Що чекає на переговори про вступ Туреччини до ЄС після референдуму

Фелікс Шмідт, Фонд ім. Фрідриха Еберта _ Середа, 19 квітня 2017, 12:28
Версія для друку Коментарі

Згідно з попередніми підсумковими результатами, за зміни до конституції Туреччини висловилася незначна більшість виборців. Здобути перемогу Ердогану допомогли і турки, які живуть у Німеччині, 63% з яких проголосували "за".

 

Опозиція скаржиться на порушення під час голосування і вже звернулася з апеляцією до виборчої комісії. Але навіть в опозиції мало хто вірить, що це зможе суттєво вплинути на остаточний результат. Останнє слово – за виборчою комісією, та навряд чи варто очікувати, що вона перегляне своє рішення.

Тому схвалення підсумків референдуму напевно залишиться в силі, навіть якщо результати голосування зміняться на тисячні відсотка.

Що ж означає референдум для процесу переговорів про вступ Туреччини до Євросоюзу?

Референдум у Туреччині став ще одним великим кроком, що віддаляють її від ЄС.

ЄС не зможе не взяти до уваги критику проекту нової конституції, висловлену Венеційською комісією, як і критику референдуму з боку ОБСЄ та інших спостерігачів.

Продовження процесу вступу Туреччини до ЄС стає все менш імовірним.

Чи можливе офіційне припинення або призупинення переговорів?

Вже зараз у Європарламенті та деяких національних парламентах чути голоси про те, що "далі так тривати не може", – маючи на увазі грубу антиєвропейську риторику президента Ердогана під час кампанії.

Схоже, в цьому питанні серед усіх партій консенсус стає дедалі міцнішим.

Ймовірно, до негайного і повного розриву стосунків не дійде, але принаймні призупинення переговорів про вступ до ЄС дуже вірогідне. Навіть якщо переговори триватимуть, ратифікація їх можливих результатів у всіх країнах-членах ЄС зараз цілком і повністю нереальна.

Разом з тим розрив суперечив би інтересам і Туреччини, і Європи. У середньостроковій перспективі, швидше за все, все ж доведеться по-новому визначити відносини між Туреччиною та ЄС.

Відносини з окремими країнами ЄС, зокрема Німеччиною та Нідерландами, напередодні референдуму були вельми напруженими. Зокрема, багато спостерігачів розцінили арешт німецько-турецького журналіста Деніза Юселя як політично вмотивоване рішення.

Чи стане ситуація після виборчої кампанії менш напруженою?

На жаль, треба виходити з того, що напруженість у найближчому майбутньому не ослабне. Президент Ердоган одразу ж після референдуму заявив, що наступним пунктом його програми є відновлення смертної кари. Тим самим наперед програмується наступний великий конфлікт у Європі. Немає підстав розраховувати і на швидке рішення у справі Деніза Юселя. Ердоган повідомив, що поки він залишається президентом, розраховувати на звільнення журналіста не варто.

В НАТО зацікавлені у стабільних союзниках. Проте Туреччина розколота, як ніколи раніше.

Чи зміниться щось у відносинах НАТО зі своїм союзником Туреччиною через нинішню ситуацію?

Навіть зважаючи на вимоги викинути Туреччину з НАТО, що лунають у деяких політичних колах Європи, найближчим часом цього очікувати не варто. З політичної точки зору було б нерозумно без потреби позбавляти себе цього важеля можливого впливу. Путін від радості тільки потирав би руки.

Зараз усі сторони дуже зацікавлені в збереженні можливостей цього оборонного союзу сприяти досягненню певного рівня стабільності в регіоні, що потерпає від насильства.

 

Автор: Фелікс Шмідт,

повноважний представник Фонду ім. Фрідриха Еберта в Туреччині

Розмовляв Ханнес Альпен

Стаття вперше оприлюднена на сайті IPG і публікується з дозволу правовласника

powered by lun.ua
ПУБЛІКАЦІЇ
Юлія Хорт, Парламентська експертна група з євроінтеграції

Гарантії вкладникам банків: гарні наміри та підводні камені

На розгляд парламенту запропоновано три ініціативи, які кардинально змінюють систему гарантування банківських вкладів. Попри декларування європейських принципів, їх впровадження дозволить регулятору змінювати правління банків просто через власний поганий настрій.

Сергій Сидоренко, Європейська правда

Битва за Вашингтон: здобутки та проблеми візиту Порошенка до США

Два бізнесмени, що вирішили стати політиками; два політики, що мають проблеми через Росію. Зрештою, навіть проблеми вони часом вирішують схожим чином: щоби не продавати бізнес-імперію після обрання на найвищу посаду, і Порошенко, і Трамп використали механізм "сліпого трасту"...



Тетяна Ковтун, заступник державного секретаря Кабінету міністрів України

Гендиректори для міністерств: що змінить у державі європейська реформа держслужби

Директорати мають стати ефективними аналітичними центрами, що будуть досліджувати проблеми та пропонувати політикам варіанти рішень. Звичайно, нові посадовці, в тому числі гендиректори у міністерствах, отримають новий, ринковий рівень зарплат...

Дмитро Вовк, Центр імені Вудро Вільсона, Вашингтон

Russia first: чому Україні бракує уваги американських аналітиків

Це не означає, що немає аналітики, скажімо, на рівні Держдепу. Це означає, що замало академічних досліджень, що мають вихід на політичні рішення. При цьому на російському векторі ситуація геть інша...


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter