"Прем'єрську панель" економічного форуму в польському місті Криниця-Здруй багато хто сприйняв як демонстрацію перспектив Вишеградської четвірки (V4) та її співпраці з Україною.

І це не випадково – на форум приїхали глави урядів усіх чотирьох країн "Вишеграда": Польщі, Чехії, Словаччини, Угорщини, а також український прем'єр Володимир Гройсман.

Начебто все правильно. Про необхідність поглиблення співпраці України з V4 експерти-міжнародники пишуть не перший рік. Та й візит українського прем'єра на престижний форум – теж правильний сигнал.

Наприклад, минулого року Арсеній Яценюк до Криниці не доїхав.

Однак за підсумками топ-панелі основним почуттям було розчарування. І річ зовсім не у Гройсмані – він якраз свою роль зіграв чисто. Показав, що здатний говорити не тільки про підготовку до опалювального сезону, а й на зовнішньополітичні теми. Та й каверзних запитань український гість уникав цілком вміло, а це для політика, в принципі, теж плюс.

Звісно, його промова повторювала всі ключові зовнішньополітичні тези президента (аж до схожості інтонацій), але й це не гріх.

Загалом, саме до українського прем'єра претензій не було. Проблема була в іншому –

форум у Польщі показав, як швидко змінюється сама Вишеградська четвірка. Причому не в кращий бік.

Традиційно V4 була майданчиком для поглиблення євроінтеграції Східної Європи. Однак тепер вона стає майданчиком для протистоянню Брюсселю.

А це вже зовсім інший формат.

Всі прем'єри V4 були одностайні – відповіддю на проблеми ЄС має стати "згуртування", тобто глибша інтеграція в регіоні, в межах "четвірки".

А дискусії все частіше перетікали у формат "четвірка повинна дати відсіч знахабнілому Брюсселю".

Найбільш категоричним був угорський прем'єр Віктор Орбан – він пропонує затвердити загальну політику "Вишеграда" щодо мігрантів. Уточню – не загальноєвропейську політику, а політику країн, найбільш незадоволених нинішнім курсом ЄС.

Що це за політика? Наприклад, у Будапешті вже готують нові поліцейські частини для відлову нелегальних мігрантів.

У Брюсселі, поки неофіційно, цю ідею вже називають неонацистською. Однак Орбана це не зупиняє – він упевнений, що лише так можна врятувати європейську ідентичність.

Віктор Орбан давно відомий своєю позицією, відмінною від загальноєвропейської. Однак у Криниці такі різкі заяви від нього доводиться чути вперше, стверджують завсідники форуму.

Можливо, це пов'язано з тим, що у нього з'явилися нові однодумці.

У Польщі після зміни уряду все частіше лунають тези, співзвучні угорським.

Польський прем'єр Беата Шидло, слід визнати, була набагато дипломатичнішою. Однак і вона не приховує – новим завданням Вишеградської четвірки має стати відсіч наднаціональним прагненням євробюрократів.

З певними застереженнями цю позицію підтримує і словацький прем'єр Роберт Фіцо – він також готовий протистояти апетитам Брюсселя.

На цьому тлі "білою вороною" виглядав лише чеський прем'єр Богуслав Соботка, обравши темою свого виступу важливість порятунку Шенгену.

Ось в такому інформаційному середовищі опинився в Криниці Володимир Гройсман.

Прем'єру довелося з усіх сил уникати каверзних питань, де від нього чекали чіткої позиції: "ти за нас чи за Брюссель?".

Доходило до смішного – на запитання ведучого з проханням розказати про своє бачення вирішення міграційної кризи Гройсман розповів про "унікальний український досвід" адаптації внутрішніх переселенців з Донбасу.

Але повернемося до Вишеграда.

Швидкість, з якою Вишеградська четвірка змінює свій курс, дійсно вражає. І це змушує спитати себе: чи не варто Україні взяти невелику паузу в прагненні якомога сильніше інтегруватися з V4?

Адже коли спір з Брюсселем ведуть нехай представники "нової Європи", але повноцінні члени європейської сім'ї – це одне.

А коли в цей спір втягується Україна, яка лише стукає в двері ЄС – це геть інше.

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди", Криниця-Здруй 

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора