У вівторок на острові Балі в Індонезії розпочався саміт "Групи двадцяти", тобто G20 – неформальної організації, назву якої також неточно перекладають як "велика двадцятка".

Одним із запрошених гостей саміту став президент Володимир Зеленський, що виступив по відеозв’язку.

Головна ідея президентського виступу – презентація Плану досягнення миру з 10 кроків, або української "формули миру".

Ця "формула миру Зеленського" прозвучала вперше. І хоча вона з’явилася на тлі поширення в Україні чуток про нібито домовленості щодо територіальних поступок, ці чутки виявилися безпідставними:  виступ Зеленського не містить жодних підтверджень цих припущень і навпаки, заперечує їх, кілька разів висуваючи вимогу про відновлення контролю України над усією територією, а також над усім периметром свого кордону. 

"Європейська правда" публікує текст виступу, а таме, проголошення української "формули миру". Ми дещо скоротили текст, зробивши його компактнішим без втрати змістовних повідомлень. З повним виступом ви можете ознайомитися на сайті президента.

* * * * *

Шановний пане президенте Відодо (йдеться про господаря саміту, лідера Індонезії. - ЄП)! Дорогі колеги! Світова більшість, яка – з нами!

Я звертаюся до вас зараз українською мовою, але у кожного з вас на столі є наші пропозиції – вашою мовою. Це прояв поваги до вас.

Щойно я повернувся до нашої столиці – повернувся з міста Херсон.

Херсон – це одне з найважливіших міст півдня нашої країни і єдиний обласний центр, який Росії вдалося захопити після 24 лютого.

І ось Херсон вже вільний.

Що це означає? Ця визвольна операція наших Сил оборони є для України аналогією багатьох битв минулого, які були переломними моментами у війнах.

Вони символізували такі зміни, після яких люди вже знали, чия буде перемога, хоча ще і доводилось воювати заради неї.

Щоб звільнити всю нашу землю від рашистів, нам доведеться воювати ще деякий час... Воювати! Але якщо перемога все одно буде за нами, і ми в цьому впевнені, то хіба не варто спробувати реалізувати нашу формулу миру, щоб все ж зберегти тисячі життів і уберегти світ від нових дестабілізацій?

Ось чому я хочу представити наше бачення шляху до миру – як його реально досягти. 

[…] Є набір рішень, які потрібно реалізувати. І я хочу, щоб розмова про це була публічною, а не закулісною. Хочу, щоб це обговорювалось конкретно, а не широкими мазками.

[…]

Не варто пропонувати Україні компроміси з совістю, суверенітетом, територією та незалежністю. 

Україна завжди була лідером миротворчих зусиль, і світ це бачив. І якщо Росія каже, що нібито хоче закінчити цю війну, хай доведе це діями.

Очевидно, що словам Росії довіряти неможливо, і не буде ніяких "Мінськів-3", які Росія порушить одразу ж після укладання.

Якщо ж відповідних дій для відновлення миру не буде, то це означає, що Росія просто хоче вкотре обманути усіх вас, обманути світ і заморозити війну якраз тоді, коли її поразки стали особливо відчутними.

Ми не дамо Росії перечекати, наростити сили, а потім розпочати нову серію терору і глобальної дестабілізації. Впевнений, що саме зараз треба і можна зупинити руйнівну російську війну.

Отже, пропозиції України такі.

Перше – радіаційна та ядерна безпека

Ніхто не має права шантажувати світ радіаційною катастрофою. Це аксіома.

Але на очах у всього світу Росія перетворила нашу Запорізьку атомну станцію на радіаційну бомбу, яка може вибухнути в будь-який момент. Куди ж піде радіаційна хмара? Можливо, на територію ЄС. Можливо, в Туреччину. Можливо, на Близький Схід. Я вважаю злочинною навіть гіпотетичну можливість такого сценарію!

Радіаційна безпека має бути відновлена. МАГАТЕ вже надала відповідні рекомендації, підтверджуючи усі ті ризики, про які ми неодноразово говорили. Тож Росія повинна негайно вивести з території Запорізької АЕС усіх своїх бойовиків. Станція має бути негайно передана під контроль МАГАТЕ і українського персоналу. Має бути негайно відновлене нормальне підключення станції до енергомережі, щоб ніщо не загрожувало стабільності реакторів.

[…] Росія може вже завтра розпочати демілітаризацію Запорізької АЕС, якщо дійсно готова відновити порушену нею радіаційну безпеку.

Те саме стосується божевільних погроз ядерною зброєю, до яких вдаються російські посадовці. Немає і не може бути жодних виправдань ядерному шантажу. І я дякую вам, шановні G-19, за те, що ви це чітко підтверджуєте. Але, будь ласка, застосуйте всю вашу міць, щоб змусити Росію відмовитись від будь-яких погроз ядерною зброєю. Підставою для таких зусиль може бути Будапештський меморандум і відповідні можливості держав-підписантів.

Другий виклик – продовольча безпека

Завдяки потужній участі ООН, Туреччини та інших партнерів ми показали, як співпраця кількох може повернути продовольчу безпеку багатьом. 

Я вважаю, що наша експортна зернова ініціатива заслуговує на безстрокове подовження – незалежно від того, коли закінчиться війна.

Право на їжу – це фундаментальне право кожної людини у світі.

Україна з липня експортувала більше 10 мільйонів тонн продовольства морським шляхом. Можемо наростити експорт ще на мільйони тонн щомісячно. Для цього я пропоную розширити експортну зернову ініціативу на інші наші порти – зокрема, на порти Миколаїв та "Ольвія" в Миколаївській області.

[…]

Третє – енергетична безпека

Усі ви бачите, на що направлений зараз російський терор. Це намагання перетворити холод на зброю. На зброю проти мільйонів людей.

Ударами російських ракет та іранських дронів, які використовують окупанти, зруйновано близько 40% нашої енергоінфраструктури. […].

Супутня мета цього терору – не дати експортувати нашу електрику сусіднім країнам, що могло би значно допомогти їм стабілізувати енергетичну ситуацію і зменшити ціни для споживачів.

Росія зацікавлена в енергокризі. А ми ж усі маємо бути зацікавлені у припиненні терору.

Я дякую усім нашим партнерам, які вже допомогли Україні з постачанням систем ППО і ПРО. Це дозволяє нам збивати частину російських ракет та іранських дронів. Але маємо повністю захистити наше небо. Я прошу вас нарощувати відповідну допомогу!

Ми вже запропонували направити місію експертів ООН на обʼєкти критичної енергетичної інфраструктури України для оцінки руйнувань та потреб з відновлення, а також з метою запобігання їх подальшому знищенню. […]

Якщо Росія намагається позбавити Україну, Європу і усіх споживачів енергії у світі передбачуваності і стабільності цін, відповіддю на це має бути примусове обмеження експортних цін для Росії. Щоб експорт був не вище, ніж собівартість. Це чесно. Якщо забираєш ти, світ має право забрати у тебе.

Четвертий виклик – звільнення усіх полонених і депортованих

Тисячі наших людей – військових і цивільних – у російському полоні. Вони піддаються жорстоким тортурам – це масове знущання!

Окрім того, ми поіменно знаємо майже 11 тисяч дітей, які були силою депортовані в Росію. Їх розлучають з батьками, знаючи, що у них є родини. А окрім цих дітей, є десятки тисяч тих, хто був примусово вивезений і про яких ми знаємо лише опосередковано. Серед них є й діти, чиї батьки були убиті російськими ударами, а тепер їх утримують у державі-вбивці.

Додайте до цього ще сотні тисяч депортованих дорослих, і ви побачите, яку гуманітарну катастрофу спричинила російська війна.

Додайте ще політвʼязнів – українських громадян, які утримуються в Росії та на тимчасово окупованій території, зокрема в Криму.

Маємо звільнити усіх цих людей!

[…] маємо обʼєднатися заради єдино реалістичної моделі звільнення полонених – "всіх на всіх".

[…]

П’яте – виконання Статуту ООН і відновлення територіальної цілісності України та світового порядку

Друга стаття Статуту ООН дуже чітко все визначає. Все, що порушила Росія цією війною.

Тож маємо відновити силу міжнародного права – і без будь-яких компромісів з агресором. Бо Статут ООН не може діяти якось частково, вибірково чи "за бажанням".

Росія повинна підтвердити територіальну цілісність України в рамках відповідних резолюцій Генеральної асамблеї ООН і відповідного масиву договірно-правових документів.

Це абсолютно конкретно.

Шостий виклик – виведення російських військ і припинення бойових дій

Росія має вивести усі свої війська та збройні формування з території України. Має бути відновлений контроль України над усіма ділянками нашого державного кордону з Росією.

Саме це матиме наслідком реальне і повне припинення бойових дій.

Кожен день зволікання з цим означає нові смерті українців, нові загрози для світу і шалене зростання збитків через продовження російської агресії – збитків для всіх у світі.

Сьоме – справедливість

Це те, що провокує чи не найбільші емоції.

Всюди, коли ми звільняємо нашу землю, ми бачимо одне – Росія залишає по собі катівні та масові поховання убитих людей.

Так було в Бучі та інших містах півночі країни після окупації. Так було в Харківській області. Те саме ми бачимо зараз і на Херсонщині.

[…] Ось чому світ має визнати Спеціальний трибунал щодо злочину агресії Росії проти України і створення Міжнародного механізму для відшкодування усіх збитків, завданих цією війною. Відшкодування за рахунок російських активів, бо саме агресор повинен зробити все, щоб відновити порушену ним справедливість.

[…]

Восьмий виклик – це екоцид, потреба негайного захисту природи

Мільйони гектарів лісу спалені обстрілами. Майже двісті тисяч гектарів нашої землі забруднені мінами і снарядами, які не розірвалися. Десятки вугільних шахт затоплені, в тому числі й шахта, в якій в 1979 році був здійснений підземний ядерний вибух…

Це шахта "Юнком" в Донецькій області. Вона на окупованій Росією території. Затоплена вже кілька років – саме через окупантів. Хоча усім в Москві відомо, яка це загроза не тільки для річок на Донеччині, але й для Азовського моря, а отже для Чорноморського басейну.

Неможливо точно порахувати обсяг забруднення атмосфери від спалених нафтобаз та інших пожеж... А ще підірвані каналізаційні споруди, спалені хімічні підприємства, безліч захоронень убитих тварин.

Просто уявіть це: внаслідок російської агресії загинули 6 мільйонів свійських тварин. Знищено щонайменше 50 тисяч дельфінів у Чорному морі. Тисячі гектарів ґрунту забруднено шкідливими речовинами, в більшості це родючий ґрунт.

Минулого тижня на Кліматичному саміті в Єгипті я запропонував створити платформу для оцінки збитків навколишньому середовищу від війни. Маємо це реалізувати.

[…]

Наступне – дев’яте – недопущення ескалації

Ризик, який є і буде постійно, поки наша безпека не буде гарантована належним чином.

Україна не є членом будь-якого з альянсів. І ця російська війна змогла розпочатись якраз тому, що Україна залишалась у сірій зоні – між євроатлантичним світом і російським імперіалізмом. Зараз у нас теж поки немає жодних гарантій безпеки. Тож як НЕ допустити повторення такої агресії Росії проти нас?

Ми потребуємо дієвих гарантій безпеки. Тому підготували проект договору – Kyiv Security Compact, і вже його запропонували партнерам.

Тож маємо провести міжнародну конференцію для фіксації ключових елементів повоєнної безпекової архітектури в євроатлантичному просторі включно з гарантіями для України, щоб унеможливити повторення російської агресії.

Головним результатом конференції має стати підписання Kyiv Security Compact.

Ми можемо зробити це в будь-який час – вже навіть цього року. І я вас запевняю – після цього ви вже ніколи й нічого не почуєте про війну в нашій частині Європи. Бо агресор не наважиться її повторити.

І десяте – підтвердження закінчення війни

Коли всі антивоєнні кроки будуть реалізовані, коли безпека і справедливість почнуть відновлюватися, має бути підписаний документ сторонами про фіксацію закінчення війни.

Я підкреслюю – кожен з цих викликів на шляху до миру не може забрати багато часу. Максимум – місяць на один пункт. Для деяких – достатньо днів.

Ми вже маємо позитивний досвід експортної зернової ініціативи. Як вона працює?

Є ООН – і дві сторони домовленостей: з одного боку – Україна, Туреччина і ООН, а з іншого боку – Росія, Туреччина і ООН.

Подібно до цього може спрацювати виконання кожного з озвучених мною зараз пунктів, де сторонами можуть бути різні держави, які готові взяти на себе лідерство в тому чи іншому рішенні.

[…] Я окреслив напрямки, за якими кожен із вас може обрати для себе, як стати співтворцем миру.

Будь ласка, оберіть свій напрямок для лідерства – і разом ми точно реалізуємо формулу миру.

Що це дасть? […]

Якщо Росія буде пручатися нашій формулі миру, ви побачите, що вона хоче лише війни.

Володимир Зеленський

Виступ на саміті G20 у Індонезії

15 листопада 2022 року