У школярів та студентів є хороша традиція – закривати всі свої "недопрацьовки" та виправляти двійки перед канікулами – щоб з чистим сумлінням йти на відпочинок або елементарно бути переведеними в наступний клас (на курс).

Нашій Верховній раді залишилось працювати зовсім небагато, декілька тижнів, з яких сесійних – десь два з половиною, тому ми вирішили нагадати депутатам про їхні євроінтеграційні "хвости".

Якраз є час виправитись!

Хочеться сподіватися, що народні обранці зберуть волю в кулак і перед літніми канікулами попідтягують ці "хвости" з ухвалення важливих євроінтегераційних законів.

Їх лише три, однак вони несуть позитивні зміни в дуже конкретні й важливі для кожної людини сфери: екологію, енергетику, безпечність та якість харчових продуктів.

Отже, євроінтеграційний прорив можна забезпечити шляхом прийняття наступних законів:

1. №2009а-д "Про оцінку впливу на довкілля" (ОВД) – екологічна євроінтеграція, запровадження європейських правил ОВД.

Така модель передбачає захист прав порядних інвесторів та запобігання шкоди довкіллю від недобросовісних "господарників", адже вся процедура здійснення і отримання рішення з оцінки впливу буде здійснюватись відкрито і прозоро, з чітким механізмом залучення громадськості до прийняття рішень.

На практиці це означатиме, щонайменше, що від інвесторів хтось вже не зможе вимагати хабарів за експертизу, а люди в містечку N не страждатимуть від того, що якийсь непорядний бізнесмен в обхід всіх законів і правил розпочне на їх території якусь шкідливу для здоров’я і екології діяльність.

А також припиниться потік скарг в комітет імплементації Конвенції Еспо, відповідно до якої ми зобов’язались запровадити дані зміни. Міжнародним іміджем треба займатись, кажете?

2. №2966-д "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" (про НКРЕКП) – ключовий закон для посилення прозорості та боротьби з корупцією в енергетичному секторі, а також одна з умов надання Україні чергового траншу макрофінансової допомоги ЄС в розмірі 600 млн євро.

Важливість цього закону – в комплексності проблем, які він вирішує. З одного боку, дійсно незалежний (в тому числі "фінансово") енергетичний регулятор зможе виконувати функції неупередженого і справедливого арбітра на дуже проблемному енергетичному ринку країни, а з іншого – сам по собі гарантуватиме невідворотність вже здійснених і можливість для продовження інших реформ у галузі. Дебатів навколо норм цього закону – достатньо, і всі пропозиції та точки зору мають право на існування.

Питання в тому, що обираємо, як у тому анекдоті – "шашечки" у вигляді ідеального закону, який має "влаштувати всіх", чи "їхати" – принаймні, хоч розпочавши реформу регулятора.

3. №0906 "Про державний контроль, що здійснюється з метою перевірки відповідності законодавству про безпечність та якість харчових продуктів і кормів, здоров'я та благополуччя тварин" – економічна євроінтеграція, важливий закон, який дасть можливість українським виробникам виходити на ринки Євросоюзу, а також стане запорукою підвищення якості і безпечності харчових продуктів для українського споживача.

Принципи нової системи державного контролю, закладені у цьому законі, наприклад, запровадять ризико-орієнтований підхід до здійснення перевірок – від цього виграє виробник, а також – європейську систему перевірки імпорту, що унеможливить потрапляння до наших, споживацьких, "кошиків" неякісних товарів "звідкись".

Для збільшення натисніть зображення

Звісно, вказані законопроекти – далеко не повний перелік завдань, з якими Рада має впоратись до кінця сесії.

Більше того – кількість прийнятих законів далеко не завжди гарантує якість реформ чи взагалі їх початок, адже навіть будь-який ідеальний закон може просто не запрацювати в наших політичних реаліях.

А до всього нам ще бракує стратегічності в підходах. Наприклад, той самий енергетичний закон про регулятора по-хорошому мав би бути лише частиною загальноукраїнської енергетичної стратегії. З конкретним планом дій щодо її імплементації та з урахуванням наших міжнародних зобов’язань, але й національних інтересів також.

Те саме стосується й інших законів, бо гармонізуватися з ЄС маємо відразу і по всіх фронтах – "точкова" або хаотична євроінтеграція явно не спрацює!

Отже, у народних депутатів лишається неповних три тижні на продуктивну роботу з ключовими єврозаконами та реформами.

А в цей час ми, виборці, перебуваючи в ролі суворого екзаменатора, будемо пильно відстежувати їхню роботу і вирішувати, яку оцінку поставити цим народним обранцям на наступних виборах.

А вони, здається, не за горами!

Автор: Марія Голуб,

експерт Українського центру
європейської політики

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора