Сприяння експорту – одне з найпопулярніших словосполучень, яке вимовляють в уряді. Принаймні, в його економічному блоці.

І це не без причини. З одного боку, війна з Росією має своє економічне відображення. Її результат – численні обмеження на постачання українських товарів у РФ, а також боротьба з українським транзитом в Азію.

З іншого боку – початок дії повноцінної зони вільної торгівлі з Євросоюзом. Угоди, яка дає багато можливостей, однак цими можливостями ще треба скористатися.

Бізнес-форуми, тренінги для експортерів, обіцянки створити експортне агентство (на яке знову не знайшлося грошей) – все це формує основний порядок денний підтримки українського експорту.

І ось – черговий привіт від реальності.

В оприлюдненому Світовим банком рейтингу легкості ведення бізнесу Doing Business-2017 Україна показала мінімальне зростання, піднявшись за рік на три позиції (а точніше – на одну позицію, враховуючи чергові зміни методології розрахунків).

Про це вже написано достатньо. У цьому зв'язку варто відзначити, що цей рейтинг часто критикують - і є за що! Всього пару років тому у Світовому банку навіть всерйоз думали про закриття цього проекту.

Однак, незважаючи на всі недоліки, Doing Business досі є одним з найбільш популярних рейтингів, що дають змогу оцінити економічну політику різних урядів.

Для оцінки сприяння експорту важливий один з субіндексів рейтингу "Легкість міжнародної торгівлі".

За цим показником ми займаємо зовсім непочесне 115 місце, опустившись за рік на 6 позицій (5 позицій – з урахуванням перегляду методології).

Це далеко не найгірша позиція, яку займає Україна. Наприклад, за вирішенням проблем з неплатоспроможністю ми займаємо 150-е місце, за легкістю отримання дозволів на будівництво – 140-е місце, а за легкістю підключення до електроенергії – 130-е місце.

Однак саме щодо легкості міжнародної торгівлі був зафіксований найбільший регрес – Україна не тільки не зростає в рейтингу, але і пропускає вперед інші країни.

Цей регрес – прекрасна ілюстрація, що буває, якщо нічого не міняти.

Як і рік тому, зараз експерти, які розраховують рейтинг Doing Business, оцінюють витрати на отримання всіх дозволів на експорт у $292. А по часу це займає 96 годин.

У свою чергу, проходження держкордону займає 26 годин і коштує $75. Варто пояснити - мова йде лише про офіційні збори без корупційної складової.

Ще гірша ситуація з імпортом – отримання дозволів займає 168 годин, а проходження кордону – 72 години.

Втім, щодо імпорту спостерігається хоч якийсь прогрес. А саме – вартість отримання повного пакета дозволів за рік знизилася з $292 до $212. Вартість проходження імпортером держкордону залишається незмінною - $100.

Однак, обмежимося експортом.

Показники, які демонструє Україна, не просто "нижче середнього". Вони – одні з найгірших в Європі.

Тим паче, саме європейські країни традиційно є лідерами в простоті експорту.

Лідерами у цій сфері є відразу кілька європейських країн: Угорщина, Чехія, Хорватія, Данія, Франція, Нідерланди, Польща... У всіх цих країнах збір повного пакету документів, необхідних для експорту, займає одну годину. У той же час вартість цієї послуги, так само, як і вартість проходження кордону – нуль.

Це і є сприяння експорту, до якого треба прагнути.

Або хоча б – ставити завдання зрівнятися з сусідніми країнами, з якими ми могли б конкурувати за залучення інвестицій. Всі вони мають вищі рейтинги, ніж Україна.

Зокрема, за рівнем легкості міжнародної торгівлі Литва займає 19-е місце, Латвія – 25-е, Молдова – 34-е, Боснія і Герцеговина – 36-е, а Чорногорія – 43-е.

В абсолютних цифрах це означає наступне.

Щоб експортувати товар з Албанії (24 місце в рейтингу) потрібно витратити 6 годин і заплатити $10. А з Білорусі (30-е місце) – 4 години і $140.

Як видно, далеко не завжди країни, які істотно випереджають Україну, звільняють експортерів від зборів.

Куди важливіше дбайливе ставлення до втрат часу.

Однак ця реформа досі не розпочалася в Україні.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора