Як Болгарія "таємно" допомагає ЗСУ, долаючи вплив проросійських сил

Четвер, 2 лютого 2023, 13:28 — ,
Фото: Efrem Lukatsky/Associated Press/East News
Візит до Києва прем’єр-міністра Болгарії Кирила Петкова, під час якого він пообіцяв розблокувати поставки боєприпасів для ЗСУ. 28 квітня 2022 року

Попри перманентну політичну кризу та наявність у коаліції проросійських сил, болгарський уряд зумів знайти можливість передати Україні вкрай важливі артилерійські снаряди.

Причому, як згодом розповідав тодішній прем’єр Кирил Петков, цю допомогу доводилося проводити ледь не таємно, щоб її не заблокували численні "друзі Путіна".

Наскільки болгарська допомога є важливою для України? Чи можна після цього вважати Болгарію тотально проросійською країною? І як змінюється ставлення болгар до РФ та України?

На ці теми ЄвроПравда поспілкувалася з експертом програми сусідства і регіональних ініціатив Ради зовнішньої політики "Українська призма" Михайлом Драпаком. 

Тим, хто надає перевагу читанню, ми підготували розшифровку найцікавіших моментів нашої розмови. Але також рекомендуємо подивитися відео – впевнені, що деякі озвучені факти виявляться справді неочікуваними.

"Таємна" допомога від Болгарії

Про цю таємну допомогу нещодавно написала Die Welt, проте насправді називати її таємною є певною мірою перебільшенням.

Навесні 2022 року, перед тим як тодішній прем’єр-міністр Болгарії Кирил Петков приїздив до Києва, влада України висловила побажання і навіть прохання до болгарської сторони. Справа в тому, що Болгарія є виробником значної кількості озброєння саме радянського зразка і є власником значної кількості озброєння.

Тож в Україні подумали, що Болгарія зможе допомогти ЗСУ у ті найважчі місяці, коли західна зброя ще не почала йти, а в України вже відчувався гострий дефіцит, насамперед боєприпасів до артилерії.

Петков розумів, що така допомога може викликати певний спротив у його партнерів по тодішній коаліції – насамперед це Болгарська соціалістична партія, яка має стійкі зв’язки з Росією.

Проте, навіть розуміючи це, болгарський прем’єр пообіцяв спочатку Дмитру Кулебі, а потім і Володимиру Зеленському, що він зробить усе можливе.

Як і очікувалося, ця ініціатива зустріла шалений спротив у болгарському парламенті, навіть попри те, що йшлося не про безкоштовну передачу зброї та боєприпасів, а про продаж.

Тодішня віцепрем’єрка і лідерка Болгарської соціалістичної партії Корнелія Нінова напряму заявила, що це неприйнятно, оскільки це "затягне Болгарію у війну".

Тож болгарський парламент тоді провалив голосування за прямі постачання зброї, але ухвалив рішення про військово-матеріальну підтримку України.

До речі, цю ініціативу також критикував президент Болгарії Румен Радев, який також використовував аргумент про "затягування у війну".

Імітація не допомоги

Прийняте рішення дозволило розблокувати допомогу Україні. При цьому формально Болгарія продавала артилерійські снаряди Польщі, а вже з Польщі вони надходили до України.

Звичайно, болгарський уряд чудово знав, кому насправді йдуть їхні боєприпаси. Більш того, про це чудово будо відомо соціалістці Корнелії Ніновій, яка так протестувала проти допомоги Україні.

Адже в тодішньому уряді вона обіймала не лише посаду віцепрем’єрки, а й була міністром економіки. Тож саме її відомство мало давати дозвіл на експорт відповідних товарів до інших держав.

Про цю колізію згадували в парламенті представники партії ГЕРБ колишнього прем’єр-міністра Бойка Борисова, яка зараз перебуває в опозиції.

Вони, оперуючи даними статистики, яка показувала різке збільшення експорту зброї з Болгарії, вказували на те, що уряд займається лицемірством. Мовляв, той запевняє, що не постачає зброю до України, а насправді – постачає.

При цьому парадокс цієї ситуації полягав у тому, що Бойко Борисов та його партія підтримують постачання зброї до України та хочуть робити це відкрито. Але вони не могли не скористатися нагодою покритикувати уряд.

Зрештою Болгарія перейшла до відкритого військового експорту до України.

Восени минулого року парламент нового скликання все ж зумів ухвалити рішення про пряме постачання зброї.

Це рішення було ухвалене всупереч позиції соціалістів. Але це стало можливим завдяки голосуванню непримиримих опонентів – партії Кирила Петкова "Продовжуємо зміни" та ГЕРБ Бойко Борисова.

Цікаво, що на той момент обидві сили не були в уряді. Парламент нового скликання лише домовлявся про коаліцію, тож міністерствами керували "виконавці обов’язків", призначені президентом. Зрештою депутати так і не дійшли згоди щодо більшості, тож і цей парламент було розпущено.

Значення болгарської допомоги для ЗСУ

Болгарія не є власником чи виробником якоїсь унікальної зброї.

Проте це міцний виробник артилерійських боєприпасів. Також вони можуть виготовляти деякі САУ радянського зразка.

А на додачу – в них є значний комплекс з ремонту військової техніки.

Тож станом на сьогодні вони не можуть постачати Україні чогось унікального. Але, з іншого боку, ми бачимо потреби української артилерії. Щоб вистояти у цій війні на виснаження, яку Росія намагається вести, Україні потрібна будь-яка допомога. Відповідно, надання Болгарією артилерійських боєприпасів досі є дуже важливим.

А станом на середину минулого року ця допомога дійсно була життєво важливою.

Можливо, вона не досягала рівня 50% усіх боєприпасів, які надходили до України. Проте у певні моменти експорт артилерійських боєприпасів з Болгарії міг складати від 30% до 40% всіх боєприпасів, які надходили до України. І це точно була найбільша частка у порівнянні з допомогою всіх інших країн.

Звичайно, що з появою в ЗСУ артилерії західного виробництва частка Болгарії почала знижуватися.

А на додачу, виробництво боєприпасів для артилерії радянського типу зараз налагодили Польща та Чехія – у цих країнах запрацювали консорціуми з Україною.

Тож, хоча актуальних даних наразі немає, проте можна припустити, що частка боєприпасів з Болгарії зараз суттєво зменшилася. І ця допомога вже не є такою критичною, як ще пів року тому.

Варто додати, що Болгарські військово-повітряні сили мають 15 літаків МіГ-29. Це їхні основні винищувачі. Болгарія планувала цього року вивести їх з експлуатації. Для цього в попередні роки замовили 16 літаків F-16.

Але американський виробник ще не виконав замовлення на винищувачі, тож і Софія поки навіть у теорії не може говорити про передання своїх МіГ-29. Хоча й такий крок викликав би значний спротив у Болгарії.

  

Інша військова допомога Болгарії

Коли болгарський парламент схвалював рішення про військово-матеріальну підтримку України, депутати спиралися на лист Володимира Зеленського, де він просив Софію про допомогу в ремонті пошкодженої техніки ЗСУ.

Ця допомога надається й зараз, однак це не такі значні обсяги, як ремонтується у Польщі чи в Чехії.

Чому? Дуже проста відповідь: логістика. Перевезення української військової техніки до Болгарії не настільки просте, як до країн Центральної Європи.

Проросійські настрої в Болгарії

Болгарію часто називають "найбільш проросійською країною ЄС". Частково це правда, враховуючи історичні, культурні причини.

Принаймні, певна частина болгарського суспільства вважає важливими зв’язки з Росією. Зокрема, через національний міф, побудований навколо ідеї, що у ХІХ столітті саме Російська імперія допомогла Болгарії стати незалежною.

Також є щорічне опитування GLOBSEC Trends. Навесні минулого року було опубліковано дослідження за 2022 рік. Зазначу, що це опитування відбувалося вже після того, як почалося повномасштабне вторгнення Росії.

І навіть за таких умов 30% болгарських респондентів сказали, що вони вважають Росію стратегічним партнером.

Так, роком раніше їх було понад 40%, але все одно це один із найбільших показників у ЄС,

З іншого боку, болгарське суспільство дуже фрагментоване. І це висловлюється також у політичному сенсі – парламент уже третій рік поспіль йде на дочасні вибори.

Є значна частина громадян – від 15% до 20%, які досі симпатизують Росії та особисто Путіну.

Проте одночасно десь до третини громадян мають цілком проєвропейські та пронатовські погляди. Вони, можливо, визнають те, що Росія відіграла значну роль у болгарській історії.

Але одночасно свідомі й того, як Росія і Кремль впливали на репресії в Болгарії під час комуністичного режиму, як Росія підпорядковує собі інші народи і держави, і що це взагалі неоімперія.

Чи буде в Болгарії стійка та проукраїнська коаліція?

Після того як болгарська коаліція востаннє розпалася, 2 жовтня у країні відбулися позачергові вибори.

Проте за їхніми результатами сформувати нову більшість у парламенті так і не вдалося.

Дві найбільші фракції є цілком проєвропейськими та підтримують допомогу Україні, включаючи надання зброї. Йдеться про ГЕРБ експрем’єра Бойка Борисова та "Продовжуємо зміни" Кирила Петкова.

Проте питання зброї для України – ледь не єдине, де ці партії досягли згоди.

Ця згода, а також підтримка деяких інших партій дозволили ухвалити рішення про пряму допомогу Україні навіть всупереч тому, що проти цього виступає президент Болгарії Румен Радев.

Проте в інших питаннях ГЕРБ та "Продовжуємо зміни" є ледь не антиподами.

Борисов асоціюється зі старими елітами та корупційними скандалами. Тож не дивно, що Петков обіцяв своїм виборцям ніколи не йти на коаліцію із ГЕРБ.

Через це у Болгарії так і не вдається сформувати стійку коаліцію та нарешті вийти з перманентної політичної кризи. А головне для нас – будь-яка інша коаліція не може обійтися без проросійських сил.

Водночас, якщо головною силою владної команди буде ГЕРБ, то Болгарія, навіть за участі соціалістів у коаліції, підтримуватиме Україну (хоча й обмежено). Адже Борисов і його партія вболівають за Київ у боротьбі проти Кремля.

 

Втім, є й інша добра новина: наразі Петков випромінює впевненість у своїй перемозі. Він впевнений, що на наступних виборах, які пройдуть у квітні, його партія зможе забрати частину електорату в ГЕРБ та сформувати стійку коаліцію.

Можливо, він також впевнений у тому, що за результатами нових виборів підтримка проросійських сил впаде. Невипадково Петков відкрито роздає інтерв’ю про те, як він врятував Україну і як був одним із тих, хто у лютому 2022 року протискав у ЄС введення якомога сильніших санкцій проти Росії.

Показово, що лише тепер він говорить про це відкрито. А відповідно, він може сподіватися на зміну настроїв у Болгарії.

Спілкувався Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.