Рік позбавлення євроромантизму. Які уроки варто винести Україні

Євген Магда, політолог _ П'ятниця, 30 грудня 2016, 09:37
Версія для друку Коментарі
Фото ekonomia.it

Ситуація з Нідерландами, які стали останнім бар’єром перед ратифікацією Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, є достатньо показовою з багатьох причин.

Значний євроскепсис мешканців Країни тюльпанів та вітряків, помножений на демократичні традиції та мало замаскований російський вплив на результати волевиявлення щодо Угоди про асоціацію, призвели до відомого негативного результату.

Колись у майбутньому "голландський казус" зможе увійти до підручників з маніпулювання демократичними процедурами, здійсненого в умовах гібридної агресії, але зараз завдання України – зробити необхідні висновки із перспектив співпраці зі Старою Європою.

Так і не наданий Україні безвізовий режим з ЄС, за великим рахунком, не є елементом євроінтеграції. Це – нематеріальний актив, який засвідчує обопільну зацікавленість обох сторін у зближенні.

Проте намагання української влади підмінити за рахунок безвізового режиму реальну європейську інтеграцію зіграло з нею злий жарт.

Не варто оминати увагою і той факт, скільки часу знадобилося владі в Україні для виконання всіх 144 вимог, висунутих ЄС для лібералізації візового режиму. Наші політики блискуче продемонстрували у цьому випадку власну неспроможність консолідуватися заради реальних змін, відсутність бачення реалій у відносинах України та ЄС та брак стратегічного мислення.

Ситуація на Донбасі та функціонування "нормандської четвірки" також не дають підстав для оптимізму.

Вже очевидно, що новий виток санкцій проти Росії можливий за умови масштабного військового загострення на сході України, оскільки ЄС фактично досягнув стелі у власній "глибокій занепокоєності" ситуацією на Донбасі. Прагнення європейських ділових кіл повернути business as usual у відносинах з Росією щедро спонсорується Кремлем та висвітлюється у європейських медіа.

Проте і відмовитися від Нормандського формату його учасники не в змозі, адже для кожного з них відмова стане публічним визнанням власного небажання припинити найбільший за останніх 20 років конфлікт у Європі.

Цього року Україна пережила і випробування прагненням піти на зближення з сусідами.

З одного боку, все говорить про необхідність розвивати відносини з країнами Вишеградської четвірки, з іншого – внутрішньополітичні процеси в Угорщині та Польщі та тональність діалогу країн В-4 з Брюсселем навряд чи є прийнятними для офіційного Києва.

Тим більше – на тлі надто гучної як для відносин стратегічного партнерства теми Волині-1943 у польсько-українських взаєминах. Разом з тим варто визнати, що нашій державі в її нинішньому стані не варто розраховувати на поблажливе ставлення з боку власних партнерів.

Отже, в активі 2016 року – різке та місцями болісне позбавлення євроромантизму та відчуття, ніби ЄС зобов’язаний зробити для України на шляху євроінтеграції більше, ніж вона сама.

Попри прикро-солодке відчуття образи на сусідів по континенту українці (і влада, і громада) отримали показовий урок з особливостей побудови відносин з ЄС та функціонування євробюрократії. Він лише підкреслює очевидне: нашій державі потрібні внутрішні зміни в річищі євроінтеграції, побудова "Європи в Україні", хоча це гасло намагаються не використовувати у внутрішньополітичному дискурсі.

Лише відмова від фетишізації процесу зближення з ЄС та чітке артикулювання національних інтересів аж до появи осмисленого євроскепсису сприятимуть реальному поступу України до ЄС.

 

Автор: Євген Магда,

політолог, доцент НТУУ КПІ імені Ігоря Сікорського

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора

 

powered by lun.ua
ПУБЛІКАЦІЇ
Олександр Левченко, посол в Хорватії в 2010-2017 роках

Сепаратисти в поліції та вибори з окупантами: чи можливо повернути Донбас за хорватським сценарієм

Це не помилка – з’явився спеціальний орган для допомоги тим, хто не так давно підтримував сепаратистів!.. Україна колись також зможе швидко реінтегрувати тимчасово окуповані території Донбасу в мирний спосіб. І тоді хорватський досвід буде нам вкрай потрібний...

Сергій Сидоренко, Європейська правда

Генерал-посол Володимира Путіна: як підсанкційний дипломат очолив місію Росії в США

Новий посол Росії - кар'єрний дипломат, але не простий, а "військовий". Дипломат з генеральським званням, що саме по собі є доволі рідкісним явищем. Та для нас важливо те, що російський посол в США був причетний до агресії РФ проти України...



Руслан Ткаченко, Парламентська експертна група з євроінтеграції

Сміття поза законом: чи адаптує Україна європейські вимоги поводження з відходами

Жоден із поданих до ВР законопроектів, присвячених поводженню з відходами, не пропонує цілісної системи, не впроваджує механізмів реалізації на основі чітких та прозорих правил, однакових для всіх. Деякі норми навіть суперечать вимогам ЄС...

Європейська правда

Гранти Євросоюзу для регіональних ЗМІ: оголошена нова хвиля конкурсу

Інститут економічних досліджень та політконсультацій у співпраці з "Європейською правдою", в рамках проекту "Просування реформ в регіони", який фінансується ЄС, оголошують про початок нової, шостої хвилі конкурсу "ЗМІ за проєвропейські зміни в Україні".


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter