Стрибок над "цифровою" прірвою – що привіз до Києва єврокомісар Еттінгер

Вівторок, 2 серпня 2016, 08:48 — Олена Мініч, Мінекономрозвитку
Фото kmu.gov.ua

Попередній тиждень видався багатим на події, пов'язані з розвитком інформаційного суспільства та інноваційної економіки в Україні.

Приїзд єврокомісара Гюнтера Еттінгера, відкриття офісу високих технологій, а  під кінець тижня стало відомо про істотне зростання нашої країни в рейтингу розвитку електронного уряду.

Зупинимось на першому з цих трьох пунктів. Чому приїзд Еттінгера такий важливий для розвитку України? Що дасть нашій економіці розвиток цифрової спільноти?

Коли говорять про цифрове співтовариство, то мають на увазі суспільство нових можливостей, які широко використовують і опираються на сучасні цифрові технології.

Акцент зміщується у бік нематеріальних послуг, нематеріальних продуктів.

Нової цінності набуває інтелектуальна праця, інформація, знання, досвід.

Стають пріоритетними такі категорії як інтелектуальна і нематеріальна приватна власність, ноу-хау і захист усіх нематеріальних активів. Але при цьому природним чином виникають нові форми ризиків в такому суспільстві, які поступово переростають у питання національних пріоритетів і національної безпеки.

Повноцінна реалізація нових можливостей, очевидно, залежить від розвитку цифрової інфраструктури, від цифрової грамотності населення, від ефективності регуляторної та законодавчої бази, від рівня розвитку системи захисту прав на нематеріальну і інтелектуальну власність.

Спочатку країни ЄС формували цифровий ринок самостійно. У підсумку до якогось моменту часу сформувалося або продовжує формуватися умовно 28 подібних за змістом, але різних за форматом ринків.

При цьому в ЄС сформувалася неоднорідність рівня розвитку різних країн. Стратегія Єдиного цифрового ринку поряд з Цифровим порядком денним для Європи передбачають системний комплекс заходів для подолання цих розривів.

За попередніми оцінками, створення Єдиного цифрового ринку може додати до 415 млрд євро до загальноєвропейського ВВП і створить додатковий 1 мільйон "цифрових робочих місць".

А що ж Україна?

Якщо подивитися, де знаходиться наша країна за індексом DESI (Digital Economy and Society Index) у порівнянні з іншими країнами ЄС, то між нами не те що розрив - між нами прірва.

Ініціатива Цифрової Спільноти, яка прозвучала в ході візиту комісара Еттінгера – це той потужний поштовх, який нам потрібен.

  Кластеризація країн ЄС та України за даними індексу DESI (Digital Economy and Society Index)

ЄС розглядає стратегію "Цифрового єдиного ринку" як ключовий додаток до своєї основної стратегії формування європейського економічного простору.

Однак, співпраця неможлива без узгодженості. Взаємодія з ЄС як з цифровим ринком вимагає від України активної участі.

Ситуацію посилює значний технологічний розрив.

Україні необхідно вирішувати два завдання: технологічно розвиватися і зближуватися з цифровим європейським простором.

На жаль, Україна системно втрачає позиції в інтегральному рейтингу міжнародного союзу електрозв'язку – Індексі розвитку інформаційного суспільства. А це означає одне - поки що ми продовжуємо нарощувати відставання.

Позиції України в рейтингу "Індекс розвитку інформаційного суспільства" 

Ключова причина – відсутність системної державної політики у цій сфері.

Сьогодні прямо або побічно різними аспектами розвитку інформаційного суспільства та цифрової економіки в Україні займається 14 (!!!) всіляких відомств. Іншими словами: рак, лебідь і щука.

Фрагментована система управління призводить до поступової атомізації окремих напрямків, що формує міжкомпонентний розрив і відсутність синергії. З реальних і вагомих досягнень останніх років можна виділити тільки запуск 3G.

На порядку денному стоїть питання реформування системи управління цифрової сферою.

У питаннях зближення цифрових ринків Україна як член Східного партнерства у 2014 році почала брати активну участь у гармонізації цифрових ринків. Результатом стала міністерська Декларація з Цифрової економіки (11 червня 2015 року), яка крім усього іншого, передбачає активну підтримку з боку ЄС наших починань зі зближення цифрових ринків.

Декларація передбачає активне опрацювання таких напрямків:

  • Електронна комерція
  • Електронне управління
  • Електронна логістика
  • Електронна ідентифікація і довірчі послуги
  • Мережева безпека, кібербезпека
  • ІТ інфраструктура для електронної торгівлі
  • ІТ інфраструктура для досліджень та освіти
  • Цифрові навики
  • Правила телекомунікацій
  • Принципи управління інтернетом

Це всі ті напрямки, які прямо або побічно надалі зможуть визначати не тільки рівень цифрової взаємодії між Україною та ЄС, а також технічну, наукову, соціальну та економічну складові технологічного розвитку України.

Візит Еттінгера - це підтвердження намірів ЄС вести з нами діалог в частині гармонізації цифрових ринків і підтримки у формуванні цифрової спільноти в Україні.

Практичним результатом візиту стала домовленість про формування спільної робочої групи та підготовки першочергових пріоритетів її роботи.

Пріоритетами роботи робочої групи мають стати такі напрямки:

Аналіз і напрацювання пропозицій щодо реформування системи управління цифровою галуззю, її актуалізація під виклики сьогодення з урахуванням кращих європейських практик.

Важливо зрозуміти, що якщо з нашого боку питанням гармонізації цифрового простору будуть керувати 14 відомств, то результату не буде. Цей важливий аспект несе в собі основний ризик – без ефективного управління неможливо управляти таким багатокомпонентним об'єктом як цифрова економіка.

Детальний аудит проблематики транскордонної цифрової взаємодії і гармонізації цифрових ринків. Розробка спільної дорожньої карти зі зближення цифрових ринків.

На виході важливо отримати перелік відповідальних, джерела фінансування та перелік завдань і KPI, які можна умовно розбити на три групи: необхідні зміни нормативної бази, інституційні зміни, а також конкретні програмно-проектні рішення.

Сьогодні цифрова спільнота в Україні завдяки відкритості розвивається самостійно. Завдяки окремим цифровим активістам як в суспільстві, так і в уряді у нас є істотне поліпшення в області електронних послуг для населення.

Але з допомогою осмисленого і скоординованого державного підходу всі процеси можна значно прискорити.

Дослідження українського цифрового ринку, проведене ЄС у першому півріччі 2015 року, показує мінімальний приріст ВВП у 4-6 млрд євро тільки від кожних додаткових 10% проникнення широкосмугового інтернету.

Цілком можливо в короткі терміни збільшити проникнення широкосмугового доступу до інтернету в Україні на 20% - а це означає щорічний приріст ВВП на суму близько 10 млрд євро.

Нові можливості, які дає цифровий простір і цифровий ринок, помножені на вітчизняний інтелектуальний та людський капітал, обов'язково дадуть позитивний ефект і тоді ми зможемо не тільки на рівних увійти в "цифрову Європу", але, можливо, і стати технологічним лідером.

 

Автор: Олена Мініч,

директор департаменту цифрової економіки
Міністерства економічного розвитку і торгівлі

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.