Найскладніший період відносин України та ЄС: погляд євродепутата

Діта Харанзова, депутат Європарламенту _ Понеділок, 09 січня 2017, 15:49
Версія для друку Коментарі
Фото scoopnest.com

Минулого місяця, за півтора роки після попереднього візиту, я знову відвідала Київ, зустрівшись не лише з представниками недержавного сектора та громадянського суспільства, а також з парламентарями, службовцями та студентами.

Це був дуже цікавий досвід. А за його результатами хотілося б розповісти декілька особистих висновків. 

Нинішнє обговорення відносин України та ЄС нагадало мені період, коли Чехія лише планувала вступати до ЄС. Як і перед українцями зараз, перед нами також постали фундаментальні питання, пов’язані з основами функціонування нашої держави.

Ми мали пройти через обов’язкові реформи адміністрації та законодавства, реформу судової системи, наприклад, щоб відповідати вимогам приєднання до ЄС.

Деякі вимоги здавалися нам трохи безглуздими, як от, наприклад, встановлена форма бананів.

Їх, зокрема, дуже критикували представники медіа під час відкритих дебатів про приєднання.

Але, незважаючи на цю часткову хвилю гніву та невдоволення, що Чехія повинна підпорядкуватися диктатурі Брюсселя, громадяни країни були твердо переконані, що ЄС - це місце, якому ми, як Європейська держава, належимо.

Цей факт був досить точно відображений на референдумі, коли три чверті виборців сказали "так" приєднанню до Європейського Союзу.

Якраз тут, на мій погляд, і є відмінність між минулим досвідом Чехії та Україною зараз. Одним з уроків, який я отримала в Києві, було гірке визнання, що загальне сприйняття ЄС в Україні не є однозначним та балансує між позитивним і негативним.

У порівнянні з тодішніми настроями у Чехії, відмінності у сприйнятті в Україні відчутні на різних рівнях.

Навіть українські "єврооптимісти" ставлять під питання вступ країни до Європейського Союзу.

По-перше, Чехія вступила до ЄС 15 років тому, після Оксамитової революції, все ще будучи сповненою оптимізму, маючи позаду перший успіх у вигляді вступу до НАТО.

По-друге, безсумнівно, коли ми вступили до ЄС в 2004 році, це був зовсім інший союз. Сьогодні Європа переживає чимало проблем у багатьох сферах, вона шукає рішення та відповіді на фундаментальні питання, пов’язані з майбутнім напрямком європейської інтеграції.

ЄС має справу зі складним розвитком ситуації у сусідньому регіоні, а також далеко за межами Шенгенської зони.

І по-третє, ЄС був для нас стратегічним партнером, якого ми потребували не лише для економічних інтересів та переваг, таких як вільний рух людей чи товарів, але також як гарантію безпеки та оборони.

Ось якраз у цій частині наші інтереси збігаються. Я можу сказати від себе, що ніколи не сумнівалася, що рішення приєднатися до ЄС було правильним і єдиним можливим у нашій ситуації. Переконана, що майбутня перспектива для України має бути такою ж.

Дійсно, нинішній підхід з боку ЄС, а також неоднозначні повідомлення, які надсилаються до Києва, не можуть не викликати занепокоєння.

Але, як показало рішення Ради Європи щодо незгоди Голландії з Угодою про асоціацію, а також рішення Європейського парламенту щодо лібералізації візового режиму, все може бути не так погано, як воно виглядає в процесі.

Ці два рішення демонструють доволі серйозний сигнал для України про те, що ЄС розраховує на неї і що вважає Україну цінним партнером для подальших дискусій. 

Відносини ЄС та України проходять через поступовий прогрес. Ми теж через це проходили. Можливо, це найскладніший період відносин України та Євросоюзу. 

Багато що ще потрібно зробити, багато "домашньої роботи" треба виконати українській стороні. Це непросто, але необхідно мати на увазі, що українці роблять це в першу чергу для себе. Не для ЄС чи решти світу. Це потрібно зробити для переваг України та її громадян.

За умов, коли в Україні розквітає корупція до рівня, коли про неї пишуть в газетах по всьому світу, коли не було проведено глибокої та всеосяжної реформи державної адміністрації, судової системи, освіти, системи охорони здоров’я, бажання України приєднатися до ЄС не буде підтверджено достатньою мірою.

Буде дуже шкода, і це буде втрачений шанс, якщо Україна повністю відмовиться від цього. Таке рішення буде гірким як для України, так і для ЄС.

Я б хотіла, щоб відбулося лише протилежне – щоб Україна рухалася ближче і ближче до ЄС. А для цього ми маємо пам’ятати, що дві сторони просто потрібні одна одній. 

 

Автор: Діта Харанзова,

депутат Європарламенту від Чехії (Альянс лібералів та демократів)

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора

 

powered by lun.ua
ПУБЛІКАЦІЇ
Віталій Мартинюк, для Європейської правди

Між російським та турецьким впливом: як Болгарія провела позачергові вибори

Болгарія уникнула "російського розвороту" – переможцем позачергових парламентських виборів стала проєвропейська партія ГЕРБ. Втім, вибори показали зменшення підтримки традиційних партій. Це ускладнює утворення коаліції та дає Кремлю шанси на реванш.

Сергій Сидоренко, Європейська правда

Хто в ЄС поважає, а хто – зневажає українців: статистика шенгенських консульств у 2016 році

Посольству Франції варто вибачитися. А в Празі чомусь вірять, що найнебезпечніші українці йдуть саме до чеського консульства, попри дурну славу цієї дипмісії... Однак є й ті, хто заслуговує на особливу подяку. Перш за все йдеться про Литву, яка знову підтвердила імідж друга України...



Євген Магда, політолог

Дилема Лукашенка. Як Києву реагувати на білоруські протести

Події останнього березневого вік-енду в містах Білорусі поставили перед українською владою дилему: боротися за волю білорусів, йдучи на гучний конфлікт із офіційним Мінськом, чи зберегти прагматичні відносини з президентом Лукашенком?

Олександр Вальчишен, ICU

Економічний фронт проти окупанта: уроки повоєнної Німеччини для України

Німці всіляко підтримували людей на окупованих територіях, що вдалися до пасивного спротиву. Відмова від спротиву була здійснена лише після остаточної економічної руйнації. В українському суспільстві ж превалює думка про відмову від економічних зв'язків з окупованими територіями...


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter