Євросоюз шукає картелі. Чому може повчитися Україна

Микола Алексюк, "Ілляшев та Партнери" _ Четвер, 20 квітня 2017, 09:37
Версія для друку Коментарі

У січні 2016 року резолюцією Європейського парламенту було заявлено, що недостатньо ефективне впровадження норм антимонопольного права коштує країнам ЄС приблизно 181–320 мільярдів євро щороку – внаслідок існування невиявлених картелів Євросоюз фактично втрачає 3% річного ВВП.

Природа таких втрат здебільшого полягає у підвищенні цін на товари та послуги для кінцевих споживачів, яке становить, за оцінкою Єврокомісії, від 17% до 30%.

Водночас дослідження, ініційовані Європейською комісією, встановили, що сукупна вигода для європейських споживачів від одних лише рішень про заборону картелів, які були ухвалені у період з 2010 по 2015 рік, становила від 1 до 10,8 млрд євро на рік. Крім того, у робочих документах Єврокомісії зустрічаються дані про те, що

рішення про заборону картелів, ухвалені впродовж останніх десяти років, опосередковано сприяли створенню 650 тисяч нових робочих місць.     

Безумовно, такі показники не могли залишитись поза увагою компетентних органів.

У березні Єврокомісія підготувала проект директиви Європейського парламенту та Ради про спонукання конкурентних відомств держав-членів ефективніше застосовувати норми конкурентного законодавства Євросоюзу та забезпечувати належне функціонування внутрішніх ринків.

Йдеться, зокрема, про застосування статей 101 та 102 Договору про функціонування Європейського Союзу, в яких визначено критерії заборонених узгоджених дій та зловживання домінуючим становищем.

У проекті Директиви визначено основні чинники, які посприяють посиленню конкурентної політики. Серед них:

- надання гарантій незалежності національним конкурентним відомствам при застосуванні статей 101 та 102 Договору про функціонування Європейського Союзу;

- надання національним конкурентним відомствам права здійснювати позапланові виїзні перевірки суб’єктів господарювання на предмет дотримання конкурентного законодавства;

- підвищення ефективності функціонування програми звільнення від відповідальності за порушення конкурентного законодавства (програма leniency);       

- забезпечення національних конкурентних відомств людськими, фінансовими та технічними ресурсами для імплементації вищезазначених норм;

- надання національним конкурентним відомствам права обшуку приміщень, в яких може знаходитись документація, або інші докази функціонування картелю (в т.ч. транспортні засоби та житло працівників суб’єктів господарювання);

- застосування пропорційних та адекватних штрафних санкцій до порушників конкурентного законодавства (у вигляді фіксованих або періодичних платежів);

- надання національним конкурентним відомствам права звертатись до суб’єктів господарювання із інформаційними запитами.

А що з цього працює в Україні?

Декілька з перерахованих заходів вже імплементовані у вітчизняне законодавство (інформаційні запити, застосування штрафів), частина з них станом на сьогоднішній день є недієвими, або потребують удосконалення (гарантії незалежності Антимонопольного комітету України, функціонування програми leniency), а прийняття деяких потребує попередніх обговорень та додаткового аналізу (наприклад, право обшуку майна працівників потенційних учасників картелю).

У будь-якому разі, згадана Директива може стати дорожньою картою для України на шляху до гармонізації вітчизняного антимонопольного законодавства з правом Євросоюзу – відповідні зобов’язання зафіксовано у статтях 254 та 255 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Так само, з огляду на наведені вище статистичні дані, в удосконаленні норм конкурентного права зацікавлені усі кінцеві споживачі – задля придбання товарів та послуг належної якості за нижчою ціною.  

 

Автор: Микола Алексюк,

адвокат ЮФ "Ілляшев та Партнери"

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора

ЧИТАЙ ТАКОЖ
powered by lun.ua
ПУБЛІКАЦІЇ
Сергій Сидоренко, Таллінн-Сауе-Київ

Інтернет-врядування та українські реалії: чи можливо повторити зразкову естонську реформу

Надто часто доводиться чути: "Естонія – не Україна". Мовляв, у нас сільське населення, низька комп'ютерна грамотність, відсутність комп’ютерів у людей... Лунають тисячі причин, через які нібито "ми так не зможемо". Але насправді цей стереотип легко зруйнувати...

Венеціанська комісія

Висновок Венеціанської комісії щодо освітнього закону. Текст документа

Сприяння посиленню державної мови та її обов’язковість є законною і навіть похвальною метою держави. Те саме стосується державних заходів для вивчення мови всіма громадянами... Венеціанська комісія вітає те, що українська влада готова використовувати можливості закону...







Павло Клімкін, міністр закордонних справ України

Старші брати лишилися в минулому: Павло Клімкін про вимоги щодо освітнього закону

Наш намір посилити в Україні позиції української мови викликав у сусідів спонтанний протест. Виходить, що Україні не дозволено те, що дозволено решті країн, виходить, що українці мали б і надалі залишатися комфортними для всіх.

Олена Омельченко, «Ілляшев та Партнери»

ЄС посилює торговельний захист: що треба врахувати Україні

ЄС пішов на масштабні зміни законодавства про боротьбу з демпінговим імпортом. При ухваленні рішення про запровадження захисних заходів буде враховуватися частка держави в економіці, незалежність фінсектора і навіть соціальні та екологічні стандарти.

Юрій Панченко, Європейська правда

"Добра зміна" з людським обличчям: що відомо про майбутнього прем'єра Польщі

Робота Моравецького в уряді вважається успішною, а опитування засвідчили, що його кандидатуру вважають оптимальною для посади прем’єра 12% поляків. З іншого боку, Моравецький явно виглядає чужим у керівній партії, а головне – є новачком у політиці.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter