Від мінських переговорів до членства в ЄС - Україна очима німецьких політиків

Четвер, 2 березня 2017, 15:30 — Катерина Бусол, Владислав Власюк, Артем Шаіпов, Дмитро Яровий, “Професійний уряд”

Наприкінці січня завдяки сприянню Фонду Конрада Аденауера, українська делегація зустрілася з ключовими високопосадовцями Німеччини.

До делегації увійшли два народні депутати України та чотири представники Асоціації "Професійний уряд". Асоціація об’єднує українців-випускників іноземних вишів, більшість із яких залучені до реформування нашої держави.

Із німцями ми обговорили поступ реформ в Україні, збройний конфлікт на Донбасі, окупацію Криму, а також те, чи зміниться ставлення Європи та світу до згаданих питань у зв’язку з непересічними геополітичними змінами, які наразі відбуваються. Хотілося б поділиться своїми спостереженнями та висновками за результатами 14 урядових і неурядових берлінських зустрічей.

Загальнополітичні питання

Україна в європейському та міжнародному контексті:

Чотири основні виклики перед європейськими державами, які сьогодні мають значний вплив на їхню внутрішню та зовнішню політику, у тому числі щодо України:

1.     Біженці.

2.     Brexit.

3.     Агресивна та дестабілізуюча політика Росії.

4.     Непередбачувана політика нового президента США.

При цьому рішення Верховного суду Великої Британії щодо Brexit, скоріше за все, мало змінить дезінтеграційний вибір Сполученого Королівства. Радше, воно скоригує процедуру Brexit. Проте це чудовий для України приклад того, як демократія має працювати, і що розподіл влади між різними її гілками повинен зберігатися.

- Спільними ворогами всіх демократичних країн є популізм і націоналізм. Популізм – це рак демократії, незалежно від того, звідки та задля чого він виникає. Німці чітко називають прізвища та дії українських популістів, а також визнають надання Росією підтримки таким рухам в ЄС.

- Більшість німецького політикуму та громадських організацій вважає, що Путін усвідомлює межу і не наважиться піти відкритим військовим протистоянням проти членів НАТО. А якщо наважиться, то НАТО буде захищати своїх членів.

- Українське питання та доля Нормандського формату зараз у режимі стенд-бай – усі знаходяться у вичікувальній позиції через нову президентську адміністрацію США.

Якщо США знімуть санкції з Росії, дуже висока ймовірність, що ЄС зробить те саме.

Німці розуміють скарги українців щодо Мінських домовленостей і їх невиконання. Проте наразі вони не бачать альтернативи. Вони готові розглядати пропозиції України.

Злочинна анексія Криму є кричущим порушенням міжнародного права. Проте питання Криму не таке близьке пересічним громадянам країн Західної Європи, як українцям. Від цього не треба впадати у відчай. Це питання просто треба ставити по-іншому – як питання протистояння цивілізації та варварства.

- У реаліях міжнародних відносин питання не лише у тому, на чиїй стороні право. А й у тому, як змусити його діяти. Для цього Україні, як мінімум, потрібно:

1.  Формулювати чіткі та обґрунтовані позиції та стратегії, дотримуватись їх і об’єднувати навколо них однодумців.

2. Ідеально оформлювати всі свої позиції із точки зору фактів і права. Особливо до міжнародних трибуналів. Будь-яка помилка у факті чи праві стане інструментом пропаганди.

Вибори на тимчасово неконтрольованих територіях Донбасу мають проводитись лише за доступу міжнародних спостерігачів і реального повноцінного моніторингу.

Україна повинна забезпечити належне розслідування воєнних злочинів, скоєних на Донбасі всіма сторонами конфлікту, незалежно від національності чи громадянства підозрюваних. Такий підхід буде свідченням твердого дотримання Україною принципу верховенства права.

Ніхто не залишить питання відповідальності за збитий МН-17. Проте Україна повинна переконатись, що ніщо в її законодавстві не завадить екстрадиції чи іншим кримінально-процесуальним процедурам, якщо у них буде необхідність (наприклад, якщо літак було збито громадянами України у складі проросійських незаконних збройних формувань).

Так само в Європі є чітка політична воля не допустити уникнення Росією відповідальності за воєнні злочини як в Україні,  так і в Сирії.

Щодо реінтеграції Донбасу, можливо, Україні варто придивитись до досвіду подолання Берлінського муру. Коли державі вдається поступово поліпшувати рівень життя людей на тому боці лінії розмежування, який вона контролює, то з часом і населення по інший бік почне прагнути возз'єднання.

Україна повинна демонструвати, що вона є не проблемою регіональної та світової безпеки, а частиною її вирішення. Наприклад, Україна могла би запропонувати ЄС варіанти співпраці щодо деескалації кризи біженців.

Реформи в Україні

Глибина знання німцями деталей щодо ситуації в Україні – подій, прізвищ, зобов’язань, строків, пропозицій законопроектів, цифр – вражає. Цього рівня немає у багатьох українських політиків і громадських діячів.

Можна багато за що критикувати Україну – сумнівний хід реформи державної служби, незавершеність судової реформи, відсутність системних глибинних змін в органах правопорядку.

Проте загальне враження від трансформацій в Україні, все одно, – позитивне.

Україна повільно наближається до західної моделі демократії.

У Німеччині всюди відчувалась роль державних секретарів. Діяльність міністерств не змінюється так кардинально, залежно від політичної кон’юнктури, як це відбувається в Україні.

Роботу німецьких органів влади характеризує інституційна пам’ять, стабільність і послідовність. Саме через це на кожній зустрічі представники законодавчої, виконавчої влади чи громадського сектору і аналітичних центрів наголошували на необхідності якісного проведення однієї з найголовніших для України структурних реформ – реформи державної служби.

Достойна заробітна платня державних службовців – гарантія приходу у державний сектор якісних кадрів, які готові до постійної, а не тимчасової, якісної роботи та реальної відповідальності.

Велика увага з боку німецьких колег до діяльності органів правопорядку в Україні та їхніх конфліктів між собою.

Щодо заборони певних ЗМІ в Україні, то німці скептичні щодо будь-яких абсолютних заборон. На їхню думку, заборона дуже приваблива, а брехня завжди знайде собі поширення.

З іншого боку, німці визнають, що, на відміну від України, їхніх дітей ще у школах вчать критично мислити, не вірити на слово та використовувати різні джерела інформації.

Визнається існування російської пропаганди. Проте визнається й українська реальність – відсутність системних глибоких і послідовних реформ.

Українська влада повинна забезпечити реальну лібералізацію бізнес-клімату в державі. Німці підкреслюють, що основа їхньої "квітучої економіки – це малий і середній бізнес. А не економічні гіганти у державній власності".

Німецький досвід для України

Тут окремо хотілося б описати про досвід Deutsche Bahn (DB, Німецька залізниця)

Реструктуризація Deutsche Bahn почалася на початку 1990-х. На той момент борг залізниці перед державою становив в еквіваленті понад 30 млрд євро. Витрати на утримання персоналу переважали прибутки.

До групи з реформування DB запросили всіх зацікавлених сторін, у тому числі профспілки. Без конструктивної участі всіх груп інтересів реформа DB не відбувалася б.

В основі реструктуризації німецької залізниці лежали:

1) перетворення її на акціонерне товариство та

2) поділ відповідальності між товариством і державою.

У віданні останньої лишалося питання безпеки та створення нових залізничних сполучень. Усі аспекти корпоративного управління вирішувались акціонерним товариством.

Після реорганізації DB прийняв Стратегію 2020. В її основі був закладений принцип сталого розвитку з його трьома опорами: економічною, соціальною й екологічною. DB мав розвиватись так, аби не порушувати баланс цих трьох компонентів і не допускати домінування якогось із них.

Наразі DB досяг більших успіхів в екологічному (збільшення використання енергії, отриманої з альтернативних джерел) і соціальному (реорганізація й оптимізація персоналу) аспектах.

Щодо соціального компонента, то рейтинг DB, як одного з найпопулярніших роботодавців, росте – попри проведені значні скорочення персоналу. Пояснення цього парадоксу – детально продумана з профспілками політика перекваліфікації і певної соціальної підтримки працівників DB.

Особливу увагу DB приділяє диверсифікації формату роботи. Збільшення варіантів дистанційної роботи (т. зв. "home-office", офіс-вдома), роботи на півдня позитивно відзначилось на рейтингу DB, як роботодавця. Такі зміни відкрили можливості роботи на залізниці більшій кількості жінок.

Акцент на пунктуальності роботи потягів дає поштовх та запит на розвиток відповідних інформаційних технологій. Створюються різноманітні додатки до смартфонів, які допомагають оптимізувати маршрут і відслідковувати рух поїздів.

Підготовка військових

Юридична підготовка

Стандарти юридичної підготовки однакові для всіх Збройних Сил Німеччини, незалежно від спеціалізації чи рангу військових. Але жоден відомчий виш Німеччини не надає повноцінну юридичну освіту. Це виключна прерогатива класичних університетів.

У кожного військового від початку його / її підготовки виховується ставлення, що юридична підготовка забезпечує:

1. Обізнаність зі своїми правами й обов’язками.

2. Обґрунтовану оцінку ризиків при прийнятті складних рішень.

3. Є необхідною умовою кар’єрного зростання.

Окрім загального освітнього курсу, який включає релевантні розділи з національного та міжнародного права, проводяться спеціальні юридичні тренінги перед направленням німецьких військових у закордонні місії. Це допомагає врахувати виклики кожного збройного конфлікту й особливості реагування на них.

Військові формування мають власних юридичних радників.

Це особи з повноцінною юридичною освітою, що передбачає мінімум два роки юридичної практики. Вони прикріплюються до відповідного командира, їхня думка має дорадчий характер. Проте поки не було жодного випадку, коли командир не погодився би з рекомендаціями свого юридичного радника.

Юридичний радник також має адміністративні канали, за якими може повідомити вище керівництво Міністерства оборони про порушення у частині, до якої він приставлений.

Забезпечення рівності у Збройних Силах

Наразі Міністерство оборони Німеччини очолює жінка. Віднедавна жінки почали займати більше керівних посад в оборонному секторі Німеччини, що пішло йому на користь.

Це відзначають не лише діючий склад Міністерства і Збройних Сил Німеччини, а й колишні міністри оборони Німеччини.

На сьогодні серед німецьких військових 11% жінок. На меті – збільшення цього показника до 15% до 2020 р.

Для цього було прийнято, зокрема, два спеціальні закони: "Про рівні права" та "Про однакове ставлення".

Запроваджено посаду уповноваженого з питань рівності. Такі уповноважені працюють як у самому Міністерстві оборони, так і на місцях, куди були направлені німецькі військові.

Резюме

У своїх відносинах з Україною європейці дотримуватимуться принципу conditionality (надання допомоги лише за результатами виконання нашою державою взятих на себе зобов’язань) і підтримуватимуть тиск на українську владу щодо реального здійснення реформ.

Україна має високі перспективи членства в ЄС. Коли Україна повноцінно імплементує, як мінімум, реформу державної служби, антикорупційну та судову реформи, вона стане абсолютно іншою державою.

Питання про членство України в ЄС постане у новому світлі у випадку економічно успішної, політично стабільної України, яка поважає верховенство права.

Німецькі парламентарі та Фонд Конрада Аденауера заохочують молодих українців подаватись на стипендіальну програму стажування у німецькому парламенті – Бундестазі.

І німці, і українці впевнені, що повернення до України кваліфікованих і порядних професіоналів пришвидшить процес перезавантаження нашої держави.

 

Автори: Катерина Бусол, Владислав Власюк, Артем Шаіпов, Дмитро Яровий,

члени Асоціації "Професійний уряд"

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора

 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.