У вівторок 12 жовтня президенти України, Європейської ради та Єврокомісії – Володимир Зеленський, Шарль Мішель та Урсула фон дер Ляєн – провели 23-й саміт Україна-ЄС.

Такі зустрічі на найвищому рівні є плановими, проходять раз на рік і нечасто супроводжуються сенсаціями чи підписанням історичних угод – вони радше підбивають підсумки співпраці за рік. І хоча цього разу є також угода (ЄС нарешті погодився підписати "відкрите небо", це стало можливим після Brexit), основним результатом став саме "плановий" документ – спільна заява України та ЄС.

Рік тому ми вже розповідали, що рішення попереднього саміту стало проривом: формулювання підсумкового документа виявилися безпрецедентно сильними та амбітними, що довелося визнати навіть опонентам чинної влади.

Цей рік додатково підняв планку. І за обсягом спільної заяви, і за її положеннями.

Є в ньому і сенсації. Наприклад, підтримка антиолігархічного закону з боку ЄС.

Документ повторив усі ключові тези торішнього рішення, у тому числі стосовно Росії. Лідери України та ЄС підтвердили, що називатимуть РФ агресором, що за події на Донбасі та зрив перемир’я відповідальна саме Росія тощо. І це добре, бо можна говорити, що ці твердження стали традицією.

Ми проаналізували документ для вас. Сірим кольором виділені тези та формулювання, які були у минулорічному документі та повторені у новому. Жирним шрифтом – те, на що ми радимо звернути увагу.

До окремих пунктів ми додали курсивом та синім кольором короткі коментарі про зміст цих положень, які допомагають зрозуміти їхній зміст.

Спільна заява за підсумками 23-го саміту Україна – Європейський Союз

м. Київ, 12 жовтня 2021 року

1.
         Ми зібралися сьогодні, щоб підтвердити нашу незмінну відданість зміцненню політичної асоціації та економічної інтеграції України з Європейським Союзом на основі Угоди про асоціацію та передбаченої нею Поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі. Ми поділяємо спільні цінності демократії, верховенства права, поваги до міжнародного права та прав людини, включно з правами осіб, що належать до меншин, а також гендерної рівності. ЄС підтвердив свою непохитну підтримку та відданість незалежності, суверенітету та територіальній цілісності України у її міжнародно визнаних кордонах.

2.
         Ми підтвердили нашу рішучу відданість подальшому зміцненню політичної асоціації та економічної інтеграції України з Європейським Союзом, зокрема шляхом продовження тісної співпраці для зміцнення верховенства права, просування реформ та сприяння сталому економічному зростанню, підтримки "зеленої" і цифрової трансформацій та підвищення стійкості.

3.
         Ми визнали європейські прагнення України та привітали її європейський вибір, як це закріплено в Угоді про асоціацію та у контексті набрання нею чинності у вересні 2017 року після рішення глав держав та урядів ЄС у грудні 2016 року.

На жаль, попри намагання України змінити це, у заявах ЄС лишається посилання на нідерландський референдум 2016 року. Його контекст змінюється – цього разу Нідерланди погодилися підкреслити український вибір у тому ж реченні. Втім, це лише косметичні зміни.

Ми нагадали, що ефективна імплементація Угоди про асоціацію та передбаченої нею Поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі, яка пов’язана з ширшим процесом регуляторного зближення та відповідними необхідними реформами, сприятиме створенню умов для поглиблення економічних та торговельних відносин з ЄС, які приведуть до подальшої поступової економічної інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС, як це передбачено Угодою про асоціацію. Ми домовилися повною мірою використовувати потенціал Угоди про асоціацію та підкреслили взаємні зобов’язання для досягнення цієї мети. 

Це нові та дуже важливі тези. Київ давно наголошує, що Угода про асоціацію (УА) містить зобов’язання не лише України, а й ЄС. Тепер це увійшло до рішення саміту.

Фраза про інтеграцію до внутрішнього ринку як далеку мету є у тексті УА, але те, що ЄС готовий говорити про неї предметно – добрий знак.

4.
         Ми привітали вже досягнуті результати імплементації Угоди про асоціацію та успіх Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі, яка сприяла суттєвому зростанню двосторонніх торговельних потоків з початку її застосування у січні 2016 року та перетворенню ЄС у найбільшого торговельного партнера України. Ми також визнали прогрес, досягнутий Україною у регуляторному наближенні до права ЄС, необхідному для належного функціонування ПВЗВТ.

