Референдум про відповідальність: як Швейцарія посилює вимоги до великого бізнесу

Четвер, 3 грудня 2020, 13:55 — , для Європейської правди
Фото AFP/East News
Агітація за посилення відповідальності корпорацій

У 2011 році ООН оприлюднила "керівні принципи щодо бізнесу та прав людини", що були присвячені корпоративній відповідальності транснаціональних компаній та корпорацій.

Однак у Швейцарії вирішили, що лише декларування цих принципів явно недостатньо – і почали готуватися до загальнонаціонального референдуму.

Референдуму, який за багатьма ознаками став унікальним навіть для Швейцарії.

Виклик для міжнародних корпорацій

Згідно з новими ініціативами, компанії мали б обережніше вести бізнес особливо у країнах з поганою економікою (країнах третього світу), нести відповідальність за шкоду, завдану своїми ж дочірніми компаніями, постачальниками чи діловими партнерами. Будь-яке недотримання цих вимог могло б призвести до судового позову та накладення штрафу.

Основними аргументами прихильників змін стало використання корпораціями пестицидів, які заборонені у Швейцарії.

Це дало підстави звинувачувати компанії у "забрудненні води в Конго та повітря у Замбії" або у заподіянні "шкоди людському здоров'ю мікрочастинами цементу".

Варто нагадати – у Швейцарії розміщені головні офіси 14-ти корпорацій зі світового списку Fortune 500, а в цілому транснаціональні та іноземні компанії створюють більш ніж третину національного ВВП.

Очікувано бізнес не підтримав таку ініціативу.

Швейцарська федерація підприємців, яка представляє інтереси 100 тисяч компаній, у своїх зверненнях закликала відмовитись від підтримки цієї ініціативи, адже "вона виходить за рамки мети і є занадто великим експериментом".

У зверненнях наголошували, що це "правильна ціль, але не правильний шлях",  адже  жодна компанія не хоче порушувати права людини чи приносити шкоду довкіллю, проте не у всіх країнах можливим є забезпечення затверджених стандартів через внутрішні політики чи пріоритети країн, що розвиваються.  

А головне – за новими ініціативами, компанії, що зареєстровані у Швейцарії, могли покарати не лише за власні порушення, а й за дії їх партнерів або підрядників.

У відповідь бізнес зауважував,  що проконтролювати усіх постачальників надзвичайно важко, а тому прийняття такої ініціативи призведе до нескінченної судової тяганини.

Поразка через пандемію?

Натомість референдум охоче підтримало 130 неурядових організацій, включаючи Greenpeace, Amnesty International, Transparency International.

Фото автора
Фото автора

Значна мобілізація відобразилась в безпрецендентному бюджеті близько восьми мільйонів франків донацій громадян та NGO (наприклад Amnesty International виділила 300 тис. франків) витрачено було лише на агітацію "ЗА" – це по франку на людину, хоча зазвичай витрати на такого роду референдуми не перевищують одного мільйона.

Підготовка до референдуму тривала чотири роки - ініціатори активно агітували мешканців: розміщували рекламу на зупинках, вокзалах та у  громадському транспорті,  а жителі у французькій частині  вивішували на балкони помаранчеві написи "OUI" (з франц. "так").

Правозахисні організації разом з жіночими об'єднаннями та профспілками активно підіймали питання на зібраннях.

Агітували серед своїх прихожан навіть деякі церкви.

Втім, цього виявилося недостатньо.

Референдум пройшов 29 листопада – і його результати виявилися невтішними для організаторів.

 

Хоча нові обмеження для бізнесу в цілому підтримали 50,7% виборців, однак для перемоги цього виявилося недостатньо – ініціатива  "пройшла" лише у дев’яти кантонах (областях), включаючи найбільші міста, такі як Берн, Женева, Базель та Цюрих. Однак – і це виявилося критичним - решта з 26 кантонів проголосувала проти.

Така ситуація – формально програти, але здобути більшість голосів, в історії Швейцарії сталася лише один раз – у далекому 1955 році. А таких референдумів в історії країни було більше 450.

Проти змін спрацював консерватизм швейцарців. Для багатьох із них, особливо – старшого віку, референдум послабив би глобальну конкурентоспроможність швейцарської економіки, яка і так постраждала від COVID-19, а також вимоги для бізнесу виглядали як загроза "міграції" компаній у менш вимогливі юрисдикції.

А відповідно – країна могла б втратити і робочі місця, і податки.

Показово, що попередні результати опитувань влітку показували беззаперечну перемогу в 78%, а на початку осені знизилися до 57%.

Такий тренд на думку деяких експертів забезпечила пандемія – на тлі збільшення економічних ризиків багато швейцарців не стали  підтримувати ініціативу, що здатна призвести до спаду доходів.

****

Попри поразку, питання додаткової відповідальності швейцарського бізнесу не зникло з порядку денного.

Відразу після голосування чинності набув альтернативний документ про те, що компанії, які займаються видобутком ресурсів, мають звітувати про будь-які платежі урядам третіх країн та про відсутність експлуатації дітей на виробництвах і проводити видобуток за нормальних умов.

Ключова відмінність – швейцарські компанії можуть бути покарані за неправдиві дані у звітностях.

Проте, і це принципово для організаторів референдуму, швейцарський бізнес не має відповідати ані за своїх підрядників, ані за дочірні компанії у країнах, що розвиваються.  

Автор: Уляна Перескоцька,

інвестиційний консультант (Швейцарія)

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.