Переговори за спиною України та ЄС. Про що домовилися Молдова і РФ

Середа, 7 грудня 2016, 09:01 — , Європейська правда

Минулого тижня Молдова і Росія підписали план дій з відновлення торговельних відносин.

Для України це важливо насамперед своїм меседжем: Кремль готовий використовувати і "торговельний пряник". В тому числі – надаючи аргументи прихильників відновлення економічного співробітництва з РФ, які активізувалися останнім часом. І, поза сумнівом, молдовський досвід є також сигналом для України. Але не в усьому цей сигнал виявився таким, яким його хотів би представити Кремль.

Що ж підписали Молдова та РФ?

Текст укладеного в Москві "Плану дій з розвитку російсько-молдовських торговельно-економічних відносин на 2016-2017 роки" був оприлюднений молдовським порталом Newsmaker.

З документа випливають два висновки.

Перший: режим вільної торгівлі з ЄС (а він ідентичний для Молдови та України) не суперечить вільній торгівлі з країнами СНД. Всупереч усім заявам росіян.

Тут варто нагадати, що весь минулий рік супроводжували численні заяви російського уряду про несумісність цих ЗВТ, а також спроби Євросоюзу та України у тристоронніх переговорах довести, що два торговельних режими зовсім не суперечать один одному.

Тоді РФ вперто ігнорувала всі аргументи, а зараз, в аналогічній ситуації, раптово виявила здоровий глузд.

Які ж зобов'язання взяла на себе Молдова в обмін на "раптове прозріння" РФ?

Учасники минулорічних тристоронніх переговорів визнають – у новому російсько-молдовському документі немає нічого, що не була готова підписати Україна. Ми також були готові дати гарантії, що ЗВТ з Євросоюзом не спрямована проти російської промисловості, оперативно обмінюватися інформацією про можливі порушення тощо...

Чи означає це, що молдовські переговірники були більш професійні, ніж українські? Зовсім ні.

Радше варто говорити, що цим підписанням Кремль підкидає в інформпростір ще одну небезпечну тезу – домовитися з ним "віч-на-віч" набагато простіше, ніж відкрито – із залученням ЄС.

Другий висновок: підписаний Молдовою і РФ документ не містить конкретики.

І це його головна відмінність від угоди, яку збиралися підписувати Україна і ЄС з Росією. Знаючи російські звичаї, українські переговірники намагалися чітко прописати всі зобов'язання сторін.

У цьому випадку – зворотна ситуація. РФ лише зобов'язалася "продовжити опрацювання питання про зняття обмежувальних заходів" щодо експорту з Молдови.

Кишинів же, хоча й не бере на себе зобов'язання узгоджувати всі кроки переходу на стандарти ЄС щодо забезпечення якості продуктів харчування (це план-максимум Кремля, здатний повністю заблокувати євроінтеграцію країни), однак обіцяє "забезпечити непогіршення умов доступу російської сільськогосподарської та продовольчої продукції на ринок Молдови".

Остання норма – дуже двозначна, і вона може бути трактована РФ у найзручнішій для них формі.

З конкретики – Молдова погодилася, що на всіх двосторонніх комісіях будуть присутні представники Придністров'я і Гагаузії (а це цілком відповідає ідеології Кремля, оскільки завдає ще одного удару по суб'єктності уряду Молдови у сфері міжнародної торгівлі). Також Кишинів дав згоду на розвиток морського шляху експорту в РФ в обхід України (як відомо, Київ ще 1998 року передав Молдові 400 метрів дунайського берега для будівництва порту Джурджулешти; так Молдова стала морською державою).

У ситуації, коли договір прописано нечітко, завжди є ймовірність, що найбільш важливі угоди винесені в окремий документ. Чи так це в даному випадку?

Чи брала на себе Молдова додаткові зобов'язання?

Зокрема, нас особливо цікавить, чи йшлося на переговорах між Молдовою і РФ про додаткові мита, запроваджені Кишиневом проти українського експорту. Ці мита набули чинності навесні цього року і діють до 31 грудня.

Їх запровадження спочатку неофіційно називали "проханням Москви". Втім, офіційного підтвердження цього немає.

Наразі уряд Молдови обіцяє, що дію захисних заходів продовжено не буде і мита втратять чинність з 1 січня 2017 року. Втім, раніше вони ж обіцяли дострокове скасування частини цих обмежень, чого так і не сталося.

Саме тому 1 січня стане моментом істини у взаєминах Києва і Кишинева. Якщо Молдова, всупереч обіцянкам, продовжить дію захисних заходів, чутки про "дружбу з РФ проти України" підтвердяться.

Сподіватимемося, що це неправда і що наші торговельні відносини з Молдовою в подальшому будуть розвиватимуться без подібних конфліктів.

Водночас Україні варто було б мати "план Б", наприклад, заздалегідь сформувати та оприлюднити перелік відповідних обмежень, які можуть набути чинності в разі, якщо Кишинів не дотримається обіцянки.

Однак поки що ми віримо своїм сусідам на слово. 

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.