Мінімум критики для команди Зеленського: як у ЄС оцінили реформи за нової влади

Вівторок, 17 грудня 2019, 14:23 — , Європейська правда
Фото прес-служби Кабінету міністрів

Європейський Союз видав перші офіційні висновки про реформи після зміни влади в Україні – щорічний звіт про виконання Угоди про асоціацію був опублікований у п’ятницю надвечір.

Цей документ зазвичай є показовим щодо ставлення брюссельських посадовців та дипломатів до чинної влади у тій чи іншій державі, а тому для українського керівництва він приніс безумовно позитивні новини.

Річні звіти зазвичай пишуть максимально нейтрально, обходячи суб’єктивні оцінки, однак повністю уникнути їх не вдається. Так і зараз – за показово нейтральним тоном звіту виявилося помітне бажання Брюсселя продемонструвати здобутки, а не проблеми, тому стислі висновки доповіді (summary, яким обмежується більшість читачів) складаються майже винятково з позитиву.

Важлива деталь: це не означає, що Єврокомісія втратила здатність бачити проблеми – просто вони заховані всередині доповіді.

Ключові проблеми у діях нової влади: реформа СБУ, яка суперечить рекомендаціям усіх західних партнерів; брак боротьби з організованою злочинністю; нові порушення правил вільної торгівлі; проблемні законопроєкти у сфері авторського права.

А ще у документі є блок очікувань Брюсселя від України на найближче майбутнє, у якому, у порівнянні з минулим роком, зникли заклики про боротьбу з корупцією.

Зе-турборежим очима Брюсселя

"Нові президент, парламент та уряд публічно кажуть про зобов’язання продовжувати виконання Угоди про асоціацію. Від початку роботи нового уряду та парламенту поновилася стрімка законодавча робота, що відбиває високий рівень запиту громадян України, зокрема щодо економічних реформ та верховенства права".

Це – фраза з початку доповіді, спільно підготовленої Єврокомісією та Європейською службою зовнішніх дій. І вона справді відбиває те, як Брюссель ставиться до нової влади в Україні.

У той час як в Україні частина політиків та виборців дорікають новій владі за її недостатню європейськість, в ЄС мають принципово інше бачення. Критика так званого "турборежиму" в огляді відсутня; як процитовано вище, його згадують лише у позитивному сенсі, як інструмент для швидшого проведення реформ.

Деякі сектори в Брюсселі вирішили виділити окремо – ті, де ЄС найбільш задоволений прогресом. Далі – вибрані цитати з summary європейського звіту (повний перелік компліментів від Єврокомісії – значно довший):

– У сфері правосуддя, верховенства права та боротьби з корупцією Україна продовжує будувати ефективну інституційну структуру.

– Продовжується прогрес реформи державної служби... Продовжилася децентралізація. Україна здійснила значні подальші реформи та заходи у соціальних секторах, на кшталт освіти та охорони здоров’я...

– Українська економіка продовжила зростання, а її фінансовий та банківський сектори стабілізувалися попри внутрішні та зовнішні виклики. Економічні та соціальні реформи продовжилися, є помітні досягнення в питаннях бюджетного законодавства, митниці, ринкової дерегуляції та закупівель.

– Вагомі кроки були здійснені у сфері електронного врядування та цифрової трансформації загалом.

Діжка дьогтю

Критичні або скептичні оцінки у summary також присутні. Їх менше, тому можна процитувати повністю; всі вони сконцентровані в економічній тематиці.

Перше – це питання бізнес-клімату, стан якого – далекий від задовільного.

Це – давня проблема, і документ ЄС, звісно ж, не називає нову владу її винуватцем, але зазначає, що достатніх змін так і не відбулося: "Прямі іноземні інвестиції лишаються низькими, що підкреслює потребу і надалі поліпшувати бізнес-клімат та залучати інвестиції в тому числі через забезпечення верховенства права та підтримку боротьби з корупцією".

Друге – недостатні реформи у сферах енергетики та транспорту.

Нова влада із цим, певно, буде ладна сперечатися, бо особливо пишається змінами у секторі енергетики, але оцінка ЄС є саме такою. Тут цікавий розподіл. ЄК позитивно оцінює все, що стосується газових питань – пише про реальні реформи "Нафтогазу" та називає Україну надійним транзитером, – але водночас каже про нестачу змін в усіх інших підсекторах. "Загальна реформа енергетичного сектора лишається викликом для України. Те саме стосується сфери транспорту, де ключові законодавчі пропозиції досі не схвалені парламентом".

Третє – протерміновані економічні реформи на виконання Угоди про асоціацію та порушення вільної торгівлі.

"Реформи застрягли у деяких секторах, особливо помітно – у питаннях статистики та інтелектуальної власності. Україна досі не зняла заборону на експорт необробленої деревини, яке порушує Угоду про асоціацію, через що ЄС запитав про створення арбітражної панелі".

Та якщо вивчити звіт детальніше, то з’ясовується, що запитань до України більше.

Є низка сфер, до яких у Брюсселі є серйозні питання – але їх вирішили не виносити нагору.

Імовірно, для того щоби не створювати негативне враження про ставлення ЄС до чинної української влади, їх вирішили не підкреслювати у summary європейського звіту.

Однак розуміти, де Єврокомісія має претензії до Києва, все одно важливо.

Прихована критика

ЄС окремо наголошує, що задоволений тим, як пройшли вибори, але це – заслуга передусім старої влади.

Головне питання – про зміну Центрвиборчкому після виборів, яка створила у цьому органі абсолютну провладну більшість. Цей звіт ЄС не має права давати прямі політичні оцінки таким змінам, тому Брюссель лише дипломатично натякає: неупередженість нового складу ЦВК ще не є доведеною. "Забезпечення професійності нової комісії, її політична неупередженість та незалежність залишаються визначальним завданням", – йдеться у документі.

Також у звіті зазначається, що "виборче законодавство досі не гармонізоване та не приведене у відповідність із рекомендаціями БДІПЛ ОБСЄ". Однак тут варто зауважити, що конкретно це зауваження з боку ЄС – не нове, воно лунає звіт за звітом.

Та найбільше критики від ЄС у нетрях звіту пролунало щодо боротьби зі злочинністю. (Примітно, що в summary цей блок чомусь не потрапив взагалі)

Окремий блок – реформа СБУ.

Тут ЄС не приховує розчарування діями України.

При цьому Брюссель навіть розкрив інформацію, яка не є публічною, і повідомив, що офіційний Київ наразі ухиляється від виконання домовленостей. Це випливає із розробленого, але ще не опублікованого проєкту реформи Служби безпеки України.

"ЄС і надалі продовжує захищати ухвалення нового законодавства щодо СБУ та щодо парламентського нагляду за безпековим сектором, а також перетворення СБУ на сучасну службу, із чітко визначеними функціями, які обмежуються контррозвідкою, контртероризмом та захистом державних секретів.

15 жовтня голова СБУ передав офісу президента для розгляду оновлений законопроєкт. В ньому СБУ передбачає, що вона збереже певні повноваження щодо боротьби з організованою та економічною злочинністю. При цьому створення ефективного парламентського нагляду за службою відкладене".

При цьому згадана боротьба з оргзлочинністю, яку СБУ хоче зберегти, зараз не є ефективною, переконаний Брюссель. І виходячи з критики, її збереження за Службою не зніме це запитання.

"Законодавча рамка боротьби з оргзлочинністю потребує перегляду та поліпшення. Орган, відповідальний за координацію активностей у цій сфері, досі не є чітко визначеним. Кілька правоохоронних органів вважають ці функції своїми, не маючи для цього законодавчих підстав і відповідних структур. Рівень співпраці та координації (між цими органами) є незадовільним", – йдеться у звіті.

Причому торік таких жорстких оцінок у звіті ЄС щодо України не було.

Ще одна негативна новина, яку ЄС не став "світити" у загальному описі свого звіту, але наголосив у його тілі, стосується торгівлі.