5.
         Ми підбили підсумки поточного всебічного огляду досягнення цілей Угоди, як це передбачено статтею 481. Ми привітали обмін нашими відповідними оцінками з метою презентації спільної оцінки на двосторонньому саміті у 2022 році в Брюсселі.

Це – обов’язковий етап для комплексного перегляду УА.

6.
         Ми визнали поточні досягнення та важливість подальшого зміцнення Східного партнерства на основі спільних цінностей та принципів диференціації, інклюзивності та спільної власності, а також у цьому зв’язку пригадали декларацію саміту Східного партнерства 2017 року. Ми позитивно відзначили ініціативу трьох асоційованих партнерів, спрямовану на посилення координації між ними та поглиблення співпраці між трьома асоційованими партнерами і ЄС. Ми з нетерпінням очікуємо на Шостий саміт Східного партнерства у 2021 році, який має затвердити амбітні довгострокові цілі та нову генерацію пріоритетів на період після 2020 року.

ЄС нарешті почав підтримувати виокремлення "асоційованого тріо" зі Східного партнерства. Спочатку цю українську ініціативу в Брюсселі сприймали скептично.

7.
         Було продемонстровано високий рівень солідарності, єдності та взаємної відданості у протистоянні пандемії COVID-19, яка стала безпрецедентним викликом для систем охорони здоров’я та економік України та держав-членів ЄС. Ми відзначили вдячність українського керівництва та громадян за допомогу ЄС, у тому числі за надання вакцин проти COVID-19. Пакет допомоги обсягом 190 мільйонів євро та програма макрофінансової допомоги у розмірі 1,2 мільярда євро, які ЄС мобілізував для України з метою подолання пандемії COVID-19 та її соціально-економічних наслідків, значно перевищують обсяги допомоги від ЄС будь-якому іншому партнерові. Ми підтвердили нашу готовність тісно співпрацювати над забезпеченням доступу до вакцин проти COVID-19 в рамках платформи COVAX, у тому числі через Механізм передачі вакцин ЄС, та надання Україні вакцин через нього державами-членами ЄС. Ми привітали прийняття ЄС рішення про сумісність Європейського цифрового COVID-сертифіката та Українського цифрового сертифіката задля взаємного полегшення пересування людей під час обмежень COVID-19 і визнали досягнення України в цьому зв’язку.

8.
         Ми визнали значний прогрес, досягнутий Україною у процесі реформування, та погодилися з необхідністю подальшого посилення цих зусиль. Ми привітали історичне відкриття ринку сільськогосподарських земель в Україні. Ми знову підтвердили, що всебічне та послідовне впровадження судової реформи залишається життєво важливим для зміцнення стійкості України та її майбутнього успіху. У цьому контексті ми привітали прийняття змін до законів України "Про Вищу раду правосуддя" та "Про судоустрій і статус суддів", які мають вирішальне значення для відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Ми підкреслили необхідність швидкого впровадження цих реформ та реформи Конституційного суду. Ми також привітали відновлення кримінальної відповідальності за недостовірне декларування майна.

Реформа КС та судової системи – мегапріоритети для ЄС, їх не випадково поставили на початок блоку реформ.

9.
         Ми підкреслили необхідність подальших зусиль України задля забезпечення незалежного та ефективного функціонування антикорупційних та правоохоронних органів, у тому числі шляхом деполітизованого процесу добору на керівні посади відповідно до заслуг. ЄС привітав зусилля України з обмеження можливостей для вчинення корупційних дій та її відданість боротьбі з впливом приватних інтересів ("деолігархізація"), у тому числі шляхом юридично обґрунтованого прийняття та впровадження відповідного законодавства, та закликав до подальших кроків України на цьому напрямку. ЄС підтвердив свою сталу підтримку зусиль України, спрямованих на масштабні реформи, особливо в судовій системі та боротьбі з корупцією. Україна підтвердила свою відданість ратифікації Римського статуту, як це передбачено Угодою про асоціацію.

Чи не найбільша сенсація цієї заяви – чітка підтримка з боку ЄС антиолігархічного законодавства та заклик до України йти далі цим шляхом.

