Традиційний перегляд новин у понеділок вранці засмутив мене до глибини душі.

Поміж повідомлень німецької преси з’явилася інформація, в яку в перші хвилини не можна було повірити. У ніч з 13 на 14 грудня 2014 року помер відомий німецький політик, заступник голови парламентської фракції Християнсько-демократичного Союзу в німецькому парламенті, доктор Андреас Шоккенхофф.

І хоча пересічному українцю, навіть і загалу експертів, його ім’я є мало відомим, не лише Німеччина, але й Україна має сумувати з приводу цієї втрати.

Андреас Шоккенхофф зробив переконливу кар’єру в німецькому парламенті, куди його 24 років поспіль обирали виборці виборчого округу в місті Равенсбург федеральної землі Баден-Вюртемберг.

В зовнішньополітичній сфері він здобув свою "популярність" завдяки гострій критиці політики Володимира Путіна та його авторитарних методів управління. У період з 2006 по 2014 рік він виконував роль координатора німецько-російського міжсуспільного співробітництва в МЗС ФРН, чим відкрито дратував керівництво в Кремлі.

Без огляду на політичну чи економічну кон’юнктуру, яка мала значний вплив на німецько-російські відносини, Шоккенхофф демонстрував послідовність в оцінці внутрішньополітичного розвитку Росії.

Після третього переобрання Путіна президентом РФ Шоккенхофф заявив, що не вірить в модернізацію Росії під керівництвом старого-нового президента.

У своїх численних інтерв’ю Андреас Шоккенхофф нетрадиційно для німецького політичного дискурсу відкрито говорив про ті загрози, які несе Путін Росії, а також застерігав щодо прагнення Кремля повернути Росії статус супердержави.

Своєю чіткою позицією він перетворився на де-факто персону нон-грата в Росії, що, як згодом виявилося, заклало лише початок нової кризи в німецько-російських відносинах.

Тривалий час Шоккенхофф через свою непопулярну критичну позицію щодо Росії лишався в політичній меншості не лише в німецькому парламенті, а й у власній політичній фракції.

Ситуація кардинально змінилася після початку відкритої агресії Росії по відношенню до України, у результаті якої німецька політична еліта не могла більше "закривати очі" на відкриті порушення норм міжнародного права з боку свого стратегічного партнера.

Шоккенхофф був тим політиком, який відкрито засуджував незаконну анексію Криму та загалом російську агресивну політику щодо України. Разом зі своїм колегою по фракції Карл-Георгом Велльманном на засіданні фракції 1 липня 2014 року Шоккенхофф ініціював розгляд позиційного документу про "Нове визначення відносин з Росією", у якому закликав Федеральний уряд переглянути політику Німеччини щодо Росії.

Окрім того, Шоккенхофф виступав за запровадження подальших обмежувальних заходів проти Москви, оскільки лише суворі санкції змушують Москву змінювати свою політику в Україні.

Андреас Шоккенхофф був відкритим лобістом України в німецькому парламенті.

Він неодноразово наголошував на необхідності надати Україні перспективи членства в ЄС та забезпечити всеохоплюючу підтримку євроінтеграційним прагненням нашої держави.

Його активна позиція була продиктована "ціннісним підходом" до зовнішньої політики, який надзвичайно рідко застосовується на практиці.

Під час останнього візиту до України у серпні 2014 року він закликав активно посилювати не лише політичний чи економічний рівні співробітництва між нашими країнами. На переконання Андреаса Шоккенхоффа, для якісних перетворень в Україні необхідно підтримувати контакти з простими людьми, з громадянським суспільством, розвивати університетські зв’язки, запроваджувати програми обміну.

Масштабне оновлення в країні можливе лише за активної підтримки суспільства. І Україна в цьому плані викликала в депутата безліч надій та сподівань.

Іноді сумно, що про всі здобутки людини знаходиться час згадати та написати лише, коли він йде від нас. Особисто я вдячна долі, що мала нагоду познайомити з цією відкритою, принциповою та чесною людиною.

Він лишиться в моїй пам’яті політиком, який не йшов на компроміси зі своєю совістю.

І хоча тривалий час зі своїми поглядами Шоккенхофф перебував в "політичній меншості", правильність його позиції довели час та історія.

Автор:

Лідія Примаченко, кандидат політичних наук.

У 2009 році проходила стажування в Бундестазі в офісі Андреаса Шоккенхоффа

.