До проблеми лісу-кругляка додалася нове порушення угод Україною.

"Ще один торговельний бар’єр – це брак відшкодування ПДВ для експортерів соєвих бобів та насіння рапсу, і це досі не вирішене", – йдеться у документі.

Також ЄС детальніше зупинився у звіті на питанні лісу-кругляка, наголосивши, що пропонував Україні прийнятні, на думку європейських посадовців, шляхи виходу з кризи – "конкретні пропозиції, що стосуються збереження лісів", однак Київ не відгукнувся на ці пропозиції.

Ще один критичний наголос з боку ЄС – у сфері захисту інтелектуальної власності, де Брюссель констатує "обмежений прогрес". У цьому питанні від Брюсселя пролунало одне з небагатьох зауважень до законодавчого процесу в "турборежимі". "Багато законопроєктів, представлених урядом як частина пакету реформ у сфері інтелектуальної власності, містять проблематичні положення, які уряд повинен переглянути", – досить категорично стверджує документ.

Позитивний розрив шаблону

Та поза тим, варто ще раз зауважити: у звіті Єврокомісії та зовнішньополітичної служби ЄС критики набагато менше, ніж позитиву. Це не означає, що до нової української влади ставлення краще, ніж до попередньої. Воно є приблизно рівним, особливо якщо порівнювати зі звітами з 2017 і більш ранніми (минулорічний був, імовірно, трошечки критичнішим).

Водночас цей позитив – не те, що очевидне саме собою. Достатньо глянути на те, як висловлюється ЄС у аналогічних звітах щодо сусідньої Молдови, або щодо окремих балканських держав, де лунає жорстка, відверта критика – на відміну від документів щодо України.

ЄС навіть утримався від критики у тих питаннях, де від європейських представників раніше лунали вельми критичні зауваження. Зокрема, від критики на адресу Києва щодо нової судової реформи – у звіті лише констатується факт її ухвалення.

Інший приклад – реформа прокуратури. Тут ЄС беззаперечно віддав належне новій владі. Реформа, схвалена новою владою, спершу отримала критичні відгуки західних партнерів, але ГПУ переконала їх у своїх добрих намірах.

"Реформа прокуратури почалася ще у 2015-му, але так і не призвела до перезавантаження прокурорської служби, суспільна довіра до якої лишається дуже низькою... Новий закон про реформу прокуратури набув чинності у вересні. Він передбачає суттєві зміни, включно із перевіркою усіх прокурорів протягом дворічного періоду", – йдеться у звіті.

Так само позитивні оцінки прозвучали щодо реформи держслужби, низки економічних реформ тощо.

Але чи не найбільша зміна акцентів сталася у питанні протидії корупції. Вперше за багато років це питання не стало наріжним серед рекомендацій Єврокомісії на адресу України. Ба більше, у цій сфері оцінки ЄС щодо динаміки змін в Україні є радше позитивними – навіть попри те, що Євросоюз констатував відсутність "посадок" високопосадовців за звинуваченням у корупції.

Що є причиною змін у ставленні – чи то оптимізм Євросоюзу в його оцінках, чи реформи, що почалися в останні місяці, чи то в Брюсселі дійшли думки, що зв’язка "Україна = корупція" є вже занадто гіперболізованою і її не варто додатково підсилювати – лишається тільки здогадуватися.

Однак ця корекція пріоритетів є наочним фактом.

А що лишається незмінним – то це підтримка Євросоюзом виконання Угоди про асоціацію. "Оскільки Україна залишається відданою шляху реформ, ЄС продовжить підтримувати ці реформи та виконання Угоди за допомогою усіх доступних політичних, фінансових та технічних інструментів", – підсумовує європейський звіт.

Автор: Сергій Сидоренко,

редактор "Європейської правди"

Матеріал підготовлений "Європейською правдою" в рамках фінансованого Європейським Союзом проєкту Keeping Focus on Reforms Ahead of Elections and Beyond. Оцінки та думки журналістів та дописувачів ЄП можуть не збігатися з позицією Євросоюзу

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.