10.
       Ми підкреслили важливість реформи сектора безпеки, зокрема ухвалення закону про Службу безпеки України, який забезпечує міцну основу для перетворення Служби безпеки України на сучасний орган з чітко визначеними функціями та ретельним демократичним наглядом відповідно до міжнародних принципів та найкращих практик.

11.
       Ми визнали важливість подальшого зміцнення співробітництва для протидії гібридним загрозам та боротьби з дезінформацією. ЄС і надалі підтримуватиме стійкість України, зокрема шляхом зміцнення незалежних ЗМІ та відповідної нормативно-правової бази, а також обміну найкращими практиками щодо свободи ЗМІ та медіаграмотності, стратегічних комунікацій та підтримки українських ініціатив у боротьбі з дезінформацією. Ми підкреслили важливу роль, яку відіграють громадянське суспільство, молодь та незалежні ЗМІ в усіх сферах суспільного та політичного життя, а також у контексті протидії дезінформаційним кампаніям, спрямованим проти України та ЄС, що реалізуються, зокрема, Росією. Ми привітали проведення першого кібердіалогу між Україною та ЄС 3 червня 2021 року і з нетерпінням очікуємо наступного раунду в другому кварталі 2022 року. Ми підкреслили важливість поглиблення міжінституційного співробітництва з питань кібербезпеки.

12.
       Ми також відзначили важливість подальшого посилення співпраці у сфері Спільної політики безпеки та оборони (СПБО) та посиленого зближення України зі Спільною зовнішньою та безпековою політикою (СЗБП), і в цьому контексті нагадали про наше спільне зобов’язання просувати принципи, закріплені в Угоді про асоціацію, зокрема в статті 7(2). Ми з нетерпінням очікуємо на участь України у військовій операції ЄС "Алтея" і відзначили бажання України брати участь в окремих проектах програми Постійного структурованого співробітництва (PESCO). ЄС вивчить можливості подальшої підтримки стійкості України, зокрема у сфері професійної військової освіти.

Великий наголос на долученості України до Спільної політики безпеки та оборони – це важливий здобуток останнього року. ЄС загалом неохоче долучає до цього виміру закордонних партнерів. ВИПРАВЛЕНО: Втім, з документа з'ясувалося, що можливість військової місії ЄС на Донбасі не розглядається, можлива лише підтримка у питаннях військової освіти, та й щодо неї країни Євросоюзу ще не дійшли про згоди.

13.
       Ми привітали успішне застосування безвізового режиму для громадян України. Ми підкреслили важливість подальшого дотримання критеріїв лібералізації візового режиму та прискорення пов’язаних з цим реформ. Ми привітали відновлення необов’язкових подорожей, які були призупинені у зв’язку з епідемією COVID-19. Ми вітали нещодавно розпочаті переговори щодо приєднання України до Європейської міграційної мережі (ЄММ) у якості спостерігача.

14.
       ЄС підтвердив свою постійну суттєву підтримку України з чіткою прив'язкою до ефективного впровадження реформ та політик. ЄС нагадує, що з 2014 року ЄС та європейські фінансові інституції мобілізували безпрецедентний пакет кредитів та грантів обсягом понад 17 мільярдів євро. ЄС має намір запропонувати у 2021 році двосторонню фінансову допомогу в рамках Інструменту сусідства, розвитку та міжнародного співробітництва (NDICI) для підтримки ключових реформ та імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, включаючи поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі. Ми привітали презентацію ЄС Економічного та інвестиційного плану для Східного партнерства та його флагманські ініціативи для України, які мобілізуватимуть до 6,47 млрд євро державних та приватних інвестицій для стимулювання економічного розвитку і підтримки відновлення після пандемії, та домовилися про його швидке впровадження. ЄС підтвердив поточну гуманітарну підтримку постраждалому від конфлікту населенню на сході України у розмірі 25,4 млн євро на 2021 рік. Крім того, ми відзначили важливу роль Групи підтримки України в Європейській комісії (SGUA) та Консультативної місії ЄС для реформи цивільного сектора безпеки (КМЄС).

ЄС наголошує на своєму принципі: більше реформ – більше допомоги, менше реформ – менше допомоги.

Про можливі інвестиції у 6,5 млрд євро ми детально пояснили тут.

