголосувало 41,59%.

Невипадково Шефчович визнав свою поразку вже відразу після оголошення даних опитувань, оголосивши про наміри надіслати у штаб переможця букет квітів. Розрив між опонентами був такий значний, що надій на помилку соціологів вже не було. "Занурення у словацьку політику дозволило побачити її зовсім іншою, аніж бачиться із Брюсселя",- заявив наостанок журналістам Шефчович.

Чапутова здобула перемогу практично по всій країні – вона програла опоненту лише у Прешовському краї.

На додачу соціологи свідчать, що Шефчович виграв лише серед виборців віком від 65 років.

Натомість серед молоді до 25 років підтримка Чапутової виявилася вчетверо більшою, аніж у єврокомісара.

Ще один вододіл – рівень доходів. За Шефчовича голосували лише виборці із доходами, нижчими за 400 євро. Натомість підтримка Чапутової зростала відповідно до збільшення доходів виборців.

Від виборів до виборів

За словацьким законодавством нова президентка набере повноваження лише влітку  – каденція чинного глави держави Андрея Кіски завершиться 15 червня.

Проте залишається ключове питання: що змінюють президентські вибори?

Адже у Словаччині повноваження президента швидше церемоніальні. Він не бере участі у формуванні уряду, а президентське вето легко подолати ще одним голосуванням із простою (а не конституційною, як в Україні) більшістю.

Тим більше, чинний президент теж був опонентом уряду, проте це не завадило Smer виграти останні парламентські вибори та (хай і не без проблем) сформувати коаліцію.

Наразі словацькі медіа аналізують подібності та відмінності Кіски та Чапутової. Як зазначається, остання є більш сильним оратором (особливо – у порівнянні з початком каденції чинного президента) та має підтримку партії "Прогресивна Словаччина". Це нова політична сила, яка була створена лише рік тому і не представлена у парламенті, проте вже має багато прихильників.

Але найголовніше – суттєво змінилася Словаччина. Вбивство журналіста Яна Куцяка призвело до різкого падіння популярності Smer та її лідера Роберта Фіцо. Щоб врятуватися від дострокових виборів, останньому довелося піти з посади прем’єра, залишивши, втім, реальний контроль за справами у країні.

Втім, для більшості словаків цього компромісу було явно недостатньо, що й довели президентські вибори.

Наступний крок – парламентські вибори, які мають пройти навесні наступного року.

Таким чином, вже незабаром Словаччина знову увійде у передвиборчий цикл. Ключовою подією, яка може вплинути на них, має стати рішення чинного президента очолити опозицію.

Сам Кіска раніше пообіцяв оголосити своє рішення після другого туру. Однак соціологи вже довідалися, що за таку політсилу "однозначно" готові проголосувати 9% словаків, а "ймовірно" – 31%.

40% підтримка ще не створеної опозиційної сили – вагома заявка на остаточну зміну влади у країні.

"Ми маємо врахувати наші помилки 20-річної давнини, коли ми скинули Владіміра Мечіара, але дали йому піти непокараним. Як наслідок – до влади прийшли учні Мечіара. Саме тому ми маємо не лише відсторонити Smer, але добитися розслідування всіх їх сумнівних справ", – неофіційно пояснюють у словацькій опозиції.

"Ми повинні підтримати зусилля України"

До словацьких виборів була прикута увага багатьох країн, але в першу чергу – членів Вишеградської четвірки.

І в сусідній Чехії, і в Польщі, і в Угорщині чинна влада зробила основою своєї ідеології опонування ліберальним цінностям.

Саме тому перемога ліберальної кандидатки, яка мала досвід роботи у структурах Джорджа Сороса – суттєвий виклик для урядів усіх сусідніх країн.

І одночасно – приклад для місцевої опозиції. Приклад, який доводить, що ліберальні та проєвропейські погляди більше не є "клеймом" для політика, яке заганяє його в дуже вузьку електоральну нішу.

І звичайно, перемога Чапутової стала вкрай приємною новиною для України.

ЄвроПравда вже приводила порівняння її позиції та позиції Шефчовича щодо санкцій проти РФ. Позиція нового президента Словаччини є набагато категоричнішою. "Санкції були запроваджені через іноземну агресію та порушення міжнародного права. Я вважаю їх належними заходами і погоджуюся з ними", – раніше заявляла вона.

Так само майбутній президент однозначно підтримує надання Україні перспективи членства у ЄС.

Визнаючи, що для того, щоби питання членства у ЄС стало для України актуальним, необхідно вирішити "багато внутрішніх завдань і необхідних реформ, особливо у сфері верховенства права", Чапутова додає:

"Однак я вважаю, що Україна належить Європі, і ми повинні підтримати її інтеграційні зусилля. В наших власних інтересах, щоб Україна була демократичною, процвітаючою і стабільною державою, адже це може суттєво сприяти економічному розвитку Східної Словаччини".

І хоча президент Словаччини не має вагомих важелів впливу на зовнішній курс країни, така безкомпромісна позиція нового президента має мінімізувати ризики спроб уряду "врятувати діалог з РФ". 

Особливо у випадку, коли реалізуються прогнози, що така перемога – лише початок масштабної "східноєвропейської весни". 

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"