До четверга в Міжнародному Суді ООН в Гаазі триватиме перший етап розгляду українського позову до Росії щодо анексії Криму та підтримки терористів на сході України. Нідерландські ЗМІ приділяють цьому багато уваги.

І це не дивно, адже час для подання позову був обраний дуже вдало. Проміжні висновки міжнародної комісії з розслідування знищення літака рейсу МН-17 містять зв'язок з Росією, а рішучі кроки з притягнення Москви до відповідальності посилюють позицію Києва у дискусії щодо майбутнього Мінського формату.

Ось що написали про початок судового розгляду ЗМІ в Нідерландах.

Громадський мовник NOS

Провідний мовник NOS традиційно зробив найповніший виклад подій. Стаття сфокусована на правових підставах подання позову Україною. Зокрема, на тому, що Росія не визнає автоматично вироків Міжнародного Суду. Для кожної нової справи суд має отримувати згоду Москви на розгляд. Зрозуміло, що Росія ніколи не дасть згоди на позов щодо анексії Криму чи підтримки терористів на Донбасі.

Але Україна скористалася положенням про те, що стосовно міжнародних угод, які перебувають у сфері компетенції Міжнародного Суду та які ратифіковані Росією й Україною в повному обсязі, обидві країни мають визнати рішення суду без додаткових дозволів.

Українські міжнародники знайшли дві такі угоди: це Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації та Міжнародна конвенція про боротьбу з фінансуванням тероризму.

Це означає, що усі претензії України розглядатимуться судом крізь призму цих двох міжнародних угод. Саме тому в своєму позові Київ робить акцент на порушенні прав кримських татар та етнічних українців в Криму та підтримці Росією терористів на Донбасі. По останньому пункту одним з основних епізодів позову є катастрофа MH-17, відповідальність за яку українська сторона покладає на Росію.

Невідомо, чи даватиме суд оцінку діям Росії в Криму. Існує прецедент, коли у справі Косова він не відповів на запитання Сербії про відокремлення Косова від неї. Лише обмежився заявою про те, що косовари мають право на свободу самовизначення.

NOS відповідає ствердно на питання про можливе затягування процесу, зазначаючи, що він буде не тільки тривалий, але й дуже складний.

Протягом нинішнього першого етапу розгляду по суті не буде – Україна і Росія представляють свої позиції. В результаті суд має ухвалити рішення про те, чи справа взагалі підлягає подальшому розгляду. Важко передбачити дії Росії у випадку позитивного рішення суду – вона може, наприклад, відмовитися від участі у процесі.

Інтернет-версія видання AD.nl 

AD.nl на своєму сайті подає статтю з реакцією російських ЗМІ на український позов.

Видання цитує Sputnik News, який, своєю чергою, посилається на експерта Російської академії наук Дмітрія Данілова. Той заявив, що український позов не отримає підтримки в Міжнародному Суді – а якщо отримає, то Росія подаватиме контрпозов.

AD також наводить терміни наступних фаз розгляду.

Рішення про відповідність позову компетенції суду слід чекати за кілька місяців. Подальший розгляд справи по суті може тривати роками. З попереднього досвіду видання робить висновок, що навіть позитивне рішення не означатиме встановлення справедливості. Для прикладу: Британії довелось чекати 40 років, доки вона отримала компенсацію від Албанії у справі Корфу.

Ділове видання De Volkskrant 

De Volkskrant у своїй статті цитує експерта міжнародного права Аарона Матти, який наводить приклад Придністров’я.

Річ у тім, що Європейський суд з прав людини встановив, що Росія може бути відповідальною за інциденти у Придністров’ї на підставі того, що ця територія перебувала під фактичним російським контролем. Але, як зазначає Матта, навіть у випадку ухвалення Міжнародним Судом рішення на користь України воно може бути ніколи не виконане через те, що суд фактично не має важелів для забезпечення виконання. Можна гарантовано розраховувати хіба що на один наслідок – Москва втратить обличчя в очах міжнародної спільноти в разі програшу справи.

Що далі?

У вівторок 7 березня буде виступ російської сторони – і реакція голландських медіа на це є головною інтригою поточного етапу розгляду справи.

Чи будуть голландські журналісти – після останніх результатів розслідування по МН-17 та атак російських хакерів на голландські держустанови – далі співати "і ці мають рацію, і до тих треба прислухатися", чи все ж стануть жорсткішими у своїх судженнях?

Чи дадуть чітку оцінку словам російської сторони, якщо ті слова будуть традиційно рясно пересипані пропагандою?

Як вплине парламентська виборча кампанія на позицію різних медіа, чи прокоментують цей позов і як саме голландські політики, заклопотані щойно розпочатою виборчою кампанією? Відповідь на ці питання ми дізнаємося згодом.

Опубліковано на Facebook, використано за згодою автора, редагування ЄвроПравди

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора