Євроінтеграція у Раді: бізнесу додадуть обмеженої відповідальності

Парламентська експертна група з євроінтеграції _ Вівторок, 20 грудня 2016, 09:15
Версія для друку Коментарі

Нинішній парламентський тиждень не надто насичений.

З проектів, що стосуються євроінтеграційної тематики, можна виділити новації до законодавства про корпоративні права та транспортний блок законів. Останні мали бути розглянуті ще минулого тижня.

Отже, чим саме опікуватимуться депутати цими днями?

Корпоративні права – чергова спроба навести лад

В Україні було кілька невдалих спроб ухвалити окремий закон про регулювання товариств з обмеженою відповідальністю. На сьогодні до парламенту внесено законопроект №4666 "Про товариства з обмеженою відповідальністю та з додатковою відповідальністю".

Він - найякісніший з усіх.

І, що важливо, реалізує основні підходи законодавства країн-учасниць ЄС. Це буде базовий закон для українських ТОВ, якого досі не існувало - на противагу врегулюванню діяльності акціонерних товариств, щодо яких діє спеціальний Закон "Про акціонерні товариства" з 2008 року.

Законопроект №4666 спрощує регулювання.

У ньому не передбачено докладних приписів щодо порядку заснування товариства чи щодо вкладів до статутного капіталу. Скасовано вимоги до максимальної кількості учасників товариства. Допускається конвертація боргів в частки участі при збільшенні статутного капіталу. Скасовано вимоги до формування резервного фонду та спрощено передачу частки учасників товариства та багато іншого.

Законопроект посилює захист прав учасників товариства при скликанні загальних зборів. Також закріплюється судова процедура виключення учасника товариства. Відбувається наближення регулювання ТОВ до акціонерних товариств, запроваджується наглядова рада, передбачається подібне до акціонерних товариств регулювання порядку скликання і проведення загальних зборів.

Ухвалення законопроекту №4666 дозволило би створити сприятливі умови для ведення бізнесу малих та середніх підприємств – йдеться про спрощення регулювання, посилення захисту прав інвесторів.

Він актуальний для 500 тисяч зареєстрованих товариств з обмеженою відповідальністю.

А це 43% усіх юридичних осіб в Україні.

Транспортна безпека у контексті права ЄС

Серед транспортних законопроектів, які мають стосунок до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, звертає увагу №4644 щодо небезпечних вантажів. Правила перевезення їх у ЄС чітко регламентовані.

Цей законопроект під назвою "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо приведення їх у відповідність із законодавством Європейського Союзу у сфері перевезення небезпечних вантажів" передбачає імплементацію Директиви 2008/68/ЄС про внутрішні перевезення небезпечних вантажів.

Новації посилять безпеку транспортних систем, створять передумови для імплементації технічних положень, що діють в Євросоюзі.

Інший проект закону - "Про державну програму авіаційної безпеки цивільної авіації" №4046а покликаний посилити безпеку авіасполучень.

Нагадаємо, що міжнародні та внутрішні перевірки стану авіаційної безпеки суб’єктів України констатують значне відставання від міжнародного рівня та вимог ІСАО. Тому в Повітряному кодексі України планується уточнити термін "сертифікація" як обов’язкову процедуру підтвердження відповідності суб’єкта або об’єкта авіаційної діяльності вимогам законодавства. А також доповнити Кодекс вимогою щодо створення служб авіаційної безпеки в аеропортах.

Стосується питань безпеки і проект Закону України "Про внутрішній водний транспорт" № 2475а. Він, нагадаємо, серед іншого сприятиме розвитку берегової інфраструктури та екологічного річкового транспорту.

Основним нормам права ЄС законопроект відповідає.

У подальшому доцільно врахувати норми Директиви 96/75/ЄС про системи фрахтування та ціноутворення на національному та міжнародному внутрішньому водному транспорті (як і було передбачено урядовими планами імплементації Угоди про асоціацію). А також детальніше виписати положення Директиви 2005/44/ЄС про гармонізовані річні інформаційні послуги.

Конкуренційні вимоги мають бути дотримані

Сподіваємося, парламент встигне розглянути пакет законопроектів щодо розвитку судноплавства: про внесення змін до Митного кодексу України - №№2713 та 2713д, а також - про зміни до Кодексу торговельного мореплавства України (№2712).

Усі вони, як ми вже зазначали, пропонують скасувати надання дозволу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, для іноземних суден, які здійснюють каботажні перевезення.

Ця новація відповідає Угоді про асоціацію.

Зокрема, щодо застосування Сторонами принципу необмеженого доступу до міжнародних морських ринків та торгівлі на комерційній та недискримінаційній основі. Ще - надання суднам іншої Сторони режиму, не менш сприятливого, ніж той, що застосовується до власних суден.

При підготовці до другого читання слід уточнити відповідність нормам Директиви 2009/15/ЄС щодо підвищення безпеки та запобігання забрудненню вод шляхом проведення пріоритетних інспекцій суден.

Законопроекти 2713 та 2713-д передбачають звільнення від мита резидентів України при тимчасовому ввезенні морських (річкових) суден. Але Україна зобов’язалась імплементувати положення Митного кодексу ЄС (Регламент 450/2008), яким режим тимчасового ввезення надається за загальним правилом нерезидентам.

Як бачимо, ці норми треба уточнити.

Законопроект "Про внесення змін до розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо підтримки літакобудівної галузі" передбачає продовження до 1 січня 2025 року низки податкових пільг (нульова ставка ПДВ, звільнення від оподаткування прибутку підприємств та від земельного податку).

За правилами Світової організації торгівлі державна допомога у формі звільнення від оподаткування є субсидією.

Угода про субсидії і компенсаційні заходи зазначає, що допомога у науково-дослідницькій діяльності можлива, якщо становить не більше 75% вартості промислових дослідів. Тож у цьому випадку звільнення від оподаткування можливе, але мають бути переглянуті обсяги субсидії.

Вкотре підкреслимо: Угода про асоціацію не містить жодних глобальних заборон щодо державної підтримки. Водночас підтримка не повинна шкодити конкуренції.

Для уникнення цього ризику Угода передбачає поступове впровадження правил державної допомоги ЄС.

Перший крок в цьому зроблено два роки тому ухваленням Закону України "Про державну допомогу суб’єктам господарювання". Тому при плануванні підтримки літакобудівної чи інших галузей слід уважніше вивчати положення Угоди про асоціацію та відповідні засади ЄС.

Загалом, транспортний блок законопроектів парламент мусив би розглянути нагально. Адже за багатьма з них вже найближчим часом мають настати терміни впровадження європейських директив у національне законодавство.

 

Автор: Денис Черніков,

Парламентська експертна група з євроінтеграції

Стаття підготовлена за підтримки Black Sea Trust for Regional Cooperation

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора

ЧИТАЙ ТАКОЖ
powered by lun.ua
ПУБЛІКАЦІЇ
Микола Войтів, VoxUkraine для Європейської правди

Україна інтегрується в європейську газотранспортну систему. Чи є прогрес?

У липні 2015 року Україна приєдналася до ініціативи Єврокомісії, яка створює можливості для української газотранспортної системи інтегруватися до єдиної регіональної європейської системи. Чи стане Україна її частиною?

Микола Бєлєсков, для Європейської правди

Європейський оборонний союз: навіщо ЄС знову говорить про спільну армію

Ідея створення європейської армії, яка довгий час вважалася утопією, останніми тижнями раптом виявилася перспективною. Хвилю популізму європейців зупинили заяви Дональда Трампа, який дав зрозуміти, що США можуть і не виконати своїх зобов’язань у рамках НАТО.



Олександр Щерба, посол України в Австрії

Йти проти правил: чому промова Порошенка в Мюнхені не могла бути іншою

Розпочавши війну, Росія виконала лише першу частину своєї програми: покарала Україну за її свободу. Тепер вони хочуть, щоб усе повернулось, як було, щоб Україна заговорила як "братерський народ", який нарешті схаменувся і змирився з її силою...

Олег Устенко, Міжнародний фонд Блейзера

Україна в епіцентрі світової валютної війни. Що робити і чого боятися Києву

У світі почалася нова валютна війна. Під ударом – Китай, який буде змушений шукати нові можливості знизити витрати. Це може бути шансом для України стати новою "фабрикою Європи". Але такий сценарій принесе й чималі ризики.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter