Угода з голландським присмаком: яку загрозу несе референдум для асоціації Україна-ЄС

Понеділок, 30 листопада 2015, 15:43 — Оксана Тороп, для Європейської правди
фото прес-служби президента

Чи залежить доля української Угоди про асоціацію від думок голландців? Чи навіть коректніше спитати – наскільки сильною є ця залежність?

6 квітня 2016 року нідерландці на консультативному референдумі голосуватимуть щодо нашої Угоди. І якщо бюлетені візьмуть не менше 30% виборців і більше половини з них підтримає зупинку Угоди з Україною, влада матиме підстави переглянути ратифікацію цього документа.

Аби зрозуміти, наскільки серйозною є загроза, спробуємо розібратися в настроях політичної еліти цієї країни, самих голландців і, звичайно ж, намірах української влади, яка ще має час, аби якось вплинути на ситуацію.

Думки еліти

На останніх парламентських виборах перемогу в Голландії отримали проєвропейські сили. Була створена коаліція між "Народною партією за свободу і демократію" (VVD)  і "Лейбористською партією" (PvDA).

Українські дипломати впевнені: коаліція і уряд підтримують зближення України та ЄС, а тому 

навіть у випадку, коли результати референдуму для нас будуть невтішними, Угоду не буде заблоковано.

Водночас уряду доведеться в той чи інший спосіб взяти до уваги думку електорату.

Це підтверджує і нідерландський прем’єр Марк Рютте (представник VVD) – 26 листопада на спільній з Петром Порошенком прес-конференції в Амстердамі він заявив, що результати референдуму точно не призведуть до зупинки євроінтеграції України.

За його словами, відмова від асоціації зашкодить стабільності в регіоні.

"Я хочу підкреслити, чому ця Угода про асоціацію така важлива. Це важливо, бо ми – як ЄС, так і  Нідерланди – зацікавлені в стабільних сусідах. Ми живемо в світі, де панує нестабільність, особливо навколо Європи, тому нам потрібні стабільні сусіди", - пояснив він.

Члени делегації розповідають, що на закритих переговорах нідерландський прем’єр запевнив Петра Порошенка в абсолютній підтримці Угоди і так само висловив думку, що результати референдуму не мають цьому завадити.

То може, ми приділяємо референдуму забагато уваги? На жаль, ні.

Попри запевнення Рютте, голосування голландців може мати потужний негативний вплив на Угоду – навіть якщо не скасує її.

Про це – дещо нижче.

До слова, помітно, що сама ідея проведення такого референдуму дратує Київ. Так, Петро Порошенко в інтерв’ю газеті "NRC Handelsblad" перед візитом заявив, що не хотів би, аби голландці стали "заручниками політичної гри" президента Росії.

Глас народу

Та якщо в керівництві Нідерландів Київ справді має однодумців, то позиція суспільства – принципово інша.

Тут ми маємо проблему.

Референдум у Голландії сприймають не як "український", а як голосування щодо спільної політики ЄС. В євроскептичній Голландії це додає нам лише мінусів.

"Голландці, за винятком міністерств, цієї Угоди не читали. Для них це – референдум щодо європейської політики голландського уряду.

Я вважаю, що нашим завданням має бути кампанія, побудована на тому, щоб пояснити голландцям, про що ж власне йдеться.

І ми їм пояснюємо, що йдеться про розширення простору стабільності й про розширення простору цінностей", - пояснив глава МЗС Павло Клімкін у спілкуванні з автором під час президентського візиту до Голландії.

Та хай як ми будемо роз’яснювати, є обставини, які не залежать від України, наприклад міграційна криза в ЄС. Багато європейців, в тому числі голландці, побоюються загрози зміни їх способу життя.

Тому від розвитку ситуації з біженцями в ЄС залежатиме і сприйняття в Голландії відносин з Україною.

Про настрої голландців свідчать питання місцевих журналістів та їхня увага (або часом – відсутність уваги, про що нижче) до візиту.

В той час, як українські ЗМІ здебільшого цікавилися санкціями та розслідуванням катастрофи МН-17, 

голландські журналісти перш за все спитали те, чи є українська Угода кроком на шляху до членства в ЄС.

Можливість того, що Київ скоро захоче вступити до Євросоюзу, непокоїть голландців чи не найбільше.

Порошенко чи GeenPeil?
Детально про неприємне

А тепер про загрози.

Запевнення нідерландської влади в підтримці євроінтеграційних прагнень України видаються щирими.

Однак і прем’єр, і його прибічники в парламенті свідомі: ігнорувати результати референдуму неприпустимо.

Це може призвести до мобілізації євроскептиків та збільшить кількість опонентів уряду. А перспектива зміни влади в Голландії через "українську проблему" нікого не тішить.

І саме тому "сюрпризи" після референдуму можливі.

Тим більше, що ініціатори цього референдуму вже проводять активну інформаційну кампанію. Рух GeenPeil заявляє про перепони, які створює влада Нідерландів на шляху до його проведення.

Одночасно ведеться агітація проти України та української влади. GeenPeil згадує, зокрема, про складнощі при голосуванні антидискримінаційних норм у Верховній раді. Це додає негативу у ставленні пересічних голландців до України, адже в Нідерландах чи не найбільше серед європейських країн сповідують принципи рівності.

І в Голландії шукають можливість збільшити кількість таких месседжів.

Один з організаторів референдумі Тьєррі Боде (Thierry Baudet) навіть прийшов послухати лекцію українського президента в Лейденському університеті. А після того – взявся пояснювати свою позицію українським журналістам.

Голландських ЗМІ на лекції, до слова, практично не було.

Аргументи прибічників референдуму, м’яко кажучи, шокують.

Як виявилося – за словами активіста – його ініціатива пов’язана з "громадянською війною в Україні", а також передчасністю скасування віз і відкриття кордонів для європейських товарів, що "в першу чергу нашкодить самій Україні".

Те, що безвізовий діалог Україна-ЄС жодним чином не пов’язаний з асоціацією, активіста не цікавило.

І пересічних голландців, очевидно, не цікавитиме так само.

Тому багато в чому подальша доля Угоди залежить від інформаційних кроків української сторони.

Від того, як Київ зможе мобілізувати свої сили, аби не дати популізму сформувати позицію голландців.

І тут мають діяти всі – центральна влада, українське посольство в Гаазі і українська громада в Голландії. Доклавши всіх зусиль.

Бо ціна помилки (в тому числі нашої) може виявитися надто високою.

 

Автор: Оксана Тороп,
кореспондент агенції "Інтерфакс-Україна",

Амстердам–Лейден–Київ,
для "Європейської правди"

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.