ЄС визнає, що Україна демонструє прогрес у проведенні реформ, необхідних для членства – але серед держав Євросоюзу немає єдності щодо того, чи можливий такий механізм вступу України, який пришвидшив би цей процес. Це – короткий підсумок проєкту підсумкових документів саміту, що потрапили до видання EURACTIV, партнера ЄвроПравди у Брюсселі.

Саміт Україна-ЄС відбудеться у Києві цього тижня і, за задумом сторін, має стати непересічною подією. Напередодні зустрічі на президентському рівні, що запланована на п’ятницю 3 лютого, відбудуться також консультації між Європейською комісією та українським урядом. Лідери після зустрічі письмово підтвердять, що "майбутнє України та її громадян пов'язане з Європейським Союзом".

Сторони також мають підписати меморандум про взаєморозуміння щодо стратегічного партнерства у сфері відновлюваної енергетики, заявити про прогрес у таких сферах, як безмитний доступ для українського експорту на ринок ЄС, вільний роумінг у ЄС для українських абонентів та рух України до єдиного платіжного простору.

Що готовий сказати ЄС про майбутній вступ України

"ЄС визнає значний прогрес України за останні місяці щодо досягнення цілей, що лежать в основі її статусу кандидата на членство в ЄС, вітає зусилля України з проведення реформ у такі складні часи і закликає країну продовжувати йти цим шляхом і виконати умови, зазначені у висновку Комісії щодо її заявки на членство, щоби просунутися на шляху до майбутнього членства в ЄС", – йдеться у проєкті комюніке в його нинішньому вигляді.

І хоча Київ прагнув би побачити амбітніші формулювання – навіть ця фраза ще може змінитися на обережнішу. Фінальне рішення саміту ще не затверджене. За даними джерел, його мають узгодити у Брюсселі на зустрічі послів держав-членів ЄС до кінця дня 31 січня.

Дипломати підкреслюють, що саміт у Києві має особливу мету: він, серед іншого, буде присвячений управлінню очікуваннями з боку України.

Як розповіли EURACTIV чотири європейських дипломати, протягом останніх тижнів між країнами-членами ЄС точилися суперечки щодо того, як рішення згадає про перспективу членства України в ЄС.

Польща, три країни Балтії та Україна наполягають на формулюванні, яке дасть Києву сигнал зрозуміти, що його заявка на членство може бути прискорена. "Ми очікуємо від саміту заохочення для України та чіткої оцінки прогресу, якого вона досягла, – каже один зі східноєвропейських дипломатів. – І хоча це лише заява, але слова мають значення. Тому ми наполягаємо на більш обнадійливих (для України) висловлюваннях", – додав дипломат.

Такі висловлювання, що давали б Україні позитивний сигнал, могли би стосуватися питання семи кандидатських критеріїв, які виконує зараз Україна – але серед членів ЄС виявилися противники цього, і їхній опір подолати наразі не вдалося.

Майбутнє України: єдності немає

У червні 2022 року Єврокомісія рекомендувала надати Україні статус кандидата на вступ до ЄС, додавши до рішення так звані "постумови", тобто перелік законодавчих і політичних кроків, які має здійснити Київ, щоб переконати ЄС, що рішення про статус кандидата було правильним.

Серед цих рекомендацій – ухвалення законодавства про конкурсний відбір суддів Конституційного суду, про посилення боротьби з корупцією, гармонізацію регулювання медіаринку з аудіовізуальною директивою ЄС, а також зміни у сфері захисту національних меншин.

Український уряд у 2022 році наполегливо проводив реформи, а від топ-посадовців лунали заяви-сподівання, що тепер, зважаючи на прогрес, Україна має перейти на наступний етап – почати переговори щодо членства. Прем’єр Денис Шмигаль навіть зважився на прогноз, що Україна зможе успішно завершити переговори щодо вступу лише за два роки.

Але насправді перспектива приєднання України до ЄС залишається віддаленою.

Ідеї держав, що налаштовані допомогти рухові України до членства, зіштовхнулися з опором більш скептично налаштованих держав-членів, зокрема Франції, Німеччини, Іспанії, Нідерландів, Португалії, Данії та Бельгії.

"Велика кількість великих держав-членів не готові прийняти занадто позитивні формулювання. Не в останню чергу – через те, що менше місяця тому вже узгоджував формулювання щодо України, і ніхто не готовий знову розпочинати важку дискусію, яку ми щойно завершили", – сказав EURACTIV один з дипломатів.

У грудні країни ЄС не змогли узгодити жодних проривних для України формулювань.

Президент Франції Еммануель Макрон торік заявляв навіть, що можуть пройти "десятиліття", перш ніж Україна зможе приєднатися до ЄС. Треба також визнати, що навіть найбільш прихильні до України лідери ЄС вважають, що шлях Києва до вступу буде довшим, ніж передбачає український уряд.

7 критеріїв для України очима Євросоюзу

У фразі з проєкту рішення саміту, яка зацитована на початку статті, є згадка про "значний прогрес" у виконанні Україною семи критеріїв ЄС.

Однак навіть це формулювання ще не погоджене, бо частина країн вважають це твердження передчасним. Мовляв, офіційної оцінки прогресу України ще не було представлено, а тому не треба її випереджати.

Ці країни хочуть дотримуватися стандартного та нешвидкого процесу, за яким Єврокомісія лише у жовтні має надати проміжну оновлену інформацію про прогрес України у виконанні семи критеріїв, які є умовою початку переговорів про вступ. Це означає, що у жовтні Україна може отримати не зелене світло, а подальші рекомендації про те, що ще треба зробити для відповідності очікуванням ЄС.

Хоча фахівці ЄС, що працюють над українським досьє, переконані: Київ справді демонструє успіхи.

У приватних розмовах ці європосадовці відзначають, що Україна досягла значного прогресу у виконанні критерію щодо медіареформи (ухваливши новий закон про медіа), щодо кадрових призначень у САП тощо.

"Враховуючи, що країна перебуває у стані війни – можна справді говорити, що вони доклали левових зусиль, щоб виконати вимоги у рамках розширення", – сказав EURACTIV один із посадовців ЄС, обізнаний у цьому питанні.

Але є і проблемні пункти.

"Залишаються прогалини у сфері верховенства права та узгодження судової системи, а також у боротьбі з корупцією, причому деякі реформи, ймовірно, потребують подальшого узгодження із законодавством ЄС", – каже один зі співрозмовників.

Так, хоча Україна оголосила про реформування систему відбору суддів Конституційного суду, насправді ця реформа не відповідає рекомендаціям Венеційської комісії, і та вже висловила свої занепокоєння (детальніше про це – у новині "Венеційка відмовилася від участі у відборі суддів КСУ"). Зрештою уряд навіть був змушений погодитися із претензіями західних партнерів з цього приводу.

Саміт Україна-ЄС має намір прямо згадати про цю проблему. У проєкті декларації саміту, зокрема, зазначається, що "реформа Конституційного суду та процедура відбору політично незалежних і кваліфікованих суддів Конституційного суду залишається життєво важливою для зміцнення стійкості України".

"Європейська правда" готує до публікації незалежний аналіз виконання семи критеріїв, висновки якого значною мірою збігаються з європейськими.

Авторка: Александра Бжозовскі,

Англійською мовою читайте на Euractiv. Українська версія публікується у рамках ексклюзивної співпраці між виданнями

Усю відповідальність за контент, опублікований у межах співпраці з European Media and Information Fund, несуть автори публікацій, зміст яких не обов'язково відбиває позицію EMIF, а також партнера фонду, Calouste Gulbenkian Foundation, а також European Univercity Institute