15.
       Ми привітали виконання умов надзвичайної Програми макрофінансової допомоги ЄС для України та взяли до відома рішення про виділення другого траншу обсягом 600 млн євро. Ми підкреслюємо важливість продовження відповідних реформ. Ми підтвердили важливість підтримки макроекономічної стабільності України та дотримання зобов’язань перед МВФ.

Про це не кажуть офіційно, але ЄС погодився відступити від власних правил та перерахує Україні допомогу попри те, що ми не маємо активної співпраці з МВФ і сам Фонд не вважає виконання програми задовільним.

16.
       Ми очікуємо на подальше зміцнення економічної інтеграції на основі регуляторного зближення в межах Угоди про асоціацію у таких сферах:

• Ми привітали започаткування переговорів щодо прискорення та розширення сфери скасування ввізного мита відповідно до статті 29(4) Угоди про асоціацію. Ми погодилися повністю дотримуватися зобов’язань в рамках ПВЗВТ (у тому числі шляхом врегулювання торговельних подразників, таких як мораторій на експорт деревини, шляхом застосування заходів, необхідних для виконання відповідної постанови Арбітражної групи, та забезпечення того, щоб використання процедур торговельного захисту у всіх випадках повністю відповідало стандартам СОТ), а також продовжити обговорення та перегляд шляхів удосконалення імплементації ПВЗВТ, щоб розкрити її повний потенціал й надалі розвивати та просувати двосторонню торгівлю. Ми привітали схвалення "Пріоритетного плану дій щодо посилення імплементації Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі Україна-ЄС (ПВЗВТ) на 2021-2022 роки".

Це – старт перегляду митних ставок. І це дуже важливо.

Крім того, надважливо, що Україна нарешті зобов’язалася вирішити проблему з лісом-кругляком.

• Ми привітали започаткування діалогу щодо Європейського зеленого курсу та зеленого переходу України. Сторона ЄС привітала прагнення України наблизити свої політики та законодавство до Європейського зеленого курсу та підтвердила свою прихильність підтримці України у цих зусиллях за допомогою широкого спектра доступних інструментів та у співпраці з міжнародними фінансовими інституціями. Сторона ЄС привітала затвердження Україною оновленого Національно визначеного внеску за Паризькою угодою та запропонувала Україні ухвалити довгострокову стратегію низьковуглецевого розвитку, включаючи проміжні цілі, із обов’язковою метою щодо досягнення кліматичної нейтральності не пізніше 2050 року, а також впроваджувати реформи, які сприятимуть та прискорюватимуть її зелений перехід. Україна представила свою позицію щодо механізму прикордонного коригування вуглецю (CBAM). ЄС і надалі підтримуватиме Україну у питанні зеленого переходу, у тому числі щодо розробки політики вуглецевого ціноутворення у контексті запропонованого ЄС механізму прикордонного коригування вуглецю (CBAM).

Діалог про "вуглецевий податок" для українських експортерів триває. Очевидно, що домовленості ще немає, але ЄС готовий допомагати Україні в адаптації.

• Ми привітали завершення переговорів щодо оновлення додатків з фінансового співробітництва (Додаток XLIV), телекомунікаційних послуг, поштових та кур’єрських послуг та міжнародного морського транспорту (Додаток XVIІ) Угоди про асоціацію та очікуємо на подібний прогрес щодо додатків з наближення митного законодавства (Додаток XV), навколишнього середовища та клімату (Додатки XXX-XXXI), політики з питань аудіовізуальної галузі (Додаток XXXVII), заснування та діяльності компаній, корпоративного управління, бухгалтерського обліку та аудиту (Додатки ХХХІV, XXXV, XXXVІ) та захисту прав споживачів (Додаток XXXIХ). Ми домовилися посилити зусилля задля подолання викликів у сферах кліматичних дій, навколишнього середовища та біорізноманіття, як це передбачено Угодою про асоціацію та у відповідності до Паризької угоди.

Це – безпрецедентний обсяг оновлення додатків, які осучаснюють УА. І це дуже добре. Українських дипломатів та урядовців варто привітати з успіхом.

• Ми взяли до уваги поточну попередню оцінку готовності України до Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції (ACAA) та привітали початок другого етапу попереднього оцінювання інфраструктури якості. Ми привітали підписання Меморандуму про взаєморозуміння між Європейським Союзом та Україною щодо започаткування стратегічного партнерства у сфері сировини з метою досягнення більш тісної інтеграції ланцюгів вартості у сферах сировини та акумуляторів.

Йдеться про так званий "промисловий безвіз".

• Ми домовилися про важливість подальшої співпраці щодо інтеграції енергетичних ринків та енергетичних систем України з енергетичним ринком ЄС на рівних умовах на основі підтверджених зобов’язань України щодо завершення реформування ринку електроенергії та газу, включаючи ефективне виконання оновленого Додатка XXVII до Угоди про асоціацію. Ми домовились про створення робочої групи високого рівня у рамках нашого двостороннього енергетичного партнерства для прискорення реформ ринку електроенергії та газу в Україні. Ми також погодилися координувати подальші кроки щодо інтеграції ринків газу та електроенергії. Сторона ЄС підтвердила свою повну підтримку синхронізації інтегрованої енергосистеми України з європейською мережею ENTSO-E після виконання всіх необхідних технічних та ринкових передумов.

Зараз до роботи 27-го додатка є купа питань. Уряд не консультується з ЄС перед ухваленням рішень у сфері енергетики. Але лишилося неясним, чи будуть тут зміни.

Підтримка європейцями інтеграції до ENTSO-E – важлива.

• Ми підтвердили роль України як стратегічної країни для транзиту газу та підтвердили свою підтримку продовженню транзиту газу територією України після 2024 року. Ми підкреслили важливість продовження модернізації української національної газотранспортної системи та подальшої співпраці щодо посилення європейської енергетичної безпеки. У контексті існуючих та майбутніх газотранспортних систем на території України та ЄС ми підтвердили наші спільні зобов’язання щодо повного застосування чинного законодавства ЄС та зобов’язань за Угодою про асоціацію. Ми також погодилися максимально використовувати наявні енергетичні мережі та потужності один одного, а також проводити консультації та координацію у відповідних ситуаціях щодо розвитку інфраструктури, які можуть зашкодити інтересам обох Сторін. Ми підкреслили необхідність повного застосування законодавства ЄС у сфері енергетики та конкуренції. Україна та ЄС підкреслили важливість спільної роботи проти будь-яких потенційних зусиль третіх сторін використовувати енергію як зброю, зокрема в контексті наслідків для стабільності транзиту газу територією України. Ми підкреслюємо важливість енергетичного партнерства між Україною та ЄС на високому рівні для обговорення стратегічних аспектів енергетичного співробітництва, яке забезпечить платформу для посилення енергетичної безпеки та зеленого переходу в Україні та ЄС.

Дуже непогані твердження про підтримку України в енергетичній боротьбі з Росією.

• Україна відзначила свої зусилля щодо досягнення повного взаємного режиму внутрішнього ринку у сфері телекомунікаційних послуг та приєднання до Єдиного цифрового ринку ЄС у межах Угоди про асоціацію. ЄС привітав триваючу залученість України до виконання своїх зобов’язань у сфері телекомунікаційних послуг, що у разі їх повного виконання може привести до застосування режиму внутрішнього ринку для цього сектора. У цьому контексті була підкреслена важлива роль ефективного та незалежного регулятора у сфері телекомунікацій. Ми відзначили прогрес у реалізації спільного робочого плану щодо електронних довірчих послуг, що веде до можливої угоди, яка має базуватися на наближенні до законодавства та стандартів ЄС. Ми привітали домовленість щодо оновлення Додатка XVII до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Інтеграція у Цифровий ринок ЄС просувається, але Україна має ухвалити низку законів. Передусім – про створення незалежного регулятора.  

• Ми домовилися про важливість вдосконалення сполучення між Україною, ЄС та іншими країнами Східного партнерства з метою сприяння торгівлі, подальшого розвитку надійних і сталих транспортних зв’язків та підтримки контактів між людьми. Ми привітали підписання Угоди між Україною, ЄС і його державами-членами про Спільний авіаційний простір та очікуємо на її якнайшвидше набрання чинності, що сприятиме розвитку взаємних сполучень, зокрема, шляхом створення умов для нових комерційних можливостей для авіакомпаній України та держав-членів ЄС. Ми привітали поточну роботу стосовно включення внутрішніх водних шляхів України до Транс'європейської транспортної мережі (TEN-T) і ми погодилися щодо важливості суттєвого прогресу України у реформуванні системи залізничного транспорту.
• Ми привітали підписання Угоди про участь України у програмі "Горизонт Європа", програмі досліджень та навчання "Євратом" та програмі "Креативна Європа". ЄС також привітав готовність України брати участь у програмах ЄС у рамках нової Багаторічної фінансової перспективи, зокрема в міжнародному вимірі програм "Erasmus+", "EU4Health", "Єдиний ринок" та "Цивільний захист".
• Ми привітали головування України, як першої країни з-поза меж ЄС, у Стратегії ЄС для Дунайського регіону, починаючи з 1 листопада 2021 року.

17.
       Україна та ЄС підтвердили свою готовність повністю поважати права осіб, що належать до національних меншин, як це передбачено конвенціями ООН і Ради Європи та відповідними протоколами. У цьому зв’язку, Україна продовжуватиме консультуватися і співпрацювати з Венеційською Комісією та продовжуватиме поточний змістовний діалог з представниками осіб, що належать до національних меншин, у тому числі щодо пов’язаного з цим питанням законодавства.

Нескладно здогадатися, що на цьому пункті наполягли наші угорські партнери. Настільки детального опису, до речі, не було у попередньому рішенні саміту. Є і позитив: те, щоби в якості арбітра записати Венеційську комісію. Україна наполягає, що виконала рекомендації ВК стосовно освітнього законодавства.

18.
       Ми підтверджуємо своє рішуче засудження очевидного порушення суверенітету та територіальної цілісності України внаслідок актів агресії російських збройних сил, починаючи з лютого 2014 року. Ми не визнаємо та продовжуємо засуджувати незаконну анексію Росією українських Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, посилення мілітаризації півострова, серйозне погіршення там ситуації з правами людини, а також обмеження свободи в’їзду громадян України на Кримський півострів та виїзду з нього. Ми засудили проведення виборів до Державної Думи Російської Федерації, що проводилися на незаконно анексованому Кримському півострові 17-19 вересня 2021 року всупереч духу та цілям Мінських домовленостей, до участі в яких також були залучені жителі непідконтрольних Уряду України територій Донецької та Луганської областей. Ми закликали Росію надати міжнародним організаціям і правозахисникам безперешкодний доступ до районів, які наразі не перебувають під контролем України, включаючи Кримський півострів, та поважати міжнародне гуманітарне право. У цьому контексті ми закликали до негайного звільнення всіх незаконно утримуваних та ув’язнених осіб на Кримському півострові та в Росії, включаючи кримськотатарських активістів. Ми засуджуємо триваючі переслідування, а також останні дії Російської Федерації проти кримських татар. Ми продовжуємо закликати Росію забезпечити безперешкодний та вільний прохід в Азовське море та з нього, у відповідності до міжнародного права. Ми засуджуємо рішення Росії закрити частини Чорного моря для неросійських військових кораблів та державних суден та закликаємо Росію утриматись від порушення законного здійснення прав та свобод навігації. Ми домовилися про важливість координації міжнародних зусиль для посилення стійкості до зростаючих загроз безпеці та стабільності в Чорноморському регіоні.

Дуже детальний наголос на кримських питаннях.

19.
       Ми залишаємося повністю відданими впровадженню та оновленню наших відповідних політик невизнання, у тому числі шляхом застосування обмежувальних заходів. З цією метою ми продовжимо наші регулярні консультації щодо цих політик та співпраці, у тому числі на міжнародних форумах.

20.
       Ми привітали дипломатичні зусилля, спрямовані на відновлення суверенітету та територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах. ЄС вітає створення міжнародної Кримської Платформи, започаткованої її установчим Самітом 23 серпня в Києві, а також підтримує реалізацію положень Спільної Декларації, підписаної ЄС та його державами-членами.

21.
       Ми підтвердили нашу повну підтримку зусиль Нормандського формату, Тристоронньої контактної групи, а також ОБСЄ, включаючи її Спеціальну моніторингову місію в Україні. Ми підкреслили важливість повного впровадження заходів, про які було домовлено під час Нормандського Саміту в Парижі в грудні 2019 року, а також повного виконання Мінських домовленостей, підкреслюючи відповідальність Росії як сторони конфлікту. Ми привітали конструктивний підхід України у Нормандському форматі та Тристоронній контактній групі і закликали Росію теж діяти конструктивно  та брати сумлінну участь у переговорах в рамках цих форматів для вирішення конфлікту. Ми засуджуємо порушення припинення вогню збройними формуваннями, що підтримуються Росією, а також закликаємо Росію повністю визнати свою відповідальність в цьому контексті та використати свій значний вплив на збройні формування, які вона підтримує, відновити всеосяжне припинення вогню, виконати Мінські домовленості в повному обсязі, надати вільний та безперешкодний доступ Спеціальній Моніторинговій Місії ОБСЄ до непідконтрольних Уряду України ділянок уздовж українсько-російського державного кордону, у відповідності до її мандату. Висловлюємо жаль щодо рішення Росії не погоджуватись на продовження Спостережної Місії ОБСЄ на двох контрольно-пропускних пунктах російсько-українського кордону (Гуково та Донецьк), що суперечить духу Мінських домовленостей та не сприяє мирному вирішенню конфлікту на сході України. Ми повторили наш заклик до Росії невідкладно припинити підбурення конфлікту наданням фінансової та військової допомоги озброєним формуванням, які вона підтримує, а також вивести російські війська та техніку від східного кордону України та Кримського півострову. Ми залишаємось глибоко стурбованими присутністю російської військової техніки та особового складу на непідконтрольних Уряду України територіях та у незаконно анексованих українських Автономній Республіці Крим та м. Севастополі. Ми наполегливо вимагаємо від Росії виконати свої зобов’язання відповідно до Віденського документа, а також забезпечити більше прозорості та достовірно пояснити розгортання військових сил та техніки в цих районах. ЄС знову продовжив свої економічні санкції проти Росії, їхня тривалість залишається чітко обумовленою повним виконанням Мінських домовленостей. 

Дуже промовистий блок. Саме Росія – агресор. Саме вона відповідальна за зупинку перемир’я. Також важливий наголос на незаконності військової присутності РФ у анексованому Криму.

22.
       Ми поновлюємо наше засудження постійних кроків Росії щодо спонукання громадян України на територіях, які наразі не контролюються Урядом України, подавати клопотання на отримання російського громадянства за спрощеною процедурою, а також видачі російських паспортів громадянам України, що суперечить Мінським домовленостям.

23.
       Україна привітала Висновки Європейської Ради від 24 червня 2021 року, в яких лідери ЄС підтвердили, що повне виконання Мінських домовленостей залишається основною умовою для будь-яких серйозних змін у позиції ЄС щодо відносин із Росією.

24.
       Ми домовилися продовжувати співпрацю для подолання соціально-економічних та гуманітарних наслідків конфлікту, підкреслюючи важливість постачання води, електроенергії та газу через лінію розмежування, сприяти руху людей та товарів, та забезпечити, щоб люди, які живуть на непідконтрольних Уряду України територіях, у повному обсязі користувалися своїми громадянськими правами у повній відповідності до міжнародного гуманітарного права.  Ми ще раз наголосили на необхідності отримати безперешкодний доступ до непідконтрольних Уряду територій для Спеціальної Моніторингової Місії ОБСЄ, агенцій ООН, неурядових організацій та Міжнародного Комітету Червоного Хреста. Ми підкреслили важливість проведення заходів із розмінування також в нових районах та закликали Росію конструктивно залучатися до цього питання у рамках ТКГ. Ми привітали створення Центру протимінних операцій для боротьби із забрудненням мінами та боєприпасами, що не вибухнули, та взяли до уваги запит України на отримання допомоги ЄС для розмінування. ЄС підтвердив готовність надалі підтримувати інклюзивний підхід України до власних громадян в уражених районах та відігравати провідну роль в заходах із відбудови країни, включаючи окремі райони Донецької та Луганської областей після виконання Мінських домовленостей.

25.
       Ми підкреслили нашу повну підтримку всіх зусиль із встановлення правди, справедливості та відповідальності перед 298 жертвами та їхніми найближчими родичами за збиття рейсу MH17. Ми закликали у цьому зв’язку Російську Федерацію продовжувати тристоронні переговори між Австралією, Нідерландами та Російською Федерацією щодо збиття рейсу MH17, визнати свою відповідальність та докласти максимальних зусиль для притягнення винних до відповідальності за збиття рейсу MH17.

Змінилася також риторика щодо ролі Росії у катастрофі МН17. В ЄС вважають вину РФ практично доведеною.

Київ, 12 жовтня 2021 року

"Європейська правда" готує також детальний аналіз досягнутих домовленостей.