Що чекає на переговори про вступ Туреччини до ЄС після референдуму

Фелікс Шмідт, Фонд ім. Фрідриха Еберта _ Середа, 19 квітня 2017, 12:28
Версія для друку Коментарі

Згідно з попередніми підсумковими результатами, за зміни до конституції Туреччини висловилася незначна більшість виборців. Здобути перемогу Ердогану допомогли і турки, які живуть у Німеччині, 63% з яких проголосували "за".

 

Опозиція скаржиться на порушення під час голосування і вже звернулася з апеляцією до виборчої комісії. Але навіть в опозиції мало хто вірить, що це зможе суттєво вплинути на остаточний результат. Останнє слово – за виборчою комісією, та навряд чи варто очікувати, що вона перегляне своє рішення.

Тому схвалення підсумків референдуму напевно залишиться в силі, навіть якщо результати голосування зміняться на тисячні відсотка.

Що ж означає референдум для процесу переговорів про вступ Туреччини до Євросоюзу?

Референдум у Туреччині став ще одним великим кроком, що віддаляють її від ЄС.

ЄС не зможе не взяти до уваги критику проекту нової конституції, висловлену Венеційською комісією, як і критику референдуму з боку ОБСЄ та інших спостерігачів.

Продовження процесу вступу Туреччини до ЄС стає все менш імовірним.

Чи можливе офіційне припинення або призупинення переговорів?

Вже зараз у Європарламенті та деяких національних парламентах чути голоси про те, що "далі так тривати не може", – маючи на увазі грубу антиєвропейську риторику президента Ердогана під час кампанії.

Схоже, в цьому питанні серед усіх партій консенсус стає дедалі міцнішим.

Ймовірно, до негайного і повного розриву стосунків не дійде, але принаймні призупинення переговорів про вступ до ЄС дуже вірогідне. Навіть якщо переговори триватимуть, ратифікація їх можливих результатів у всіх країнах-членах ЄС зараз цілком і повністю нереальна.

Разом з тим розрив суперечив би інтересам і Туреччини, і Європи. У середньостроковій перспективі, швидше за все, все ж доведеться по-новому визначити відносини між Туреччиною та ЄС.

Відносини з окремими країнами ЄС, зокрема Німеччиною та Нідерландами, напередодні референдуму були вельми напруженими. Зокрема, багато спостерігачів розцінили арешт німецько-турецького журналіста Деніза Юселя як політично вмотивоване рішення.

Чи стане ситуація після виборчої кампанії менш напруженою?

На жаль, треба виходити з того, що напруженість у найближчому майбутньому не ослабне. Президент Ердоган одразу ж після референдуму заявив, що наступним пунктом його програми є відновлення смертної кари. Тим самим наперед програмується наступний великий конфлікт у Європі. Немає підстав розраховувати і на швидке рішення у справі Деніза Юселя. Ердоган повідомив, що поки він залишається президентом, розраховувати на звільнення журналіста не варто.

В НАТО зацікавлені у стабільних союзниках. Проте Туреччина розколота, як ніколи раніше.

Чи зміниться щось у відносинах НАТО зі своїм союзником Туреччиною через нинішню ситуацію?

Навіть зважаючи на вимоги викинути Туреччину з НАТО, що лунають у деяких політичних колах Європи, найближчим часом цього очікувати не варто. З політичної точки зору було б нерозумно без потреби позбавляти себе цього важеля можливого впливу. Путін від радості тільки потирав би руки.

Зараз усі сторони дуже зацікавлені в збереженні можливостей цього оборонного союзу сприяти досягненню певного рівня стабільності в регіоні, що потерпає від насильства.

 

Автор: Фелікс Шмідт,

повноважний представник Фонду ім. Фрідриха Еберта в Туреччині

Розмовляв Ханнес Альпен

Стаття вперше оприлюднена на сайті IPG і публікується з дозволу правовласника

powered by lun.ua
ПУБЛІКАЦІЇ
Юрій Панченко, Європейська правда, Варшава

Останні дні старої Польщі: як скандальна судова реформа штовхає країну далі від ЄС

"Ми живемо останні дні при демократії. Якщо не завтра, то на наступному тижні президент підпише судові закони – і ми прокинемося в іншій країні"... Реформи, які знищують незалежність судової влади, можуть завдати удару по всій польській демократії. Однак ані опозиція, ані суспільство так і не змогли знайти протидію цим планам.

Любов Акуленко, Дмитро Науменко, Олена Степаненко, Євгеній Ковтун, для ЄвроПравди

Підсумки року: успіхи та провали у виконанні Угоди про асоціацію

Україна виконала лише 10 зобов’язань, передбачених Угодою про асоціацію на цей період. Але це близько 11% від загальної кількості завдань - масштаб відставання очевидний. Та й це далеко не всі проблеми. Не обійшлося й без викривлень положень актів ЄС під час їх імплементації.







Володимир Кулик, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень

Чи легко буде виконати рекомендації "Венеціанки" щодо мови освіти?

Рекомендацію щодо російської мови політики воліють не коментувати. Схоже, що її не виконуватимуть... Немає жодної певності, що при ухваленні нового закону буде знайдено компроміс, який влаштує і прибічників українізації, і представників меншин...

Рольф Мютценіх, депутат Бундестагу

Життя без Дональда Трампа: Європа вчиться політичній незалежності

Трамп – це не Америка, і він не буде керувати вічно. Зараз завдання Європи має полягати в тому, щоб наступному американському президенту не довелося вступати на посаду на руїнах західного світу...

Сергій Сидоренко, Європейська правда

Досить неправди: що не так в українсько-угорському освітньому конфлікті

Українське питання в Угорщині – яскрава ілюстрація терміну "пост-правда". Байдуже, якою є реальність; важливо, що про неї кажуть. Фраза про повну заборону навчання угорською, згадана в заяві МЗС, не обмежується лише урядовим сайтом...


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter