Безліс, безвіз та заборона членства назавжди: кому вигідне руйнування іміджу ЄС

Анатолій Марциновський, Європейська правда _ Вівторок, 20 грудня 2016, 10:30
Версія для друку Коментарі
Ілюстрація Інституту світової політики, автор карикатури: Олег Смаль

Час від часу українців переповнюють негативні емоції щодо Євросоюзу.

Найбільше – через зволікання з наданням Україні безвізового режиму. Минулого тижня на це наклалося неоднозначне для багатьох рішення Європейської ради щодо ратифікації Угоди про асоціацію.

Трохи раніше емоції сколихнула нібито вимога Брюсселя "вирубати карпатські ліси в обмін на пільговий кредит",

хоча мало хто спробував розібратися, про що насправді йдеться.

І це на тлі виходу з Євросоюзу Британії, зростання популярності євроскептичних рухів у низці країн. Навіть Польща – наш багаторічний "європейський адвокат" та наочний приклад переваг інтеграції в ЄС для суспільства – гучно скочується до чогось недоброго і небезпечного.

Очевидно, сплески образи, відчуття зради чи всепропальщини відносно ЄС й надалі матимуть місце. Часом справді вистачає причин для негативних емоцій і розчарування. Але треба бути обережними та дуже розважливими з висновками.

Слід розуміти певні речі.

Найперше – зараз багато кому вигідно зруйнувати авторитет Євросоюзу, радикально погіршити його імідж та вагу в очах українців.

Насамперед Росії та її агентам – з далекосяжних геополітичних міркувань.

Кремль грає в довгу. Можна не сумніватися, що Путін ані на хвилину не полишав планів поновити рано чи пізно той статус-кво щодо України, який був до Революції гідності. Розчарування українців Євросоюзом, зникнення його як чіткого орієнтиру розвитку – все це дуже потрібне Москві.

Тому стараються в цьому напрямку й продовжуватимуть це робити Опозиційний блок, Медведчук та інші елементи кремлівської мережі в Україні. Вимоги заморозити вільну торгівлю з ЄС, поновити візи для його громадян та інші подібні провокації обов'язково виникатимуть на гребнях чергових історій з нібито приниженням українців з боку Євросоюзу.

Применшення авторитету Євросоюзу та його впливу може бути вигідним і багатьом у чинній українській владі.

Швидше за все, за деякий час відносини офіційного Києва та ЄС дійдуть кризової точки. Межі, за якою поглиблення проєвропейських реформ – яких вимагає Євросоюз і в яких зацікавлене суспільство – стає фінансово збитковим або ж і просто небезпечним для панівних кланів.

Нічого нового – дороги української "еліти" та Заходу розходилися за всіх попередніх президентів.

І нехай не вводить в оману нинішній виплеск публічного позитиву з боку Брюсселя на адресу офіційного Києва, як от на останній Раді асоціації. Мета перебування "еліти" при владі від брюссельських комплементів не зміниться – а цією метою є конвертація посад та політичного впливу у прибутки.

І якщо слово ЄС буде менш вагомим для українців, то й не реагувати на нього владі легше і безпечніше з політичної точки зору. І навпаки, ігнорувати вимоги ЄС дуже проблематично, коли популярність Порошенка – 14%, а Євросоюзу – 60%.

Отже, бажаючих поспекулювати на відносинах з ЄС чи його проблемах, перебільшувати або перебріхувати вистачатиме.

"Уже ніхто не згадує, що на Майдані не безвізу просили, а членства в Євросоюзі. Тепер про це навіть думати забороняють голландці".

"Новина про скасування мораторію на вирубку лісів в обмін на безвізовий режим, який хоче підписати Петро Порошенко, не на жарт сколихнула всю Україну".

"Європа давно здохла як спільнота. На жаль, у нас немає лідера, як Ердоган – всіх, хто проти країни, за грати і без базару".

Все це – реальні цитати з фейсбучних коментарів та інтернету. Треба визнати, що подібна маячня досить поширена. І масштаб її поширення стає загрозливо великим.

Насправді, якщо в нас і є підстави для емоцій та критики, то аж ніяк немає їх для істерики чи всепропальщини.

Важливо залишатися реалістами та прагматиками. І, загалом, це нескладно.

Ми можемо висміювати чи критикувати абсурдну історію з нідерландським референдумом щодо Угоди про асоціацію та недавнє політичне рішення ЄС щодо виходу з цієї ситуації – та разом із тим угода у майже повному обсязі працює і є корисною та стратегічно незамінною. Завдяки їй уже ухвалено десятки євроінтеграційних законів та розпочато низку реформ, зростає торгівля з ЄС.

В Євросоюзі справді вистачає бажаючих зіскочити з санкцій проти Росії, і нам це дуже не подобається – але ЄС продовжив санкції до кінця липня 2017-го.

Маємо повне право критикувати тяганину з наданням безвізу – але не мусимо забувати про низку дуже важливих реформ, які просуваються саме завдяки виконанню необхідних для скасування віз критеріїв.

В Євросоюзі зараз справді тривають непрості внутрішні процеси, які можуть викликати скепсис чи відчуття його туманного майбутнього – та українці мали би бути останніми, хто з цього зловтішається або поспішає ставити на об'єднаній Європі хрест.

Звичайно, якщо ми хочемо жити в істинно європейській державі.

Бо без Євросоюзу це навряд чи вийде.

Саме сукупність передбачених відносинами з ним інструментів, з Угодою про асоціацію на чільному місці, є шляхом до кращого життя, інтеграції в європейський цивілізаційний простір.

Іншої програми дій у нас на сьогодні немає. Так само немає такого потужного міжнародного союзника, як ЄС, який би послідовно допомагав у реформах і тиснув на саботажників. Навіть у його теперішньому стані.

 

Автор:

Анатолій Марциновський
"Європейська правда"


Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора

ЧИТАЙ ТАКОЖ
powered by lun.ua
ПУБЛІКАЦІЇ
Микола Войтів, VoxUkraine для Європейської правди

Україна інтегрується в європейську газотранспортну систему. Чи є прогрес?

У липні 2015 року Україна приєдналася до ініціативи Єврокомісії, яка створює можливості для української газотранспортної системи інтегруватися до єдиної регіональної європейської системи. Чи стане Україна її частиною?

Микола Бєлєсков, для Європейської правди

Європейський оборонний союз: навіщо ЄС знову говорить про спільну армію

Ідея створення європейської армії, яка довгий час вважалася утопією, останніми тижнями раптом виявилася перспективною. Хвилю популізму європейців зупинили заяви Дональда Трампа, який дав зрозуміти, що США можуть і не виконати своїх зобов’язань у рамках НАТО.



Олександр Щерба, посол України в Австрії

Йти проти правил: чому промова Порошенка в Мюнхені не могла бути іншою

Розпочавши війну, Росія виконала лише першу частину своєї програми: покарала Україну за її свободу. Тепер вони хочуть, щоб усе повернулось, як було, щоб Україна заговорила як "братерський народ", який нарешті схаменувся і змирився з її силою...

Олег Устенко, Міжнародний фонд Блейзера

Україна в епіцентрі світової валютної війни. Що робити і чого боятися Києву

У світі почалася нова валютна війна. Під ударом – Китай, який буде змушений шукати нові можливості знизити витрати. Це може бути шансом для України стати новою "фабрикою Європи". Але такий сценарій принесе й чималі ризики.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter