Коротка пауза чи глибоке замороження? Яке майбутнє у ЗВТ з Ізраїлем

Юрій Панченко, Європейська правда _ Вівторок, 27 грудня 2016, 09:16
Версія для друку Коментарі
Фото EUobserver

Дипломатичний скандал зі скасуванням візиту українського прем’єр-міністра Володимира Гройсмана до Ізраїлю матиме й економічні наслідки.

Адже в складі української делегації повинні були летіти й торговельні переговірники, що мали провести черговий раунд консультацій, у тому числі - обговорити створення зони вільної торгівлі.

Власне офіційний раунд переговорів про створення ЗВТ з Ізраїлем має відбутися наприкінці січня. Але чи він відбудеться? Чи буде перенесений? Адже ці переговори не можуть стояти осторонь загальної кризи у відносинах.

Щоправда, є й позитивний сигнал - за результатами запрошення до міністерства посла Ізраїлю Еліава Бєлоцерковські в МЗС заявили, що сторони домовилися найближчим часом продовжити переговори по ЗВТ. Українська сторона продовжує готуватися до чергового раунду переговорів з Ізраїлем, уточнила ЄвроПравді торговий представник України Наталія Микольська.

Але якщо інформація про рішення уряду Ізраїлю обмежити всі контакти з Україною є правдивою, то ці переговори можуть бути заморожені. В такому випадку створення ЗВТ у кращому випадку загальмується. У гіршому - буде заморожено на роки.

Що від цього втрачає Україна?

З одного боку, створення ЗВТ з Ізраїлем виглядає для нас пріоритетним завданням. Адже після набрання чинності аналогічним режимом з ЄС, а також напередодні приєднання до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження (Пан-Євро-Мед, детальніше про цю угоду можна почитати у статті на ЄвроПравді) Україні вигідно створювати режими вільної торгівлі з країнами, що мають аналогічний режим із Євросоюзом.

Втім, переговори з Ізраїлем йдуть вже давно, та фактично не просунулися. Щоправда, після візиту президента Порошенка до Ізраїлю у грудні минулого року процес отримав певне прискорення.

Втім, попри це, завершення переговорів не передбачалося ані наступного року, ані (швидше за все) у 2018-му також…

Саме тому варто задатися питанням: а чи варто стукатися у двері, що наразі зачинені?

Якщо Ізраїль не буде "не горіти бажанням" укладати угоду про ЗВТ із Україною, чи не варто шукати можливості лібералізації торгівлі з третіми країнами? А вже згодом, коли до офіційного Тель-Авіва повернеться інтерес – відновити перервані переговори з Ізраїлем.

Що це можуть бути за країни? Ймовірно, варто розглянути питання утворення зони вільної торгівлі з іншими державами регіону Близького Сходу та Північної Африки. Свого часу інтерес до створення ЗВТ із Україною анонсували Ліван та Марокко. Можливо, зараз саме час повернутися до цього питання.

Крім того, наразі учасниками Пан-Євро-Мед у цьому регіоні, окрім Ізраїлю, також є Алжир, Єгипет, Йорданія, Ліван, Марокко, Палестина, Сирія, Туніс, а також Туреччина. З них лише з останньою ми ведемо переговори про ЗВТ.

Водночас інші учасники зазначеною конвенції виглядають найбільш пріоритетними кандидатами для лібералізації торгівлі. Річ у тім, що угода Пан-Євро-Мед дозволяє країнам-учасницям використовувати сировину одна одної для виробництва товару і користуватися при цьому тарифними преференціями.

Тобто ЗВТ із цими країнами не лише дозволяє збільшити двосторонній товарообіг, але й разом збільшити свій експорт до ЄС.

Інше питання – чи здатні угоди про спрощення умов торгівлі із названими країнами компенсувати аналогічний режим із Ізраїлем? На жаль, лише частково.

Справа в тому, що у випадку з Ізраїлем можна сподіватися на кількаетапну вигоду від створення ЗВТ. На першому етапі варто очікувати збільшення українського експорту (насамперед, аграрного), а вже згодом – створення нових спільних виробничих ліній.

У випадку з усіма іншими країнами регіону можна сподіватися лише на першу вигоду – збільшення аграрного експорту. У кращому випадку, з певним лагом можна розраховувати й на вихід на ці ринки української продукції машинобудування.

В будь-якому разі, такі вигоди неспівставні з вигодами від ЗВТ з Ізраїлем.

З іншого боку, з цими країнами можна сподіватися на набагато швидший перебіг переговорів. Адже, на відміну від Ізраїлю, їм не треба захищати своє виробництво від українських товарів – на цих ринках ми конкуруємо з експортом із третіх країн.

Таким чином, Україна може продуктивно заповнити паузу в переговорах з Ізраїлем, щоб покращити умови виходу на ринки близькосхідного регіону.

Чи зможемо ми згодом повернутися до переговорів з Ізраїлем? Цілком, адже ця угода вигідна обом сторонам, а не лише Україні.

Часто кажуть про те, що саме Ізраїль йде назустріч, погоджуючись на ЗВТ, адже обсяги українського експорту вдвічі більші, ніж об’єми поставок ізраїльських товарів в Україну.

Для порівняння, у 2015 році український експорт до Ізраїлю склав $597 млн, а ізраїльський – лише $170 млн. Аналогічна ситуація й цього року - український експорт за результатами січня-жовтня склав $399,8 млн, а ізраїльський – $155 млн.

Разом із тим ЗВТ з Україною потрібна Ізраїлю, адже основним конкурентом цих товарів є експорт з ЄС. Який вже отримав перевагу на українському ринку після старту економічної частини Угоди про асоціації.

А крім того - серйозною загрозою для ізраїльського експорту є створення Євросоюзом ЗВТ з Канадою. Дати відповідь на неї буде простіше, розвиваючи виробничі зв'язки із Україною. А для цього нашим країнам ще більш потрібний режим вільної торгівлі. 

Саме тому є всі підстави вважати, що Україна все ж отримає ЗВТ з Ізраїлем. Навіть попри нинішній дипломатичний скандал.

Питання лише в тому, якою буде пауза та наскільки успішно ми скористаємося нею. 

 

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора

 

ЧИТАЙ ТАКОЖ
ПУБЛІКАЦІЇ
Віктор Савінок, для Європейської правди

Меркель бореться за Схід: що може змінити результати німецьких виборів

Східні німці відчувають, що вони недостатньо представлені у владн, тобто "на Заході". Цим невдоволенням намагаються скористатися популісти з AfD... Тривожним дзвоником для Меркель стали проблеми у її виборчій кампанії саме у Східній Німеччині...

Сергій Сидоренко, Європейська правда

"Миротворчий фейк" російських ЗМІ: чому Україна не реєструвала проект резолюції в Радбезі ООН

В РФ просувають новий фейк. Тепер – про ситуацію в ООН. Причому просування ведеться не через "трешовий набір" ЗМІ на кшталт Sputnik або Russia Today, а за допомогою респектабельного "Комерсанта". Російські дипломати, яких цитують колеги, поширюють відверту брехню...



Кястутіс Ланчінскас, Консультативна місія ЄС

Скандинавський рецепт для українських мітингів: як має діяти Нацполіція під час масових безладів

Якщо від початку вийти у натовп з шоломами та щитами, ефект може бути протилежний... Нова модель дій української поліції не буде повністю "скандинавською". Вона буде українською, але базуватиметься на методах, ефективність яких вже перевірена в інших країнах...

Юрій Панченко, Європейська правда

Євроінтеграція для холодильника: що прийде на зміну боротьбі за безвіз

Продукція транснаціональних компаній, що продається по всьому континенту (і навіть за однаковими цінами), різниться за якістю залежно від того, де її купують: у «старій Європі» чи у «новій»... Ми можемо стати свідками безпрецедентного кейсу захисту прав споживачів...


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter